«Музика – це актив, який може приносити стабільний дохід фанам»: як цю ідею втілює український стартап Djooky

«Пісня Despacito за три роки принесла понад $0,5 млрд. Чому б частину цього доходу не повернути фанатам? Це цілком реально», – пояснює суть стартапу Djooky його СЕО та співзасновник Андрій Даховський.

Ідея дати слухачам можливість заробляти на музиці, яку вони люблять, лягла в основу Djooky. Його засновник переконаний: музика – це не лише мистецтво та емоція, а й актив, що здатен приносити реальний стабільний дохід.

Задум поєднати стримінговий сервіс на кшталт Spotify з механікою Нью-Йоркської фондової біржі переріс у реальну модель стартапу, яку реалізує Djooky. Артисти можуть виставляти частки майбутніх прибутків від пісень на цифровий аукціон. Інвестори – фанати, меломани, просто охочі – можуть придбати ці частки й надалі отримувати дохід із роялті, стримінгу, ліцензування, публічного виконання та продажу прав. 

Як це працює на практиці? Хто може долучитися? І чому це може змінити правила гри у світовій музичній індустрії – під час Mind WinTech Summit 2025 розповів СЕО та співзасновник Djooky. До речі, на саміті стартап за версією журі посів перше місце серед презентацій технологічних проєктів.

Mind розповідає про головні віхи розвитку стартапу Djooky.

Як усе починалося 

Djooky з’явився як відповідь на глобальний дисбаланс у музичній індустрії. За словами Андрія Даховського, 90% доходів у музиці концентрують лише 1% виконавців. Доступ до повноцінного просування та юридичного захисту має незначна частина артистів.

Так виникла ідея дати можливість виконавцям заробляти на своїй творчості, не перебуваючи «під крилом» глобальних лейблів чи стримінгових платформ. 

Саме Даховський – колишній український дипломат – став ініціатором заснування стартапу. Його ідею підтримав Геннадій Курочка, співзасновник консалтингової компанії CFC Big Ideas, який допоміг втілити задум у робочу бізнес-модель. До команди приєднався професор із Німеччини Стефан Егбаліан – серійний стартапер, засновник систем розумного відеоспостереження із ШI. Завершив квартет американський продюсер Браян Малуф, який працював із Майклом Джексоном, Мадонною та Queen.

Співзасновник стартапу Браян Малуф. Фото зі сторінок Djooky у соцмережах

Після аналізу юридичних, технічних та інвестиційних аспектів 2020 року команда офіційно заснувала Djooky Inc. у США (для міжнародного бізнесу) та Djooky GmbH у Німеччині (для регуляторного супроводу й авторських прав). 2021 року компанія відкрила ТОВ «Джукі» в Україні.

Djooky діє під регуляцією німецького BaFin – Федерального управління фінансового нагляду Німеччини. Це одна з найавторитетніших інституцій у сфері фінансового нагляду Європи, що гарантує юридичний захист для інвесторів.

На старті Djooky фінансували винятково самі фаундери. Потім до проєкту приєдналися приватні інвестори – меломани з Канади, США, України. Деякі вкладали по $1000, інші – значно більше. 

Засновник стартапу Андрій Даховський. Фото зі сторінок Djooky у соцмережах

Пізніше стартап отримав гранти від Google, які, за словами Даховського, врятували команду під час повномасштабної війни. 

Як просували стартап на ранніх етапах

Після запуску у 2020 році команда заснувала музичну онлайн-премію Djooky Music Awards. Цей проєкт став відповіддю на скасоване Євробачення через пандемію. Будь-який артист із будь-якої точки світу міг подати пісню на Djooky Music Awards, а користувачі голосували онлайн. Тоді участь у конкурсі взяли музиканти з понад 140 країн, зокрема з Нігерії, Філіппін, Перу, Індії, Індонезії та України. 

Після вдалого старту з Djooky Music Awards, команда усвідомила: платформа має потенціал, але потрібна перевірка в реальних ринкових умовах. Засновники вирішили не зосереджуватись одразу на великих і перенасичених ринках на кшталт США чи Західної Європи. Замість цього команда обрала стратегію «розумної експансії» – з фокусом на регіони, де поєднуються висока музична активність, низька конкуренція та відкритість до нових форматів.

Так Djooky вийшов на ринки:

• Південної Америки (Перу, Колумбія, Мексика);
• Індії;
• Західної Африки (Нігерія, Гана, Сенегал).

Маркетинг був побудований на співпраці з локальними амбасадорами – молодими музикантами, які виступали обличчям Djooky у своїх країнах. Завдяки цьому за два місяці після запуску Djooky отримав 10 тис. нових користувачів, а вже за пів року – понад 100 тис. зареєстрованих акаунтів.

Водночас упродовж наступних двох років команда шліфувала продукт: запускала тестові аукціони пісень, інтегрувала смартконтракти, розробила первинний ринок для музичних активів. Це дозволило протестувати механіку, а також отримати юридичний досвід для подальшої побудови автоматизованої системи, яка згодом стала DjookyX.

Паралельно Djooky розширював команду: відкрив представництва в Лос-Анджелесі, Берліні, Лондоні та Сіднеї. У кожному регіоні працювали локальні амбасадори, які допомагали з підтримкою артистів, комунікацією та популяризацією аукціонної моделі.

Як влаштовані торги

Djooky – це складна екосистема з аукціонами, токенами, автоматизацією авторських прав і власним вторинним ринком. Її завдання – перетворити пісню на ліквідний фінансовий актив. 

