Що не так із Prozorro Market і чому експерти вважають, що він розвалить медичний ринок. Ч.1
І як нерозв'язані проблеми з держзакупівлями можуть призвести до занепаду системи охорони здоров’я в Україні
Останні кілька місяців представники сфери охорони здоров’я та учасники медичного ринку ведуть безуспішну боротьбу, намагаючись пояснити владі проблемність закупівель через електронний каталог Prozorro Market: пишуть звернення, інформаційні запити, клопотання, звертаються непублічно напряму. Безрезультатно.
Платформа запрацювала ще 2020 року й мала стати альтернативою закупівлям через Prozorro та передбачати спрощений інструмент для здійснення державних закупівель однотипних товарів, як-то харчі, паливо, електроенергія, на допорогові суми – до 200 тис. грн.
Однак уже в липні 2023-го, зокрема для закладів охорони здоров’я, закупівлі через Prozorro Market стали не опційними, а обов’язковими. Тоді Кабінет Міністрів ухвалив зміни до постанови №1178, якими зобов’язав публічних замовників купувати, зокрема, деякі ліки та медичні вироби саме через цю систему. Був затверджений Перелік лікарських засобів та медичних виробів, обов’язкових до закупівлі через Prozorro Market (далі – перелік), який стрімко розширюється. Спочатку до списку увійшли 128 категорій лікарських засобів і 36 медвиробів, а вже з 1 березня 2024 року – понад 400 ліків і 92 категорії медвиробів. Мало того, на сьогодні й до кінця воєнного стану верхньої межі в закупівлях через Prozorro Market немає.
Як розповіли Mind в один голос учасники ринку, те, що подається як спрощення і покращення, насправді викликає у постачальників та замовників купу проблем і несе загрозу власне самому ринку, системі охорони здоров’я та пацієнтам. Докладно про те, чому й хто створив Prozorro Market, які суми через нього проходять, і що не так із цією системою на думку багатьох експертів та учасників ринку, – розбираємося далі в матеріалі.
Навіщо запускався Prozorro Market: версія «творців». Електронний каталог створювався для спрощення закупівлі типових товарів із невеликою вартістю, як-то: канцелярія, продукти харчування тощо. Передбачалося впровадити інструмент, який систематизує і дозволить контролювати без використання електронної системи закупівлі, вартість яких дорівнює або перевищує 50 000 грн, а також буде альтернативою спрощеній закупівлі за умови, що вартість закупівлі товарів і послуг більше або дорівнює 200 тис. грн, а робіт – 1,5 млн грн.
Спрощення, про яке заявляли стейкхолдери, серед іншого полягало в тому, що замовнику «не потрібно складати тендерну документацію, виписувати технічні вимоги, розглядати пропозиції», бо Prozorro Market являє собою систематизовану базу пропозицій товарів від постачальників, які вже кваліфіковані адміністратором.
Медичну частину Prozorro Market, нагадаємо, адмініструє держпідприємство «Медичні закупівлі України» (МЗУ). Воно створює профілі товарів, кваліфікаційні вимоги до постачальників, визначає товарну номенклатуру та структуру е-каталогу (категорії), а також технічну специфікацію на товар чи послугу. Основний клієнт платформи, причому не лише медичної його частини, – державні лікарні.
На сьогодні в електронному каталозі можна закуповувати єдиним методом закупівлі – шляхом запиту ціни пропозицій постачальників. Укладення прямих договорів через Prozorro Market з 1 вересня 2023 року не здійснюється. Тобто переможцем відбору автоматично стає постачальник із найдешевшим товаром. Середня тривалість цієї процедури – 8 днів. Крім того, у системі є шаблони договорів постачання, куди сторони вписують потрібні дані. До речі, МЗУ планує уніфікувати примірний договір, зробити його обов’язковим і заборонити замовникові вносити до нього будь-які правки чи додаткові вимоги, що суперечать специфікаціям товару в е-каталозі.
