Європейська практика, що змінює українські громади: як в Україні розбудовують мережу проєктних офісів
Безпосередні учасники – про створення прототипу та перші кроки до реалізації задуманого
Проєктні офіси у громадах – дієва європейська практика, що допомагає місцевій владі залучати фінансування, реалізовувати амбітні проєкти та розвивати локальну інфраструктуру. Ці своєрідні центри реалізації ідей мають потенціал стати серцем змін і в українських громадах.
Програма з облаштування проєктних офісів у громадах стартувала в різних регіонах України завдяки підтримці Програми «ULEAD з Європою». Фахівці організації подбали про те, щоб забезпечити громади обладнанням, знаннями й міжнародним досвідом, необхідними для впровадження європейської практики в Україні.
Про те, як представники українських громад переймали досвід європейських колег, які ідеї привезли із собою додому і як планують розбудовувати мережу проєктних офісів в Україні, Mind розпитав у координаторки проєкту «Створення проєктного офісу в громаді» Тетяни Бондаренко та депутата Гірської сільської ради, де облаштували один із таких офісів, Андріана Галача.
Навіщо громадам проєктні офіси та як вони працюють
Програма «U-LEAD із Європою» поставила перед собою амбітну мету – створити та розвинути проєктні офіси у громадах України, зробивши їх ефективним інструментом для повоєнної відбудови та поліпшення життя мешканців.
«Мета проєкту – зміцнення спроможності проєктних офісів як ключових інституцій для розвитку громад. Це включає створення стійкої інституційної бази, що забезпечує не лише технічну спроможність, а й фаховий розвиток менеджерів», – зазначає координаторка проєкту Тетяна Бондаренко.
Головними завданнями ініціативи стали:
- проведення навчального візиту до Польщі, щоб учасники змогли перейняти досвід європейських проєктних інституцій;
- закупівля сучасного обладнання для 11 проєктних офісів: ноутбуків, принтерів і ліцензованого програмного забезпечення;
- організація менторських програм для навчання менеджерів ефективному використанню цих інструментів.
«Ця ініціатива дуже вчасна, адже ми всі відчуваємо брак ресурсів у громадах для реалізації проєктів. Нам бракувало професійного підходу до проєктної діяльності», – ділиться депутат Гірської громади Андріан Галач.
За його словами, програма допомогла не лише подолати ці виклики, а й відкрила нові можливості для ефективної співпраці громади, активістів і місцевої влади.
Координаторка проєкту Тетяна Бондаренко зазначає, що важливим акцентом став професійний розвиток працівників громад, адже саме знання, навички й компетенції – це фундамент для успіху проєктного офісу. Учасники програми отримали доступ до практичних знань і навчалися використовувати сучасне програмне забезпечення, що допомагає планувати, впроваджувати та звітувати за проєктами.
«Завдяки комплексному підходу U-LEAD не лише забезпечує громади технічними можливостями, а й формує фахову команду проєктних менеджерів, готових працювати з великими ініціативами. Це програма, яка не лише створює інструменти, а й надихає нас на довгострокові зміни», – наголошує Андріан Галач.
Технічна база: чим оснащені проєктні офіси
Одним із ключових етапів програми U-LEAD стало забезпечення проєктних офісів сучасною технічною базою. У рамках ініціативи 11 громад отримали ноутбуки з ліцензованим програмним забезпеченням, лазерні принтери й офісні мобільні телефони.
«Після отримання необхідного обладнання, як-от ноутбук, принтер і телефон, нам також передали ліцензійні дизайнерські програми для роботи проєктного офісу», – зазначає депутат Гірської громади Андріан Галач. За його словами, навчання з використання цих інструментів дозволило команді швидко адаптуватися та використовувати сучасні технології для створення якісних проєктів.
Як зазначає координаторка проєкту Тетяна Бондаренко, ліцензійне програмне забезпечення, зокрема інструменти для управління проєктами, обробки даних і дизайну (наприклад, Adobe Photoshop), стало незамінним для підготовки грантових заявок і візуалізації ідей.
«Лазерні принтери стали важливим інструментом для якісної підготовки документації, а телефони – для оперативного зв’язку з партнерами», – наголошує вона.
