Україна стала частиною концепту європейської високошвидкісної залізниці Starline. Що пропонують розробники?
Чому важливо реалізувати цей амбіційний задум та як ЄС відстає від Китаю
У ЄС представили концепцію континентальної високошвидкісної залізниці Starline – ефектну візію, що переосмислює інфраструктурний ландшафт Європи «на століття вперед». Єдина європейська мережа покликана подолати дисбаланси національних залізниць, транскордонні бар’єри та встановити сучасний стандарт ефективного сполучення. Ба більше – вона має стати інструментом економічної інтеграції, провідником і каталізатором змін, що сприятимуть розблокуванню регіональних економік.
Starline мислить континентальний простір Європи схемою міського метро, поєднуючи столиці та важливі міста кількома лініями. Україна постає важливою структурною складовою: мережа конектить нашу країну двома лініями, що сходяться в Києві.
Задумана передусім як пасажирська система, вона також інтегрує компонент вантажних перевезень, що має певною мірою допомогти подолати проблему роздробленої європейської логістики та поліпшити ефективність ланцюга постачань.
Автори концепту вважають можливим побудувати мережу до 2040 року – орієнтовний часовий горизонт, що відразу переносить фокус у практичну площину та ставить безліч питань стосовно можливої реалізації грандіозного задуму. Та наразі ідея проходить етап концептуального осмислення, тому розробники навіть уникають слова «проєкт» – це саме візія, цінність якої – активувати дискусію та допомогти сформувати обриси «іншого майбутнього» європейського руху. І запрошують до обговорення.
До речі, автором концепту виступає данський аналітичний центр 21st Europe, який супроводжує стратегічні напрями модернізації ЄС, зокрема, у сфері інфраструктури, енергетики, торгівлі, бізнесу тощо. Кожне дослідження виконується із залученням провідних галузевих експертів-практиків.
Mind пропонує розглянути основні пункти концепту європейської високошвидкісної залізниці Starline.
Що являє собою мережа?
«Сьогодні залізнична мережа Європи відображає її політичну складність: фрагментована, нерівномірна, часто повільна. Високошвидкісні подорожі здебільшого перейшли на авіасполучення, тоді як залізниця відстає – роз'єднана національними кордонами, застарілими системами та відсутністю злагодженості. Результат? Європа, яка відчуває себе менш поєднаною, ніж має бути», – зазначають розробники.
Високошвидкісна залізниця Starline має розв’язати означені проблеми й пропонує сучасне уніфіковане рішення: її мета – ефективно з’єднати країни континенту. Кожна країна отримає принаймні одну станцію, більші економіки матимуть більше одного «підключення» до системи.
Загалом мережею планується поєднати 48 міст у 34 країнах – 33 столиці країн Європи (зокрема, 25 столиць країн – членів Євросоюзу) та 15 ключових міст континенту. Серед них – українська столиця Київ і місто Львів.
«Хоча основа мережі будується навколо країн ЄС, Starline розширює межі, з'єднуючи економічно та історично переплетені регіони. Прикладами таких країн виступають Англія, Туреччина та Україна. Залізничне сполучення не повинно обмежуватися політичними кордонами, коли майбутнє Європи залежить від глибших зв'язків», – йдеться у презентації.
Структурно мережа нагадує систему міського метрополітену, масштабовану на весь континент. Її формують п’ять ліній: Неаполь – Гельсінкі, Лісабон – Київ, Дублін – Київ, Мадрид – Стамбул, Мілан – Осло. На певних станціях кожної лінії можна здійснити пересадку на будь-яку іншу лінію.
Найбільша кількість охоплених мережею міст зосереджена в Німеччині (Берлін, Гамбург, Мюнхен, Франкфурт-на-Майні) та Франції (Париж, Марсель, Ліон, Бордо). Берлін і Мілан постають найбільшими вузлами – у цих містах перетинаються по три лінії. Київ належить до 10 міст, де сходяться дві лінії.
Представлений концепт передбачає загальну довжину мережі 22 000 км. Очікується, що швидкість руху поїздів становитиме 300–400 км на годину.
«Європа має історії успіху – французьку TGV, іспанську AVE, німецьку ICE, але вони залишаються національними проєктами, а не єдиною системою. Транс’європейська транспортна мережа (TEN-T) прагне об'єднати інфраструктуру, однак їй бракує швидкості й амбіцій. Дійсно інтегрована залізнична система постає вже не просто питанням зручності – це стратегічна необхідність для стійкості Європи у XXI столітті», – вказують автори концепту.
