Посол Словацької Республіки в Україні: «Капітал зі Словаччини переважно інвестується в українську енергетику, агросектор та фармацевтику»

Український інвестиційний клімат ніколи не був особливо позитивним. Але повоєнне відновлення України неможливе без інвестицій, зокрема іноземних. Словацька Республіка є одним із ключових інвесторів в економіку України. За даними українського МЗС, станом на 31.03.2024 Словаччина вклала в нашу економіку $187,4 млн прямих інвестицій (0,4% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в українську економіку), а максимальний обсяг інвестицій у промисловість становив $136,5 млн (85,4% загального обсягу словацьких інвестицій). 

З іншого боку, ще у квітні 2023 року Словаччина запровадила односторонню заборону на імпорт українського зерна й низки сільгосппродуктів, яка діє до сьогодні. Але, якщо 5 червня буде анульовано «торговельний безвіз» для України – а чутки про це активно ходять, все повернеться на вихідну позицію – як було до кінця лютого 2022 року, у тому числі автоматично будуть зняті й усі односторонні товарні обмеження.

Напередодні цього важливого для України рішення з боку ЄС, Mind зустрівся з послом Словацької Республіки Павелом Віздалом та обговорив найважливіші питання наших міждержавних відносин: динаміку словацьких інвестицій в Україну й українських інвестицій у Словаччину, масштабні державні проєкти у сфері енергобезпеки та транспортної інфраструктури, пошук рішень гострої «аграрної проблеми» й «газового питання», а також внесок Словаччини в обороноздатність нашої країни.

Про приплив словацьких інвестицій в Україну під час війни

– Майже півтора року тому в інтерв'ю Mind ваш попередник – посол Марек Шафін стверджував, що у 2022 році як таких бізнес-інвестицій із боку Словаччини майже не було. І 2023 року особливого сплеску інвестиційної активності словацьких бізнесменів теж не спостерігалося. Як змінилася ситуація: у які галузі та в яких масштабах ішли гроші словацькій статистиці)?

–  За даними Нацбанку Словаччини, інвестиції словацьких компаній в Україну у 2022 році становили 94 млн євро, а у 2023-му – 88,8 млн євро. Даних за 2024 рік поки що немає, вони з'являться ближче до літа. Словацький капітал переважно вкладається в українську енергетику, агросектор та фармацевтику. Звичайно, на інтенсивність впливають нюанси місцевого бізнес-клімату і війна в Україні. Тому інвестори зі Словаччини дуже обережно заходять на український ринок. Але про це детально вам розповідав попередній посол Марек Шафін, тому не повторюватимуся.

Проте радує, що наш торговельний баланс постійно зростає і зараз становить 2,5 млрд євро, хоча 2024 року трохи знизився.

– До війни в Україні налічувалося близько 300 словацьких компаній. Наскільки численні сьогодні вони на нашому ринку, в яких регіонах і нішах їх концентрація максимальна?

– На цей момент підрахунок чисельності словацьких компаній в Україні не ведеться, але інвестиційно активними залишаються понад 40. Здебільшого це середній бізнес, сконцентрований у західних регіонах – на Закарпатті, де простіше з логістикою та безпековими питаннями. Хоча є й такі великі компанії, як Kerametal, яка займається видобутком каоліну та хімвиробництвом.

Також у Львові працює підприємство «Гал-земп» (виробництво будматеріалів), у Луцьку – «Chemosvit Луцькхім» (виробництво пакетів для пакування харчових продуктів, ламінованих плівок тощо). Відомо, що компанія PPA Controll, що спеціалізується на пакувальному устаткуванні, інвестувала в українську фірму CLM Ukraine. А в Сумській області функціонує біоенергетичний проєкт – біостанція «Білопілля», яка розпочала свою роботу ще до повномасштабного вторгнення рф.

– А що зі словацькою фірмою Sitno Pharma (фармпромисловість), яка базувалася у Харкові?

– Знаю, що Sitno Pharma звернула свою діяльність у Харкові. Але докладнішої інформації ми не маємо. Принаймні компанія не зверталася по допомогу до посольства.

– Які проєкти між нашими країнами реалізуються на державному рівні?

– З моменту формування та роботи нового уряду Словацької Республіки протягом минулого року відбулися зустрічі прем'єр-міністрів і членів урядів обох країн (7 жовтня в Ужгороді та 11 квітня в Михаловці було підписано так звану дорожню карту співробітництва). У підсумку досягнуто домовленості щодо реалізації взаємовигідних транскордонних проєктів у сфері транспортної інфраструктури.

