Безнадійні борги на 82 млрд грн і 85% NPL у держбанках. Як банківський сектор розчищає проблемні кредити?
І чому банкам доводиться списувати непрацюючі позики, збільшуючи збитки
Українські банки у 2024 році плідно попрацювали над скороченням проблемних кредитів (NPL). За даними Національного банку, портфель токсичних позик у банках із 1 січня 2024 року до 1 лютого 2025 року скоротився майже на 6% – до 398 млрд грн, а частка NPL (відношення непрацюючих позик до всіх виданих кредитів) зменшилася на 6,7 в. п. – до 30,5%.
Найбільше проблемних позичальників – серед корпоративних клієнтів. Обсяг проблемних кредитів бізнесу на 1 лютого становив 351 млрд грн, або 88% усіх NPL. Частка непрацюючих бізнес-кредитів у загальному обсязі виданих позик – близько 40%.
Портфель NPL фізосіб на 1 лютого сягав 47 млрд грн, або 12% усіх проблемних позик. Частка токсичних кредитів населення в загальному кредитному портфелі банків становить 15,6%.
Основні чинники скорочення NPL – їх списання та загальне зростання обсягів кредитування.
Водночас основна маса непрацюючих кредитів, як і раніше, сконцентрована в державних банках, насамперед у ПриватБанку. Держбанки позбавляються токсичних позик неквапливо через довгу судову тяганину та складні бюрократичні процедури з відчуження прав вимоги за кредитами.
Mind з'ясував, як може змінитися частка NPL у банківській системі до кінця 2025 року.
Як змінився портфель NPL за роки війни
Згідно з класифікацією НБУ, непрацюючим (проблемним) вважається кредит, за яким зафіксовано дефолт. У свою чергу дефолт може бути визнаний на підставі двох критеріїв: прострочення платежу за кредитом перевищує 90 днів або заборгованість не може бути погашена без стягнення забезпечення (застави), яку надав позичальник.
Отже, до NPL потрапляють саме ті кредити, повернення (погашення) яких у нормальному режимі неможливе.
Протягом 2022 року банківський портфель NPL зріс на 25% – до 432 млрд грн, а його частка збільшилася з 30% до 38%.
Багато позичальників через війну втратили можливість обслуговувати кредити (фізособи мігрували або залишилися без роботи, а бізнес втратив активи та ринки збуту), що й призвело до такого різкого накопичення токсичних позик. За оцінками НБУ, у 2022 році було визнано дефолтними близько 25% корпоративних кредитів.
У результаті банки за 2022 рік сформували рекордний обсяг резервів на суму 121 млрд грн. Банки здійснюють резервування згідно з вимогами НБУ, щоб нездатність позичальників погашати кредити не вплинула на їхню стійкість.
У 2023 році ситуація з непрацюючими позиками стабілізувалася: обсяг NPL протягом року скоротився на 10 млрд грн – до 422 млрд грн, а їхня частка – на 0,8 в. п. – до 37,4%. Сума резервів, яку сформували банки за 2023 рік, становила 18 млрд грн, що на порядок менше, ніж у 2022-му.
Як банки позбавлялися токсичних позик протягом 2024 року
У 2024 році тенденція щодо зменшення портфеля токсичних кредитів почала набирати обертів. Сума NPL фізосіб на початок 2025 року скоротилася на 17% – до 47 млрд грн, що можна вважати незначним обсягом. Проблемні кредити бізнесу зменшилися на 4% – до 351 млрд грн. Вони й досі залишаються значним вантажем для банків.
З одного боку, банки видають більше нових позик. Якщо на 1 січня 2024 року загальна сума виданих кредитів становила 1,13 трлн грн, то на 1 лютого 2025-го – уже 1,31 трлн грн, що на 15% більше. З іншого – банки почали активніше списувати NPL.
«Протягом 2024 року було списано близько 82 млрд грн безнадійних боргів. Втім списання є технічним інструментом, який хоч і поліпшує фінансові звіти банків, але не приносить їм реальних коштів», – уточнює Юрій Пінчук, партнер, заступник керівника практики по роботі з NPL та Due Diligence Investment Lawyer Group.
Отже, формально показники NPL у банківській системі поліпшуються завдяки тому, що частка проблемних кредитів поступово розмивається. Крім того, уповільнюється накопичення нових NPL. Втім списання проблемних позик свідчить про те, що банки вичерпують усі можливі інструменти, які дозволяють повернути хоча б частину заборгованості. Тому списані кредити, власне, стають прямим збитком для банку, який він не може компенсувати за допомогою реструктуризації боргу чи шляхом його судового стягнення.
