Віртуальний транзит: як кремль зможе відмивати «газові» та «нафтові» гроші в Україні
Разом із посиленням антиросійських санкцій еволюціонують і методи їхнього обходу
Історія транзиту російського газу українською територією до Європи, розпочата минулого сторіччя, сповнена корупційних скандалів, політичних спекуляцій і суперечностей. З нею пов’язані перші агресивні нападки кремля на Україну після відновлення незалежності в 1991 році. Загрози «перекрити газ», які надходили від російської державної монополії «газпром» протягом трьох десятиліть, кілька разів переростали в російсько-українські «газові війни», що завершувались якщо не повним миром, то перемир’ям і не призводили до остаточної зупинки транзитних потоків. Та зараз, на третьому році повномасштабної війни, експорт блакитного палива з рф до ЄС має підстави обнулитися. Водночас існує вірогідність, що навіть це не позбавить Україну залученості до системи російських фінансових потоків в енергетичній галузі.
Mind з’ясував, як нові антиросійські санкції США впливають на «газпром» та за яких умов Україна ризикує перетворитися на віртуальний «тіньовий» хаб для відмивання нафтогазових доходів кремля – на противагу показовому «енергетичному» хабу, який в Офісі Президента та Групі Нафтогаз подають як проривну ідею.
Як посилюється санкційний тиск на росію?
Управління з контролю за іноземними активами (OFAC, підрозділ Міністерства фінансів США) запровадило санкції проти російського Газпромбанку – установи, тісно пов’язаної з «газпромом» та путінським режимом.
Саме через Газпромбанк проходять фінансові потоки від експорту російського газу. Тому цей санкційний трек здатен створити умови, що обмежать доходи кремля та сприятимуть подальшій ізоляції економіки рф.
«Газпромбанк є каналом, через який росія купує військову техніку для ведення війни проти України. Російський уряд також використовує Газпромбанк для виплат своїм солдатам, у тому числі бойових премій, а також для компенсацій сім'ям солдатів, що загинули під час жорстокої війни путіна проти України», – йдеться в повідомленні OFAC.
Крім Газпромбанку, під санкціями також опинилися його закордонні компанії: GPB International в Люксембурзі, гонконзький GPB Financial Services Hong Kong, GPB Financial Services та GPB-DI Holdings Limited на Кіпрі, швейцарський Gazprombank та GPB Africa and Middle East Pty з Південної Африки.
Водночас в OFAC звернули увагу, «кінцева мета санкцій полягає не в тому, аби покарати, а в тому, щоб внести позитивні зміни в поведінку». Тому в перспективі Газпромбанк може опинитися в «списку виняткових», яким OFAC поверне можливість вільно оперувати грошовими потоками на енергетичному ринку.
Хто й чому виступає адвокатами російських інтересів?
Оголошуючи останній раунд санкцій, Мінфін США попередив: іноземні банки й компанії ризикують також потрапити під американські обмеження, якщо вони продовжать співпрацю з підсанкційними російськими структурами. Зокрема, з Газпромбанком.
Те, що американські санкції зачіпають багатьох гравців і не лише на території рф, свідчить активність в адвокації інтересів кремля його окремих прихильників, зокрема Туреччини. Цю країну, яка не приховує амбіцій посилити свій вплив у ролі регіонального енергетичного хабу, не влаштовують перспективи ізоляції росії. Тому вона прагне домогтися скасування санкцій, накладених Сполученими Штатами на Газпромбанк, щоб продовжити вигідну торгівлю з «газпромом».
Міністр енергетики Туреччини Альпарслан Байрактар доволі наочно виказав розчарування останніми рішеннями Вашингтона. «Якщо санкції [проти Газпромбанку] не будуть скасовані, це матиме дуже серйозні наслідки для Туреччини», – визнав чиновник, посилаючись на винятки з американських санкцій, пов’язаних з Іраном.
Критика обмежень США для Газпромбанку пролунала і з Будапешту. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіятро назвав їх «загрозою енергетичній безпеці». Проте він впевнений, що країна продовжить купувати російський газ і зможе отримувати ресурс якщо не транзитом через Україну, то через Туреччину.
На які витівки може піти рф, аби зберегти «газові» доходи?
OFAC регулярно переглядає переліки підсанкційних компаній та оновлює «списки виняткових». Наступні зміни очікуються навесні 2025 року. Тому лобісти кремля вже активізували роботу, щоб послабити санкції для Газпромбанку.
У вівторок, 26 листопада, в Анкарі відбулася зустріч турецьких і російських чиновників. Вони, серед іншого, вирішували, як організувати «альтернативні методи оплати», аби продовжувати з росією business as usual, убезпечити його від ризиків вторинних санкцій і кримінального переслідування з боку США.
Джерела Mind на ринку повідомляють, що, зокрема, розглядалася можливість розрахунків за російські вуглеводні через Сбєрбанк, Внєшторгбанк або Альфа банк (замість Газпромбанку). Також рф прагне інтегрувати в нафтогазовий бізнес розрахунки криптоактивами.
Докази цього можна знайти у свіжому географічному звіті компанії Chainalysis. Він містить інформацію, що рф пішла на легалізацію криптоактивів для розвитку цифрової інфраструктури, щоб зберегти експорт нафти, газу, інших енергоносіїв і товарів в умовах санкцій.
Тому «газпром» і Газпромбанк теж зможуть вести бізнес, організувавши розрахунки криптоактивами через посередників у таких дружніх країнах, як Казахстан чи Киргизстан.
До чого тут неврегульована українська криптоіндустрія?
«Враховуючи накладені на суб’єкти рф санкції США, Великої Британії та Євросоюзу стає зрозуміло, що ці операції здійснюватимуться з використанням тіньової економіки. Розрахунки за такі постачання виконуються через підставні компанії та конвертаційні майданчики», – розповіла в коментарі Mind українська дослідниця Тетяна Дмитренко, кандидатка економічних наук, консультантка Управління Організації Об'єднаних Націй з наркотиків та злочинності у Відні.
Вона звернула увагу, що в торгівлі з країнами, які опинилися під санкціями, криптоактиви є поширеним засобом для розрахунків. Складовою таких операцій почасти стають фірми з країн, де крипторинок не є легалізованим. Це «сприяє можливості уникати швидких розслідувань і передачі справ до суду з боку правоохоронної та судової системи».
Серед країн, де криптоіндустрія залишається поза законом, є Україна. При сприятливому розвитку подій і владній підтримці, легалізація має відбутися протягом першої половини 2025 року. Принаймні про такі очікування розповів Данило Гетманцев, голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
Якщо ж легалізація затягуватиметься, Україна ризикує перетворитися на «тіньовий» віртуальний хаб для фінансових махінацій російського бізнесу з нафтогазовим експортом. У такому разі через країну транзитом йтимуть мільярди, що живитимуть путінську агресію, навіть якщо фізичний транзит енергоносіїв остаточно припиниться.
Ба більше: Україна може стати ланкою у схемах ділків, що обслуговують «тіньовий» танкерний флот, завдяки якому росія продовжує отримувати левову частку доходів від експорту нафти й газу. Водночас легалізація крипторинку виведе українську індустрію цифрових грошей із тіні та зробить її учасників і їхні трансакції видимими для регулюючих і контролюючих органів.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
