Чому розмінування України є критично важливим для світової продовольчої безпеки
На думку Тоні Блера та Гордона Баффета, правильне застосування грошей і технологій може виправити завдану шкоду
Лише з початку цього року сапери розмінували 224 000 га українських сільгоспземель, з яких майже 23,4 тис. гектарів – у серпні. У трійці лідерів – Херсонщина, Харківщина та Миколаївщина, що не дивно, враховуючи прифронтове розташування цих регіонів.
Україна наразі є найбільш замінованою країною на світі, у якій понад 139 300 кв. км – територія більша за Англію – засмічені вибухівкою. І це є дуже великою проблемою для повоєнного відновлення країни та її економічного розвитку, а також для забезпечення продовольством мільйонів людей із найбільш вразливих верств населення по всьому світу. Розмінування цієї землі потребує історичного обсягу інвестицій і кардинально нового підходу до розмінування, наголошують у дописі для The Economist колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер і Гордон Баффет, син «оракула з Омахи» Ворена Баффета та голова благодійного фонду свого імені.
Наземні, або інженерні міни стали проблемою для України ще з часів нелегальної окупації Криму у 2014 році. Але рівень їхнього використання значно зріс разом із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2024 року.
Великі мінні поля на місці одних із найбільш родючих земель у світі залишили російські військові, які наступали, але згодом були змушені тікати. Війна також призвела до забруднення великою кількістю іншої зброї, що не «спрацювала», на кшталт гранат і касетних боєприпасів, здатних розірватися багатьма роками пізніше.
Виклики
Окрім людського виміру, присутність наземних мін та інших вибухонебезпечних пережитків війни загрожує українській економіці. Зокрема ризики, що несуть ці припаси, змушують фермерів відмовлятися від обробітку значних за розміром земельних ділянок, а це загрожує загальній продуктивності й ефективності агропромислового комплексу України.
У дослідженні «Від економічного відновлення до світової продовольчої безпеки: нагальна потреба у розмінуванні України» авторства Міністерства економіки України та Інституту глобальних змін Тоні Блера, наводиться сума в $11,2 млрд – сума щорічно недоотриманого ВВП, яка дорівнює 5,6% довоєнного ВВП України. Аграрний експорт зазнав найбільшої шкоди: за обрахунками Інституту глобальних змін, поточний експорт на $8,9 млрд (13,2%) менший за можливий, саме через ризики від мін та інших боєприпасів.
Збитків зазнає не лише Україна. Сотні мільйонів людей по світу розраховують на українську аграрну продукцію. Зменшення обсягів агроекспорту найсильніше вдарило по найбільш продовольчо незахищених спільнотах Глобального Півдня. До війни близько 90% сільгосптоварів з України йшло саме до цих спільнот і країн в Азії та Африці. Зараз експорт перебуває на найнижчому за десятиліття рівні, тому терміново потрібно розмінувати землі, що допоможуть забезпечити продовольством людей, що перебувають у зоні ризику.
Читайте також: Рекордна врожайність, зростання імпорту їжі та приватне розмінування: основні події 2023 року в АПК
Гроші
Знадобляться значні кошти – Світовий банк наводить суму в $34,6 млрд – і надзвичайні інновації, щоб безпечно розмінувати Україну та пересвідчитися, що вона зможе відновитись економічно. За теперішнього рівня фінансування та проникнення технологій, за підрахунками, потрібно близько 100 років на досягнення цієї мети.
Щоб досягти мети українського уряду щодо повернення 80% потенційно замінованих територій до аграрного обробітку протягом 10 років, потрібно збільшити фінансування до $2,8 млрд на рік і напрацювати в Україні новітні стандарти розмінування, що забезпечать швидкість проведення робіт без шкоди для якості та безпеки.
Технології
Українці вже значно просунулися майже по всіх цих напрямках. Понад 350 000 кв. км були досліджені та визнані потенційно безпечними за минулі півтора року, у країні розробляються й тестуються інноваційні технології, що дозволять визначати наявність чи відсутність мінного забруднення територій. А от щодо фінансування розмінування України, то стан справ наразі не настільки гарний і коштів недостатньо.
Новітні фінансові моделі здатні допомогти Україні мати доступ до ринків приватного капіталу. Дві такі моделі, що вже продемонстрували свою дієвість в аналогічних ситуаціях, були визначені у спільній доповіді Женевського міжнародного центру гуманітарного розмінування та Symbio Impact, – попереднє фінансування та тематичні облігації.
Ринок сільськогосподарських облігацій в Україні, наприклад, може надати аграріям доступ до коштів на розмінування економічно перспективних земель, з виплатами з прибутків, що генеруватимуться після розчищення. Зі свого боку механізм попереднього фінансування дозволяє використовувати довгострокові гарантії уряду країни-донора для розміщення облігацій на ринках капіталу, кошти від продажу яких будуть терміново залучені на потреби розмінування.
Читайте також: Винаходи для фронту: 5 розробок, здатних стати у пригоді українським воякам
Якщо ж говорити про інновації у механізованому розмінуванні, то найкращі результати демонструє поєднання безпілотної розвідки та технологій ШІ, що дозволяє знизити вартість розмінування та підвищити якість за одночасного підвищення безпеки діяльності.
Використання самохідних чи напівсамохідних засобів із системами керування та GPS-картуванням дозволяє пришвидшити процес розмінування на великих аграрних ділянках, на яких наявність боєприпасів можлива, але не підтверджена, та уможливлює безпечне повернення аграріїв до обробітку землі.
Пришвидшення темпів розмінування є викликом глобальної значущості, й Україна потребує допомоги. З інноваційними підходами до фінансування та кредитування фермери країни можуть повернутися на свої землі, щоб годувати найбільш незахищені верстви населення, водночас відновлюючи економіку України.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
