Вступ до аспірантури: як змінилися правила та чому саме зараз
МОН намагається уникнути «повної профанації» і закрити лазівку для ухилянтів
24 червня стало відомо, що Міністерство освіти і науки змінює правила вступу до аспірантури. Причому робиться це не до, а вже під час вступної кампанії. У чому причина і суть змін, кого вони стосуються та як на них реагують працівники ЗВО, з’ясовував Mind.
МОН переконує, що причина такого кроку – надмірний ажіотаж до навчання в аспірантурі серед чоловіків призовного віку. У міністерстві наводять такі дані: до 2022 року до аспірантури щороку вступало 7–8 тис. осіб, а у 2024-му на єдиний вступний іспит для вступу в магістратуру та аспірантуру записалося аж понад 246 тис. З них більш як 91 тис. – чоловіки віком 25–60 років, які вже мають ступінь магістра чи спеціаліста.
Як мав бути організований вступ до аспірантури? Правила вступу до аспірантури на 2024 рік були встановлені Наказом МОН №266 від 6 березня 2024 року. З березня до травня вони зазнали низки уточнень, і 27 травня, у розпал кампанії подачі заявок на проходження єдиного вступного іспиту до аспірантури, МОН опублікувало на своєму сайті остаточні на той час правила вступу.
У цих правилах ішлося, що обов’язковий для вступу в аспірантуру ЄВІ (єдиний вступний іспит) «складатиметься з двох частин: тесту з іноземної мови (англійської, німецької, французької, іспанської за вибором вступника) та ТЗНК (тесту загальних навчальних компетентностей)».
«Саме результати ЄВІ є одним із ключових показників того, що вступники мають високий рівень знань, необхідних компетентностей та навичок», – наголошувало МОН. Тільки після успішного складання ЄВІ майбутній аспірант допускався до вступних випробувань у закладі вищої освіти, причому за ТЗНК він мав отримати не менш ніж 150 балів.
Що тепер змінюється? Щодо ЄВІ, то новими правилами вступу мінімальна оцінка ТЗНК підвищується до 160 балів. Водночас оцінка вступника з іноземної мови в конкурсному балі взагалі може не враховуватися.
Але чи не найрезонанснішою зміною є те, що вступ на аспірантуру 2024 року можливий лише на денну форму навчання і лише за державним замовленням. Вступити до аспірантури на контракт можна буде тільки на заочну або вечірню форми, які не дають права на відстрочку від мобілізації, наголошує міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
«Акцент – на якість освіти, тому пріоритезуємо денну форму. І для того, щоб не відрізати можливість вступу для справжніх, вмотивованих та здібних, збільшуємо кількість місць на бюджеті – з 3200 до 7000», – каже він. Чому саме стільки? Як зауважує Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, ця кількість приблизно відповідає загальному обсягу аспірантів-вступників до повномасштабного вторгнення.
Треба зазначити, що основна сесія ЄВІ до аспірантури проходить із 24 червня до 15 липня. Про такі суттєві зміни МОН повідомило саме 24 червня.
Чому так багато та чому так пізно? «Цього року цифра охочих вступити в аспірантуру сягнула 90 тис. осіб. Це стало питанням національної безпеки, вже не кажучи про абсолютну дискредитацію освітньо-наукового ступеня доктора філософії», – коментує рішення МОН Сергій Бабак. І нагадує про галопуючу статистику збільшення кількості аспірантів із 2019 до 2023 року, про яку він говорив ще на початку року.
«Тоді всі звернули увагу на аномальне зростання кількості охочих «зайнятись наукою», але жодних рішень ніхто з тих, хто зараз критикує вчорашнє рішення МОН, не запропонував… Тому рішення міністерства було необхідним і на цьому етапі єдиним можливим», – пояснює він.
