Неочевидна економіка. Як працюють фінанси за законами шаріату
І чому ісламський банкінг гарно пасує для розв’язання поточних світових проблем
Після оголошення результатів президентських виборів у США фондовий ринок почало лихоманити: біткоїн понісся ставити нові рекорди на хвилі сподівань, акції фармацевтичних компаній обвалюються через перспективу призначення антивакцинатора на посаду міністра охорони здоров’я, цінні папери виробників електромобілів демонструють різноспрямовану динаміку. Попри плин часу ралі на фондовому ринку не припиняється в очікуванні… насправді невідомо чого.
Але існує і більш стала, проте й більш консервативна фінансова система, заснування якої датується VII століттям. Але вона виявилася життєздатною аж настільки, щоб функціонувати й досі. Це – принципи ісламського банкінгу, заснованого на законах шаріату. Мind пояснює, що це і як працює.
Світова економіка стала залежною від кліматичних змін, економічних шоків і політичних рішень. Водночас фінансова діяльність на основі законів шаріату побудована на принципах справедливості, розподілу ризиків та соціальної відповідальності. Її унікальність полягає у відсутності відсотків, акценті на етичності інвестування й відданості соціальній рівності. Ці засади характеризують систему ісламського банкінгу як справедливішу та людянішу, якщо порівнювати її з традиційними системами західного світу.
У чому особливість ісламського банкінгу?
Фінансова діяльність, що ґрунтується на нормах ісламу, бере свій початок у VII столітті нашої ери, за часів Пророка Мухаммада. Коран і Хадіс (висловлювання та діяння Пророка) лежать в основі системи, забороняючи «ріба» (лихварство) і «харар» (навмисний ризик), запобігаючи несправедливості та забезпечуючи фінансову рівність усіх сторін.
Століттями торгівля та будь-яка інша комерційна діяльність у мусульманському світі велися відповідно до цих принципів, з фокусом на контрактах на основі капіталу та операціях, забезпечених активами. Проте з поширенням колоніалізму й насадженням західних практик ведення бізнесу ісламські фінансові традиції майже зникли.
Перший у сучасній історії по-справжньому ісламський банк, Mit Ghamr Savings Bank, був заснований у Єгипті 1963 року, після чого в мусульманському світі почали відкриватися численні фінансові інституції. Відтоді ісламська фінансова система стала глобальним явищем, що охоплює страхові компанії, банки та інвестиційні фонди. Її активи протягом найближчих років сягнуть позначки в $5,6 трлн.
Чому ісламські фінансові принципи раптово стали настільки сучасними?
Однією з беззаперечних переваг ісламської фінансової системи є її нерозривний і природний зв’язок із кліматичними цілями й ініціативами сталого розвитку. Вона передбачає, що всі інвестиції робляться відповідно до норм соціальної відповідальності, а діяльність, що завдає шкоди суспільству чи довкіллю, засуджується. Це компліментарно сучасним принципам екологічності, соціальності та управління (ESG), що популярні серед інвесторів з усього світу.
Наприклад, ісламська фінансова система забороняє інвестиції в алкогольні напої, гральний бізнес і виробництво зброї, які розглядаються як етично неприйнятні або шкідливі для суспільного добробуту.
Ісламські фінанси також вимагають, щоб будь-які операції базувалися на реальних, фактичних активах. Це дозволяє уникнути спекулятивних практик, що можуть призвести до економічних криз, як-от іпотечна бульбашка 2008 року. Орієнтуючись на реальну економічну діяльність, ісламська банківська й інвестиційна системи зменшують ризик нестабільності та заохочують вкладення в галузі, що сприяють довгостроковому розвитку – на кшталт інфраструктури, енергетики й охорони здоров’я.
Інвестиції, гарантовано забезпечені реальними активами, відповідають світовому тренду на сталі та «зелені» фінанси. Так, «сукук» (ісламський еквівалент облігацій) використовується для фінансування «зелених» проєктів – наприклад, енергетичних станцій та екологічних інфраструктурних об’єктів. Ці облігації останнім часом демонструють значне поширення в окремих країнах. Наприклад, у Малайзії, де вони використовуються для фінансування проєктів екологічної сталості.
Насправді Малайзія, скориставшись своїм стрімким розвитком у ХХІ столітті, цілеспрямовано позиціюється як транснаціональний хаб для ісламських фінансів.
Як ісламський банкінг може зарадити кризам?
На додачу до розвитку стійкості, економіка за законами шаріату пропонує більш сталу та гнучкішу фінансову систему. Заборона на виплату відсотків заохочує до укладення контрактів, заснованих на акціонерному капіталі та розподілі ризиків, як, наприклад «мудабара» (короткострокові позики) та «мушарака» (довгострокові вкладення).
Такі контракти передбачають розподіл прибутків і ризиків між двома сторонами, створюючи справедливий баланс сил і зменшуючи ймовірності накопичення неприйнятного боргу. Уникаючи відсоткових позик, ісламська фінансова система зменшує ризик фінансових криз, викликаних надмірним накопиченням кредитів і зайвих запозичень. До того ж заборона на «харар» (надмірний ризик) заохочує більшу прозорість та уважну оцінку ризиків, що сприяє підвищенню стабільності фінансових установ і ринків.
Але чому «ісламські фінанси» – не панацея?
Неодноразово вже лунали заклики поширити принципи ісламського банкінгу на інші фінансові системи – з припущенням, що це може сприяти розв’язанню нагальних проблем на кшталт змін клімату та економічної нестабільності. Однак таке поширення може бути дуже непростим.
Деякі економісти вважають, що розвиток ісламської фінансової системи сприяє утворенню зайвих державних інститутів, що просто відтворюють наявний порядок. Інші звертають увагу на можливість виникнення спорів між найбільшими ринками Південно-Східної Азії та Близького Сходу, відомих як «шаріатський ризик».
Пори ці бар’єри, ісламська фінансова система з її принципами справедливості, прозорості та розподілу ризиків може бути непоганим планом для побудови більш сталого та стабільного економічного майбутнього.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