Динаміка кредитного портфеля та портфеля NPL банківського сектору
| Показник | На 1.01.2024 р. | На 1.01.2025 р. | Зміна показника |
| Усі кредити, у т.ч.: | 1,13 трлн грн | 1,31 трлн грн | 15,9% |
| - кредити фізосіб | 241 млрд грн | 301 млрд грн | 24,9% |
| - кредити бізнесу | 828 млрд грн | 885 млрд грн | 6,9% |
| Обсяг NPL, у т.ч.: | 422 млрд грн | 398 млрд грн | - 5,7% |
| - NPL у держбанках | 353 млрд грн | 398 млрд грн | - 4,2% |
| - NPL у приватних банках з іноземним капіталом | 32 млрд грн | 25 млрд грн | - 21,9% |
| - NPL у приватних банках з українським капіталом | 37 млрд грн | 35 млрд грн | - 5,4% |
| Частка NPL, у т.ч.: | 37,4% | 30,5% | - 6,9 в.п. |
| - NPL фізосіб | 23,5% | 15,6% | - 7,9 в.п. |
| - NPL бізнесу | 44,1% | 39,6% | - 4,5 в.п. |
Джерело: дані НБУ
Чому в держбанках накопичено найбільше NPL
Портфель NPL державних банків на 1 лютого становив 338 млрд грн, це 85% усіх непрацюючих кредитів.
Серед держбанків найбільше «поганих» позик у ПриватБанку (43% усіх NPL) – 170 млрд грн, або майже 53% його кредитного портфеля. Більшість кредитів банку дісталася після націоналізації (вона відбулася наприкінці 2016 року) від ексвласників, якими були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, та від пов'язаних із ними компаній.
В інших державних банках – Ощадбанку, Укрексімбанку, Сенс Банку та Укргазбанку – накопичено 168 млрд грн непрацюючих кредитів, що в середньому становить 36% їхнього сукупного кредитного портфеля та 42% усіх NPL у системі.
«Держбанки часто використовуються для кредитування державних підприємств і стратегічних галузей, навіть якщо ці позичальники мають низьку платоспроможність. Здебільшого кредитування здійснюється відповідно до державних пріоритетів», – пояснює провідний фінансовий аналітик рейтингового агентства IBI-Rating Артем Стрибайло.
Джерело: НБУ
Поки економіка функціонувала нормально, банки могли утримувати проблемні позики в розумних межах. Наприклад, якщо виключити ПриватБанк, то на 1 січня 2022 року в держбанках було сконцентровано 23% усіх NPL. Але, коли сталося повномасштабне вторгнення, частка NPL у держбанках (без урахування ПриватБанку) до кінця 2022 року злетіла до 33%, а на початок 2024 року перевищила 40%.
«Внаслідок повномасштабного вторгнення обсяг непрацюючих кредитів у державних банках за 2022–2023 роки збільшився на 98,7 млрд грн, і лише у 2024 році було зафіксовано скорочення на 22 млрд грн», – уточнює Артем Стрибайло.
У банках із приватним капіталом проблемних кредитів суттєво менше. Там на 1 лютого було 60 млрд грн NPL, що становить 15% усіх токсичних позик.
Джерело: НБУ
Втім і в приватних банках є винятки. Частка непрацюючих позик в Ідея Банку перевищує 43%, а його кредитний портфель на 94% складається з боргів фізосіб. Це переважно кредити готівкою та без застави, які відрізняються високим рівнем неповернення.
Портфель NPL на рівні 47% має банк «Альянс», який 90% позик видав юрособам. На 2/3 суми цих кредитів сформовано резерви, що побічно говорить про їх проблемність і про низьку якість позичальників. Також банк є фігурантом у схемі з незаконного заволодіння електричною енергією за участю посадових осіб «Укренерго». Mind докладно писав про цей інцидент. А в лютому 2025 року Верховний Суд схвалив касацію «Укренерго» про стягнення з «Альянсу» 1,1 млрд грн банківської гарантії, що явно не поліпшить стан банку.
Головні боржники – будівництво, енергетика та ЖКГ
Якщо оцінювати розподіл проблемних позик не лише по банках, а й по позичальниках, то найскладніша ситуація з погашенням кредитів у сфері комерційної нерухомості (86% NPL в структурі портфелю кредитів даного виду бізнесу), у будівництві (68%), «зеленій» енергетиці (62%), ЖКГ (56%) та машинобудуванні (45%).
Найкраще обслуговують кредити нафтотрейдери (4% NPL), фінсектор (13%), сільгоспвиробники (14%), роздрібна й оптова торгівля (14% та 18% відповідно), хімічна промисловість (19%).
НБУ наголошує, що в енергетиків проблеми пов'язані з атаками на інфраструктуру у 2022–2024 роках. А будівництво та нерухомість досі переживають спад через війну. Металурги теж не в надто вигідному становищі, оскільки ця галузь зіткнулася з втратою виробничих потужностей, падінням попиту й логістичними труднощами.
Але загалом Нацбанк фіксує поліпшення платоспроможності позичальників.
