Майже 500 танкерів у чорному списку. Чи досягають мети санкції проти російського «тіньового» флоту?
Заходу бракує критично важливої участі США в санкційній політиці щодо російських танкерів
Більш ніж півтора року минуло після запровадження перших санкцій проти танкерів – перевізників російської нафти за порушення граничної ціни.
Відтоді США, ЄС та Велика Британія внесли до своїх санкційних списків майже 500 суден. Більшу частину цього флоту було покарано цього року – понад 300 танкерів.
Однак такі цифри не означають, що справи йдуть добре – санкції проти танкерів не зупиняють експортні потоки російської нафти й нафтопродуктів. Так, вони блокують частину флоту, проте росія знаходить можливості замістити втрачені провізні потужності й підтримувати стабільний рівень морського експорту.
При цьому санкції учасників коаліції мають різну ефективність. Найкращий результат демонструють американські. Раніше Mind проаналізував, якої шкоди російській експортній логістиці завдав останній пакет Джо Байдена, введений у січні 2025 року. Тоді під санкції потрапили 159 танкерів, внаслідок чого москві в перші місяці довелося перебудовувати логістику, а також пропонувати нафту за ціною, нижче граничної в $60 за барель, щоб залучити до перевезень судна західних операторів.
Нещодавно ЄС і Велика Британія додали до своїх санкційних списків значну кількість танкерів. Та очікування від цих заходів стримані, адже європейські санкції показують гіршу ефективність, а британські майже повністю ігноруються.
Втім західні експерти переконані, що санкції лише нещодавно досягли критичної маси та завдають дедалі більшої шкоди росії. Вони закликають посилювати міжнародну координацію, зокрема вводити санкції одразу трьох юрисдикцій проти якомога більшої кількості російських суден.
І саме зараз потрібного ударного ефекту могли б завдати подальші санкції США, проте Дональд Трамп не поспішає карати росіян у власній геополітичній грі. Відсутність єдності в санкційній політиці через позицію Вашингтону засвідчив щорічний саміт G7, який завершився цього тижня в Канаді.
Mind розбирався, який етап проходить санкційний процес щодо російського «тіньового» флоту та чому чинна санкційна політика демонструє вкрай низьку ефективність.
Скільки танкерів внесено до останніх пакетів санкцій ЄС і Великої Британії?
У травні та червні 2025 року західна коаліція зусиллями ЄС і Великої Британії відновила запровадження санкцій проти танкерів, які обслуговують експорт російської нафти та нафтопродуктів. Британія ухвалила три санкційні пакети (9, 20 травня та 17 червня), ЄС – один (20 травня). Серед них – найбільші пакети проти російського «тіньового» флоту, які коли-небудь вводили і Лондон, і Брюссель.
Британія своїми трьома пакетами наклала санкції на 138 танкерів: 70 нафтових і 68 нафтопродуктових. Найбільші санкції Лондон запровадив 9 травня, додавши до чорного списку сотню танкерів: 50 нафтових і 50 нафтопродуктових.
«Сьогодні уряд запровадить санкції проти 100 танкерів, які становлять основну частину «тіньового» флоту путіна й від початку 2024 року перевезли вантажів на суму понад $24 млрд», – зазначив уряд країни, анонсуючи ініціативу.
Наступний пакет було ухвалено 20 травня, коли до санкційного списку внесли 18 танкерів: 12 нафтових і 6 нафтопродуктових. «Останні санкції Великої Британії постають на тлі підготовки ЄС до оголошення 17-го пакету санкцій проти росії в рамках скоординованих зусиль щодо забезпечення справедливого та тривалого миру в Україні», – зазначив британський уряд.
Також 20 травня ЄС затвердив 17-й пакет санкцій проти рф, у межах якого Брюссель запровадив свої найбільші санкції проти російського «тіньового» флоту: до чорного списку було внесено 183 танкери, зокрема 109 нафтових і 74 нафтопродуктових.
«Рада ЄС сьогодні ухвалила найбільший за всю свою історію пакет санкцій, спрямований проти «тіньового» флоту путіна, подвоївши кількість суден, включених до списку тих, на які поширюється заборона доступу до портів і надання широкого спектру послуг», – зазначила Рада ЄС.
Уже цього місяця санкційну активність союзників продовжила Британія: на щорічному саміті G7 у Канаді 17 червня країна оголосила новий пакет санкцій, до якого внесла 20 танкерів, зокрема 8 нафтових і 12 нафтопродуктових.
Скільки всього танкерів містить чорний список коаліції?