Мова про три основні проєкти. Перший – пряме залізничне сполучення Київ – Братислава, Братислава – Київ (через Чоп), яке вже функціонує з 15 грудня 2024 року. Другий – це проєкт реконструкції міждержавного електричного інтерконектора «Мукачево – Вельке Капушани. Третій – розширення реконструкції та модернізація прикордонного переходу «Вишне Німецьке – Ужгород».

Про реконструкцію інтерконектора «Мукачево – Вельке Капушани»

– Розглянемо докладніше Мукачево – Велке Капушани. Як відомо, українська енергомережа приєднана до європейської, зокрема через Словаччину. Як запевняє український Кабмін, до кінця 2028 року планується завершити реконструкцію та модернізацію інтерконектора. На якому етапі зараз роботи, чи зацікавлені словацькі підприємства, які масштаби капіталовкладень?

– Вже є чіткі домовленості між словацькою державною енергокомпанією SEPS (Slovenská elektrizačná prenosова sústava) та «Укренерго». Всі вже в стадії готовності. Роботи зі збільшення пропускної спроможності з'єднання України з європейською мережею енергоринку планується завершити наприкінці 2027 – на початку 2028 року.

На сьогодні обговорюються терміни відключення лінії електропередач, щоб була можливість почати її реконструювати. Коли я зустрічався з т. в. о.  голови правління «Укренерго» Олексієм Брехтом, то вже було попередньо позначено часові межі відключень.

SEPS оголосила, що продовжить спроби скоротити час зупинення цієї лінії, зважаючи на прохання партнерів з України. Зараз тривають обговорення можливості фінансування решти проєкту з боку Словаччини (від Великих Капушан до Лемешян), загальна сукупна вартість якого становитиме близько 200 млн євро.

– А наскільки цей проєкт збільшить експорт-імпорт електроенергії?

– Пропускна спроможність транскордонного профілю Словаччина – Україна буде збільшена у два етапи:

• орієнтовно на 400 МВт із 2027 року;
• орієнтовно на 150 МВт із 2032 року.

Якщо говорити мовою цифр, то 2024 року (у рамках аварійної допомоги) Словаччина продала Україні електроенергії на суму 12,3 млн євро (57 600 МВт). А цього року (на початок травня) українська сторона поки що закупила лише 600 МВт вартістю 87 000 євро.

Про словацькі проєкти у сфері енергобезпеки

– У березні Словаччина перемогла в міжнародному конкурсі Єврокомісії за програмою «Інвестиційні рамки для України» (The Ukraine Investment Framework, UIF) та отримала понад 100 млн євро на підтримку критичної енергоінфраструктури. На які проєкти підуть ці гроші, у яких регіонах та в які терміни?

– 7 березня у Брюсселі відбулося засідання Комітету з питань рамок інвестування в Україну (2-й компонент механізму підтримки України – Ukraine Facility). Європейська комісія, ґрунтуючись на рекомендаціях комітету, схвалила інвестиційний проєкт Eximbanka SR (Ексімбанк Словацької Республіки) та агенції SAMRS. Словацький проєкт називається Ukraine-Slovakia Energy Security та Grid Stability Investment Programme («Інвестиційна програма енергобезпеки та стабільності мережі між Україною та Словаччиною»), обсяг його фінансування 101 млн євро. 

У згаданих проєктах братимуть участь словацький Eximbank та агентство Slovakid (Slovak Agency for International Development Cooperation – аналог USAID). І вже 21–22 травня з візитом до Києва приїдуть директор Департаменту Офісу віцепрем'єр-міністра Словаччини, директор з міжнародного співробітництва Eximbank, під час якого обговорюватимуться технічні нюанси з керівництвом «Укренерго», «Укргідроенерго», Мінекономіки України та Мінрегіону.

Крім цього, додатково зараз розробляємо ще один проєкт спільно з «Укргідроенерго» – це сонячні системи (СЕС) на річці Дністер. Запланована вартість проєкту – 10 млн євро.

– А як розподілятиметься виділений 101 млн євро на вищезгадані три проєкти?

– Із цього 101 млн євро – 18,8 млн грантові. На технічне обґрунтування проєктів закладено 4,4 млн євро. З фондів ЄС – 69,5 млн євро. На мукачівський проєкт виділено 17 млн ​​євро, ужгородський – 29 млн, а на проєкт у Кварцитному + реконструкцію підстанції в Новоград-Волинському (Житомирська область) – 40 млн євро.

Щодо термінів здачі проєктів: згідно з вказівками Єврокомісії, на тендери відведено пів року, а самі проєкти мають бути завершені протягом трьох років.

