Дешева нафта заради припинення війни: наскільки життєздатні плани Трампа
Чи погодиться ОПЕК на вимоги нового президента США
Під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі Президент США Дональд Трамп оголосив про плани звернутись до ОПЕК з проханням наростити видобуток нафти, щоб знизити ціни. «Якщо ціна на нафту впаде, війна росії та України закінчиться негайно! Зараз ціна досить висока, щоб ця війна тривала. Потрібно знизити ціну нафти, треба закінчити цю війну», – зазначив він.
Крім того, американський президент пообіцяв зняти бюрократичні перешкоди для нарощування видобутку нафти в США. Він розраховує, що його рішення спровокують черговий «сланцевий бум», і це також допоможе знизити ціни на вуглеводні.
Але експерти, що знаються на особливостях американського нафтового бізнесу та діяльності ОПЕК, сумніваються, що Трамп дійсно має стільки влади, щоб радикально змінити цінову ситуацію.
Mind розібрався в причинах їх скептичного ставлення до риторики президента США і з’ясував, що відбудеться на ринку, якщо Трамп усе-таки змусить путіна зупинити в Україні війну, застосувавши нафтовий тиск.
Картельні ігри
За умовами діючих домовленостей учасників угоди ОПЕК+, серед яких фігурує й росія, протягом першого кварталу 2025 року всі вони мають поступово скоротити, а не збільшити видобуток нафти, як того бажає Трамп.
«Я не очікую, що хтось із членів ОПЕК+ вживе односторонніх дій. Будь-яке політичне рішення група завжди приймає колегіально. Тому я не очікую різкої реакції групи на заяви Трампа про необхідність збільшити виробництво», – каже Амена Бакр з аналітичної компанії Energy Intelligence.
Вона пригадала, що Дональд Трамп вже неодноразово просив ОПЕК знизити ціни. Але в цій організації передусім цінують свої інтереси та завжди ставлять їх на перше місце.
В історії також був прецедент, який спровокував недовіру до адміністрації Трампа з боку ОПЕК та Саудівської Аравії, що є головним учасником нафтового картелю.
2018 року, коли Трамп збирався санкціями обмежити постачання нафти з Ірану, йому вдалося вмовити ОПЕК+ наростити видобуток, щоб упередити зростання ринкових цін. Тоді ж американські нафтовики також погодилися більше бурити.
Але коли Вашингтон запровадив санкції проти Тегерана, то виявилося, що вони передбачають ексклюзивні виключення із загальних правил для великих споживачів порівняно дешевого іранського ресурсу. Тому під кінець листопада 2018 року на ринку виявилася надлишкова пропозиція, і її наслідком став обвал нафтових цін до $50 за барель. Для порівняння: в жовтні того ж року барель Brent коштував близько $85.
«Тепер саудити будуть дуже обережними, щоб не допустити відтворення такої історії. Вони слідкують за розвитком подій. Крім того, Саудівська Аравія та росія зараз дуже близькі в ОПЕК+», – каже аналітикиня Svellen Capital Надія Віггін. У перспективі не варто виключати, зазначає вона, що саудити захочуть витіснити росію із трійки найбільших виробників нафти на глобальному рівні, щоб посилити картель ОПЕК. Проте наразі жодних ознак того, що це станеться, немає.
Американський парадокс
Рекордне зростання видобутку нафти в США відбулося під час правління президента Джо Байдена, коли пріоритетом Білого дому були стимули для розвитку відновлюваних джерел енергії та впровадження «зелених» технологій.
У 2024 році видобуток нафти в США сягав 13,2 млн барелів на добу – це в 2,5 рази більше, ніж країна виробляла в 2008 році. І це досягнення перетворило країну в найбільшого виробника нафти у світі.
Але такий шалений темп не може тривати вічно. За даними консалтингової компанії Argus Media, у 2025 і 2026 роках американська сланцева галузь буде спроможна додавати в середньому лише 270 000 барелів нафти на добу, що складатиме лише чверть від показника 2023 року. Як зазначає Financial Times, це значною мірою відображатиме той факт, що переважна більшість найкращих площ на американських сланцевих промислах вже відпрацьовані.
Політика Трампа, як-от дерегуляція та дозволи на буріння в прибережних водах США, відкриє для бізнесу нові можливості. Але навіть якщо підтвердиться, що ці ділянки містять придатні для видобутку вуглеводні, то знадобиться кілька років для розробки і впровадження нових проєктів.
Крім того, видобуток сланцевої нафти в США відрізняється високою собівартістю – близько $60 за барель. Після рекордного зростання в останні роки американські видобувники вже говорять про те, що прийнятною ринковою ціною нафти для них є понад $80 за барель, щоб підтримувати розвиток бізнесу та виплачувати дивіденди інвесторам.
Тому простір для маневру Трампа наразі виглядає доволі обмеженим, якщо не відсутнім. Але якщо Вашингтон все ж таки знайде спосіб досягти своєї мети і знизить світові ціни до $40 чи навіть $30 за барель, то це стане справжнім викликом для нафтовиків в усьому світі, а не тільки в Сполучених Штатах.
Український контекст
Щодо перспектив українських видобувників, то закінчення війни буде для них більш бажаним результатом, ніж заробіток. На це звернув увагу Сергій Куюн, аналітик «Консалтингова компанії «А-95». «У наших нафтових компаній чудове майбутнє після війни, оскільки ціноутворення будуватиметься не від дешевих російських і білоруських нафтопродуктів, а в паритеті з котируваннями європейського ринку. Це забезпечить більшу дохідність і сформує інвестиційний капітал», – підсумував експерт у коментарі Mind.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
