ОПЕК+ нарощує видобуток: чи впаде нафта до $65 за барель?

Вісім країн ОПЕК+, які восени 2022 року погодили добровільні скорочення нафтовидобутку, з 1 квітня змінюють курс – протягом 18 місяців, як передбачається, поступово нарощуватимуть виробництво.

На міністерській нараді 3 березня 2025 року це рішення підтримали Саудівська Аравія, Ірак, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт, Алжир та Оман – шість ключових виробників організації країн-експортерів. У цій команді також зіграли росія та Казахстан, які не входять до основного складу ОПЕК, але з грудня 2016 року виступають його зовнішніми партнерами в рамках угоди ОПЕК+.

Згадані країни складають «Групу восьми» під неформальною назвою V8, де V означає «voluntary cuts» («добровільні скорочення»). Але в понеділок вони заявили, що з наступного місяця починають «гнучке відновлення», оскільки вбачають підстави для пожвавлення ринку й зростання попиту на нафту.

Водночас у «Групі восьми» акцентують, що залишаються «адаптивними до змінних умов».

«Поступове збільшення може бути тимчасово зупинене або скасоване залежно від ринкової ситуації. Ця гнучкість дозволить групі й надалі забезпечувати стабільність нафтового ринку», – йдеться в офіційній заяві.

Mind зібрав основні прогнози щодо кон’юнктури та цін на світовому ринку нафти.

Складна репутація

Ще у грудні минулого року «Група восьми» попереджала про можливість «весняного відновлення» – переходу від скорочення до зростання виробництва. Але переважна більшість спостерігачів тоді сприйняла ці заяви скептично.

Причини недовірливого ставлення до повідомлень ОПЕК+ галузеві аналітики пояснювали обмеженим попитом на нафту в Китаї, який є її найбільшим світовим споживачем. Крім того, альянс час від часу підозрюють у маніпуляціях, які він застосовує, щоб у ручному режимі обмежувати падіння нафтових цін і посилювати власну роль на геополітичній мапі світу.

Через неоднозначну репутацію, ринок здивувала рішучість ініціативної «Групи восьми», яку вона продемонструвала у впровадженні планів. Світові біржові ціни відреагували на такий «несподіваний приз» здешевленням нафти.

Якщо в лютому вартість еталона Brent перевищувала $75 за барель, то 3 березня, коли учасники «Групи восьми» вирішили в наступні місяці продавати на ринку більше сирої нафти, її ціна опустилася до $71, а останніми днями коливається в межах $68–71 за барель.

Ринкові маневри

Агенція Bloomberg вважає, що країни ОПЕК+ вирішили саме зараз відновити видобуток нафти у відповідь на вимогливий тиск президента США Дональда Трампа, щоб зберегти позиції на ринку.

«Це можуть бути тонкі ринкові та геополітичні жести від ОПЕК+, але вони важливі. Рішення альянсу також вказує на те, що він не очікує надлишкової пропозиції від країн, що не співпрацюють із ним, й учасники ОПЕК+ мають простір для маневру», – додає головний редактор Petroleum Economist Пол Гікін.

Інші аналітики звертають увагу на те, що зростання видобутку є передусім «попереджувальним сигналом» для тих учасників ОПЕК+, які неодноразово порушували свої квоти.

«Загальне перевиробництво росії, Казахстану та Іраку перевищує 3 млн барелів на добу. Це викликає значне невдоволення в альянсі. Скасовуючи скорочення, ОПЕК+ посилює тиск на країни, які не дотримуються своїх  зобов’язань», – зазначає Амена Бакр з агенції Kpler.

Майкл Лінч, провідний науковий співробітник Фонду досліджень енергетичної політики (США), теж вважає, що в ОПЕК+, де на ухвалення рішень найбільше впливає Саудівська Аравія, погодили збільшення виробничих квот у відповідь на постійне перевиробництво кількох порушників угоди. У його чорному списку також фігурують росія й Ірак та Об’єднані Арабські Емірати.

Проте Лінч не погоджується, що Білий дім може примусити саудитів збільшити виробництво й знизити ціни.

«Кожна адміністрація США заохочує Саудівську Аравію та ОПЕК нарощувати видобуток, але її зазвичай ігнорують. Хоча існує певна кореляція між саудівською виробничою політикою та американсько-саудівськими відносинами, реальність є більш прозаїчною: ОПЕК набагато більше покладається на ринкові тенденції, фактичні та прогнозовані показники, ніж реагує на політичні події», – зазначає дослідник.

Аналітик швейцарського банку UBS Джованні Стауново теж відкидає конспірологічні пояснення рішень ОПЕК+. Він говорить, що альянс продовжує спрямовувати зусилля на підтримку балансу нафтового ринку.

«Немає жодних ознак того, що група вдалася до боротьби за нарощування впливу на ринку. Все вказує на те, що ОПЕК+ зосереджується на управлінні пропозицією. Очікувані доповнення до наявних обсягів нафти відбудуться лише за умови, що споживання зросте і ринок їх зможе поглинути», – прогнозує він.

Цінові очікування

Обережних заяв ОПЕК+ про нарощування виробництва замало, щоб на ринок очікував обвал цін, на яке сподівається і Білий дім, і країни, що залежать від імпорту нафти.

Управління енергетичної інформації США прогнозує, що вартість Brent протягом 2025 року в середньому становитиме $74 за барель, і лише у 2026 році може впасти до $66, якщо на міжнародному ринку підтвердяться надлишкові запаси.

А в Міжнародному енергетичному агентстві (МЕА) очікування більш  оптимістичні. Тут вважають, що, навіть коли ОПЕК+ збереже видобуток на поточному рівні й відмовиться від запланованого нарощування виробництва, нафтові ринки цього року зіткнуться з потужним надлишком пропозиції щонайменше 450 000 барелів на добу. Його джерелом будуть не учасники ОПЕК+, а країни, що динамічно нарощують виробництво й не входять до альянсу – це США, Бразилія, Канада та Гаяна. Тому представники МЕА очікують падіння ринкових цін навіть нижче $65 за барель протягом 2025 року.

Але Пол Гікін із Petroleum Economist радить не вірити потужному потенціалу країн, що не входять до складу ОПЕК+, для цьогорічного збільшення виробництва нафти. На його думку, «коли ринок почне усвідомлювати перебільшені оцінки можливостей таких країн, як США, Бразилія чи Норвегія, то вартість чорного золота може відновитися в діапазоні $70–80 після ймовірного здешевлення».