Електронний каталог регулюється Законом України «Про публічні закупівлі» та постановою КМУ від 14 вересня 2020 року №822. Після введення воєнного стану закупівлі через Prozorro Market почали регулюватися також постановою №1178, яка усунула обмеження щодо верхньої межі суми закупівель.
Хто створював «медичний» е-каталог? Mind запитав у Міністерстві економіки, хто входив до експертної групи (якщо така була), яка розробляла нормативно-правову документацію щодо роботи Prozorro Market, чи залучалися до обговорення та формування переліку лікарських засобів і медичних виробів, обов’язкових до закупівлі через електронний каталог, учасники ринку, лікарі, медичні експерти.
Відомство відповіло, що проєкт акту, за результатами розгляду якого було прийнято постанову Кабміну №686 від 7 липня 2023 року (ту, що зробила обов’язковим використання Prozorro Market для закупівель конкретних товарів. – Mind), був підготовлений та внесений Міністерством охорони здоров’я України (МОЗ), «тому в Мінекономіки відсутня інформація щодо цього питання». Відповіді від МОЗ із цього та інших питань редакція досі чекає.
Водночас, як одностайно стверджують опитані нами спікери, зазначені зміни в закупівлях медтоварів розроблялися без обговорення з ринком чи експертними асоціаціями та спільнотою і впроваджувались «одним днем».
«Постанова №686 була опублікована без публічного обговорення, тому що вони зараз користуються воєнним станом. Опублікована умовно в п’ятницю, а в понеділок, коли всі вийшли на роботу, зміни вже набули чинності. І всі були зобов’язані за оцими категоріями купувати через Prozorro Market. Ніхто не розумів, що відбувається, як це робити. Система, коли почали досліджувати, не була готова. І на три місяці десь усе зупинилося. Всі почали дивитися, що і як», – розповів Mind представник однієї з медкомпаній на умовах анонімності.
Тоді ж утворилися черги з постачальників на проходження кваліфікації. Якщо до появи обов'язкового переліку в Prozorro Market загалом за три роки було зареєстровано всього 500 постачальників, то за 2023 рік МЗУ кваліфікувало 1280.
Хто за що відповідає у каталозі та про які суми йдеться? Основні стейкхолдери Prozorro Market, що відповідають за роботу його медичної частини, – це вже згадані МЗУ, МОЗ, Мінекономіки та ДП «Прозорро».
Урядові відомства формують правила гри, відповідають за policy making. «Прозорро» визначає архітектуру каталогу й адмініструє центральну базу даних. А МЗУ створює категорії та профілі, кваліфікує постачальників, додає товар.
Також у реалізації закупівель через Prozorro Market беруть участь акредитовані електронні майданчики, через які учасники отримують доступ до каталогу. Йдеться про такі платформи, як Zakupivli.pro, SmartTender, E-tender, Держзакупівлі.онлайн та низку інших. Майданчики створюють інтерфейс і забезпечують техпідтримку замовників та постачальників.
Щодо обсягу ринку, то він вимірюється мільярдами гривень. Так, на закупівлю медичних товарів у 2024 році МЗУ виділено з державного бюджету понад 12 млрд грн.
2023 року більш ніж 1600 замовників уклали 13 000 угод із придбання ліків і медвиробів через Prozorro Market. Загальна вартість медтоварів, куплених через е-каталог торік, сягнула понад 2,5 млрд грн. Для порівняння: у 2022-му – до того, як платформа стала обов’язковою і з’явився перелік товарів, що заклади охорони здоров’я мусять купувати на Prozorro Market, – цей показник становив лише 28 млн грн.
Враховуючи те, що Перелік суттєво розширився у 2024 році й тепер через Prozorro Market лікарні мають купувати майже всі лікарські засоби, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, ще більше медвиробів, а також складне медичне обладнання (автомобілі швидкої медичної допомоги, апарати штучної вентиляції легень тощо), можна припустити, що оборот закупівель медпродукції через е-каталог значно зросте.
