В Україні запустили перший фонд для sporttech-стартапів: чому обрали таку вузьку нішу та скільки готові інвестувати

В Україні запустили перший фонд для sporttech-стартапів: чому обрали таку вузьку нішу та скільки готові інвестувати

Яку частку активу забирають та до чого тут Sport Life

В Україні запустили перший фонд для sporttech-стартапів: чому обрали таку вузьку нішу та скільки готові інвестувати
Фото: pixabay

Ruta.vc – перший в Україні фонд, що зосереджений на інвестуванні в sporttech-проєкти. Компанію юридично оформили цьогоріч. Нещодавно фонд анонсував свою діяльність. Скільки заявок від стартапів Ruta.vc уже встиг отримати та готовий проінвестувати? Який загальний бюджет фонду? Які перспективи sporttech у світі? Скільки в Україні залишилося живих стартапів у цій ніші? Про це та багато іншого Mind розповіла керівна партнерка фонду Ruta.vc Олена Пшенична.

Чому інвестують саме у sportech? Ця ніша тільки почала зростати, пояснює Пшенична. Торік у світі створено 34 нових фонди, які сфокусовані на спортивних технологіях. «Пік, можливо, буде за 10 років. Зараз тільки доєднуються гіганти, наприклад, Apple. Вони почали інвестувати у трекінг та аналітику. Коли долучаються великі компанії – це умовний трамплін. У світовому розрізі побачимо великий стрибок, який очікуватиме спорттех», – сподівається Пшенична.

Та уточнює: зараз на ринку приблизно 15 живих українських стартапів у цій ніші. «Три роки тому, коли хотіли робити інкубаційну програму з Мінспорту та Українським фондом стартапів, знайшли близько 40 проєктів на стадії від mvp до pre-seed. Зараз кількість зменшилась, але за минулі пів року з’явилися нові ідеї. Фаундери звертаються за фінансуванням, йде запит на консультування, валідацію ідеї», – говорить Олена Пшенична. 

Уже є реальні приклади. Один із відомих українських стартапів – BetterMe. Команда ще з 2017 року створює рішення для фізичного та ментального здоров'я. Це той випадок, коли талановитий СЕО зрозумів нішу ще кілька років тому. Ще один кейс: TrenVet – мобільний фітнес-застосунок, що пропонує ветеранам і військовослужбовцям можливість знайти тренера й отримати безплатну спортивну реабілітацію. «Це комерційний проєкт, втім із соціально відповідальними елементами», – пояснює Пшенична.

Відсоток виживання  у стартапів зі sportech, на її думку, такий самий, як і в інших нішах. «Якщо команда добре вивчила ринок і розуміє маркет-стратегію, то створить успішний стартап. Якщо допомагає подолати «біль» споживача – за це заплатять. Якщо ж проєкт вигаданий для себе, то платиш сам», – коментує вона. 

Які стартапи шукають? Фонд розглядатиме рішення із software та hardware у галузях studios, esports+gambling, fitness, personal training, healthcare + nutrition, mental health.  «Sporttech – не тільки гаджети чи фітнес-застосунки. Це дуже велика та широка ніша: ментальне здоров'я, аналітика, робота з фанатами, спортивні ігри, віртуальний футбол тощо», – пояснює Пшенична.

Фонд не має критеріїв щодо країн походження стартапів і ринків, на які орієнтований продукт. Втім першочергова місія – допомогти зростати саме українським стартапам. «Sporttech в Україні зараз започатковується, хочеться його зробити міцним. Знаємо, що в нас талановиті розробники. Але фонд – фінансова установа, яка має дивитися на всі цікаві проєкти з погляду перспектив інвестування», – уточнює керівна партнерка фонду.

Головне – фаундери мають добре розуміти продукт і ринок, для якого вони створюють рішення. «Не ставимо обмеження, що стартап має обов'язково вийти в Америку, бо це не єдиний великий ринок. Наприклад, для крикету – це Індія. Вона теж надвеликий ринок. Якщо рішення для скелелазіння, фаундери мають знати всю світову кон’юнктуру», – говорить Пшенична.  

Які ще критерії відбору? Стартапи мають бути на стадії pre-seed і seed та вже показувати продажі.  «Маємо побачити, що проєкт заробляє, має трекшн (наочно доведену на показниках динаміку розвитку. – Mind) і зростання. Не ставимо мінімальний ARR (регулярний річний дохід. – Mind). Дивимося на команду, враховуємо минулі помилки. Закриті стартапи за спиною – це дуже класно», – пояснює співрозмовниця. 

До чого тут Sport Life?  Фонд також розглядає проєкти на стадії ідеї: партнери готові надавати менторську й інкубаційну допомогу. Тестовим майданчиком, де стартапи зможуть перевірити ідею та отримати перших клієнтів, має стати Sport Life (генеральний партнер фонду Дмитро Бондаренко керує Sport Life). «Розглядаємо це як нульовий крок, щоб допомогти зрости. Після цього можемо вже надати фінансування», – пояснює Пшенична. Зараз команда якраз готується до анонсу інкубатору.  

Скільки стартапів уже проінвестовано? Поки що фонд не здійснив жодної інвестиції. Хоча на сайті Ruta й вказано, що вкладено $22 млн у дев’ять проєктів у сфері sporttech. Але це інвестиції Дмитра Бондаренка.

«Показуємо його історію, щоб люди розуміли, звідки наш досвід. В історію фонду поклали великі інвестиції, які вже були й успішно працюють», – пояснює Пшенична. Серед проінвестованих проєктів – CRM для автоматизації спортивних центрів і фітнес-клубів Luckyfit, інноваційні спортивні студії SpeedFit (ЄС).

Скільки заявок отримали? Зараз фонд має понад 30 вхідних заявок на інвестування. З них – 12 від українських стартапів. «Ще не робили великих анонсів. Це суто по фейсбуку пішла інформація і через сайт. Наразі фонд готує вже чотири проєкти для співпраці зі Sport Life та два – на потенційне інвестування. До Due Diligence ще не дійшли, але почалися перші кроки, – розповідає співрозмовниця. 

Скільки планують проінвестувати? До кінця року – не менше п’яти проєктів. Перші інвестиції планують зробити вже до кінця літа. «Після цього хочеться набирати обертів.  Закінчиться рік і поставимо ще +20%», – розповідає Пшенична.

Який середній і загальний чеки? Фонд готовий надавати чеки від $50 000 до $1 млн. «Зараз продовжуємо працювати з партнерами. Не заявляємо поки що обсяг фонду, не обмежуємо себе ні вищою сумою, ні нижчою», – уточнює вона. Втім додає: з партнерськими можливостями обсяг фонду – понад $50 млн. Заразі гроші готові надати 11 Limited Partners. Вхід для інвесторів $0,5–1,5 млн. 

Яку частку бізнесу просять?  Вона варіюється у межах 5–15%. «Усі, хто вже більш-менш навчився грати в цю венчурну гру, розуміють: не можна віддавати 50–60% на ранніх стадіях, бо потім до тебе як до фаундера будуть запитання», – резюмує Пшенична.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло