Можливості кризи, а не криза можливостей: як втримувати економіку України на плаву під час війни
До чого тут ритейл, критична інфраструктура, бізнес-патріотизм на ділі, а не на словах і як держава може допомогти підприємцям
Під час конференції RAU EXPO 2024, яка проходила в Києві минулого тижня, багато уваги було присвячено переформатуванню української економіки під тиском реалій воєнного часу. Тема викликів, які відчуває на собі Україна нині, жива та болюча. Захід, учасники та спікери якого були єдині у своїх переконаннях, мав на меті показати сучасні тренди та напрямки руху для економічного розвитку країни, а заразом і труднощі в податковій політиці.
Зокрема, панельна дискусія «Синергія податкової та економічної політики задля забезпечення стійкості та розвитку в умовах війни» охопила широкий сегмент питань, які стосуються як економіки, так і податкової політики. Запрошені експерти – не теоретики, а практики, і це додало дискусії гостроти. Mind занотував найцікавіше та найважливіше з виступів.
Надія Бігун:
«Міністерство економіки – партнер бізнесу»
Заступниця міністра економіки України Надія Бігун нагадала, що останніми роками чиновники фокусуються на політиці «Зроблено в Україні». Вона має мету – стимулювати розвиток доданої вартості в економіці. Україна як ніхто має гарні шанси. Зокрема, Україна під час розпаду СРСР мала найкращі стартові позиції, але з часом, здобувши незалежність, країна втрачала не тільки показники, а й можливості, ресурси.
Так, продукції з доданою вартістю ставало менше. Вочевидь причини цьому були, але це стримувало українську економку з погляду швидкого зростання. Отже, попри вигідні позиції на старті, за більше ніж три десятки років незалежності країна зробила декілька кроків назад.
Кращу якість життя забезпечує частка товарів із доданою вартістю у ВВП, яка становить до 20%, – і це демонструють економіки розвинених країн. «Ми повинні розвивати бізнес, який створює більшу додану вартість, тобто виробництво. А політика «Зроблено в Україні» направлена саме на розвиток виробництва, переробку продуктів, якщо ми говоримо про агросектор – тобто продукції з доданою вартістю», – наголосила Надія Бігун. А також додала, що вже багато років Мінекономіки з огляду на вищесказане є «повноправним і повноцінним партнером бізнесу, який примножує можливості».
Сергій Тарута:
«Будь-які слова мають підкріплюватися ділом»
Засновник холдингу ІСД, а нині – народний депутат, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку на початку свого виступу висловив подяку всім присутнім за те, що вони працюють в Україні, а не виїхали за її межі. За його словами, саме людський капітал зараз є найбільшою цінністю. «Завдання тих, хто працює зараз у парламенті, полягає у тому, щоб зробити мейнстримом віру в країну, нашу чудову Україну», – наголосив Тарута.
Сьогоднішня дискусія, на думку Сергія Тарути, має демонструвати єдність слів і справ. Бо говорити одне, а робити інше – це у країні давно вміють. Але сьогодні така модель має відійти в минуле, щоб на передній край вийшла зовсім інша – підкріплювати слова ділом.
«Кожна криза – це колосальна можливість, і зараз нам потрібно не втратити свій шанс. Особливо з огляду на євроінтеграцію. У нас є гарні приклади перед очима – Польща, Чехія. А от інші країни при слабкій політичній владі йшли на вимоги чиновників ЄС, і все це не сприяло достатньому рівню інтеграції в архітектуру європейського бізнесу», – сказав пан Тарута.
Данило Гетманцев:
«У держави не залишилося «гарних» рішень – самі лише непопулярні»
Сьогодні понад 60% бюджету, або 40% від ВВП, в Україні витрачається на війну. Це, якщо порівняти, більше, ніж витрачає Ізраїль. Україна, як і її громадяни, відчуває гострий дефіцит фінансів. Лінія фронту збільшується, а фінансування безпеки та оборони зменшується. Такі дані у своєму виступі навів Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
«Війна день від дня потребує більшого фінансування та більше податків, – наголосив він і додав: – Армія фінансується за рахунок власних коштів. Сьогодні було прийняте дуже важливе рішення – 50 млрд кредиту Україні за рахунок заморожених російських активів. У нас, як у країни, не залишилося гарних рішень – всі вони непопулярні».
Натомість програми працюють, зокрема програми на підтримку бізнесу – середнього, малого. Також держава робить усе можливе, щоб прискорити євроінтеграцію. Є завдання, які вдалося вирішити на всі сто – наприклад, стабільність банківської системи, національної валюти. Це, на думку Гетманцева, дуже важливо. «Беззаперечною перемогою» він назвав запровадження податків на надприбутки банків.
