Не лише в посольство. Куди йдуть високі армійські чини після відставки

9 травня Президент Володимир Зеленський своїм указом призначив ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного послом України у Великій Британії. У нашій країні досвід «другої кар’єри» провідних військових лише напрацьовується. Не оцінюючи це рішення, хочемо зауважити, що призначення впливових воєначальників на дипломатичні посади є доволі розповсюдженою практикою. Розбираючись у ситуації, Mind зібрав цікаві приклади «другої кар’єри» американських, британських та ізраїльських армійських очільників.

Днями генерал Марк Міллі мав традиційну зустріч для обговорення того, наскільки складним і небезпечним став сучасний світ. Проте це відбувалось не зі звичайними співрозмовниками та не у звичайній штабній атмосфері. Послухати його висновки зібралися генеральні директори приватних інвестиційних фондів, а сама лекція була організована в Музеї мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку. Свій виступ пан Міллі почав із реверансу своїм колишнім досягненням.

«Я почав свою кар’єру в доволі соціалістичній організації, – пожартував він, маючи на увазі ієрархію армії та її повне безплатне медичне забезпечення. – І лише намагаюся знайти себе в капіталізмі».

Минулої осені Міллі пішов у відставку з найвищої армійської посади в США, а згодом став радником найбільшого американського банку JPMorgan та його клієнтів стосовно геополітичних викликів і загроз. Війни в Україні та на Близькому Сході, напруженість у Південнокитайському морі та поширення протекціонізму по світу роблять цінними подібні посади у фінансових компаніях – де потрібні люди, здатні бачити як ризики, так і можливості в небезпечному та розколотому світі.

З генералів – у фінансові радники

«Багато розмов точиться довкола м’якої посадки в економіці, – каже адмірал Джеймс Ставрідіс, колишній командувач військ НАТО в Європі, який зараз працює у корпорації The Carlyle Group. – Мене ж питають про м’якість геополітичної посадки. Події у світі впливають на ринки так, як ніщо не впливало з часів терактів 11 вересня».

• Джон Реймонд, колишній очільник Космічного командування армії США, долучився до Cerberus Capital Management;
• Джозеф Данфорд, попередник Марка Міллі на посаді голови Об’єднаного комітету начальників штабів, є частиною компанії Liberty Capital;
• Девід Голдфеін, колишній начальник штабу Повітряних сил США, працює у Blackstone;
• Білл Макрейвен, колишній очільник Командування спеціальних операцій США та автор операції з ліквідації Усами бен Ладена, є співробітником компанії з управління активами Lazard;
• генерал Річард Кларк, який свого часу також очолював Командування спеціальних операцій долучився до інвестиційної компанії Human Capital, яка стала інвестором defense tech-компанії Anduril.

Британська кадрова агенція SSR Personel підрахувала, що за минулий рік кількість посад, що вимагають досвіду розвідки, у фінансовому світі зросла на 30%. Нещодавнє дослідження французького інвестиційного банку Natixis показало, що найбільшими страхами інвесторів є навіть не інфляція чи зупинення економічного зростання. Власників капіталів лякають «геополітичні поганці», які здатні змінити правила гри на ринку на догоду власним націоналістичним інтересам.

Історії успіху

Розповідають, що у 2020 році The Carlyle Group вирішила зацікавитися суднобудівним бізнесом, маючи дві верфі – у Портленді (східне узбережжя США) та Норфолку (західне узбережжя США). Спитали, що про це думає Ставрідіс. Він порадив зробити ставку на західне узбережжя. «Тихоокеанський флот завжди буде центром тяжіння для всього, що пов’язане з морем», – сказав він.

Дослухавшись до цієї поради, одна с портфельних компаній Carlyle придбала суднобудівний завод у Сан-Дієго, у лютому цього року продавши його в чотири рази дорожче за вартість придбання.

Аналітичні центри також стали об’єктом інтересу з боку інвесторів. Наприклад, Центр стратегічних і міжнародних досліджень CSIS проводить «військові ігри» для оцінки вірогідності перетворення конфлікту в Тайванській затоці на ядерний. «Інвесторів цікавить, якщо Китай захопить острів, як це позначиться на них, яким буде їхнє подальше життя», – розповів Марк Кансьян, провідний аналітик центру.

Незадоволені

Сенаторка Елізабет Уоррен, давня противниця «відкритих дверей» між Пентагоном і Волл-стріт, торік запропонувала ухвалити закон, який би примушував армійських високопосадовців до більш відповідального пошуку нового місця роботи – щоб не стати радником чи консультантом іноземного уряду, наприклад.

«Колишні посадовці Пентагону, працюючи на Волл-стріт, таємно підтримують стосунки з урядовцями, що не є правильним, а може зашкодити національній безпеці США, – каже вона. – Ми маємо закрити всі ходи для потенційної торгівлі впливом».

Британський досвід

У Великій Британії армійські високопосадовці, включаючи як політичні й військові посади, так і розвідувальні, мають отримати урядовий дозвіл на будь-яку посаду протягом двох років після виходу у відставку. І комітет, який надає ці дозволи, до роботи ставиться дуже серйозно.

Ізраїльський досвід

Вище командування Армії оборони Ізраїлю після закінчення військової кар’єри майже в повному складі переходило до побудови політичної кар’єри: міністри, депутати Кнесету та більшість прем’єр-міністрів країни є вихідцями саме з АОІ.

В Ізраїлі неможливо знайти політика (принаймні, вищого ешелону), який не має військового досвіду. Теперішній очільник Беньямін Нетаньягу є капітаном армії та брав участь у Шестиденній війні та війні Судного дня. Його попередник, Яїр Лапід, був воєнним кореспондентом.

Чотирнадцятий прем’єр-міністр, Нафталі Бенет, після служби в спецназі «Саєрет Маткаль» і Армії Ізраїлю створив компанію у галузі програмного забезпечення.