Практику запроваджувати санкції проти танкерів, зокрема за порушення механізму граничної ціни на морський експорт російської нафти, вперше застосували США у жовтні 2023 року. Відтоді основні учасники коаліції внесли до своїх санкційних списків сумарно 797 танкерів, зокрема ЄС – 314, Велика Британія – 270, США – 213.
Значна частина танкерів одночасно перебуває під санкціями більш як однієї юрисдикції. Зокрема, у чорних списках двох юрисдикцій (США та ЄС, США та Британії, ЄС та Британії) опинилися сумарно 346 суден. А санкції всіх трьох основних учасників коаліції запроваджені проти 43 танкерів.
Отже, нині загальний перелік підсанкційних танкерів, залучених до перевезень російських вантажів, налічує 494 судна, свідчать підрахунки Mind на основі даних українського аналітичного центру KSE Institute.
Таким чином, під санкції Вашингтона, Брюсселя та Лондона потрапила значна частина російського «тіньового» флоту, загальна чисельність якого, за різними оцінками та методиками підрахунку, становить від 600 до 1000 танкерів. При цьому весь світовий флот нафтових і нафтопродуктових танкерів, за інформацією британського галузевого видання Lloyd’s List, нараховує близько 7000 суден дедвейтом понад 10 000 тонн.
Джерело: bloomberg.com
Скільки підсанкційних танкерів відновили перевезення?
Після перших санкцій США покарані танкери дійсно припинили комерційну активність. Лише через декілька місяців простою росія почала повертати до перевезень деякі судна. Першим відновив рейси суецмакс SCF Primorye (IMO 9421960). Цей танкер було внесено до першого пакету санкцій США, ухваленого 12 жовтня 2023 року. Судно простоювало понад п’ять місяців і відновило перевезення наприкінці квітня 2024 року.
Невдовзі відновлювати комерційні рейси почали інші підсанкційні танкери. Спочатку така практика вочевидь була обережною: особливістю перших рейсів стали спроби суден приховати своє переміщення, зокрема шляхом тривалого вимкнення ідентифікаційних систем AIS і застосування спуфінгу (фальсифікації даних).
Засобами супутникового моніторингу вдалося встановити, що перші підсанкційні нафтові танкери здійснювали рейси до рейдових перевалок, зокрема поблизу Сінгапура та Омана, де вони передавали свої вантажі іншим танкерам, які вирушали до пунктів призначення. Інакше кажучи, підсанкційні судна оминали порти призначення вантажу – покупці вочевидь остерігалися наслідків. Невдовзі за допомогою супутникових сервісів вдалося встановити кінцеві пункти призначення – вони виявилися в Китаї.
На жаль, союзники оминули належною увагою початок цієї незаконної практики. Лише за декілька місяців США відреагували жестом, який більше нагадував формальність: вторинними санкціями було покарано панамську компанію Jiang Ping Shipping, яка володіла й оперувала єдиним своїм судном – танкером Ocean Hermana (IMO 9286229), що прийняв вантаж SCF Primorye наприкінці його першого рейсу. Тільки був один нюанс: на момент введення санкцій панамська компанія вже понад півтора місяця не володіла та не оперувала Ocean Hermana. До речі, цей танкер (його нинішня назва – Rieveria I) досі уникає санкцій США.
Після перших вдалих спроб відновлення роботи підсанкційних танкерів прискорилося. Наприкінці серпня 2024 року, коли чорний список нараховував 64 танкери, на російських експортних маршрутах працювало вже дев’ять танкерів із підсанкційним статусом. У наступні місяці частка активного підсанкційного флоту стабілізувалася на рівні 20%.
Динаміка активності підсанкційних танкерів (вересень 2024 – травень 2025 року)
| Контрольна дата | Загальна кількість підсанкційних танкерів | Кількість підсанкційних танкерів, що здійснювали перевезення | Частка підсанкційних танкерів, що здійснювали перевезення, % |
| 25 вересня 2024 | 74 | 15 | 20,3 |
| 21 жовтня 2024 | 92 | 20 | 21,7 |
| 18 листопада 2024 | 103 | 23 | 22,3 |
| 19 грудня 2024 | 156 | 27 | 17,3 |
| 17 січня 2025 | 276 | 53 | 19,2 |
| 24 лютого 2025 | 311 | 63 | 20,3 |
| 20 березня 2025 | 311 | 72 | 23,2 |
| 20 квітня 2025 | 311 | 58 | 18,7 |
Джерело даних: KSE Institute / Kpler
Загалом із січня 2024 року до лютого 2025 року 114 із 311 підсанкційних танкерів принаймні один раз транспортували російські вантажі після набуття чинності санкцій, або майже 37% усіх танкерів із «чорного» списку союзників, свідчать дані KSE Institute.