Про це говорять і підсумки І кварталу 2024 року, озвучені МЗУ під час онлайн-зустрічі з постачальниками 18 квітня. Так, лише за січень – березень через Prozorro Market було куплено медтоварів на 6,1 млрд грн, платформою скористалися понад 2000 замовників, що уклали 12,2 тис. угод.
Основні проблеми й ризики при закупівлях через Prozorro Market. Mind опитав лікарів, представників адміністрації в закладах охорони здоров’я, учасників ринку та медичних експертів щодо роботи з Prozorro Market. Також редакція ознайомилася з клопотаннями та зверненнями щодо проблем і ризиків під час закупівель в е-каталогу, надісланими на адресу МОЗ, МЗУ, Мінекономіки, Комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Кабміну, ДП «Прозорро» і навіть РНБО з боку, зокрема, таких об’єднань: Асоціація «Оператори ринку медичних виробів» (AMOMD), Союз споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ГО «Експертно-аналітичний центр «Медичний конструктор», ГО «Український медичний клуб».
Всі вони заявляють, що суттєві швидкі зміни в закупівлях призвели до зупинення ринку медичних виробів у держсекторі та до порушення прав постачальників і замовників та обмеження вільної конкуренції. А головне – до закупівель низькоякісних медичних виробів, без підтвердження їх відповідності вимогам технічного регламенту, але з низькою демпінговою ціною.
До речі, ГО «Експертно-аналітичний центр «Медичний конструктор» у січні 2024 року проаналізувала настрої серед замовників медичної продукції через е-каталог. Згідно з дослідженням аналітичного центру, 79% лікувальних закладів незадоволені роботою у Prozorro Market. Серед основних причин: зрив виконання умов контракту постачальником (відмова після підписання контракту), невідповідність ціни, якості та/або термінів постачання, а також демпінг цін постачальником і подальша відмова в постачанні товару за умов контракту.
Також Mind вивчив звіт Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – звіт НАЗК) щодо корупційних ризиків під час проведення публічних закупівель в умовах воєнного стану, куди агентство окремим розділом включило такий ризик як «Зловживання закупівлями через електронний каталог».
Тепер розберемо докладно всі проблемні моменти при закупівлях через Prozorro Market та з’ясуємо, чому учасники заявляють про порушення їхніх прав і загрози для системи охорони здоров’я та пацієнтів, і як бачать розв'язання ситуацій. Отже, проблеми такі.
Обмежений перелік характеристик товарів у е-каталогу, занадто сильна уніфікація параметрів продукції (особливо в частині медвиробів)
Адміністратор Prozorro Market сам формує технічні характеристики у профілях товарів, керуючись потребами основної маси замовників і додаючи до каталогу продукцію, яка має найбільший попит.
Учасники ринку скаржаться, що МЗУ занадто сильно уніфікує медико-технічні характеристики, зокрема медвиробів, спрощує те, що не можна спрощувати, і робить це за незрозумілою їм логікою, не використовуючи чинні в медичному секторі коди НК (зокрема, класифікатора медичних виробів НК 024:2023). Це спеціально розроблені кілька років тому Державним українським об’єднанням «Політехмед» класифікатори товарів, що мали на меті синхронізувати ці категорії медпродукції з Європою. Цікаво, що при оголошенні тендеру в «дорослому» Prozorro замовник має заповнити поле «класифікатор медичних виробів НК 024:2023», адже зазначення цієї інформації передбачає наказ Мінекономрозвитку №708 від 15.04.2020 про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі.
«Назви категорій витратних матеріалів були сформовані незрозуміло за якою логікою та принципами. Чому саме ці категорії були обрані, за яким критеріями, на які законодавчі документи при цьому спиралися? Хто розробляв і опрацьовував обґрунтування такого підходу, хто за це відповідає? Ринок витратних матеріалів працює за декількома системами номенклатури, але формулювання назв категорій у постанові не відповідає жодним затвердженим класифікаторам, а отже, порушує законодавчі засади, впроваджені раніше», – обурюється представник однієї з медкомпаній, який побажав зберегти анонімність.