Про односторонні обмеження для української продукції та долю європейського «торговельного безвізу»

– Словаччина ще два роки тому запровадила односторонню заборону на імпорт українських зернових та інших продуктів харчування, порушивши спільну торговельну політику ЄС. Але рік тому, за словами прем'єра Шмигаля, було досягнуто домовленостей зі словацькою стороною пропрацювати якнайшвидше скасування односторонніх обмежень на українську агропродукцію. У якому стані ці домовленості словацькі фермери блокували прикордонні переходи тракторами, протестуючи проти дешевого імпорту з України?

– Потрібно розділяти проблему. Одна справа – транзит української продукції (до Італії, Німеччини тощо) і зовсім інша – імпорт. Якщо українська продукція йде транзитом через Словаччину, з нашого боку немає жодних заперечень. Але словацькі фермери бачать небезпеку в засиллі українського зерна на внутрішньому ринку, яке значно дешевше від словацького. Наприклад, українське зерно часто коштувало на 30–80 євро дешевше за тонну. А в деяких випадках імпортна ціна української пшениці була більш ніж на 20% нижчою за європейську. Борошно з української пшениці приблизно на 100 євро за тонну дешевше порівняно зі словацьким борошном.

Справді, рік тому на рівні наших урядів була домовленість шукати альтернативні системні рішення на рівні ЄС. І ми просунулися на цьому шляху: у січні 2025 року з 14 заборонених українських продуктів харчування вилучили чотири найменування. Це висівки, макухи та інші тверді залишки сої, макухи та інші тверді залишки рослин, харчові продукти тваринного походження (маточне молочко та харчовий прополіс).

– Як відомо, наближається крайній термін дії пільгового доступу українських товарів (без квот і мит) на ринок ЄС Пільги, які запровадили для підтримки економіки України після початку повномасштабної війни, спливають 5 червня. На вашу думку, яка ймовірність продовження цього режиму?

– Щодо пролонгації «торговельного безвізу» для України після 5 червня, то на цьому етапі оцінок і переговорів мені передчасно займати якусь позицію.

Але загальновідомо, що низка країн ЄС не бажають продовжувати цей режим, посилаючись на побоювання щодо його впливу на внутрішні ринки.

 – З 1 січня Україна припинила транзит російського газу, не ставши продовжувати договір, що минув. Водночас прем'єр Роберт Фіцо заявив, що Словаччина не підтримуватиме Україну ані фінансово, ані військовим шляхом. І погрожував Україні перекрити імпорт газу з Європи, коли ми на початку лютого почали активно імпортувати газ з Угорщини, Словаччини та Польщі (через дефіцит на внутрішньому ринку). Якими є наслідки для Словаччини від перекриття транзиту російського газу Україною? Як ви розв'язали цю проблему?

– Зупинка транзиту російського газу Україною – це насамперед наслідки для ЄС – у тому числі для Словацької Республіки та, звичайно, для України. У результаті ситуація така: ціни на газ у ЄС значно зросли, Словаччина припинила отримувати газ транзитом з України, а Україна почала закуповувати газ набагато дорожче в інших країнах і зараз отримує газ реверсом зі Словаччини. Зокрема, із січня 2025 року Україна отримала близько 300 млн м³ газу: українські компанії купують газ у Європі, і ми перекачуємо його своєю територією. Максимальний обсяг реверсу зафіксовано 12 лютого – 12,2 млн м³.

Також наша країна у збитках через припинення транзиту російського газу Україною. За різними оцінками, за транзит Словаччина отримувала 300–500 млн євро на рік. Зараз – нуль. А збитки для всього ЄС через припинення транзиту та підвищення цін на газ обчислюються в мільярдах євро.

– А як ви у зв'язку із цим оцінюєте нинішні стосунки між нашими країнами? За яких умов можлива нормалізація цих відносин (у межах того, що в Словаччині вже після початку війни в Україні відбулася зміна уряду)?

– Газове питання – це двостороння проблема, але її треба розв'язувати на європейському рівні. Зокрема, була зустріч Євроради 6 березня 2025 року, на якій закликали Єврокомісію, Словаччину та Україну активізувати пошук рішення щодо транзиту газу. На сьогодні спілкування на рівні ЄС проводиться, але прямого діалогу між Україною та Словаччиною, на жаль, наразі немає.

Але я не сказав би, що зміна уряду у Словаччині негативно вплинула на відносини між нашими країнами. Зокрема, 2024 року відбулися дві зустрічі на міжурядовому рівні – у Михалівцях та Ужгороді. Не впевнений, що частота подібних зустрічей на такому високому рівні була у Словаччини ще з якимось нашим сусідом. До того ж між нашими країнами активно триває економічна, політична, гуманітарна співпраця (з лютого 2022 року Словацька Республіка надала Україні гуманітарну допомогу в розмірі 21,72 млн євро).