Завдяки технічному оснащенню команди проєктних офісів змогли автоматизувати рутинні процеси, прискорити виконання завдань і підвищити якість підготовки проєктів.
«Це був серйозний поштовх для нас. Ми тепер можемо працювати значно швидше, краще обробляти дані та впевнено презентувати свої ідеї донорам», – наголошує Андріан Галач.
Уроки для українських громад під час візиту до Польщі
Навчальний візит до Польщі став важливим етапом у становленні українських проєктних офісів – представники українських громад отримали змогу перейняти передові практики від польських колег.
Протягом тижня учасники програми відвідали Люблін, Пулавський науково-технологічний парк, а також зустрічалися з громадськими організаціями та представниками місцевої влади. Це дало змогу побачити, як проєкти реалізуються в європейських громадах, і визначити найкращі ідеї для адаптації в Україні.
Урок перший: організація міжнародних партнерств
Один із найцінніших уроків, які депутат Гірської громади на Київщині Андріан Галач засвоїв під час цього відрядження – це підхід до міжнародної співпраці.
«У муніципалітеті Любліна функціонує потужна структура з міжнародного співробітництва, яка працює з 29 містами-побратимами. Їхній підхід до партнерства надихає. Вони відмовилися від угод заради угод. Кожна співпраця повинна мати зрозумілу мету та результати, які будуть корисні громаді. Всі угоди підкріплюються конкретними планами дій, щоб уникнути формальності», – розповідає він.
Урок другий: інноваційні практики співпраці з бізнесом
Особливо зацікавила депутата Гірської громади польська модель взаємодії муніципалітетів із бізнесом.
«У Любліні комунальна земля облаштовується базовою інфраструктурою: освітленням, дорогами, каналізацією – і здається в оренду. Бізнесу не потрібно перейматися базовими умовами, і це значно спрощує їхню роботу. Такий підхід робить громаду привабливішою для інвесторів і стимулює економічний розвиток», – розповідає Андріан Галач.
Урок третій: успішні кейси громадських проєктів
Цікавим для пана Андріана виявився і європейський підхід до громадського бюджету, коли маленькі гранти фінансуються муніципалітетом або спільно з Євросоюзом. Завдяки цьому проєкти в галузі культури, туризму та інших напрямках реалізуються не лише комунальними підприємствами, а й громадськими організаціями.
«Муніципалітет віддає цілі напрямки на аутсорсинг громадським організаціям, які змагаються за гранти, виграють їх і успішно реалізують. Це цікавий кейс, який варто наслідувати», – вважає він.
Урок четвертий: кластерний підхід у розвитку туризму в громаді
Під час візиту до Польщі Андріан Галач побачив багато практик, які можна застосувати і в українських реаліях.
«У невеликій польській громаді ми побачили, як навіть яри можна перетворити на туристичну атракцію, проклавши через них маршрути з чудовими краєвидами. Україна також може реалізовувати подібні проєкти, і наша громада має шанс стати частиною таких ініціатив. Наприклад, застосувати кластерний підхід до туристичної галузі, який передбачає створення туристичних маршрутів, що об'єднують кілька громад. У Польщі, наприклад, є велосипедні маршрути, що охоплюють усю країну, об’єднуючи культурні та історичні точки. Такі маршрути підтримуються державою та місцевими муніципалітетами, що дає людям можливість спланувати подорож із повним розумінням, що вони побачать і які враження матимуть», – розповідає депутат Гірської сільради.
Від теорії до практики: як Гірська громада розвиває свій проєктний офіс
В одній із польських громад пан Андріан спостерігав, як колишню фабрику з виробництва паперу, від якої залишився лише фундамент, переобладнали на освітній центр. Сьогодні діти з усієї Польщі приїжджають туди на екскурсії, щоб дізнатися про технології виготовлення паперу.
«Місцева громада створила інтерактивний досвід: діти використовують примітивні, але цікаві технології, наприклад, старі пральні машини для обробки целюлози, власноруч виготовляють папір і навіть розмальовують його», – розповідає Галач.