Чиї санкції ефективніші?
Санкції Управління контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США вважаються ефективнішими завдяки екстериторіальному застосуванню. Вони поширюються на будь-яких фізичних та юридичних осіб, які взаємодіють із підсанкційними суб’єктами по всьому світу.
Підсанкційний статус танкерів означає заборону будь-кому взаємодіяти із самими суднами та вантажами, які вони перевозитимуть (після завершення дії перехідних періодів і винятків). Порушникам загрожують вторинні санкції.
Водночас санкції ЄС і Великої Британії мають силу здебільшого в межах відповідних юрисдикцій, тобто переважно локалізовані територіально.
Саме американські санкції проти танкерів, запроваджені у 2023–2024 роках, демонстрували найкращу ефективність. Хоча вони охопили незначну частину флоту – всього 39 суден, тільки 5 із них відновили перевезення станом на грудень 2024 року.
Санкції ЄС і Великої Британії демонструють гіршу дієздатність. Це особливо стосується британських санкцій: наприкінці минулого року із 73 підсанкційних танкерів, перевезення відновили 30. Фактично після кожного нового британського пакету росії достатньо близько двох місяців, щоб повернути санкціоновані судна до роботи.
Підрахунки експерта Інституту Брукінгса та колишнього головного економіста Міжнародного інституту фінансів (IIF) Робіна Брукса свідчать, що найкраще зупиняють танкери санкції, накладені відразу трьома юрисдикціями: після хвилі санкцій на початку цього року активність 43 таких танкерів впала на 90%.
Звісно, цей показник майже повністю досягнуто зусиллями США: власне діяльність танкерів після внесення до американського чорного списку зменшилася на 86%. Водночас активність флоту під санкціями ЄС знизилася лише на 40%, а танкерів із британського списку – всього на декілька відсотків.
Та протягом останніх місяців фіксується тенденція до зростання кількості активних танкерів із санкційного списку США. Станом на квітень 2025 року вже 18 із 39 танкерів, покараних американцями в попередні роки, регулярно доправляли російські вантажі.
Більше того, москва почала поступово повертати до перевезень танкери із числа 159 суден, внесених до найбільшого пакету санкцій США, ухваленого адміністрацією Байдена 10 січня 2025 року.
Зокрема консалтингове агентство Kpler зафіксувало активність щонайменше п’яти таких танкерів: Captain Kostichev (IMO 9301392), Victor Konetsky (IMO 9301421), Yuri Senkevich (IMO 9301419), Nikolay Zadornov (IMO 9901037) та Viktor Titov (IMO 9301407). Вони стали основою логістичної схеми постачань преміальної російської далекосхідної нафти Sokol до Китаю та Індії через рейдову перевалку поблизу російського порту Находка.
Примітно, що відновлення роботи танкерів під санкціями США прискорилося після вступу Дональда Трампа на президентську посаду. Причиною цього могло стати послаблення контролю за виконанням санкцій. Невдовзі після інавгурації, на початку лютого, Трамп розпустив робочу групу KleptoCapture, створену Байденом у березні 2022 року для контролю за дотриманням санкцій проти росії. Незабаром Кремль привітав це рішення Трампа.
Чи досягають санкції проти танкерів необхідної ефективності?
Після трьох травневих пакетів західні санкції охопили приблизно 60% російського «тіньового» флоту, свідчить оцінка KSE Institute. І більша частина підсанкційних танкерів дійсно припинила активність, передусім завдяки США. Наприкінці лютого 2025 року, коли в чорних списках перебувало 311 танкерів, частка неактивних підсанкційних суден перевищувала 60%.
Хоча останні американські санкції змусили москву серйозно перебудовувати логістику, загалом їй вдається компенсувати втрачені провізні потужності та підтримувати стабільний рівень морського експорту нафти й нафтопродуктів.
Однак західні експерти вважають, що союзники все-таки підібрали ключі до проблеми російського «тіньового» флоту, і початок цьому поклав останній санкційний пакет Байдена.
«Санкції за І квартал 2025 року знаменують важливий переломний момент у зусиллях щодо обмеження доходів росії від експорту нафти. Вони доводять, що санкції щодо танкерів можуть одночасно вивести з гри значну частину «тіньового» флоту, не дестабілізуючи ринки», – зазначив дослідник російської нафтової галузі Крейг Кеннеді.