Ба більше, навіть після неприємного для нас питання з газом прем'єр Фіцо офіційно заявляв, що Словаччина готова знову прийняти українську делегацію на рівні прем'єр-міністрів / міністрів для обговорення подальших спільних кроків. Головне – діалог, і тоді ми зможемо знайти взаємний прагматичний підхід до всіх гострих питань.

– Економічні експерти вважають, що 2025 року санкційна політика ЄС проти росії може придбати зворотний формат. Високі ціни на енергоносії, уповільнення економіки та тиск із боку промисловців можуть змусити європейських політиків переглянути нинішній курс (повна відмова від російського газу до 2027 року). Наскільки можливим є такий політичний розворот?

– Ми живемо в такий мінливий час, що загадувати чи стверджувати щось зі стовідсотковою гарантією дуже важко. Все може кардинально змінитися раптово.

– До речі, продовжуючи розмову про політичні розвороти. На початку травня з'явилася інформація, що словацькі громадяни зібрали підписи для проведення референдуму про скасування санкцій проти росії. Під петицією зібрано понад 400 000 підписів (при необхідних 350 000). Президенту пропонують оголосити референдум із запитанням: «Чи згодні ви з тим, що Словацька Республіка не повинна застосовувати санкції проти рф, які завдають шкоди громадянам, торговцям і підприємцям Словаччини?» Згідно з Конституцією, глава держави має оголосити референдум протягом 30 днів із дня отримання звернення громадян. Наскільки можливе проведення такого референдуму?

– Єдиний успішний референдум в історії сучасної Словаччини – це референдум щодо вступу до ЄС у 2003 році. Тому що за нашими законами результати голосування є дійсними, якщо в ньому взяла участь абсолютна більшість виборців – понад 50%. Але словацькі референдуми традиційно не дуже популярні серед населення. Ми мали багато референдумів, але явка була 15–25%. Словаччина – не Швейцарія, де люди щотижня активно голосують.

Про словацько-український тандем в оборонній сфері

– Чи розвивається співпраця саме між комерційними словацькими компаніями та українськими підприємствами в оборонній сфері? Чи є кооперація між ними у ВПК на території Словаччини? Які ці спільні проєкти, наскільки вони масштабні?

– Співпраця між нашими компаніями на комерційній основі розвивається: це постачання різноманітного озброєння та ремонт техніки, який здійснюється переважно у Східній Словаччині. Якщо говорити про озброєння, то йдеться про постачання САУ Zuzana-2: Україна безпосередньо купила вісім таких установок, а потім придбала ще 16 одиниць техніки за допомогою фінансування Німеччини, Данії та Норвегії (але ще не всі приїхали в Україну). Крім цього, готуються постачання іншої техніки: але все наразі на стадії дискусій з українською стороною.

Продовжується співпраця з гуманітарного розмінування. У квітні 2024 року під час міжурядової зустрічі прем'єри України та Словаччини домовилися про спільне виробництво інженерної техніки, але поки що все на стадії дискусій. Також наприкінці минулого року Міноборони Словаччини виділило 3,5 млн євро на покупку восьми одиниць машин Božena-4+ зі складу нашого заводу-виробника. Нині вони у виробництві: частину з них Україна отримає 2025 року, решту – наступного. Наприклад, у 2024 році за рахунок фінансування словацького МЗС Україна отримала два комплекси машин для розмінування.

Про активність українського бізнесу у Словаччині

– Частка прямих інвестицій України до Словаччини є досить низькою. За даними українського МЗС, на 31.03.2024 кошти надійшли лише від двох компаній. Якою є динаміка українських інвестицій у Словаччину за останні три роки (згідно зі словацькою статистикою)?

– Інвестиційна динаміка дуже слабка – зареєстровано лише кілька підприємств. Великого українського бізнесу у Словаччині немає. Ба більше, за п'ять попередніх років фіксується скорочення прямих українських інвестицій у Словаччину. Тобто на сьогодні, за офіційною статистикою, капіталовкладення українських компаній у словацьку економіку нульові. Така ситуація може бути пов'язана із загальними тенденціями на фінансових ринках у контексті війни в Україні.

З іншого боку, на території Словацької Республіки зараз мешкає близько 140 000 українських біженців. І в період із 2022 до 2024 року українці зареєстрували у Словаччині 23 000 ФОПів. Також у Братиславі відкрилися перше представництво «Нової пошти», два ресторани мережі «Чорноморка» та український заклад «П'яна вишня». У планах – вихід на словацький ринок кременчуцької кондитерської компанії «Лукас». До кінця 2026 року компанія хоче збудувати фабрику біля міста Жиліна (на північному заході Словаччини) на 200 робочих місць. Будівництво має розпочатися вже восени. Інвестиція становить близько 11 млн євро.