Справа честі: хто з банків-банкрутів повністю розрахувався за своїми боргами

У розпорядженні Mind є ексклюзивний список банківських установ, які за лаштунками банкрутств 2014-2017 років виконали всі свої зобов'язання перед клієнтами. З понад 100 банків, які були закриті Національним банком України у період «банкопаду», на липень 2024 року повністю погасили свої зобов’язання перед усіма чергами кредиторів шість банків, з яких два належали державі, а чотири комерційні банки намагалися оскаржувати виведення з ринку через суди. Крім того, 15 банків більш ніж наполовину розрахувалися з клієнтами-фізособами, і 21 банк більш ніж на 50% закрив борги перед юрособами, що не були пов'язані з цими банками.

Як стало відомо Mind, у повному обсязі зі своїми клієнтами, кредиторами та власниками розрахувалися лише шість установ, закритих у часи «банкопаду», та один банк, закритий на початку 2020-х років.

Перший – це Держзембанк, що належав Кабінету Міністрів і був створений у 2012 році, у часи правління Віктора Януковича. Банк мав кредитувати аграріїв і керувати державними землями.

«В умовах відсутності відповідних змін до законодавства, банк з моменту отримання банківської ліцензії майже не здійснював банківську діяльність, передбачену статутом. У банку не були розміщені вклади  фізичних осіб, тому навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відсутнє», – йшлося у повідомленні НБУ від липня 2016 року, коли в Держзембанк була введена тимчасова адміністрація.

Другий – банк «Київ», ліквідований 2015 року через неплатоспроможність.

Цей банк, який на початку своєї історії частково належав муніципальній установі «Київпроект», а частково – бізнесу, був націоналізований урядом України в часи світової фінансової кризи 2008–2009 років. Нагадаємо: тоді ж були передані державі банки «Родовід» та «Укргаз». Кабінет Міністрів згодом, у 2015 році, ухвалив рішення про передачу активів банку «Київ» державному «Укргазбанку». Банк «Київ» тоді ж був направлений на ліквідацію.

Третій – Класикбанк, який належав бізнесмену та політику Сергію Думчеву. За офіційними документами, які подавав банк, його власниками були вісім фізичних осіб.

2016 року НБУ попросив керівництво Класикбанку надати документи, що показують зв'язок із Думчевим.

«Заявлений бенефіціар банку не надавав пакет документів для погодження набутої істотної участі. Також банк та власник не змогли реалізувати альтернативне вирішення цього питання, наприклад, відчуження банку на користь третьої особи. Оскільки протягом строку, установленого законом, структура власності банку не була приведена у відповідність до вимог Національного банку, регулятор був зобов’язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних», – повідомляли  в регуляторі.

За даними Нацбанку, у Класикбанку були розміщені вклади 65 фізичних осіб. «Навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не перевищить 258 тис. грн», – порахували в регуляторі. Тоді як у ФГВФО зазначали, що «сума коштів фізичних осіб, що може бути відшкодована фондом, на 14.06.2016 за даними звітності неплатоспроможного банку складала 457 577,94 грн».

Четвертий – закритий тоді ж, у 2016 році, банк «Преміум», який був створений 2007 року й також належав Думчеву.

Спочатку Думчев очолював Наглядову раду цього банку. Перед закриттям фінустанови його офіційними власниками значилися шість фізичних осіб.

Згідно з даними НБУ, «Преміум» порушив правила фінансового моніторингу, через що й був ліквідований. «Ліквідація банку не матиме впливу на стабільність фінансового ринку. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб буде виплачено в повному обсязі кошти 97% вкладників ПАТ КБ «Преміум». Всього фонд забезпечить виплати гарантованої суми в обсязі близько 150 млн грн», – повідомляв Нацбанк у 2016 році.

П'ятий – Банк «Юнісон», який належав 11 бенефіціарам. Серед них станом на 2018 рік були, окрім громадян України, російський та швейцарський громадяни.

Нацбанк зазначав, що з 2014 року власники банку постійно змінювалися, серед них з'явилися 11 компаній, зареєстрованих у Республіці Кіпр, жодна з яких не володіла часткою 10% або більше статутного капіталу банку. «У кожній компанії є один кінцевий бенефіціарний власник – фізична особа. Деякі з цих фізичних осіб у свій час були або є зараз членами наглядової ради ПАТ «Банк «Юнісон». Керівники банку із середини 2015 року стверджували, що здійснили викуп банку в попереднього власника, тому що останній не мав можливості надалі здійснювати підприємницьку діяльність на території України. Пакети документів фізичних осіб для погодження набуття ними істотної участі в банку неодноразово подавалися до Національного банку, проте регулятором прийнято рішення про заборону набуття істотної участі. Приймаючи таке рішення, регулятор ураховував, що фінансовий стан заявників не відповідає вимогам законодавства, зокрема, джерела походження їх власних коштів не підтверджені належним чином» – так пояснювали свою позицію в НБУ.

Шостий – банк «Союз», який також визнали неплатоспроможним через порушення умов фінансового моніторингу.

НБУ повідомляв, що «банк «Союз» протягом двох останніх років неодноразово притягався до відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу. При цьому він створював перешкоди проведенню перевірки в березні 2016 року».

