Понад 10 000 заяв від потерпілих: як працює Реєстр збитків, завданих агресією рф проти України
Хто та які претензії до росії може подавати вже зараз
«Українці зможуть подати заяву про репарації за будь-які злочини росії вже наступного року. У 2025-му запустимо всі 45 категорій заяв про відшкодування збитків, завданих росією. Додамо заяви про репарації для тих, хто вимушено покинув дім, кому завдали шкоди життю та здоров’ю, у кого знищили автівки, та інші види збитків. Зустрічався з командою міжнародного Реєстру збитків України, проговорили результати роботи й плани на наступний рік», – нещодавно заявив віцепрем’єр-міністр України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Що це за реєстр? Які заяви вже приймає? Чи можуть їх подавати і росіяни, які мешкають в Україні? Коли потерпілі отримають компенсацію? Відповіді на ці та інші запитання знайшов Mind.
Хто та як створював Реєстр збитків? «Повномасштабна агресія росії проти України призвела до масових смертей і страждань. Зафіксовано тисячі випадків катувань, нелюдського поводження та сексуального насильства, масштабні руйнування житлових будинків та об'єктів критичної інфраструктури по всій країні, а також величезні економічні збитки. Створення Реєстру збитків для України є значним міжнародним зусиллям і першим кроком до створення механізму, який забезпечить справедливість та компенсацію для України та її народу», – йдеться на сайті Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України.
Ще 14 листопада 2022 року Генасамблея ООН ухвалила Резолюцію A/RES/ES-11/5 «Сприяння здійсненню правового захисту та забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України». У документі – рекомендація державам – членам ООН разом з Україною створити Реєстр збитків.
За пів року – 16–17 травня 2023-го – на Саміті глав держав та урядів Реєстр збитків заснувала Рада Європи. Наразі до угоди приєдналися 43 держави та ЄС.
У липні 2023 року ухвалено рішення, що місцезнаходженням реєстру стане Гаага. Перше установче засідання Ради реєстру стартувало у грудні 2023-го. Друге відбулося 27 лютого – 1 березня 2024-го. Тоді Рада ухвалила перший пакет правил і положень, необхідних для початку подання заяв.
22 березня 2024 року відкрито київський офіс Реєстру збитків. Його очолила юрист Ганна Христова. Завдання офісу – інформування та допомога жертвам агресії рф. «На шляху до отримання компенсації різні категорії потерпілих стикаються з різними проблемами. Деякі потерпілі можуть потребувати технічної допомоги у процесі подання заяви, а інші – допомоги у зборі доказів. Крім того, є жертви, які через психологічний вплив війни потребують допомоги в формулюванні свого пережитого досвіду», – пояснювали в офісі.
І от нарешті 2 квітня 2024 року Реєстр збитків розпочав приймати заяви від постраждалих. Тоді в офісі реєстру розповідали, що очікують безпрецедентної кількості заяв – від 6 до 8 млн – через величезний обсяг руйнувань та іншої шкоди, завданої російською агресією.
Хто та які заяви може подавати? Відшкодування збитків від рф можуть вимагати фізичні особи, бізнес і держава Україна.
У переліку – понад 40 категорій завданої шкоди: смерть близьких, примусова депортація, втрата майна, тортури, сексуальне насильство, втрата оплачуваної роботи, доступу до медичної допомоги, освіти, евакуація бізнесу, знищення критичної інфраструктури, громадських будівель, історичної, культурної, релігійної спадщини тощо.
Наразі заяви приймають лише від громадян України. У майбутньому планують – і від людей із паспортами інших країн. Єдиний виняток: заяви від громадян рф зможуть вносити до реєстру, тільки якщо буде доведено, що ці особи мають ще одне громадянство. Тобто далеко не всі мешканці Криму та тимчасово окупованих територій Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської областей, яких змусили прийняти російське громадянство, зможуть отримати компенсації.
У заявах має йтися про втрати, заподіяну агресією рф, лише з 24 лютого 2022 року. Чому в Раді Європи «забули» про попередні 8 років війни – невідомо.
Які заяви вже приймають? Реєстр почав роботу поетапно. З квітня відкрилося приймання заяв лише в одній категорії – пошкодження або знищення житлової нерухомості. «Цю категорію було обрано, оскільки вона є найбільш підготовленою з точки зору наявних доказів у необхідній електронній формі, а також з огляду на складний процес розробки цифрових систем реєстру», – прояснили в офісі й уточнили, що очікують від 300 000 до 600 000 заяв в цій категорії.