Mind звернувся до стейкхолдерів Prozorro Market із запитаннями, на підставі якого класифікатора створюються категорії, параметри та профілі товарів у е-каталозі, а також чи планується формувати перелік товарів на платформі відповідно до кодів НК. У Мінекономіки та МЗУ відповіли, що категорії в електронному каталозі формуються адміністратором за показниками третьої – восьмої цифр у межах одного розділу основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник».
Опитані Mind спікери назвали таку відповідь агенції «відпискою». За їхніми словами, при публічних закупівлях за показниками Єдиного закупівельного словника (ЄЗК) визначається узагальнена категорія товару, але далі замовник сам прописує конкретні характеристики й перелік необхідних параметрів продукції. Річ у тім, що відповідно до кодів економічної класифікації відбувається розподіл бюджету по лікарнях, які потім уже визначають точніше, що саме можуть придбати. Співрозмовники видання зазначили, що проблема в тому, що ЄЗК містить узагальнені або ж обмежені характеристики.
Тобто за наявного на зараз принципу прописування характеристик продукції постачальник не може подати на внесення в Prozorro Market пропозиції товарів, зокрема, медвироби з повним переліком характеристик. Це своєю чергою порушує правило ринкової конкуренції, оскільки вимога щодо наявності узагальнених характеристик не дає змогу вільно боротися за перемогу виробникам і дистриб’юторам, які постачають більш якісний і новітній товар.
«Картка товару містить тільки характеристики, наявні в переліку адміністратора каталогу. Відповідно відсутня якісна диференціація виробів. Своєю чергою для постачальника відсутність диференціації медвиробів за технічними характеристиками означає нечесну конкуренцію. Бо суттєво спрощується доступ на ринок неякісних, дуже дешевих виробів, або надається перевага одному чи декільком постачальникам, якщо в категорії вже «сформований профіль продукції» з певними характеристиками під них», – пояснює Владислав Смірнов, голова громадської організації «Експертно-аналітичний центр «Медичний конструктор» (далі назва – ГО «Медконструктор»).
Порушуються права не лише постачальників, а й замовників, які краще знають, яким медико-технічним вимогам має відповідати потрібний їм товар. Але в закупівлях від 500 тис. заклади охорони здоров’я можуть вибирати лише ті характеристики, що наявні в переліку адміністратора каталогу, й оголосити запит ціни лише на той товар, який є у каталозі та на який адміністратором створено специфікацію.
Зміни чи виправлення цих параметрів неможливі. У підсумку, як розповіли Mind учасники ринку, через занадто узагальнені характеристики у пропозиціях є багато випадків, коли лікарні отримують не ту продукцію, яку планували придбати. А це – втрата часу й коштів державного бюджету. Звернення ж постачальників до МЗУ про розширення технічних характеристик медичних виробів у специфікаціях розглядається адміністратором понад 10 робочих днів і навряд чи є гарантія задоволення звернення.
«Медико-технічні вимоги, доступні для вибору на платформі Prozorro Market, складені без урахування базового розуміння призначення та порядку використання ліків, медичних виробів і складного медичного обладнання. Внаслідок чого просто відсутні особливо важливі критерії для вибору технічних характеристик – щодо якості матеріалів, потрібних функцій, необхідних додаткових функцій, додаткових діючих речовини для ліків, відсотка діючих речовин у ліках, відсотка додаткових діючих речовин у ліках», – наголошує ГО «Український медичний клуб» у своєму клопотанні до стейкхолдерів е-каталогу.
Приклад. У профілях товарів витратних матеріалів відсутня важлива інформація щодо широкого спектра технічних параметрів, які впливають на проведення тієї чи іншої процедури.