«За даними Державної фіскальної служби України, висновки Національного банку щодо виявлених фінансових операцій клієнтів банку (за результатами попередньої перевірки, проведеної 2015 року) були приєднані до матеріалів кримінального провадження», – зазначали в Нацбанку.

Власниками банку «Союз» була група акціонерів на чолі з донецьким бізнесменом Сергієм Дядечком.

За рахунок чого сплачено борги?

Гарантоване відшкодування вкладів фізичним особам (у тому числі ФОП) здійснює фонд власним коштом. «На сьогодні фонд повністю відшкодував гарантовані суми, по які звернулися вкладники банків, що виводяться з ринку. Станом на 01.07.2024 вкладникам банків, переданих в управління фонду після набрання чинності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (26.02.2012), фонд виплатив гарантоване відшкодування на загальну суму 99 979,2 млн грн. Від початку заснування фонду сума виплат гарантованого відшкодування склала 104 665,6 млн грн», – відповіли у ФГВФО на запит Mind.

За що заплатили ці банки?

Згадані установи були закриті в часи «банкопаду». Їх коштів вистачило на те, щоб Фонд гарантування розрахувався, зокрема, перед вкладниками-фізособами, які підпадали під дію закону про систему гарантування вкладів і тримали депозити в розмірі до 200 000 грн в одному банку, та тими громадянами, кошти яких перевищували цю суму, а також клієнтами – юридичними особами. Покрили грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли з зобов’язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Оплатили вимоги Нацбанку, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування, а також для забезпечення повернення банкнот і монет, переданих НБУ на зберігання та для проведення операцій із ними. Компенсували вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців, а також юридичних осіб), які є пов’язаними особами банку, тощо.

За його словами, у банках, що виводилися за порушення правил фінмоніторингу, не було факту виведення активів, тобто вони не вели класичну банківську діяльність. У таких банках практично відсутній кредитний портфель. «Вони мали достатній рівень активів у високоліквідній формі, тобто готівкові кошти. Відповідно рівень погашення вимог кредиторів у них практично стовідсотковий, – каже Кирило Шевченко. – У банках, що виводилися з причин неплатоспроможності, рівень розрахунків із кредиторами залежить від наявності та якості активів. Там, де були якісні кредитні портфелі, ліквідні застави, де було дотримання принципу чесного ведення бізнесу, можна спостерігати порівняно високий рівень погашення вимог кредиторів, де черга доходила навіть до юридичних осіб».

Хто сперечався з Нацбанком та ФГВФО?

Як повідомили Mind у пресслужбі Фонду гарантування вкладів, серед банків, що повністю розрахувалися з кредиторами, власниками банків «Союз», «Преміум», Класикбанк і «Юнісон» подавалися позови щодо рішень НБУ та фонду щодо початку процедури виведення з ринку / ліквідації. «Однак провадження за всіма цими справами на сьогодні є завершеними, окрім ПАТ «Банк Юнісон». ПАТ «КБ «Союз», ПАТ «КБ «Преміум», ПАТ «Класикбанк» та ПАТ «Банк Юнісон» припинені як юридичні особи, а ліквідаційна процедура завершена», – резюмують у ФГВ.

А що було після «банкопаду»?

Крім зазначених вище фінустанов, свої зобов'язання виконав банк «Аркада», який був виведений із ринку 2020 року через невиконання нормативів НБУ.

Понад 90% вкладників «Аркади», а це більш ніж 5000 осіб,  мали отримати вклади в повному обсязі. «Розмір їх вкладів не перевищує гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суму в 200 тис. грн. Клієнти з більшими обсягами вкладів отримають їх у межах суми, гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Загалом фонд забезпечить виплати гарантованої суми вкладникам в обсязі 285 млн грн», – значилося у повідомленні Нацбанку.

Чисті перед «фізиками»

У розпорядженні Mind також є перелік банків, які на 100% погасили свої борги перед 4-ю чергою, тобто повністю повернули заощадження своїх клієнтів – фізичних осіб.

Ще є група з 21 банку, які в розмірі понад 50% погасили борги 7-ї черги кредиторів, до якої належать юридичні особи, не пов'язані з банком:

Чому лише ці банки виконали свої зобов'язання?

У ФГВФО, який керує процесами виведення банків з ринку, кажуть, що високий рівень розрахунків із кредиторами демонструють банки, у яких реальна (ринкова) вартість активів є достатньою для задоволення вимог кредиторів.

Мова може йти про контрольоване банкрутство юридичних осіб-позичальників. Крім того, в умовах війни перешкодою є перебування активів або застав за кредитами на ТОТ або в зоні бойових дій. Також має місце виведення коштів пов’язаними особами.

«У більшості ліквідованих банків була вкрай низька якість активів. Як правило, це були кептивні банки, чиїм основним напрямом діяльності було залучення депозитів і спрямування цих коштів на кредитування пов’язаного бізнесу. Такі кредити зазвичай не мали ліквідного забезпечення та були завідомо безповоротними», – пояснює Кирило Шевченко.

За його словами, велика кількість таких банків була виведена під час кризи 2014–2017 років. «Звичайно, при колосальних розривах між обсягами активів і зобов’язань стають практично неможливими розрахунки з кредиторами, і в низці банків ми бачимо вкрай низький рівень погашення кредиторських вимог», – резюмує він.