Голова підкомітету з питань вищої освіти комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина зазначає, що кількість чоловіків, які використовують аспірантуру для ухилення від мобілізації, збільшується третій рік поспіль. «Уже третій рік, як МОН можна було: унеможливити університетам набір аспірантів у понад ліцензований обсяг – але ні; зменшити ліцензовані обсяги підготовки аспірантів – але ні; перевірити вже всі університети й покарати тих, хто продає вступ і навчання в аспірантурі, – але ні; вчасно змінити правила вступу – але ні», – пише вона. І саркастично додає: «Можна ж просто змінити Порядок вступу тоді, коли люди вже складають іспити. І збільшити більш ніж удвічі кількість місць державного замовлення. Бо є ж зайві кошти у країні, що працює. А навчання за контрактом на денній формі скасувати».
«Сьогодні ухвалили рішення. Накази підписано і юстовано. Прикро, що пізно, адже вступна кампанія вже фактично розпочалася, але ситуація з ризиком повної профанації аспірантури вимагає різких рішень», – написав профільний заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.
Нові правила: у чому позитив і негатив? Юрій Данько, проректор із наукової та міжнародної діяльності Сумського національного аграрного університету, бачить у змінах правил вступу на аспірантуру щонайменше два позитивні моменти, але є і запитання.
«По-перше, – розповів він Mind, – однозначно відсіється величезна кількість людей, про яких навіть думати важко, що вони можуть стати аспірантами. По-друге, збільшиться кількість бюджетних місць, що дасть можливість навчатися більшій кількості мотивованих аспірантів. Але виникають і запитання. Зокрема – щодо розподілу бюджетних квот між закладами вищої освіти: чи корелюватимуть вони зі захистами за попередні роки? У багатьох країнах українська заочна освіта не визнається – чи зможуть іноземні студенти вступати на денну форму на контракт (нагадаємо: нові правила вступу в аспірантуру унеможливлюють навчання на денній формі на контрактній основі)? Що робити приватним закладам освіти, де немає бюджетної форми навчання?»
«Існує низка схем, які незаконно пропонують забезпечити потенційним аспірантам вступ на денну форму навчання в аспірантурі за контрактом», – йдеться у повідомленні пресслужби МОН. Так, можливо, деякі приватні виші справді провадять таку незаконну діяльність, але чи варто переносити відповідальність за це на всі приватні ЗВО?
«Відколи фіктивне навчання – це відповідальність вступника? Невже такою постановою закінчиться корупція у державних університетах? Замість того, щоб виконати свою менеджерську роботу – розібратися, у яких конкретних університетах відбувся бум кількості аспірантів, просто створюється дискримінація закладів за способом оплати. Можна було просто вказати ліміт на кількість аспірантів для кожного ЗВО», – зауважує Тетяна Захарченко, керівниця бакалаврської програми «Комп’ютерні науки» Українського католицького університету.
Вона вважає несправедливим те, що приватні заклади будуть позбавлені змоги навчати аспірантів очно. «Об’єктивно, заочна форма нікому не потрібна – ні нам, ні студенту. Займатися справжньою наукою дуже складно, на це потрібно багато часу. Відсутність очної форми – це апріорі відсутність можливості проводити якісні дослідження, залучати аспірантів для інших важливих активностей, щоб забезпечувати плинність розбудови наукової школи», – наголошує вона.
Які ще особливості оновленої вступної кампанії? Очевидно, рівень знання іноземної мови теж мав стати своєрідним фільтром, який відсіяв би некомпетентних претендентів. Але чомусь не став.
Коментуючи зміни у правилах вступу до аспірантури, Оксен Лісовий зазначив, що «іноземна мова складається і є обов’язковою для вступу до магістратури, але – не обов’язковою для допуску до вступу до аспірантури. Однак зріз знань і загальний рівень побачимо та проаналізуємо». Тобто в кожному закладі самостійно вирішуватимуть, враховувати ЄВІ з іноземної мови чи організувати власний іспит.
До речі, у листі МОН від 15 травня вказано, що вступник, який підтвердив свій рівень знання англійської мови сертифікатом тестів TOEFL, International English Language Testing System або сертифікатом Cambridge English Language Assessment, від складання іспиту з англійської звільняється. А під час визначення результатів конкурсу зазначені сертифікати, якщо вони не нижче рівня B2, прирівнюються до результатів вступного випробування з іноземної мови з найвищим балом.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