Попри війну Україна має достатні успіхи в детінізації. Це насамперед про рівні правила життя бізнесу. Зокрема, Гетманцев подякував великим мережам, що працюють із «білими» постачальниками, і за відмову працювати із «сірими» – це дає збільшення виторгів у ритейлі, що демонструють і збільшені податки (зокрема, ПДВ).
«Наш спільний ворог – це ворог ззовні (росія) і ворог всередині (корупція, тіньовий бізнес). Всі ми хочемо жити в Європі, тож зробімо це разом», – підсумував Данило Гетманцев.
Олеся Оленицька:
«Ритейл має бути внесений до переліку критичної інфраструктури»
Директорка з корпоративних питань компанії Kyivstar розпочала свій виступ зі спогадів про те, як ритейл може співпрацювати з владою. Натомість зараз однією з величезних проблем цієї галузі є економічне бронювання. «Ми чітко розуміємо, що війна триває, і люди в армії потрібні. Але люди потрібні й тут, аби забезпечувати працю в економіці та сплату податків. Ефективне бронювання є дуже важливим», – нагадала пані Оленицька.
Ще одна важлива річ – внесення ритейлу до критичної інфраструктури заради забезпечення електроенергією. Тут потрібна співпраця з державою, бо забезпечувати пальним генератори для ритейлу – це дуже дорого та впливає і на всі інші показники роботи того чи іншого бізнесу.
Потрібні системні рішення стосовно безпеки робітників, страхування життя та здоров’я, розбудови бомбосховищ, розробка та впровадження корпоративних політик. Зараз багато бізнесів займаються саме цим.
Одна з великих проблем – це відплив кадрів за кордон, він зменшує базу оподаткування та, що дуже впливає на бізнес загалом, створює кадровий голод. Нещодавно відома компанія Gradus Research провела опитування, яке охопило багато європейських країн – тих, де приймали українців, які тікали від війни. «Так от: 70% опитаних мешканців України, які виїхали, вже працюють. 54 з них – у країнах перебування, 12% – в Україні дистанційно, 4% – в іноземних компаніях. Тож ще станом на другу половину 2023 року ми маємо дефіцит кадрів. Найбільше вакансій, які не можуть закрити бізнеси, – у сегменті сфери послуг, робочих спеціальностей тощо», – розповіла Оленицька.
Читайте також: Ритейл у цифрах: історичний рекорд обсягу доходу та топ-20 «незламних» мереж
Ще одна величезна проблема, за її словами, – ланцюги постачання товарів і відсутність дефіциту. Тут є великий мінус – блокування кордонів. Багато продукції просто викидають (сегмент ультрафреш), також збільшується ціна на товари, бо збільшується затратна частина (паливо для перевізників тощо).
«Питання національної безпеки – це законна здача податків. Всі бізнеси мають сплачувати однаково прозоро – ритейл, телеком тощо», – наголосила Олеся Оленицька.
Короткі висновки.
Як далі втримувати економіку на плаву?
І Перша, і Друга світові війни показали світові: виграє той, у кого витримує тил. Тил – це сьогодні в першу чергу економіка, це бізнес, що сплачує податки, це населення, що так чи інакше створює активність на ринку.
На переконання Сергія Тарути, зараз Україна має іти до практики, коли широке коло експертів і бізнесу залучене до розв'язання важливих економічних та податкових питань. Ухвалення рішень має бути прозорим, прогнозованим і передбачуваним, а на додаток таким, що йде на користь бізнесу, населенню, платоспроможності населення. Без сплати податків та кристалізації економіки Україні буде важко виграти цю війну.
Потрібні прозорі умови для всіх бізнесів, закон – один для всіх, нормальна судова й правоохоронна системи. Україні дістався складний спадок, але систему, зокрема кланову правоохоронну, потрібно ламати. Реформа має бути націлена саме на це. Важливо перезавантажити податкові органи та інше. Це нудна довга робота, але вона принесе результат.
«Бізнесу не потрібна підтримка, а от політика розвитку та стимулювань дозволить перебудувати архітектуру бізнесу. Це дозволить країні рухатися в напрямку поліпшення якості життя», – резюмувала Надія Бігун.
Та додала, що український бізнес адаптувався до нинішніх умов, і це стало його суперсилою. «По енергетиці в нас буде складний сезон, бо навіть два – об’єкти енергетики знищені, треба буде час на їх відновлення. Тож бізнесу треба вже зараз дивитися на малу генерацію. Мінекономіки вже зараз готує низку рішень, що дозволить спростити доступ до малої генерації та систему дозволів», – зазначила вона.
Ринок для локальних виробників зростає. «Люди ж голосують грошима – купують те, що стоїть на полиці. Отже, це головне завдання бізнесу – дати покупцеві свій продукт, а не пропонувати польський чи будь-який інший. Важливо також створити сприятливий інвестиційний клімат. Всі дії приведуть до зростання економіки, отже, Україна лише виграє – і це підтверджують і влада, і експертне середовище, і бізнес», – розповіла Олеся Оленицька.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
