Маркетплейс дронів для ЗСУ – на низькому старті: як працюватиме платформа
Та які проблеми розв’язуватиме
Невдовзі Агенція оборонних закупівель (АОЗ) і Державний оператор тилу (ДОТ) запустять DOT-Chain Defense – закриту ІТ-платформу постачання до ЗСУ дронів, роботизованих наземних комплексів, РЕБ тощо. Вона оцифровує весь ланцюг постачання: від заявок підрозділів до обробки накладних постачальників й актів. АОЗ є розпорядником ІТ-системи та коштів, ДОТ – розробником та адміністратором.
Який функціонал у DOT-Chain Defense? Чому наявна система постачання потребує змін? Як виробнику попасти в каталог маркетплейсу? Чи вдалося білим хакерам під час Bug Bash «потрощити» ІТ-систему? Про це та багато іншого на зустрічі із журналістами розповіли фахівці Державного оператору тилу. Mind занотував найцікавіше.
DOT-Chain Defense стане другим модулем ІТ-системи управління потребами ЗСУ. Перший Food-модуль (забезпечення продуктами харчування) ДОТ запустив у вересні 2024 року. Як він працює – Mind розповідав раніше.
Чому виникла потреба створити DOT-Chain Defense?
Через декілька наявних проблем:
- непрозорий і неочевидний алгоритм формування замовлення;
- короткий горизонт планування закупівель / виробництва;
- недостатній рівень конкуренції серед виробників.
Для їх розв’язання ДОТ разом із Міноборони, військовими та виробниками сформували три завдання для DOT-Chain Defense.
Перше – прозорість для замовників
«Спілкуючись із військовими, ми виявили, що вони отримують не завжди те, що замовляли, та не в тій кількості. Тому змушені вдаватися до так званого телефонного права – домовлятися з Командуванням Сил логістики. Зараз потреба формується на рівні військової частини в Excel, потім передається до Оперативно-територіального управління, далі – до Оперативно-стратегічного управління. Ці таблиці несуть ризик людської помилки, плутанини з назвами виробів, «телефонного права» тощо. У підсумку інформація може спотворюватися порівняно з початковим замовленням», – пояснює начальник відділу продуктового менеджменту ДОТ Володимир Чугай.
DOT-Chain Defense має це усунути.
«Усі працюватимуть в єдиному середовищі, спілкуючись однією мовою про те, що потрібно. Це забезпечить точність і якість інформації для ухвалення рішень – куди спрямувати бюджет і що купувати. Військові отримують чітке розуміння: які вироби та в якій кількості є «на складі» та можуть бути швидко доставлені, а які доведеться чекати під замовлення», – уточнює Володимир Чугай.
Друге завдання – прогнозування та прозорість для виробників
«Підприємства не завжди знають, який є запит на їхню продукцію та який відгук вона матиме», – розповідає начальник відділу продуктового менеджменту.
Переважна більшість виробників наразі не працює «на склад» через дефіцит обігових коштів і стрімку зміну технологій. Втім попередні замовлення в системі дадуть їм можливість планувати виробництво з прогнозованим бюджетом.
«Під замовлення відразу розміщуватимуться бюджетні зобов'язання. Це стимулюватиме виробників конкурувати за «клієнтів». Наприклад, виробник бачить, що в чергу стало 10 підрозділів із запитом на 10 000 дронів. Якщо він не може виконати такий обсяг в певний строк – масштабує виробництво або підключить підрядників, щоб швидкіше виготовити замовлення», – пояснює Володимир Чугай.
Тож у ДОТ сподіваються, що система дасть змогу підприємствам посилити конкуренцію між ними.
«Бюджетні зобов’язання формуватимуться на основі замовлень від військових частин, а не за принципом «ось вам купили, що купили, тим і користуйтеся». Такі умови створюватимуть конкурентне середовище: виробники боротимуться за вибір військових. Кожна військова частина вже має напрацьований досвід із певними моделями дронів, прошивками тощо», – каже спікер.
Трете завдання – прискорити постачання замовлень з місяців до декількох тижнів
В ідеалі наявний товар «зі складу» має їхати до військових два-три дні.
«На початку запуску системи це може займати кілька тижнів, адже потрібна операційна інтеграція – кожен учасник процесу має чітко усвідомити свою роль. Втім цільова метрика – дійти до двох-трьох днів», – уточнює Володимир Чугай.
З яким функціоналом працюватиме DOT-Chain Defense?
На платформі, схожій на звичайний маркетплейс, військові частини зможуть вибирати потрібні їм вироби з того, що є в наявності або під замовлення.
«У DOT-Chain Defense буде два треки: перший – те, що є в наявності для негайного відвантаження; другий – лист очікування. Військова частина підписується своїми умовними коштами (ми називаємо їх DOT-Coin), резервуючи частину бюджету на конкретну продукцію. Вона може погодитися зачекати, знаючи, коли саме отримає те, що замовила. Оскільки працюємо з дефіцитним товаром та бюджетом, має бути запроваджений і механізм черговості», – пояснює Володимир Чугай.
Ще одним стимулом чи батогом для виробників мають стати відгуки замовників. На маркетплейсі хочуть запустити цей функціонал.
Окремо Міноборони разом із ДОТ планує впровадити на платформі сервісні звернення.