У кожній одиниці важливі різні параметри, наприклад: діаметри, радіуси, геометрія голок, вид сплаву, покриття, які розробляються виробниками виключно під різні типи, зокрема, швів. І так, у кожній групі витратних матеріалів існує ще велика кількість підгруп за призначенням, які мають свої специфічні та спеціальні параметри. Не можуть витратні матеріали мати, наприклад, розміри «від» і «до», бо це суттєво важливі значення, які й розроблені виключно під те чи інше використання.
При зазначенні нечіткого розміру параметра в учасника з’являється можливість вибрати один, вигідний учаснику параметр, не задовільнивши потребу замовника. Це стосується різних товарів – від пластирів, шприців, одноразових лез, шовного матеріалу до більш вузьких позицій рукавичок, дезінфекційних засобів тощо. Це тисячі одиниць номенклатури.
У AMOMD своєю чергою наголошують, що така ситуація прямо суперечить положенням ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі», який передбачає, що технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, що закуповуються, у тому числі їхні технічні, функціональні та якісні характеристики.
У ГО «Український медичний клуб» додають, що занадто узагальнені характеристики також сприяють тому, що в закупівлю «може потрапити пропозиція найбільш дешевого низькоякісного товару, без жодного підтвердження його походження, сертифікату якості, перевірки його ефективності та безпечності для використання в медицині, а також дозволу на його продаж на території України».
Варіанти розв’язання проблеми
ГО «Український медичний клуб» пропонує надати замовникам право при здійсненні закупівлі самостійно описувати медико-технічні вимоги до лікарських засобів, виробів медичного призначення та складного медичного обладнання, а також закріпити такі права замовника відповідними нормативно-правовими актами на державному рівні.
AMOMD зі свого боку наголошує на потребі у проведенні попередніх консультацій із постачальниками та замовниками щодо параметрів продуктів. Це дасть можливість визначити всі необхідні характеристики товарів, у тому числі технічні й функціональні, та додати їх до е-каталогу.
Відсутність верхньої межі за сумою закупівель
Сума закупівель товарів через електронний каталог до кінця воєнного стану не обмежена. Як зазначає НАЗК у своєму звіті, через це замовники можуть проводити закупівлі на великі суми без належного опрацювання тендерної документації та «оминають ризик оскарження, а також моніторинг Державної аудиторської служби України».
Варіанти розв’язання проблеми
НАЗК рекомендує обмежити верхню граничну межу очікуваної вартості для проведення закупівель із використанням електронного каталогу, внісши зміни до Постанови №1178.
Водночас юрист, до якого Mind звернувся за роз’ясненням, вважає, що державне регулювання та громадський контроль продовжується повною мірою щодо всіх закупівель, а повноваження Держаудитслужби розширено на всі закупівлі «без використання електронної системи», зокрема на Prozorro Market. Правник уточнює, що, дійсно, на практиці поки немає саме моніторингових запитів цін пропозицій, проте законодавство говорить про їх можливість, та ніхто не скасовував процедури перевірок.
Винятково ціновий критерій при визначенні переможця аукціону
Станом на зараз в електронному каталозі можна закуповувати єдиним методом – через запит ціни пропозицій (ЗЦП) постачальників, що, за словами Владислава Смірнова, голови ГО «Медконструктор», не є конкурентною процедурою закупівель в електронній системі в розумінні ст. 13 закону «Про публічні закупівлі». Остаточне і єдине рішення про визначення переможця приймається системою за критерієм найнижчої ціни автоматично.
Стейкхолдери пояснюють такий метод відбору прагненням до скорочення витрат і звітують про економію у 20% при закупівлях медичної продукції на Prozorro Market, нібито швидкість (процедура триває близько 10 днів) та зручність. Проте ця зручність примарна, а учасники ринку вважають метод ЗЦП неправомірно обмежувальним і дискримінаційним, бо він не дає врахувати інші критерії оцінки товару. І в медичній сфері це особливо критично.
