Врожаї воєнного часу: п'ять особливостей осінньої посівної кампанії
Аграрії вкотре балансують між погодними ризиками, обстрілами та нестачею грошей
Осіння посівна кампанія під урожай 2025 року вступила до найактивнішої фази. Усі регіони, за винятком безпосередньо наближених до зони бойових дій, розгорнули польові роботи. Це вже третя осіння посівна воєнного часу. Їй притаманні всі ризики попередніх двох кампаній – нестабільна лінія фронту, обстріли, необхідність розмінування полів, мобілізація працівників і відключення електрики, а також специфічні ризики поточного року, зокрема – довгострокова посуха.
Mind виділив п'ять ключових чинників, які впливають на проведення робіт та майбутній урожай.
Відхилення від строків
Підготовка до посівної кампанії цьогоріч розпочалася рекордно рано – у деяких областях ще в середині липня або на три тижні раніше від звичайних термінів. Це своєю чергою було зумовлено більш раннім збиранням і зміщенням виробничого циклу.
Проте на сьогодні темпи робіт значно відстають від минулорічних. Станом на 18 вересня озимими зерновими, які мають принципове значення для продовольчої безпеки в Україні, було засіяно 360,3 тис. га або 7% від прогнозу (5,188 млн га). Для порівняння, на 18 вересня минулого року площа сівби озимих зернових в Україні оцінювалась у 584,6 тис. га, що становило 11,4% від запланованого.
У профільному міністерстві розраховують, що відставання в частині зернового клину аграрії ще надолужать, оскільки посів пшениці можливий аж до кінця жовтня. Принаймні прогноз посівних площ під цією культурою на рівні 4,5-5 млн га наразі у бік зменшення не переглядався.
А ось посіви під ріпаком гарантовано скоротяться. До моменту, коли настав час посівної, ґрунт був пересушений, тоді як технологічні терміни посівів ріпаку спливали. За прогнозами, не буде досягнуто навіть 1 млн га посівних площ, при тому що торік цей показник становив 1,5 млн га. На сьогодні засіяно близько 700 000 га.
Посуха
Рекордно спекотна та посушлива погода встановилася майже на всій території України наприкінці червня та тривала майже місяць. Дефіцит опадів особливо спостерігався у південних, східних та центральних регіонах України.
Несприятливі погодні умови зберігаються і зараз – протягом двох тижнів вересня нехарактерне для цього сезону тепло ускладнює дозрівання озимих культур. Середня температура повітря в цей період знаходилася в межах від +16,8 °С до +21,8 °С і була на 2,5-6,8 °С вище норми.
До кінця першої декади вересня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на полях, призначених під посів озимих культур, на більшості площ були незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи) та недостатніми (11-20 мм). Максимальна температура повітря у теплі дні підвищувалася до +27,0-29,2°С.
За даними Укргідрометцентру, близько 70% площ для сівби в Україні охоплено посухою. «У нас справді були аномально високі значення температури і протягом літа, і у вересні. Тобто зараз триває метеорологічне літо, бо температура не знизилася настільки, щоб можна було фіксувати факт настання метеорологічної осені», – сказала представник відомства Наталія Птуха, додавши, що навіть метровий шар ґрунту абсолютно сухий. Найгірша ситуація на південному сході України.
Для озимої пшениці та ячменю, які традиційно сіються пізніше, наслідки посухи можуть виявитися менш драматичними. «Вона [посівна] досить повільно починається, але все ж таки сподіваємося, ще є шанс, що це не завдасть сильної шкоди, наприклад, для врожаю наступного року», – додала Птуха.
Зміщення посівних площ на користь озимої пшениці
Основу озимого клину як і раніше становлять дві культури – озимий ріпак та озима пшениця, доповнені невеликими площами ячменю та жита. Цього року площі під пшеницею озимої можуть пропорційно розширитися, щоб компенсувати присідання з ріпаку.
А посуха у липні та серпні, яка негативно вплинула на пізні культури, такі як соняшник, соя та кукурудза, змушує сільгоспвиробників переорієнтуватися на більш стійкі до спеки культури.
Фінансовий дефіцит
Складнощі з доступом до фінансування, як сумно жартують самі аграрії, вже є константа, котра тримає на собі конструкцію українського агропромислового комплексу.
Цього року вона посилена можливим недобором пізньої групи зернових – кукурудзи, соняшнику та сої. Їхнє збирання теж суттєво наблизила посуха, що позначається на врожайності та якості врожаю. Якщо спека триватиме, в насіннєвій асоціації України прогнозують втрати по кукурудзі на рівні 20-30%.
Однак найбільший недобір очікується по сої – культурі, на яку робилася найбільша ставка. У деяких господарствах вона становить 50-60% клину, оскільки в попередньому сезоні продемонструвала стабільно високі показники – як щодо врожайності, так і попиту й ціни.
Проблема недобору впливає не лише на фінансові показники господарств, а й потенційно формує проблеми для наступного сезону щодо дефіциту насіння під майбутні врожаї.
Торішня посівна кампанія оцінювалась у 292 млрд гривень. Цього року розцінки могли лише збільшитись. Станом на 16 вересня 6,37 тис. українських агрогосподарств отримали з початку 2024 р. 30,7 млрд грн за програмою «Доступні кредити 5-7-9». Це відповідає десятій частині торішнього бюджету.
Найбільший обсяг кредитів за цією програмою у нинішньому році отримали аграрії Київської – 3,85 млрд грн (виділено для 619 господарств), Кіровоградській – 2,68 млрд грн (831), Вінницькій – 2,63 млрд грн (629), Одеській – 2,56 млрд грн (595), Харківській – 2,38 млрд грн (380), Дніпропетровській – 1,83 млрд грн (411), Львівській – 1,8 млрд грн (447) та Волинській – 1,8 млрд грн (340).
Складності агровиробництва у прифронтових регіонах
Рішення про входження у посівну кампанію залишається на розсуд кожного окремого господарства. І не завжди аграрії наважуються сіяти. Так, наприклад, у Покровському районі Донецької області багато хто не сіявся минулої весни, а тепер евакуювали техніку.
Складнощі тут ті ж, що й у більш віддалених від фронту районах – з поправкою на мультипліковані військові ризики.
До того ж для аграріїв на фронтових і прифронтових територіях, а також тих, хто зумів релокувати активи, ще гостріше стоїть питання фінансів, оскільки банківське кредитування для них практично закрите. При цьому банки продовжують вимагати виплат за раніше взятими позиками. У перерахунку на гектар підтримка, що отримується від держави, становить 1-2 тисячі гривень.
Ще одна проблема – ризики для аграрної інфраструктури через постійні обстріли.
Так, міжнародні партнери отримали заявку про надання аграріям з прифронтових територій до 15 000 рукавів на 200 тонн для тимчасового зберігання зернових на основі оцінки місцевих адміністрацій.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