Нагадаємо, що мережа TEN-T – ключовий інструмент політики ЄС у плануванні та розвитку транспортної інфраструктури, яка охоплює залізницю, автомагістралі, внутрішні водні шляхи та морські каботажні маршрути. Одне з ключових завдань – ефективно поєднати 424 міста з портами, залізничними терміналами й аеропортами.
Як зазначають розробники, Starline сприятиме реалізації цього завдання, розширюючи мережу TEN-T до «сміливої європейської високошвидкісної залізниці».
Єдина мережа може бути створена на основі наявної та нової високошвидкісної інфраструктури. За оцінками розробників, побудувати систему можливо до 2040 року.
До підготовки концепту аналітичний центр запросив низку експертів, зокрема зі сфери проєктування та будівництва залізничної інфраструктури. Хоча розробку називають «візією», залучення фахівців, на переконання авторів, може «гарантувати життєздатність» задуму.
Як планується облаштувати станції?
Центральні станції більшості міст Європи мають застарілу та перевантажену інфраструктуру, інакше кажучи – обмежений простір для розвитку.
«Замість модернізації минулого» Starline пропонує створити мережу нових станцій. Вони мають розташовуватися поблизу великих міст, безперешкодно інтегруватися з наявними транспортними системами та «враховувати масштаб й амбіції, яких вимагає сучасна інфраструктура».
«Це будуть не просто транспортні вузли. Кожна станція має бути національною пам'яткою, спроєктованою найвидатнішими архітекторами та дизайнерами своєї країни», – зазначають креатори.
Самі станції мають бути активними громадськими просторами з музеями, концертними залами, спортивними майданчиками, магазинами, ресторанами, що зробить станційні хаби окремими пунктами призначення.
«Цей підхід також поширює економічну діяльність за межі традиційних міських центрів, підтримуючи нові сфери розвитку та зберігаючи сполучення з наявними мережами громадського транспорту», – зазначають розробники.
Що відомо про вантажну складову?
Основне призначення Starline – перевезення пасажирів, однак мережа також містить вантажний сегмент. Розробники говорять про «виділену вантажну місткість» і «спеціалізовані вантажні коридори», не конкретизуючи деталей.
Мережу доцільно використовувати для транспортування певних видів вантажів, зокрема чуттєвих до часу й особливо цінних товарів. Ними можуть бути, зокрема, свіжі продукти харчування, товари медичного призначення або критично важливі виробничі компоненти.
«Швидша Європа означає стійкіші ланцюги постачань. Виробництва зможуть швидше закуповувати необхідні матеріали, підприємства отримуватимуть більшу гнучкість, а місцеві виробники швидше виходитимуть на ринки», – йдеться у презентації.
Станції виконуватимуть роль вантажних вузлів. «Сьогодні європейський бізнес бореться з роздробленою логістикою, обмеженою інфраструктурою залізничних вантажних перевезень і надмірною залежністю від автотранспорту та короткомагістральних авіарейсів. Starline розв'язує проблему, вбудовуючи можливості вантажних перевезень безпосередньо на своїх станціях», – зазначають розробники.
Зауважимо, що мережа охоплює низку ключових портових міст Європи – великих морських контейнерних хабів, серед яких Антверпен, Гамбург, Афіни (Пірей), Барселона, Марсель, Лондон, Амстердам, Стамбул та інші. Перші чотири входять до десятки найбільших контейнерних портів ЄС.
Як мережа сприятиме економічному зростанню?
«Десятиліттями високошвидкісна залізниця Європи була історією дисбалансу. Франція, Німеччина, Іспанія та країни Бенілюксу лідирували, будуючи ефективні та розгалужені мережі, тоді як Східна Європа залишалася мозаїкою повільнішого сполучення, застарілої інфраструктури та тривалого часу подорожей. Результатом стала не просто незручність – це структурний розрив, що посилює економічну нерівність та обмежує мобільність», – наголошують розробники.
Залізничні вантажні перевезення вчетверо ефективніші, ніж автомобільні, але сьогодні в ЄС лише 18% вантажів доправляються залізницею. Водночас фрагментована пасажирська мережа обмежує мобільність робочої сили й економічний розвиток.