Подібний досвід почали втілювати і в Гірській громаді. Побачене в Польщі надихнуло представників громади на Київщині розпочати ревіталізацію сільського клубу в Ревдах.
«Проєктна діяльність нас вчить, що великі гранти відразу отримати важко. Треба починати з менших проєктів, довести свою спроможність і поступово рухатися до більш масштабних ініціатив. Ми розуміємо, що коштів, щоб одразу всю будівлю привести до ладу, немає. Але ми підгледіли в європейців, що можна розбивати це на кілька проєктів за різними напрямками. Тоді різні частини проєкту фінансуються з різних джерел. Через інклюзивні гранти ми плануємо облаштувати вхідну групу, бібліотечні гранти допоможуть відновити бібліотеку», – говорить Андріан Галач.
Кінцева мета проєкту – створення сучасного багатофункціонального простору, який стане центром життя громади.
«Ми хочемо створити якісний простір не лише ззовні, а й зсередини. Це включає і сучасну бібліотеку, і зону для молодіжних ініціатив. Місцева молодіжна рада вже долучилася до роботи, активно розробляючи ідеї для нового простору», – пояснює пан Андріан.
За його словами, Горівська громада нині перебуває на етапі формування основи свого проєктного офісу. Наразі триває інформаційна робота, підготовка досліджень та акредитаційних матеріалів для майбутніх проєктів.
«Проте найважливіша умова для ефективної роботи проєктного офісу – це лідер. Людина, яка бачить перспективу, об’єднує команду й рухає цей процес вперед. Це те, що називається суб’єктністю. Без неї офіс існуватиме лише формально», – переконаний Андріан Галач.
Не менш важливим елементом успіху проєктного офісу він вважає команду.
«Це люди, які поділяють спільні цінності, прагнуть розвивати напрямок, зростати як особистості та брати участь у соціально важливій роботі. Це не просто слова, а фундаментальна основа. У 2025 році ми плануємо створити базу, до якої увійдуть активні гравці – серед працівників сільської ради, депутатів і громадських активістів. Це стане основою для подальшого руху вперед», – додає він.
За словами Галача, професійний розвиток є ще одним обов’язковим елементом для функціонування проєктного офісу.
«Ми ще набуваємо компетенцій. До цього ми працювали лише з невеликими грантами. Найбільший із них – близько мільйона гривень. Але ми розуміємо, що із серйозними проєктами потрібні додаткові знання та навички. 2025 рік у нашому проєктному офісі буде присвячений навчанню й удосконаленню. Без цього важко переходити до роботи з масштабними ініціативами», – каже пан Андріан.
На його думку, успішний проєктний офіс – це не ізольована структура, а центр, що об’єднує громаду.
«Ми розуміємо, що сам проєктний офіс навряд чи впорається з амбітними планами. Тут потрібна співпраця з працівниками структурних управлінь, комунальних підприємств і громадськими організаціями. Залучення активістів і місцевих організацій не лише розширює ресурси офісу, а й допомагає знайти нові ідеї та рішення для реалізації проєктів. Зараз ми формуємо пул зацікавлених сторін, з якими можемо рухатися далі», – додає депутат Гірської громади.
Мережування: як відбувається формування всеукраїнської мережі проєктних офісів
Однією з довгострокових цілей Програми «U-LEAD з Європою» є формування всеукраїнської мережі проєктних офісів, яка забезпечить обмін досвідом, реалізацію спільних проєктів і сталий розвиток громад. Цей процес уже розпочався на базі учасників програми, які стали першими прикладами успішної колаборації між українськими громадами.
«Мережування – це один із різновидів комунікації та взаємодії між інституціями, у нашому випадку між проєктними офісами, які працюють у малих громадах. Така модель дає низку переваг: сталість, передачу кращих практик, можливість спільно виконувати проєкти, мати певні стандарти діяльності, сформувати перелік послуг тощо», – пояснює координаторка проєкту Тетяна Бондаренко.
Програма U-LEAD стала основою для розвитку мережі проєктних офісів, забезпечивши технічну базу, навчання та організацію спільних ініціатив.
«На базі учасників проєкту буде сформовано прототип мережі всеукраїнських проєктних офісів», – резюмує координаторка програми.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
