«Ніколи знову, але…»: Європа святкує 80-ту річницю висадки в Нормандії

Боб Фаган був 21-річним рядовим з Техасу, коли вистрибнув з десантного корабля в крижані води пляжу Юта в Нормандії, назустріч тріску кулеметів нацистів та під безперервне бомбардування. «Вода була червоною від крові, – згадував він згодом. – Навколо плавали трупи». Інший учасник тих подій, який висадився на сусідній пляж Омаха, висловився простіше: «Пекло». Такі деталі наводить у своїй публікації The Economist. Mind пропонує адаптований переклад цього матеріалу.

Зі 150-тисячного війська союзників, яке 6 червня 1944 року висадилось у Нормандії, 9000 осіб були вбиті чи поранені протягом перших 24 годин. День «Д» став поворотним моментом у кампанії союзників з прориву Західного фронту нацистських військ, звільнення Франції та завдання поразки гітлерівській Німеччині у 1945 році.

На заходах пам’яті, присвячених 80-ій річниці висадки у Нормандії, будуть присутні зокрема президенти США Джо Байден, Франції – Еммануель Макрон та український лідер Володимир Зеленський. Тим, хто того для брав участь в атаці, зараз вже близько 100 років. Вважається, що це стане останнім пам’ятним заходом за їхньої участі. Фаган пережив той день, щоб дістатись берегу та дійти до Бельгії, де у грудні 1944 року він потрапив у полон до нацистської армії. У березні 2024-го він помер у віці 100 років.

«Меморіальний туризм»

Нормандія посідає особливе місце в пам’яті країн-союзниць, але крім того є і вигідним туристичним місцем. 2023 року близько 22 млн туристів відвідали пляжі висадки Дня «Д»: з них 56% французів, решта – іноземці. На третьому місці за кількістю туристів – німці, які активно намагаються примиритися зі своїм минулим. У Нормандії знаходиться шість німецьких військових кладовищ, найбільше з яких розташовано неподалік пляжу Омаха у Ла Камбре. Там поховані тіла 21 000 солдат Рейху, що були зібрані з навколишніх полів.

Перший музей, присвячений висадці, з’явився в Арроманші 1954 року, й відтоді їхня кількість сягнула 123. Вони різні – від залишків німецького бункеру чи пускового майданчику для «Фау» і до просторого триповерхового музею в Кані. Пам’ятні елементи у Нормандії всюди. Танки «Шерман», військові джипи та американські прапори розкидані по місцевим пагорбам. Військові кладовища приховані за живоплотом.

Американські туроператори пропонують тур до Франції виключно для відвідування пляжів висадки. Є й історики-аматори, спеціально для яких в аеропортах Франції розвішані повідомлення про заборону провозу гільз, патронів чи іншої зброї, навіть перетворених на туристичні дрібнички.

Гіди кажуть, що туристи зазвичай очікують побачити 90 км застиглих в часі пляжів. І їх шокують діти, які граються на колись просякнутому кров’ю піску. «Окремі американці вважають неприйнятним засмагати на пляжі Омаха. Проте французи навчились співіснувати із місцями боїв», – розповідає Гвенел Пер’є, місцевий гід.

Найбільший вплив на цю територію справляє ерозія. У 2016 році довелось навіть закрити дорогу від пляжу Омаха до Американського кладовища – захоплюючого місця з білими хрестами та соснами, над самим морем. На схід від пляжу Омаха, у Пон-дю-Хок, де 200 американських рейнджерів підкорили скали, Американська Комісія військових пам’ятників була змушена змінити пішохідні маршрути через розмиття та часте використання.

Чому День «Д» досі викликає так багато уваги?

Частково відповідь полягає у поєднання масштабів військових дій, амбіційності планування, сміливості та хитрощів. Висадка одразу на п’яти пляжах Нормандії вважається найбільш вдалим десантним маневром в історії війн. Близько 7000 суден союзників та десантних кораблів було задіяно в операції, вони представляли армії 13 країн. Об’єднані повітряні сили здійснили 14 000 бойових вильотів, 18 000 десантників були відправлені за лінію ворога. Інша частина відповіді – у цінному, але згасаючому ідеалі: перемога відваги та надії над руїною, здатність на особисте жертвоприношення заради спільної мети.

Але у пам’яті французів ця подія посідає окреме місце. Вони згадують День «Д» як частину великого визволення їхньої країни, яке складається, окрім Нормандії, з кампанії французької армії на Корсиці і операції сил спротиву в Провансі. Також День «Д» нагадує їм про найтемніші моменти тієї війни. Вранці 6 червня 1944 Гестапо стратило у в’язниці міста Кан близько 80 політичних в’язнів. Частина з них належали до сил спротиву та були заарештовані французькою поліцією, до складу якої входили колаборанти.

Організатори сучасних пам’ятних заходів прагнуть, як колись і військовий лідер Франції Шарль де Голь, повернути силам спротиву їхнє місце в історії. Але вони також воліють не забувати і тих, хто співпрацював із нацистами. «Це – історія, якій ми маємо подивитись в обличчя», – вважають радники теперішнього президента Франції.

Особлива річниця

Французька сторона цьогоріч налаштована дати місце тому, що називається «плюралізмом» пам’яті. Це включає і пам’ять про цивільних, які стали жертвами бомбардувань союзників. «З часів закінчення війни існувала прірва між колективною пам’яттю нації та сімейною пам’яттю місцевих», – свідчить Деніс Пещанскі, французький історик, учасник дорадчої групи організаторів заходів до 80-ої річниці Дня «Д». Під час битви за Нормандію загинули близько 20 000 цивільних. Цілі райони міст, включаючи Кану, були перетерті на порох. На спомин про це пройде окрема церемонія за участі Еммануеля Макрона у містечку Сен-Ло, де розміщувався штаб 48-ої німецької армії, і яке внаслідок бомбардувань союзницької авіації було повністю знищено.

Зворушливість даного  факту буде цього разу підкреслена поверненням до Європи великої війни, яку розпочала росія проти України, і в якій Франція й Америка знову стали союзниками на боці добра. Тому участь Джо Байдена та американських ветеранів у заходах будуть не лише демонстрацією сили трансатлантичного альянсу, але й нагадуванням, що цю дружбу більше не варто сприймати як даність. Чинний президент США може виявитись останнім атлантистом, який зважав на Європу та вважав її за пріоритетного партнера.

Повернеться Дональд Трамп до влади чи ні, в будь-якому випадку європейцям доведеться призвичаїтись до нового світового порядку, в якому США не завжди прикриватимуть її спину. Пам’ятні заходи на честь Дня «Д» стануть часом подяки – а також і роздумів про те, якою буде історія після закінчення цієї епохи.