Також запит ціни не передбачає наявності тендерної документації до закупівлі з технічними вимогами, критеріями для оцінки учасника тощо. При оголошенні ЗЦП є технічна можливість завантажити лише один файл, і це має бути саме шаблон типового договору, який розробляє МЗУ. Після оприлюднення проєкту договору змінити чи видалити його технічно неможливо.
«Велика проблема, що існує в системі Prozorro Market, – неможливість для замовника створити закупівлю, у якій є вимога про якість медичних виробів, що закуповуються. Оскільки єдиним критерієм є ціна й замовник не має жодних повноважень для розгляду пропозиції учасника, у результаті проведеної закупівлі замовник змушений отримати постачання найдешевшого і разом з тим найгіршого за якістю медичного виробу», – зазначає Владислав Смірнов, голова ГО «Медконструктор».
Річ у тім, що завдяки такому методу відбору переможців запиту недобросовісні постачальники демпінгують, щоб виграти. У замовника ж повністю відсутній механізм захисту від постачання неякісного чи контрабандного товару, тому що система ранжує пропозиції лише за ціною.
Цікаво, що, як пояснили в МЗУ у відповідь на запит Mind, адміністратор не перевіряє сертифікацій, документів щодо якості товарів, він лише створює категорію та специфікацію і заводить опис характеристик товару та не втручається у господарську діяльність замовників і постачальників на етапі виконання договору.
Опитані редакцією постачальники медвиробів також скаржаться на те, що ЗЦП не передбачає захисту прямих імпортерів і дистриб’юторів, які інвестують у проходження повного циклу сертифікації в Україні. У профілі товару відсутня інформація про сертифікацію товарів для постачання на території України, а в період кваліфікації не вимагаються жодні документи, які підтверджують це.
У результаті постачальники з якіснішим і, відповідно, дорожчим товаром просто не можуть конкурувати з продавцями, які демпінгують і пропонують схожий товар гіршої якості, але за нижчою ціною. Замовник же в цей час взагалі не може порівняти якість запропонованих товарів, а якби й міг, то змушений був би вибирати дешевший, бо суто технічно обидва варіанти відповідають узагальненим параметрам, прописаним адміністратором.
Цікаво, що медик, який побажав залишитися неназваним, назвав Prozorro Market «чудовою річчю», але для банальних, звичайних ліків і поточних витратних матеріалів. «Щось дуже вузькоспеціалізоване чи ексклюзивне ми через е-каталог не придбавали. Мені здається недоцільним використання його при закупівлі медичної техніки, де в лікаря можуть бути якісь особисті переваги, – уточнив співрозмовник Mind і навів приклад: – Команда лікарів пройшла навчання, приїжджає в заклад і пише перелік саме тієї техніки, на якій вона вчилась. Як краще закладу – придбати то, що просять лікарі або придбати те, що буде дешевше? Або є лікар, який уже десятки років працює на техніці та витратних матеріалах того самого виробника, дає чудовий результат, і просить, щоб його забезпечили саме цим. Вважаю, що в таких випадках заклад має придбати саме те, що потрібно лікареві та не йти на компроміси між ціною і якістю».
Крім того, НАЗК вбачає в такому методі відбору переможців ризик змови посадових осіб замовника та потенційних контрагентів для обрання їх постачальниками товарів, робіт чи послуг.
Варіанти розв’язання проблеми
Учасники ринку пропонують розробити для замовників механізм використання нецінових факторів і враховувати при закупівлях на Prozorro Market усі критерії оцінки, передбачені законом «Про публічні закупівлі», а також додавати в профілі продукції інформацію про сертифікацію товарів та/або вимагати відповідні документи під час додавання товару до е-каталогу.
Замовник не має права встановити жодних вимог до постачальника чи перевірити його
Ця проблема, по суті, випливає з попередньої. Як ідеться у звіті НАЗК, здійснення закупівель із використанням електронного каталогу не передбачає можливості встановлення будь-яких умов до постачальника, адже запит цінових пропозицій не може містити нічого, крім інформації про найменування товару та його кількість, строк, місце, спосіб постачання, умови оплати та кінцевий термін подання ціни пропозицій. Тобто замовник жодним чином не може переконатися в добросовісності постачальника, його спроможності поставити потрібний товар і наявності будь-якого досвіду постачання такого товару.
