Салій: підвищення тарифів державних монополій може зірвати відбудову та відлякати інвесторів

Президент Всеукраїнського союзу виробників будматеріалів Костянтин Салій розкритикував політику підвищення тарифів державними монополіями, наголосивши, що такі дії загрожують повоєнному відновленню України, інвестиційній привабливості та стабільності внутрішнього ринку.

Про це він сказав під час пресконференції Інтерфакс-Україна щодо тарифної політики державних монополій.

Він наголосив, що претензії бізнесу не стосуються працівників Укрзалізниці, які продовжують виконувати свою роботу під обстрілами, а спрямовані до вузького кола осіб, які ухвалюють тарифні рішення.

«Я хочу, щоб не склалася хибна думка, що в нас є певні претензії до простих залізничників. Вони дійсно працюють під обстрілами, вони намагаються сумлінно виконувати свою роботу. У нас є питання саме до того вузького прошарку людей, які приймають рішення стосовно тарифів», – зазначив Салій.

Він вважає, що державні монополії ігнорують базову логіку економіки: якщо вартість зростає, то або споживач платить більше, або відмовляється від продукту. «Якщо ви щось робите дорожче, значить це дорожче або ляже на кінцевого споживача, або від цього дорогого товару-продукту виробники і споживачі будуть відмовлятися», – наголосив президент союзу виробників будматеріалів.

Салій повідомив, що через зростання тарифів середні та дрібні виробники будматеріалів масово переходять на автомобільні перевезення, перевантажуючи дорожню інфраструктуру. За його словами, це створює парадокс: держава економить на залізничних тарифах, але потім витрачає значно більше на ремонт доріг і під’їзних шляхів до портів.

Окрему увагу він приділив загрозі для планування відбудови України. На думку Салія, через непередбачувану тарифну політику уряд і міжнародні партнери не можуть точно оцінити, скільки коштів реально потрібно на реалізацію проєктів: «Чиновник бере цифру на цей рік чи на січень наступного, закладає її в бюджет, а далі починається серія «подарунків» від наших монополій – то на передачу, то на диспетчеризацію. І в результаті держава не може бути впевнена, що виділених 100 чи 200 млрд грн вистачить», – пояснив він.

Президент союзу наголосив, що така ситуація позначиться не лише на державних програмах, а й на звичайних українцях, які після війни сподіватимуться на доступне житло: «Наш споживач буде дуже неприємно здивований, коли взнає, що ціни пішли вверх – і дуже суттєво. І в цьому є пряма заслуга керівників наших державних монополій», – заявив Салій.

Він також попередив, що завищені тарифи можуть відлякати потенційних інвесторів і донорів, які планували брати участь у відновленні України.

«Вони не можуть зрозуміти, чому треба платити більше, ніж у Євросоюзі, за електроенергію чи перевезення. Їхні економічні викладки розбиваються об українські реалії завищених цін, і це може призвести до того, що багато інвесторів просто відмовляться заходити в Україну», – зазначив він.

Салій наголосив, що монополії залежать від промисловості не менше, ніж промисловість від них, і якщо бізнес скоротить виробництво, то й державні компанії недоотримають кошти, на які розраховують.

«Вони уявляють собі якісь гроші на 2026 рік, але їх елементарно не отримають. Їхня перспектива ще гірша, ніж у нас», – зауважив він.

На думку Салія, рішення щодо тарифів мають ухвалюватися після відкритих консультацій із бізнесом і галузевими асоціаціями.

«Треба зустрічатися, показувати свої економічні розрахунки, робити апробації, долучати представників ринку, щоб зрозуміти, як він реагуватиме при підвищенні чи заморожуванні цін», – запропонував він.

Салій також закликав до економічного націоналізму й поміркованості у витратах державних монополій: «Питання оптимізації видатків, які не дотичні до виробництва, потрібно вирішувати. Зараз не час для корпоративів та оздоровлень, коли всім українцям важко», – наголосив він.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що директорка «Укрцемент» вважає: держава має підтримати «Укрзалізницю» бюджетом, а не за рахунок бізнесу. Кріпка наголосила, що перекладання витрат монополії на підприємства призведе до скорочення попиту, виробництва та надходжень до бюджету.