Коли стартує приймання інших заяв? «Зараз до запуску готується 12 нових категорій, які пов’язані зі смертю та зникненням близьких членів сім'ї, вимушеним внутрішнім переміщенням, руйнуванням інфраструктури України, а також додатковими категоріями щодо пошкодження та знищення майна», – розповідають в офісі, втім поки не уточнюють орієнтовні дати.
Михайло Федоров нещодавно заявляв, що наразі фіналізуються юридичні й технічні питання, щоб у першій половині 2025 року були доступні всі категорії заяв до реєстру. «Це важливий механізм, по суті основа для репарацій. Чим більше заяв, тим чіткіше розуміння світу про шкоду, якої завдала росія Україні. Якщо ви чи ваші рідні постраждали від дій рф – подавайте заяви. Світ повинен знати все про злочини країни-терориста», – наголошує міністр.
Як подати заяву на компенсацію збитків від війни? Поки що тільки через «Дію». Там є форми для заповнення (наразі лише для одної категорії заяв). Заявнику потрібно надати інформацію про себе, житло та право власності на нього, розповісти, що спричинило руйнування, надати докази шкоди (документи, фото, звіти) тощо. Багато інформації «Дія» підтягує самостійно з реєстрів і баз даних.
«Ті, хто не має можливості або бажання використовувати «Дію», незабаром зможуть зробити це через Центри надання адміністративних послуг в Україні», – уточнюють в офісі.
Скільки заяв уже в Реєстрі збитків? До листопада українці встигли подати понад 10 000 заяв щодо знищення або пошкодження житла із 621 населеного пункту по всій Україні. Найбільша частка (близько 35%) – заяви з Донецької області. А найбільшу кількість заяв серед міст України подано з Маріуполя – майже 1150.
«Дані, отримані на основі поданих заяв, демонструють колосальні масштаби руйнувань, спричинені війною, адже багато будинків та інших житлових споруд зазнали значних пошкоджень або ж були повністю зруйновані», – уточнюють в офісі.
На що «скаржаться» заявники? Третина заяв пов'язана з пошкодженнями, отриманими в результаті активних бойових дій, 27% – з наслідками артилерійських обстрілів, 20% – повітряних атак ракетами, безпілотниками або авіабомбами. Приблизно у 2% заяв вказано, що шкоду завдано руйнуванням Каховської ГЕС. «Менш ніж в 1% заяв заявники зазначили, що причини руйнувань невідомі, однак відсутність такої інформації не є перешкодою для подання заяви до реєстру», – пояснюють в офісі.
65% заяв стосуються пошкодження або знищення квартир, решта – пов’язані з руйнуванням інших типів житлових приміщень і будинків.
У середньому кожна заява містить шість додаткових файлів із доказами: документами або фотографіями, які підтверджують пошкодження або руйнування житла. «Оскільки не всі заявники мають доступ до таких доказів, близько 1400 заявників подали заяви без додаткових файлів, але з інформацією з різних баз даних. Для оцінки таких заяв будуть використані зовнішні ресурси, зокрема супутникові знімки», – розповідають в офісі.
На яку компенсацію розраховують? Зазначення суми компенсації для заяв цієї категорії є необов'язковим. Втім 99% заявників її вказали. Середня заявлена сума вимог становить близько 54 000 євро.
«До повноважень реєстру не входить оцінка суми компенсації. Вона буде визначена комісією з розгляду заяв. 405 заявників уже отримали компенсацію від держави в межах програми «єВідновлення». Подання заяви до реєстру ніяк не впливає на можливість чи шанси отримати компенсацію за програмою «єВідновлення» і навпаки», – уточнюють в офісі.
Коли заявники отримують компенсацію збитків? Поки також невідомо. «Створення Реєстру є лише першим кроком до започаткування комплексного Компенсаційного механізму, який забезпечить виплату росією повного відшкодування Україні, у тому числі за рахунок її активів, розташованих за кордоном», – ще під час старту реєстру пояснював прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
«Важливо розуміти, що реєстр не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією або компенсаційним фондом. Він не розглядає отримані заявки по суті, не досліджує та не оцінює їхню вартість і не призначає жодних виплат. Це функції майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який ще належить створити. Заявники повинні розуміти і прийняти той факт, що створення компенсаційного механізму забере певний час, а оскільки це складний багатосторонній процес, то неможливо прогнозувати його строки», – уточнюють в офісі.
Як фінансується робота Реєстру збитків? Бюджет наповнюється завдяки внескам держав-учасників. Витрати, пов'язані із запуском, розробкою та створенням систем, покриваються коштами Євросоюзу.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: editor@mind.ua.