Усе починається з того, що артист реєструється на платформі та завантажує свою пісню. Вбудований модуль штучного інтелекту перевіряє, чи є трек оригінальним. Це критично: інвестори мають вкладатися лише в захищені, авторські композиції.

Якщо все гаразд, артист може ініціювати аукціон: обрати, яку частку майбутніх доходів він готовий продати, і запросити до участі свою фанбазу або галузевих експертів. Аукціон триває за класичним принципом – зі зростанням ставки. Участь можуть брати як звичайні слухачі, так і професійні інвестори, що не мають стосунку до шоу-бізнесу.

Фото зі сторінок Djooky у соцмережах

«У нас є випадки, коли трек купували навіть ті, хто до того ніколи не слухав цю музику. Їх цікавив потенціал прибутку», – пригадує Андрій Даховський.

Після завершення аукціону інвестори отримують цифрові частки (токени), які дають право на частину майбутнього доходу від треку. Монетизація відбувається автоматично, коли пісня генерує дохід на стримінгах, через ліцензування або публічне використання. Деталі технічної валідації доходів наразі не розголошуються.

Djooky запустив власний нативний токен, який використовується як внутрішня валюта платформи. Поточна капіталізація (market cap) токена – приблизно $270 тис.

Тож у підсумку команда створила платформу, на якій кожен учасник музичного процесу може мати зиск:

• артисти отримують фінансування напряму без участі лейблів;
• фани стають партнерами, просуваючи пісні, у які інвестували;
• інвестори матимуть доступ до нового класу активів із прозорою моделлю монетизації.

Яскравий приклад –  українська співачка Kler, яка за рік без платформи заробляла 1600 євро, а за три місяці на Djooky одержала понад 22 тис. євро. 

Як влаштована бізнес-модель Djooky 

Конкуренти стартапу – платформи на базі блокчейну, які продають роялті-частки вузькому колу Web3-інвесторів. А Djooky пропонує модель, де частку в майбутніх доходах може купити звичайний слухач. І все це – у межах легального поля, під контролем BaFin.

Яких результатів уже досяг стартап

Наразі на платформі зареєстровано понад 200 тис. користувачів зі 191 країни. У 2024 році їхня кількість зросла на 30%. Із загальної бази користувачів 24 тис. – музиканти. Більшість із них – незалежні артисти, які шукають фінансування для розвитку кар'єри без лейблів. Водночас серед них є і ті, хто вже має контракти, але прагне додаткової свободи або нових способів монетизації.

LTV (показник, що відображає середній дохід, який компанія отримує від одного користувача за певний час співпраці з ним) у Djooky становить 122 євро. 

CAC (вартість залучення одного користувача) – 10 євро.

Співвідношення LTV до CAC – 12,2, що значно перевищує індустріальні стандарти.

Засновник стартапу Андрій Даховський на Mind WinTech Pitches. Фото: Mind

«Ми називаємо себе pre-revenue, хоча вже отримали понад 100 тис. євро через 16 аукціонів. Але нам ще потрібно наростити стабільність, щоб аукціони відбувались щодня, а не раз на 1,5 місяця», – каже Андрій Даховський.

Загальний обсяг виторгу від усіх джерел доходу компанія поки що не розкриває. 

Де сьогодні працює стартап

Після вдалого старту на ринках Глобального Півдня команда зосередилася на системному нарощуванні присутності у ключових регіонах.

У 2025 році Djooky присутній на чотирьох континентах:

• Північна Америка – офіс у Лос-Анджелесі, фокус на залученні інвесторів та співпраці з незалежними артистами з Нью-Йорку, Остіну, Атланти;
• Європа – хаб у Берліні (юридична та регуляторна база) та представництво у Лондоні (креативні індустрії);
• Азія та Тихоокеанський регіон – активна аудиторія у Філіппінах, Індії, Південній Кореї, Австралії; координація із Сіднея;
• Африка та Латинська Америка – активні користувачі та артисти з Нігерії, Гани, Кенії, Перу, Колумбії, Мексики.

Яку частку хоче зайняти Djooky у світовій індустрії стримінгу

Світова музична індустрія зростає приблизно на 12% щороку, а стримінг – її головний рушій. Сьогодні понад 700 млн користувачів споживають музику онлайн, а через два роки ця цифра може перевищити мільярд. 

У фокусі стартапу – масштабування як кількісне, так і якісне. Йдеться не лише про розширення бази, а й про поглиблення залучення користувачів і стабілізацію аукціонної активності.

«Ми таргетуємо 20% аудиторії стримінгових сервісів – тих, хто зацікавлений у відкритті нових артистів, нової музики. Це активні слухачі, які хочуть підтримати артистів напряму, мікроінвестори, представники музичної індустрії та ком'юніті Web3 – з платформ на кшталт Spooky.in», – пояснює Андрій Даховський.

Зараз команда працює над викликами, які є на шляху до масштабування. «У нас немає проблем з артистами – вони стоять у черзі. Але це артисти, які мають маленькі фан-бази: від кількох сотень – до кількох тисяч людей», – розповідає співзасновник стартапу.

Це означає, що навіть у разі запуску аукціону, загальна купівельна спроможність фанів низька – інвестиції обмежуються 1–2 євро на людину.

Тому основний виклик для стартапу сьогодні – залучення інвесторів середньої ланки (100–150 євро на інвестицію). 

«Наше головне завдання зараз – донести до потенційних інвесторів ідею: музика – нетрадиційний, але перспективний актив», – пояснює співзасновник.