Залишки промислового гіганта. Чому ФДМУ не може продати Запорізький алюмінієвий комбінат, навіть знизивши ціну вдвічі
Які проблеми підприємства заважають його приватизації
Фонд державного майна 4 жовтня проведе аукціон із продажу 97,6% акцій Запорізького виробничого алюмінієвого комбінату (ЗАлК). Це буде вже п'ята спроба продати держчастку в цьому підприємстві. Всі попередні аукціони, які ФДМУ оголошував протягом липня – серпня, не відбулися. Причина проста: на ЗАлК просто не знайшлося охочих. Хоча фонд знизив стартову ціну на комбінат удвічі – зі 152 млн грн до 76 млн грн.
Тож цього місяця ФДМУ знову спробує продати підприємство за зниженою вартістю, тобто мінімум за 76 млн грн. Але успішність цього аукціону також під питанням.
ЗАлК – це підсанкційний актив, який раніше належав російському бізнесменові Олегу Дерипасці. Крім того, підприємство має величезні борги, а частина його майна знаходиться на тимчасово окупованій території. Що залишилось від підприємства, який він має історичний «багаж» та наскільки великі шанси знайти йому нового власника, розбирався Mind.
Історія ЗАлК. Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат було створено ще 1930 року. Він став першим виробничим підприємством алюмінієвої промисловості СРСР.
У вересні 1994 року підприємство було реорганізовано в акціонерне товариство й отримало свою нинішню назву.
Коли ЗАлК продали вперше? У 1999 році пакет акцій у розмірі 6,99% було продано співробітникам підприємства. А 2000 року ФДМУ ухвалив рішення частково приватизувати комбінат і продати ще 68,01% його акцій. При цьому блокуючий пакет у розмірі 25%+1 акція держава вирішила тимчасово (строком на три роки) залишити у своїй власності. За підсумками приватизації новим власником 68% акцій ЗАлК стала російська компанія «АвтоВАЗ-Інвест».
Чому ЗАлК дістався росіянам? У 2004 році комбінат переходить під контроль російської групи СУАЛ, яка входить до десятки найбільших алюмінієвих компаній світу. 2007 року відбувається злиття СУАЛ з іншою російською групою РУСАЛ, внаслідок чого мажоритарним акціонером запорізького комбінату стає Олег Дерипаска. Загалом РУСАЛ сконцентрував у своїй власності 97,55% акцій ЗАлК.
Як і чому Україна забрала ЗАлК у РУСАЛу? У березні 2012 року Господарський суд м. Києва ухвалює рішення про повернення у держвласність України 68,01% акцій підприємства. Це рішення було мотивоване тим, що РУСАЛ не виконав інвестиційних зобов'язань, а фінансовий стан заводу планомірно погіршувався. Зокрема, за 2011 рік дохід ЗАлК скоротився на 20% – до 638 млн грн, а чистий збиток комбінату становив 131 млн грн.
РУСАЛ намагався оскаржити рішення Господарського суду м. Києва, але безуспішно. Навесні 2015 року Верховний Суд остаточно підтвердив повернення 68,01% акцій комбінату державі.
Хто і як знищував ЗАлК? У грудні 2017 року прокуратура Запорізької області повідомила про те, що вона передала до суду обвинувальні акти стосовно колишнього генерального директора ЗАлК і директора якогось приватного підприємства. За версією слідства, вони протягом 2009–2015 років за змовою з іншими посадовими особами комбінату незаконно вивели з експлуатації, демонтували та продали за суттєво заниженою ціною майно ЗАлК. Очевидно, йдеться про Олександра Котюка, який був гендиректором підприємства до кінця 2015 року.
Як ЗАлК забирали в Дерипаски? У травні 2018 року Рада національної безпеки і оборони України підтримала запровадження санкцій проти юридичних та фізичних осіб, пов'язаних із рф, до яких потрапив й Олег Дерипаска.
На початку 2023 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення повернути до держвласності 29,54% акцій ЗАлК, якими продовжував володіти Дерипаска. А в лютому 2024-го цей пакет акцій було передано ФДМУ.
Отже, фонд став керуючим 97,5% акцій ЗАлК і почав готувати підприємство до приватизації.
У якому стані ЗАлК зараз? Комбінат повернувся в держвласність у напівзруйнованому вигляді та вкрай хисткому фінансовому становищі.
Аудитори, які після націоналізації 68% акцій підприємства перевірили його фінансову звітність за 2015 рік, висловили сумнів, що комбінат зможе нормально продовжувати свою роботу в майбутньому.
У 2015 році збитки ЗАлК перевищили 2 млрд грн, а обсяг його активів був у 25 разів меншим, ніж сума зобов’язань – 217 млн грн проти 5,5 млрд грн.Отже, вартість чистих активів підприємства не відповідала вимогам законодавства. Крім того, аудитори вказали на те, що звітність підприємства загалом не відображає достовірну інформацію про його фінансовий стан.
