«Пекельне літо»: чому світ накрила спека та як вона впливає на людей
До чого тут мігрені й невмотивовані вбивства
«Цього року буде спекотно. Дуже спекотно. Настільки спекотно, що у 2024-му буде побито рекорд 2023 року як найспекотнішого за всю історію спостережень», – попереджала інформаційна агенція Bloomberg на початку січня. Так і сталося. Тож до жахливих новин поточного тижня можна додати й те, що людство пройшло граничну позначку зростання температури на 1,5 °C порівняно з доіндустріальним періодом, яку науковці вважають критично важливою для умов життя на Землі. Цей поріг вважався відносно безпечним. Саме тому мету в 1,5 °C поклали в основу Паризької угоди – міжнародного договору, який зобов'язує країни не допустити глобальних кліматичних змін.
Що цю позначку пройдено, засвідчили дослідження Copernicus Climate Change Service.
Температура в період із липня 2023 до червня 2024 року була найвищою за всю історію спостережень. На планеті було в середньому на 1,64 °C спекотніше, ніж у доіндустріальні часи.
Як пише The Guardian, за одним роком остаточно судити не можна – потрібен більш довготривалий тренд. Але, враховуючи, куди всі тренди рухаються, здається, цілі Паризької угоди, вельми ймовірно, вже втратили актуальність, а пророцтва про «пекельний рік» стали реальністю.
Це особливо відчувають на собі цими днями жителі України, які стикаються із жахливими наслідками російської агресії та кліматичних змін. Зокрема, у Києві 11 липня Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського зафіксувала три добових температурних рекорди:
- максимальна температура повітря досягла 34,2 °C, що на 0,5 °C вище попереднього рекордного показника 1885 року;
- мінімальна температура повітря у столиці не опустилася нижче 21,7 °C. Попереднє рекордне значення 1938 року перевищено на 0,3 °;
- середньодобова температура повітря виявилася найвищою за час проведення спостережень для цієї дати й становила 28,1 °C, що перевищило попередній рекордний показник 1922 року на 0,5 °C, а кліматичну норму – на 7,2 °C.
Чому цього літа настільки спекотно?
Вуглецевий слід від людської діяльності, стурбованістю про який прославилася активістка Ґрета Тунберг, аж ніяк не єдине джерело екстремального потепління. «Уже стало правилом, що кожен наступний рік фаза кліматичного явища Ель-Ніньйо тепліша за минулий», – каже Майкл Макфаден, старший науковий співробітник Національного управління з дослідження океанів і атмосфери.
Ель-Ніньйо змінює фаза Ла-Нінья, яка починається, коли з океанських глибин біля Південної Америки підіймається чимало холодної води. Багаторічний цикл «Ель-Ніньйо – нейтральна фаза – Ла-Нінья» і визначає клімат останніх кількох десятиліть.
Чому виникає Ель-Ніньйо, невідомо, але деякі вчені вважають, що це спосіб земної атмосфери відводити тепло в космос. Очікується, що Ель-Ніньйо видихнеться до середини 2024 року. Середня температура продовжить збільшуватися, але вже не настільки шокувальними темпами, пише Bloomberg.
Як спека впливає на здоров’я людини?
За останні 20 років рівень смертності, пов'язаної зі спекою, зріс приблизно на 30%, йдеться в доповіді Всесвітньої метеорологічної організації про стан клімату в Європі.
У 2003, 2010 та 2022 роках через спеку загинуло від 55 тис. до 72 тис. осіб, а смертність від спеки серед людей, старших за 65 років, з кінця 1990-х років збільшилася на 85%.
Ми регулюємо температуру нашого тіла за допомогою системи потовиділення та вазодилатації – збільшення просвіту кровоносних судин, що посилює приплив крові до тканин, яким не вистачає кисню. Центр терморегуляції розташований у гіпоталамусі, який керує ендокринною системою, пов'язаною з наднирковими залозами й щитоподібною залозою. Екстремальна спека ці процеси порушує.
Проаналізувавши дані про роботу служби невідкладної медичної допомоги у 2005–2008 роках у Каліфорнії, куди звернулися 1,2 млн чоловіків і жінок, фахівці Каліфорнійського управління з оцінки небезпеки для довкілля виявили зв'язок між підвищенням температури повітря на 7 °C та збільшеним ризиком розвитку ішемічної хвороби серця, аритмії, інсульту, діабету, зневоднення, гострої ниркової недостатності й теплових ударів.