Одномоментна втрата великої кількості танкерів спричинила дефіцит і дисбаланс провізних потужностей і змусила російських експортерів із середини січня пропонувати флагманську нафту Urals за ціною, нижчою за граничну межу в $60 за барель, щоб користуватися суднами західних танкерних операторів, зокрема грецьких.
Що важливо, така активність відбувалася до зниження ринкових котирувань Urals нижче $60 за барель на початку квітня. «Щоб зберегти тоннаж на інтенсивних експортних потоках, зокрема балтійської нафти, російські експортери були змушені більше покладатися на основний флот, що дотримується санкцій. Падіння цін на нафту просто допомогло не схильним до ризику основним операторам почуватися комфортніше, повертаючись на російський ринок», – вказує Кеннеді.
Лише нещодавно санкції проти танкерів досягли критичної маси – москва тільки починає відчувати їх сукупний тягар, говорить зі свого боку Брукс.
«Захід був надто боязким у протистоянні з росією. Значна частина провини за це лежить на ЄС, який вирішив захистити грецьких судноплавних олігархів, а не власних громадян. Але санкції проти російських танкерів зараз посилюються та завдають удару», – коментує експерт запровадження найбільших пакетів санкцій ЄС та Британії.
«Поширена думка, що західні санкції проти росії були здебільшого неефективними. Це сприйняття хибне. Санкції проти «тіньового» флоту путіна досягли критичної маси лише нещодавно, і, хоча міжнародну координацію цих санкцій потрібно поліпшити, вони, ймовірно, становлять екзистенційну загрозу для «тіньового» флоту росії», – продовжує Брукс.
Коли експерт говорить про поліпшення координації, йдеться передусім про спільні санкції трьох юрисдикцій проти якомога більшої кількості російського флоту, оскільки саме вони демонструють найвищу ефективність.
Схожу думку висловив і розвинув спеціалізований сервіс TankerTrackers.com, співзасновником якого виступає галузевий експерт Самір Мадані: «Якщо санкції колись будуть ефективними, всі три західні юрисдикції повинні співпрацювати єдиним фронтом, об’єднуючи свої списки в єдиний чорний список і працюючи разом, щоб запровадити санкції проти якомога більшої кількості додаткових танкерів. Тільки один список. Жодні із цих зусиль не будуть ефективними самі по собі».
Джерело: shutterstock.com
Що відомо про подальші санкції?
Одним із наступних кроків союзників, на переконання Кеннеді, мало стати зниження граничної ціни на російську нафту. Адже чинний «прайскеп» $60 за барель фактично втратив актуальність після падіння ціни російської нафти нижче цієї позначки протягом останніх місяців.
Саме цим шляхом вирішив рухатися Євросоюз, коли анонсував минулого тижня ініціативу знизити граничну ціну до $45 за барель, а також додаткові санкції проти 77 танкерів «тіньового» флоту та вперше – заборону на імпорт нафтопродуктів, вироблених із російської сировини. Ці пропозиції стали частиною проєкту 18-го пакету санкцій ЄС проти росії, який планується погодити й ухвалити до початку сезону літніх відпусток у липні.
Свого часу механізм обмеження ціни запропонували США, а його реалізація розпочалася зі спільного погодження країнами G7. Нинішню ідею переглянути «прайскеп» так само планувалося провести через обговорення та схвалення G7 на саміті в Канаді 15–17 червня.
Щоправда, така перспектива була непевною через відсутність єдності серед коаліції: напередодні саміту інсайд із Вашингтона вкотре засвідчив небажання Трампа відновлювати санкції проти росії. А сам ЄС поки не планує ухвалювати рішення одноосібно, заявила раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Тим часом початок ударів Ізраїлю по Ірану наприкінці минулого тижня спричинив подорожчання нафти – у перший день ціни підскочили на 13%. Невдовзі агентство Argus Media засвідчило зростання ціни Urals вище $60 за барель. Ризики тривалого подорожчання нафти вочевидь ускладнили перспективу перегляду граничної ціни та додали аргументів для збереження статус-кво, при цьому представники деяких країн G7 заговорили, що зниження «прайскепу» може додатково підвищити світові ціни.
Зрештою, Трамп заявив учасникам саміту, що не поспішає вводити жорсткіші санкції проти росії та достроково залишив зустріч. А фінальна заява саміту не містить жодних слідів обговорення теми граничної ціни або проблеми «тіньового» флоту, який забезпечує росії десятки мільярдів доларів на фінансування своєї загарбницької війни. Тож спроба зменшити граничну ціну поки втратила імпульс.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