«З лютого 2022 року (до кінця 2024 року. – Mind.) банки визнали дефолт близько 19% боржників, які мали 26% кредитів до повномасштабного вторгнення. Переважна більшість кредитів стали непрацюючими ще у 2022 році. Водночас за останні 12 місяців, до листопада 2024 року, дефолту зазнали близько 4% боржників, що можна порівняти з показниками 2021 року», – зазначає НБУ.
У банків попереду ще багато роботи
За оцінками експертів, протягом 2025 року частка непрацюючих кредитів у банківському секторі може скоротитися на 5 в. п., до 25%, або до 380–400 млрд грн у грошовому еквіваленті.
Втім тенденція залежатиме насамперед від державних банків, де накопичено найбільше токсичних кредитів.
Найповільніше скорочується портфель NPL ПриватБанку через довгі та складні «розбірки» з колишніми власниками. За 2024 рік, наприклад, банк позбувся проблемних кредитів на 10 млрд грн, а за 2023-й – лише на 1 млрд грн.
Результативність роботи з NPL в інших держбанках також під питанням. Адже наразі вони здебільшого списують проблемну заборгованість.
«Але 2025 року очікується, що держбанки активніше застосовуватимуть механізм продажу прав вимоги за проблемними кредитами, що прямо рекомендує НБУ як один із найефективніших способів очищення балансів», – каже Юрій Пінчук.
Проте продаж кредитів і до війни відбувався непросто, а зараз – і поготів. Як приклад, портфель NPL ПриватБанку. Він, за даними НБУ, на 95% складається з інсайдерських кредитів, які до того ж не підкріплені ліквідними заставами. З погляду покупця таких кредитів, який планує займатися їхнім стягненням, перспективи повернення майже нульові. Отже, продаж боргів можливий за 2–3% їхнього номіналу (умовно кажучи, кредит на суму в 1 млн грн буде продано за 20 тис. грн).
Іншим держбанкам не набагато легше, оскільки там накопичені борги «мертвого бізнесу» – підприємств, зруйнованих унаслідок бойових дій, і компаній, активи яких опинилися в окупації. Відповідно дисконт в разі продажу їхніх портфелів NPL теж буде значним, до 70–80% номіналу.
Наприклад, Укрексімбанк та Ощадбанк у квітні проведуть аукціони права вимоги щодо кількох кредитних договорів на майданчику «СЕТАМ». Зважаючи на стартові умови цих лотів, Укрексімбанк погоджується на дисконт до 90% стартової вартості кредитів, а Ощадбанк – до 55% номіналу.
Докорінно переломити ситуацію з NPL могла б приватизація держбанків.
«Державні банки менш гнучкі у реструктуризації кредитів, передачі прав вимог і роботі з проблемними позичальниками, ніж приватні банки. Тому ще одним способом розв’язання цієї проблеми є продаж частини держбанків, про яку постійно говорять НБУ та міжнародні партнери», – вважає Артем Стрибайло.
Але у 2025 році прихід приватних інвесторів до держбанків навряд чи можливий. Про це в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна»заявила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, на думку якої провести приватизацію до кінця року «нереально просто фізично».
Отже, якщо держбанки до кінця 2025 року зможуть зменшити частку непрацюючих кредитів на 7 в. п., як і у 2024 році, але не лише через їх списання – це буде відмінний результат.
NPL неплатоспроможних банків під управлінням ФГВФО
Кредитний портфель не обмежується тільки платоспроможними банками. Є пул кредитів неплатоспроможних банків, які перебувають під управлінням Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО). Таких банків зараз понад 50.
Як повідомив ФГВФО у відповіді на запит Mind, загальний обсяг кредитного портфеля юридичних і фізичних осіб неплатоспроможних банків на 1 березня 2025 року становив 67,6 млрд грн. У тому числі:
- заборгованість за кредитами, прострочення за якими не перевищує 90 днів – 10,1 млрд грн;
- заборгованість за кредитами, прострочення за якими перевищує 90 днів – 58 млрд грн.
Інакше кажучи, 85,8% кредитів неплатоспроможних банків – це NPL.
Найбільші кредитні портфелі серед таких банків мають:
- Промінвестбанк – 35,6 млрд грн;
- МР Банк – 18,9 млрд грн;
- Мегабанк – 3,3 млрд грн;
- Банк «Фінанси та Кредит» – 2,4 млрд грн;
- Банк «Капітал» – 1,8 млрд грн.
Протягом 2024 року надходження за кредитами неплатоспроможних банків становили 640 млн грн. З цієї суми 595 млн грн – платежі від позичальників, 18 млн грн – платежі від примусового стягнення.
За 2024 рік неплатоспроможні банки продали право вимоги щодо кредитних договорів на суму 814 млн грн.
При цьому, за даними ФГВФО на 01.05.2024 р., залишок вимог кредиторів до збанкрутілих банків, які перебувають в управлінні Фондом, складав біля 272,9 млрд грн.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