«Військова частина при виборі продукції зможе враховувати не лише якість і вартість виробу, а й те, як виробник закриває сервісну складову. Нещодавно Міноборони анонсувало вимогу до виробників: у військових має бути можливість залишити сервісне звернення, якщо з виробом щось не так. Постачальник має або надати інструкцію, або замінити виріб по гарантії», – кажуть у ДОТ.
У підсумку модель дасть змогу бачити всю картину.
«Коли рішення базуються на даних, а не на відчуттях чи дзвінках, це виводить прийняття рішень на новий рівень. Ми працюватимемо безпосередньо з підрозділами, збиратимемо від них фідбек і матимемо реальну картину. Цифрова історія зі зведенням до єдиних одиниць товарів дозволить проводити аналіз, на яку продукцію робити ставку, в якій кількості замовляти, який бюджет планувати», – уточнює спікер.
Як виробнику потрапити на платформу?
Йому треба кодифікувати свій виріб. І в каталозі продукції з’явиться новий товар. Наразі в Україні понад 200 кодифікованих дронів.
«У каталозі – більше сотні БПЛА», – уточнює радниця з ІТ Державного оператора тилу Альона Жужа.
Для виконання замовлень виробнику потрібно підписати договір з АОЗ.
Як розподілятиметься бюджет для замовлень серед військових частин?
Він буде поділений на дві частини: гарантований бюджет і кошти за ефективність використання.
«Умовно, держава виділяє 20 млрд грн на закупівлі через DOT-Chain Defense. Приблизно 50% від цієї суми гарантовано піде всім підрозділам, щоб вони могли себе проявити. Решта буде нараховуватися за ефективність ураження. Механізм підрахунку балів схожий на той, що використовують Мінцифри та Держспецзв’язку. Зараз Міноборони впроваджує «Звіт про ураження» для всіх підрозділів, підключає їх до системи «Дельта». Щомісяця кожному підрозділу нараховуватимуться DOT-Coin залежно від того, наскільки ефективно він працював. Так у нього з’являються додаткові кошти для розміщення замовлень», – пояснює Володимир Чугай.
При підрахунку балів застосовуватимуться різні коефіцієнти. Наприклад, якщо дрон коштує $300, а ним уражено «Бук», підрозділ отримує більшу кількість балів. Підвищений коефіцієнт буде й за підтвердження ураження.
«Не завжди вдається знімати в реальному часі чи проводити дорозвідку, тому і враховуватиметься цей коефіцієнт: є підтвердження – бали подвоюються, немає – нараховуються базові», – уточнюють у ДОТ.
Окремо планується розподіляти підрозділи на ліги, як у футболі, для коректного та справедливого нараховування коштів за ефективність.
«Якщо порівнювати топові підрозділи (К-2, «Ахіллес», «Птахи Мадяра» тощо) з менш досвідченими –матимемо матч ФК «Барселони» проти ФК «Ірпінь». Тобто іншим підрозділам складно конкурувати з лідерами й заробляти бали. Тому хочемо ввести ліги: вищу, першу, другу. Це потрібно, щоб топові гравці не вибирали весь бюджет, залишаючи решті підрозділів боротися за крихти. Розподіл бюджету за лігами дасть змогу новачкам проявити себе, а згодом – переходити до вищої ліги», – уточнює Володимир Чугай.
Як захищений DOT-Chain?
На кожну підсистему перед запуском команда ДОТ отримує сертифікат КСЗІ від Держспецзв’язку – це державний стандарт комплексної системи захисту інформації. Окремо DOT-Chain пройшов аудит й отримав сертифікат ISO/27001 – міжнародний стандарт із побудови управління інформаційною безпекою.
«Звісно, це лише частина того, що робимо для захисту. Користуємося фреймворками безпечної розробки на рівні коду, щоб уникнути зламу. Проводимо роз’яснювальну роботу з персоналом щодо фішингу тощо. Забезпечуємо відмовостійкість, бекапи тримаємо в різних локаціях», – раніше розповідали фахівці ДОТ.
Наскільки успішно працює цей захист, команда нещодавно перевірила на Bug Bash: білі хакери протестували Food-модуль системи, що вже працює, та майбутній Defense-трек.
«Ми надали 20 хакерам повні права користувачів для тестування системи з будь-якої сторони. Хакери прозвітували про знайдені вразливості. На основі цих звітів визначалася критичність кожної вразливості. Отримали багато цікавої інформації, з одного боку. З іншого – здобули підтвердження, що наші безпекові практики працюють: хакери не виявили дуже критичних вразливостей», – розповідає керівник відділу інформаційної безпеки ДОТ Володимир Сукало.
У Food-модулі хакери знайшли незначні баги. «Вони не несли наслідків витоку даних і вже виправлені. А в Defense-модулі була виявлена вразливість рівня Р1 (більш критична). Дуже добре, що її знайшли до запуску модуля. Маємо час додатково відшліфувати безпеку», – уточнює Альона Жужа.
Саме за цю знахідку було видано головний приз Bug Bash: хакер, яка «зламала» Defense-модуль, одержала 487 тис. грн винагороди. Загальний призовий фонд становив 600 тис. грн. Його профінансували міжнародні партнери ДОТ.
Тож коли саме запрацює DOT-Chain Defense?
Ймовірно, за декілька тижнів. Наразі дата запуску залежить від швидкості ухвалення низки нормативних актів. Спершу на маркетплейсі з’являться повітряні БПЛА, оскільки вони є найбільш затребуваними. Далі – після тестування та налагоджування всіх процесів – наземні роботизовані комплекси, РЕБи тощо.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: editor@mind.ua.
