Чому США посилюють увагу до морського кластера Китаю
Найбільшу китайську судноплавну компанію вперше внесено до чорного списку Пентагону
Минулого тижня Міністерство оборони США помістило лідера судноплавної галузі Китаю та світу, державну корпорацію COSCO Shipping, до переліку компаній, що становлять загрозу національній безпеці через їхню ймовірну дотичність до оборонного сектору КНР. До списку також увійшли дочірні компанії перевізника – COSCO Shipping (North America), яка управляє регіональною діяльністю перевізника в США, Канаді, Мексиці та Панамі, і COSCO Shipping Finance, що представляє інвестиційно-фінансовий дивізіон корпорації. Mind розбирався, що означає включення китайського судноплавного гіганта до переліку військових компаній, якими можуть бути наслідки та перспективи цього рішення та яким безпековим і геополітичним бекграундом супроводжується його ухвалення.
На підставі чого діє Пентагон?
Міноборони США щороку ідентифікує та оновлює перелік китайських суб’єктів, визначених як «китайські військові компанії» відповідно до законодавчої вимоги, відомої в американському законодавстві як список розділу 1260H. Цю норму було запроваджено законом про дозвіл на національну оборону на 2021 фінансовий рік (William M. (Mac) Thornberry National Defense Authorization Act for Fiscal Year 2021).
Відповідно до неї Пентагон зобов’язаний щороку визначати перелік китайських компаній, які можуть сприяти нарощуванню воєнної могутності КНР. Увагу зосереджено на китайських компаніях, які прямо чи опосередковано діють у США. Законодавча вимога також зобов’язує Міноборони щорічно публікувати несекретну частину визначеного переліку у Федеральному реєстрі.
Цими зусиллями Вашингтон намагається реагувати на стратегію військово-цивільного злиття (Military-Civil Fusion) КНР, орієнтованого на модернізацію китайської армії та забезпечення її доступу до інноваційних технологій, розроблених китайським бізнесом, університетами та дослідницькими організаціями, які декларують свою цивільну спрямованість.
Фігурантами списку розділу 1260H стають компанії різного профілю та масштабу, часом – лідери глобальних ринків. Вперше список було оприлюднено 2021 року, тоді до нього було внесено понад 40 компаній. Після останнього оновлення в ньому перебуває 134 китайські компанії та організації.
Включення судноплавного гіганта COSCO до переліку військових компаній означає посилення уваги Вашингтона до морського кластера Китаю. Про цей тренд також свідчить внесення до оновленого списку провідних суднобудівельних компаній China State Shipbuilding Corporation (CSSC) і China Shipbuilding Trading Co. (CSTC), великого виробника контейнерів China International Marine Containers (Group) Co. (CIMC), підрядника з будівництва портової інфраструктури China Communications Construction Group (CCCG) та інших компаній.
Що являє собою COSCO?
COSCO Shipping (штаб-квартира – Шанхай) – найбільший глобальний морський перевізник за чисельністю флоту, представлений в усіх основних сегментах комерційного судноплавства. Флот групи нараховує понад 1400 суден різного призначення загальним дедвейтом 116 млн тонн. Зокрема, компанія контролює найбільші серед світових гравців флоти балкерів (436 суден сумарним дедвейтом 46,3 млн тонн) і нафтових танкерів (229 суден сумарним дедвейтом 28,6 млн тонн), а також четвертий контейнерний флот загальною місткістю понад 3 млн TEU.
Хоча група зосереджена на морських перевезеннях, вона являє собою конгломерат різних суміжних бізнесів, представлених також у сфері портових операцій, суднобудування, бункерування, технологій, інвестицій тощо, управління якими здійснюється через мережу дочірніх структур.
Зокрема, у портовому бізнесі компанія володіє або управляє активами у 38 портах країн Азії, Європи, Південної та Північної Америки, Африки. Основу термінальних активів становлять контейнерні потужності сумарною пропускною спроможністю близько 123 млн TEU на рік. Результатом міжнародної експансії групи останніх років стало придбання грецького порту Пірей – ключового контейнерного хабу Середземномор’я та Європи.
Окремо зазначимо роль контейнерного сегмента COSCO на ринку США – лінія обслуговує шосту частину американського імпорту контейнерів з Азії. Щодо самого перевізника, то транстихоокеанські маршрути формують найбільшу частку його контейнеропотоку – майже 30% загального обсягу перевезень. У своїх термінальних операціях у США компанія спирається на три спільні підприємства в портах західного узбережжя країни – Лонг-Біч, Лос-Анджелес і Сіетл.
Зауважимо, що COSCO не вперше привертає увагу Вашингтона. У 2019 році повноцінні санкції були запроваджені проти дочірніх компаній перевізника: Управління контролю над іноземними активами (OFAC) Мінфіну США покарало танкерну компанію та компанію з управління екіпажем за ймовірну участь у перевезенні іранської нафти. Наступного року OFAC скасувало санкції проти танкерної «дочки».
Якими можуть бути наслідки внесення COSCO до чорного списку?
Внесення компаній до списку розділу 1260H не передбачає прямих санкцій або покарань. Як зазначає авторитетне британське галузеве видання Lloyd’s List, визначення компаній як військових потенційно може зашкодити їхній міжнародній репутації та викликати занепокоєння серед клієнтів і партнерів. «Однак це не вплине безпосередньо на їхні комерційні операції, зокрема торгівлю з американськими компаніями», – зауважує видання.
«Саме по собі це (включення до списку розділу 1260H. – Mind) не призведе до будь-яких серйозних збоїв [на ринку контейнерних перевезень], оскільки не передбачено жодних штрафних санкцій, окрім того, що американські військові не зможуть перевозити вантажі за допомогою COSCO», – зауважив Ларс Єнсен, засновник і директор компанії Vespucci Maritime, яка надає експертизу у сфері контейнерних перевезень.