Які фінансові показники ЗАлК? У 2017 році директор ЗАлК Дмитро Лобіков прозвітував про роботу комбінату на засіданні Спеціальної комісії Верховної Ради з питань приватизації. Він повідомив, що колишній мажоритарний власник РУСАЛ зруйнував виробництво алюмінію. За словами Лобіков, на комбінаті було вирізано й продано понад 18 000 тонн алюмінієвої сировини та сплавів.
Також Лобіков розповів про те, що стан підприємства поступово поліпшується. У 2016 році було відновлено виробництво алюмінієвого прута, яке дає змогу випускати 1500–1700 тонн продукції на місяць.
Крім того, ЗАлК у 2016 році погасив заборгованість із зарплати, наростив обсяг активів на 11,5%, до 242 млн грн, і скоротив чистий збиток проти 2015 року у 2,6 раза, до 788 млн грн.
Втім у 2017–2018 роках комбінат так і залишався збитковим. Його від’ємний результат становив 77 млн грн і 95 млн грн відповідно, а непокритий збиток минулих років перевищив 7 млрд грн.
Як ЗАлК потрапив на приватизацію? У грудні 2016 року Кабінет Міністрів ухвалив рішення передати 68% акцій ЗАлК на приватизацію. У жовтні 2017 року Віталій Трубаров, який на той момент був головою ФДМУ, повідомив, що стартова ціна цього пакету акцій становитиме 278 млн грн. А в березні 2018 року фонд видав наказ про продаж державної частки у ЗАлК.
Але на приватизацію підприємство було виставлене лише влітку 2024 року, а стартова вартість 97,5% акцій виявилася в 1,8 раза нижчою, ніж хотів отримати ФДМУ за 68% акцій у 2017 році.
Якими будуть умови приватизації ЗАлК? Як уже було сказано вище, ФДМУ хоче продати всі акції комбінату, які зараз перебувають у держвласності.
Чисельність персоналу ЗАлК станом на 30 червня 2024 року становила 65 осіб. За перше півріччя 2024 року з комбінату звільнилося (чи було звільнено) 16 людей.
Власний капітал підприємства від’ємний. Станом на 30 червня 2024 року він становив мінус 6,8 млрд грн. Причина – у накопичених зобов'язаннях, які на згадану дату перевищували 6,9 млрд грн. З них понад 6,7 млрд грн – це прострочена кредиторська заборгованість. Зокрема, борги із зарплати на кінець червня становили 14,1 млн грн, а заборгованість перед держбюджетом – 281 млн грн.
Виручка, яку ЗАлК одержав за період 2021 рік – перше півріччя 2024 року, становила 2,4 млн грн. При цьому з початку 2024 року доходу від основного виду діяльності (переробка алюмінієвої сировини та виробництво алюмінію) комбінат не отримував.
Збиток підприємства за підсумками першого півріччя 2024 року становив 31,5 млн грн.
Що залишилося від ЗАлК? Об'єкт приватизації включає 1497 зареєстрованих одиниць нерухомого майна та інфраструктури загальною площею 371 тис. кв. м, більша частина яких розташовується в Запоріжжі та Запорізькій області. ФДМУ вказує, що 143 одиниці майна перебувають на тимчасово окупованій території внаслідок протиправного захоплення будівель і споруд.
Крім цього, об'єкт приватизації включає 25 земельних ділянок загальною площею 216,1 га (одна ділянка площею 3,2 га теж в окупації) та 291 одиницю транспортних засобів і спецтехніки.
Аукціон із приватизації ЗАлК пройде за англійською моделлю, з поетапним підвищенням ціни. Крок – 1% стартової вартості, або 759 000 грн.
Чи вдасться приватизувати ЗАлК? Колись єдине в Україні підприємство, яке випускало первинний алюміній (метал, одержаний із рудної сировини), фактично припинило свою діяльність. Його активи скорочуються, тоді як зобов'язання та борги – зростають.
Тому немає нічого дивного в тому, що колишні спроби приватизувати ЗАлК не мали успіху.
Додаткові чинники, які ускладнюють продаж комбінату, – це наявність російських власників у минулому (до речі, РУСАЛ кілька років намагався оскаржити націоналізацію 68% акцій підприємства в міжнародних судах), близькість ЗАлК до зони бойових дій і розташування частини активів підприємства на окупованій території.
Але найголовніше – це те, що виробничу базу підприємства майже знищено. Його проєктна потужність на початку 2000-х становила 100 тис. тонн алюмінію на рік. Після переходу комбінату від одного власника до іншого, після судової тяганини, такою, що реально функціонує, залишилася тільки одна піч, яка могла випускати не більше 18 000 тонн продукції на рік.
Що буде з ЗАлК далі? Навіть якщо ЗАлК буде приватизовано за стартовою ціною або близько того – 76 млн грн, новому власнику доведеться розв'язувати питання з боргами на суму майже 7 млрд грн і вкладати гроші в модернізацію та перезапуск виробництва.
Це сценарій, який є практично нереальним у поточних умовах. Приватизація ЗАлК, швидше за все, знову провалиться, після чого ФДМУ буде змушений ще більше знижувати ціну й намагатися продати підприємство взагалі за копійки.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