Очевидність, що вражає: Європі вистачає власного технологічного потенціалу та інвестицій, однак бракує амбіцій, щоб реалізувати подібний проєкт. Натомість таких амбіцій вистачило Китаю: країні знадобилося 20 років, щоб побудувати найбільшу у світі високошвидкісну залізницю загальною довжиною 42 000 км.
Причому Пекін реалізував задумане із залученням саме європейських технологій шляхом створення численних спільних підприємств, зокрема з німецькою Siemens та французькою Alstom.
«Коли Китай розширив свою високошвидкісну мережу, міста з високошвидкісним сполученням демонстрували зростання ВВП на 14,2%, а кожна нова лінія вносила додаткові 7,2% у збільшення міського ВВП», – зауважують розробники.
Європейський проєкт подібного масштабу здатний розблокувати регіональні економіки та «зробити єдиний ринок дійсно схожим на єдиний ринок – фізично, а не лише економічно».
«По-справжньому інтегрована високошвидкісна залізниця стане економічним каталізатором, створивши мільйони робочих місць в інфраструктурі, інжинірингу та сфері послуг», – зазначають розробники.
Якою буде операційна модель мережі?
Розробники пропонують модель оперування мережею на основі франчайзингу.
«Starline може управлятися затвердженими національними залізничними компаніями, кожна з яких відповідає за певні маршрути в межах спільної структури. Ця модель, подібна до того, як працюють великі авіаційні альянси, дозволить наявним операторам використовувати свій досвід, водночас забезпечуючи функціонування Starline як єдиної системи», – зазначають вони.
Поїзди, станції, цифрові послуги та брендинг мають бути уніфіковані по всій мережі. Робота мережі також потребуватиме гармонізованих трудових угод, технічних стандартів і правил безпеки.
«Це означає, що оператори поїздів, бригади технічного обслуговування та персонал станцій проходитимуть навчання в межах спільної європейської структури, що забезпечить операційну узгодженість незалежно від того, де вони працюють», – зауважують розробники.
Хто управлятиме мережею?
Залізнична система такого масштабу потребуватиме централізованого управління, яке має здійснювати ЄС. Для цього розробники пропонують створити новий орган – Європейське залізничне управління (European Rail Authority). Воно повинно забезпечувати координацію, взаємодію (сумісність) і довгострокове розширення мережі.
Залізниця має працювати відповідно до єдиного набору технічних, безпекових і трудових норм, забезпечуючи безперебійність транскордонних подорожей.
Країни, які не входять до ЄС, повинні мати консультативний статус – подібно до їхньої участі в європейських транспортних ініціативах (приміром, у вищезгаданій мережі TEN-T).
«Вбудовуючи Starline в інституційну та правову структуру Європи, мережа стає чимось більшим, ніж просто транспортною системою – вона стає постійною частиною інфраструктурної стратегії континенту», – наголошують розробники.
Як фінансуватиметься будівництво?
Starline потрібно подавати як стратегічний європейський проєкт, що потребує довгострокових інвестицій у контексті посилення конкурентоспроможності та стійкості ЄС.
«Йдеться не тільки про залізницю – йдеться про те, щоб Європа мала інфраструктуру для підтримки економічного зростання, кліматичних цілей і промислової конкурентоспроможності», – наголошують розробники.
Будівництво мережі більшою мірою мають покривати кошти ЄС.
«Starline потрібно фінансувати за рахунок поєднання бюджетів ЄС на інфраструктуру, фінансування Європейського інвестиційного банку та довгострокових облігацій ЄС – це гарантуватиме, що мережа буде побудована як спільний європейський актив, а не мозаїка національних інвестицій», – йдеться у презентації.
Національні уряди мають співфінансувати створення своїх станцій і регіональних з’єднань. Приватний сектор може відігравати певну роль у розвитку станцій, наданні комерційних послуг, а також організації логістичних операцій.
Автори концепту розраховують, що вантажна складова забезпечить джерело стабільного доходу – компанії отримають можливість платити за пріоритетний доступ до логістичних коридорів. «Це не лише підвищить ефективність ланцюга постачань, а й допоможе субсидувати пасажирські тарифи, забезпечуючи довгострокову життєздатність», – зауважують розробники.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