«Хоча включення до чорного списку не передбачає конкретних санкцій, його мета – відмовити американські та західні фірми (які за визначенням виступають резидентами США) вести бізнес із компаніями, включеними до переліку», – зазначив Емі Деніел, засновник і керівник компанії Windward, яка спеціалізується на управлінні ризиками в судноплавній галузі.
Подібну думку також висловлює Єнсен, зауважуючи, що включення COSCO до чорного списку може відбити бажання в американських компаній користуватися послугами перевізника. «Однак чи буде це так – дуже сумнівно. У 2019–2020 роках вони були в чорному списку, але ніхто не помітив жодної різниці на ринку», – додав експерт.
А втім, «військове» клеймо – не остаточне: постраждалі компанії мають можливість вимагати перегляду рішення та довести свою непричетність до оборонного сектору КНР, надавши відповідні докази й аргументи. Повідомлення Пентагону, яке оприлюднює оновлений військовий список, також містить коротку інструкцію щодо скасування статусу та перелік із шести компаній, яким вдалося відновити своє «чесне ім’я».
Як відреагувала китайська компанія?
Власне, це й планує зробити COSCO. «Ми будемо взаємодіяти з владою США для з'ясування цього питання», – заявив перевізник, спростовуючи «військову» дотичність компанії та її дочірніх підрозділів, внесених до чорного списку.
«COSCO Shipping та її дочірні компанії постійно дотримуються місцевих законів і правил, підтримуючи сувору відповідність у всіх міжнародних операціях. Ми, як і раніше, прагнемо сприяти світовій торгівлі та надавати високоякісні комерційні транспортні й логістичні послуги клієнтам по всьому світу, зокрема аграрним і промисловим виробникам, енергетичним компаніям, роздрібним продавцям та експортерам у США», – йдеться в заяві.
Чому COSCO внесли до чорного списку саме зараз?
Включення китайського судноплавного гіганта до військового списку Пентагону відбувається на тлі «занепокоєння» зростанням морської могутності Китаю, яке західна еліта лише останніми роками почала активно обговорювати в безпековому контексті.
Почнемо з недавнього випадку, коли розслідування Конгресу виявило комунікаційне обладнання невизначеного призначення в кранах китайського виробництва, встановлених у портах США. Йдеться про модеми, інтегровані до операційних систем кранів, до яких можна отримати віддалений доступ поза контролем стандартного ІТ-захисту портів. Це обладнання не було задокументоване в жодному контракті між американськими замовниками та китайським державним виробником кранів Shanghai Zhenhua Heavy Industries Co. (ZPMC).
Портальні крани виробництва ZPMC
ZPMC – найбільший у світі виробник портальних кранів із часткою ринку понад 60%. Ця компанія стала міноритарним акціонером COSCO у 2019 році, щоб розширити доступ до світових ринків у рамках глобальної експансії судноплавного оператора. Втім встановлення подібних зв’язків між компаніями державного сектору Китаю виходить на другий план, коли йдеться про єдиного спільного бенефіціара – комуністичну владу КНР.
Значно ширший контекст «китайської загрози» розкриває обговорення в США стратегічної проблеми – поступового занепаду американської суднобудівної бази, а саме спроможностей будувати великий комерційний флот. «У 1975 році ми були суднобудівниками номер один у світі. Зараз ми не виробляємо навіть 1% великих океанських суден. На кожні 359 великих контейнеровозів, які будує Китай, ми будуємо один», – заявив у червні минулого року конгресмен Раджа Крішнамурті під час слухань у Сенаті, присвячених цій проблемі.
Відновлення спроможностей США масово та швидко будувати океанський флот стало однією з передвиборчих ініціатив Дональда Трампа. До речі, робота щодо реформування галузі вже триває – наприкінці минулого року було представлено законопроєкт про суднобудування та портову інфраструктуру (The Shipbuilding and Harbor Infrastructure for Prosperity and Security for America Act), покликаний відродити США як морську державу.
Відродження суднобудівного потенціалу та комерційної морської галузі США протиставляється нинішньому домінуванню Китаю, який протягом останніх десятиліть розбудував найпотужніший суднобудівний сектор і виробляє більше половини комерційних суден у світі. Це забезпечує Пекіну переваги не тільки в економічній і геополітичній конкуренції, а й формує синергію в розвитку сучасних військово-морських сил (ВМС).
Окрім того, понад десять років тому Китай надав технічні рекомендації суднобудівним компаніям, що враховують можливість застосовувати цивільний флот із військовою метою. За оцінками Інституту дослідження морської активності Китаю при Військово-морському коледжі США (US Naval War College China Maritime Studies Institute), Пекін інтегрував свої цивільні пороми, танкери та контейнеровози у структуру військового командування. Торік обговорювалося припущення, що Китай може залучити флот своїх цивільних поромів під час вторгнення на Тайвань.
Тезу щодо можливостей подвійного використання комерційного морського сектору Китаю, зокрема глобальної логістичної мережі COSCO, розширюють висновки британської Ради з геостратегії (Council on Geostrategу). Як зазначають аналітики центру, ВМС Китаю, ймовірно, продовжать вивчати можливості розбудови своєї логістики й інфраструктури базування, яка наразі обмежена базою підтримки в Джибуті та доступом до морської бази в Камбоджі.
«Однак ці можливості вже суттєво розширені завдяки компанії COSCO, державного підприємства цивільної логістики зі світовою присутністю, – йдеться в документі, – попри те що Китай не має мережі військових баз, ВМС НОАК можуть розраховувати на поповнення запасів завдяки COSCO практично в кожному великому порту Індо-Тихоокеанського регіону».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