Деякі препарати також здатні підвищити ризик теплового удару та загострення захворювань через спеку. Наприклад, харчові добавки для зниження ваги – карнітин й екстракт зеленого чаю – посилюють обмін речовин. Це може прискорити вироблення метаболічного тепла, що вкрай небезпечно за тридцятиградусної спеки.
Спека може бути основним чинником, що призводить до головного болю, поява якого часто є поєднанням складних факторів довкілля.
Останні роки теплові хвилі стали частішими й тривалішими у всьому світі через зміну клімату. За оцінками Американського фонду мігрені, 39 млн американців страждають на це захворювання. Елізабет Лодер, керівниця відділу головного болю Жіночої лікарні Брігама, розповідає, що половина з тих, хто страждає на мігрень, вказують на погоду як на один із провокативних факторів.
«Мозок, який страждає на мігрень, не любить мінливості. Він хоче спати, їсти, їсти та спати. «Він хоче, щоб ви спали в той самий час, їли те саме. Тому різкі перепади температури й погоди не дуже добре впливають на мігрень», – пояснює Джессіка Айлані, невролог і директор Центру головного болю в MedStar Georgetown.
Експерти не впевнені в точному механізмі, за допомогою якого спека може провокувати головний біль. Хоча вона може спричинити процеси, що, як відомо, викликають головний біль. За словами Елізабет Лодер, сильне зневоднення може призвести до того, що мозок стиснеться та потягне за собою кровоносні судини, які вистилають мозок, і це буде причиною виникнення фізичного болю.
В екстремальних випадках спека може вплинути на функцію нейронів мозку, стверджує невролог із клініки Майо Нараян Кіссун. За його словами, змінена функція клітин призводить до підвищення активності в больових центрах мозку.
Як перегрів позначається на розумових здібностях?
«Висока температура може зробити нас нещасними. Дослідження показують, що спека здатна також робити нас значно більш агресивними, імпульсивними й дурними», – пише The New Times.
«Багато хто з нас думає, що люди мають імунітет до спеки. Але це викривлене уявлення», – стверджує доцент кафедри екології та гігієни праці Ратгерського університету Хосе Гільєрмо Седеньо.
У липні 2016 року він запропонував 44 студентам, які жили в гуртожитку у Великому Бостоні, виконувати математичні тести протягом 12 днів, коли було особливо спекотно. Студенти, які перебували в кімнатах без кондиціонерів, де нічна температура становила в середньому 26,3 °C, на 13% гірше поралися з тестами, ніж студенти, у кімнатах яких завдяки кондиціонерам зберігалася комфортна температура 21,4 °C.
Численні дослідження, проведені в лабораторних умовах, підтвердили результати Хосе Гільєрмо Седеньо: при підвищенні температури показники когнітивних тестів істотно падали.
Так, аналіз китайських вчених показав, що підвищення температури всього на чотири градуси призвело до зниження показників у тестах на пам'ять і швидкість реакції в середньому на 10%. Хоча, за словами учасників дослідження, вони почувалися, як і раніше, комфортно.
Чому в спекотні дні люди стають агресивнішими?
Дослідники знайшли також зв'язок між спекою та агресією, виявивши, що у спекотні дні відбувається більше вбивств, нападів і випадків домашнього насильства. Кімберлі Мейденбауер, доцент кафедри психології Університету штату Вашингтон, вважає, що таке зростання реактивної агресії може бути пов'язане з ослабленням самоконтролю.
«Схильність до необдуманих дій або нездатність зупинити себе – на все це впливає спека», – зазначає вона.
Науковиця пояснює, що це відбувається тому, що ресурси людини в такі дні спрямовані на збереження працездатності системи терморегуляції, залишаючи небагато енергії на все інше. Тому «цілком імовірно, що нам просто не залишається сил на деякі з когнітивних функцій».
Отже, спекотні тижні – це період, який випробовує людство не лише на фізичну витривалість. Дуже важливо пильнувати й за своїми психічними реакціями та намагатись опановувати прояви агресивності й загалом виявляти підвищену увагу до себе та оточення.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
