Будинок за два дні: якими ще розробками українські стартапи мають дивувати відвідувачів TechChill 2024 в Ризі
Чотири з десяти проєктів уже глибоко занурилися в ШІ

Цього року українська делегація вперше візьме участь в одній із найбільших балтійських конференцій – TechChill 2024, яка відбудеться 17–19 квітня в Ризі. За результатами пітчингу Мінцифри відібрало 10 проєктів, які представлятимуть українське ІТ на заході. Раніше наше видання розповідало про чотири з них: Aspichi, CheckEye, OptySun, Uspacy. Хто ще увійшов до складу національної делегації? Та що цікавого про них відомо? Mind зібрав головні факти.
GetOrder
Платформа автоматизує процес приймання та створення замовлень між сервісами доставки їжі та POS-системами закладів. Коли клієнт робить замовлення в застосунку на кшталт Glovo чи Bolt Food – воно автоматично створюється в POS-системі ресторану.

Заснував GetOrder підприємець Сергій Чайка наприкінці 2021 року. Ідея стартапу виникла під час його роботи маркетинг-директором у ресторанах Mister Cat і Mamamia. «Щодня платформи доставок генерують сотні тисяч замовлень для своїх партнерів-закладів харчування. Заклади приймають їх і переносять у свої POS-системи, щоб проконтролювати процес приготування та списати необхідні продукти. На перенесення кожного замовлення витрачається до трьох хвилин. А коли їх сотні, то це вже десятки годин», – пояснював засновник.
Аудиторія GetOrder – мережеві ресторани. Бізнес-модель – тарифні підписки: $15, $30 та $50 на місяць. У найдешевший пакет входять базові речі: вивантаження меню та передача замовлень. GetOrder надає клієнтам 14 днів безоплатного пробного періоду. У 2022 році стартап підключив понад 300 локацій. Серед них не лише заклади з України, а й з Естонії, Польщі та Грузії. 2022 року GetOrder отримав ангельські інвестиції від Олександра Ремінного. Сума угоди не розголошується.
Mantis Analytics

Це ШІ-платформа, яка виявляє маніпуляції та фейки в інформаційному просторі. Mantis Analytics заснували Максим Терещенко (СЕО), Остап Вихопень (СТО) та Антон Тарасюк (директор з експертизи). Ідея створення виникла після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Технологія передбачає чотири етапи. На першому фахівці збирають дані із соцмереж і медіа. Далі – обробляють їх: події ділять на фізичні (реальні явища) та ментальні (інформація може не мати прямої прив’язки до подій). Третій етап – обробка й аналіз даних, де використовуються NLP та LLM-моделі. На цьому етапі ШІ дозволяє виокремити тенденції ворожих наративів чи пропаганди. Якщо йдеться про фізичні події, штучний інтелект допомагає встановити їх геолокації на мапі. За четвертий етап відповідають люди, які розміщують аналіз на платформі.
Довгий час стартап розвивали власним коштом, а 2023 року команді вдалося отримати $25 000 від Brave1, які пішли на поліпшення платформи. Пізніше стартап залучив ще $50 000 від ZAS Ventures. Наразі Mantis Analytics співпрацює з РНБО та кількома іншими державними установами.
Wantent
ШІ-платформа, яка аналізує реакцію аудиторії на відеоконтент і вимірює залученість глядачів під час перегляду. Засновники – Олексій Шалденко (СЕО) та Артем Мельниченко (СТО) – створили компанію у 2019 році.

Команда Wantent розробила власні ШІ-моделі для розпізнавання реакцій глядача: міміки, кліпання очима, рухів руками, зміни положення тіла, голови чи напрямку погляду. Всі реакції оцифровуються та стають метриками, що дають змогу інтерпретувати зацікавленість глядача.
Контент оцінюють у кілька етапів: під потреби клієнта формується фокус-група, члени фокус-групи переглядають відео, а розроблені стартапом моделі штучного інтелекту фіксують реакцію кожного з них, Wantent аналізує зібрані дані й рекомендує, як можна поліпшити проєкт. Сервіс націлений на роботу за SaaS-моделлю. Залежно від розміру фокус-групи та тривалості контенту, дослідження може коштувати від $1000 до $12 000.
Клієнти стартапу – онлайн-кінотеатри, телеканали та відеопродакшн-компанії. Перші ангельські інвестиції у розмірі $100 000 стартап вклав у MVP-продукту – побудову платформи, збір даних і навчання моделей. У березні 2023 Wantent залучив ще $450 000 інвестицій від фонду QPDigital.
Zibra AI

Команда розробляє платформу для створення реалістичних ефектів на базі ШІ для віртуальних світів. Мета стартапу – спростити й полегшити розробникам процес створення ігор за допомогою технології Generative AI. Фокус компанії на двох основних задачах: створенні інтерактивних VFX та 3D-активів і персонажів.
Наприклад, розроблено симуляцію рідини Zibra Liquid, симуляцію вогню та диму Zibra Smoke & Fire і B2B-продукт, який поєднує в собі ці два рішення та працює з AR/VR-технологіями Zibra Effects. Компанію створили у 2020 році Олександр Петренко, Владислав Завадський і Денис Дмитренко. Це один із проєктів Roosh.
Zibra AI націлена на регіони з великою спільнотою розробників ігор – США, Азію та Скандинавію. Бізнес-модель стартапу – B2C та B2B. Команда фокусується на малих і середніх геймдев-студіях. Загалом компанія вже залучила приблизно $2,5 млн.
Generect

Це SaaS-стартап, що допомагає компаніям знаходити дані про потенційних клієнтів. Платформа збирає контакти цільової аудиторії бізнесу та зв'язується з нею через інтеграцію із сервісами для імейл-розсилок. Продукт допомагає відділам продажів запускати маркетингові кампанії електронною поштою.
«Незалежно від того, чи хочете ви підвищити response-rate потенційних клієнтів, знизити показники відмов або просто зв’язатися з більшою кількістю потенційних клієнтів, Generect має інструменти та досвід, які допоможуть вам досягти цього», – йдеться на сайті стартапу. Стартап створено 2020 року.
Засновник проєкту – Андрій Колпаков. Рішення доступне за підпискою, перші 30 днів безплатно, далі – $90 на місяць. У компанії понад 100 B2B-клієнтів, серед них – SAP, Netpeak, CIENCE та Belkins. Обсяг інвестицій не розголошується.
Briller.House
Компанія займається будівництвом каркасних приватних будинків, офісних приміщень і готельних комплексів. Головна «фішка» – деталі виготовляються за допомогою технології комп'ютеризованого будівництва – на CNC-верстаті. Далі невелика команда людей навіть без спеціальної підготовки може їх зібрати як конструктор LEGO або набір IKEA.

«Залежно від розміру будівлі зведення стін і стелі займає 2–5 робочих днів, після чого будинок наповнюється інженерними системами та оздобленням. Клієнти можуть придбати будинок на будь-якій стадії готовності: від набору деталей для самостійного збирання до готового будинку з меблями», – пояснюють у компанії.
Заснував компанію підприємець Андрій Ганін у 2023 році. На цей час побудовано понад 100 типових проєктів не тільки в Україні. «Технологія швидкого будівництва Wikihouse використовується у 12 країнах ЄС, Великій Британії та США. Наша компанія створює та підтримує світову мережу виробничих хабів Briller.Hub, на яких виробляються деталі для будинків за цією технологією», – пояснюють у компанії. Обсяг інвестицій не розголошується.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].