Представники лікарень скаржаться, що чинні норми законодавства забороняють їм передбачати необхідні медико-технічні вимоги до продукції та вимоги щодо документів, які підтверджують якість товару, в договорі постачання (наприклад, сертифікатів чи декларацій про відповідність Технічному регламенту), а відхилити цінову пропозицію вони можуть лише, якщо переможець запиту не погоджується укласти договір.
«У такій ситуації замовник зобов’язаний укласти договір із постачальником неякісних лікарських засобів, медичних виробів чи складного медичного обладнання, прийняти та оплатити товар, який можливо навіть не можна використовувати через його дуже низьку якість», – наголошує ГО «Український медичний клуб» у своєму клопотанні до стейкхолдерів Prozorro Market, додаючи, що такий стан може призвести до перевитрати бюджетних коштів.
«Відкритого діалогу між учасниками ринку (постачальниками) та закупівельниками щодо медико-технічних вимог до медичних виробів наразі немає. МЗУ проводить ринкові консультації з потенційними постачальниками, але сам процес є ручним і непрозорим», – додає Владислав Смірнов.
Голова ГО «Медконструктор» розповідає, що великою проблемою закупівель через Prozorro Market стало повсякчасне порушення недобросовісними постачальниками договорів постачання (порушення термінів), а що гірше – заміна постачальником товару продукцією з нижчою вартістю.
«Оскільки єдиним критерієм при проведенні закупівлі на Prozorro Market є ціна, для перемоги в закупівлі учасник вказує ціну, нижчу за собівартість продукту. А на момент постачання замінює його на дешевий аналог. Це відбувається в тому числі через неможливість для замовника перевірити учасника при проведенні закупівлі, а також відсутність у замовника можливості відхилити пропозицію учасника, який, наприклад, порушив раніше укладений договір постачання із цим замовником», – пояснює він.
Своєю чергою постачальник не має права звернутися із запитанням і вимогою до замовника через систему Prozorro Market, він має можливість звертатися до замовника за роз’ясненнями лише в телефонному режимі.
«Про левову частку постачальників, товари яких ми отримуємо через е-каталог, я не чув раніше, та не впевнений, що почую ще раз. Єдиний критерій – це ціна, і не факт що вона буде нижчою у цього постачальника наступного разу. Щодо того, чи може медзаклад у е-каталозі вибрати те, що потрібно саме йому, то замовник не бачить жодної інформації про постачальника», – розповів керівник однієї з лікарень, який побажав залишитися неназваним.
Він додав, що з урахуванням того, що переможець торгів абсолютно непередбачуваний, лікарня укладає невеликі договори, щоб мати час зреагувати у форс-мажорній ситуації та просить і намагається упередити збитки можливими способами. «У замовника є право запросити в постачальника банківську гарантію, або внести у договір штрафні санкції та інше. Тобто теоретично в замовника є можливості якимось чином себе убезпечити, але в разі виникнення проблем, замовник усе одне втратить купу часу, що може бути важливішим ніж кошти», – пояснив співрозмовник Mind.
Варіанти розв’язання проблеми
ГО «Український медичний клуб» закликає надати замовникам можливість перевіряти документи щодо якості товару при оцінці пропозиції учасника закупівлі, встановити вимоги щодо надання таких документів і надати можливість замовникам відхилити пропозицію учасника, яка не відповідає медико-технічним вимогам до товару та/чи не має підтвердження якості й ефективності товару. А також закріпити такі права замовника відповідними нормативно-правовими актами на державному рівні.
Вище перелічено лише чотири з дев’яти основних проблем у держзакупівлях медичних товарів, які Mind виокремив під час свого дослідження.
Докладний розбір іще п’яти проблем та шляхів їх розв’язання читайте у другій частині цього матеріалу.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
