Хід конем: навіщо «Київстар» проривний і водночас потенційно збитковий зв’язок через Starlink

Минулого тижня «Київстар» протестував супутникову технологію Direct to Cell (D2C) – за гучної піар-підтримки першого віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Тестування (не)випадково збіглося  з виходом «Київстар» на Nasdaq.

За кадром залишилися деякі прогалини бізнес-складової проєкту. Mind попросив оператора та експертів їх пояснити.

Як і коли D2C стартувала у світі?

SpaceX та американський оператор T-Mobile оголосили про партнерство для «подолання мертвих зон мобільного зв'язку» ще в серпні 2022 року. Втім для запуску перших супутників для цієї технології знадобилося приблизно півтора року.

Тож офіційною датою старту D2C стало 8 січня 2024 року – тоді SpaceX надіслала перше текстове повідомлення зі звичайного смартфона через супутник Starlink і мережу T-Mobile.

Згодом SpaceX підписала угоди з мобільними операторами інших країн: One NZ (Нова Зеландія), Rogers (Канада), Optus & Telstra (Австралія), Salt (Швейцарія), Entel (Чилі / Перу), KDDI (Японія) та «Київстар» (Україна).

Зараз у SpaceX на орбіті вже близько 650 «спеціалізованих» супутників Starlink – «веж мобільного зв'язку в космосі», і їхня кількість має зростати. Поки що у світі технологія – на етапі бета-тестування. Комерційний старт заплановано на осінь 2025 року.

Для кого послуга запускається в Україні?

Ключова причина, за якою іноземних операторів зацікавила нова технологія, – покриття «білих плям». У США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії тощо – великі території з низькою щільністю населення, де традиційна мобільна інфраструктура економічно невигідна.

В Україні ж трохи інша ситуація. Навіть у віддалених куточках Карпат нині важко знайти місця, де взагалі немає зв’язку (так, його низька якість може дивувати, але в цьому разі йдеться саме про відсутність / наявність покриття).

За даними телеком-регулятора (Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, НКЕК), станом на 2022 рік (свіжіші зведені дані не публікуються) в операторів уже були досить розвинуті мережі:

• «Київстар»: 2G покривав 99,5% території України, 3G – 88%, 4G – 69%;
• «Vodafone Україна»: 2G – 96%, 3G – 83%, 4G – 60%;
• lifecell: 2G – 94%, 3G – 63%, 4G – 51%.

Раніше Mind аналізував, чому в Україні перехід із 3G на 4G відбувається досить повільно.

Свіжих карт із 2G-4G покриттям немає і на сайті «Київстар». У пресслужбі оператора, відповідаючи на питання Mind про профіль цільової аудиторії (ЦА) нової послуги, наводять лише дані щодо 4G.

«Сьогодні 96% населення на території, підконтрольній Україні, мають доступ до 4G від «Київстар». Це покриття враховує лише покриття населених пунктів, де живуть люди (без урахування території лісів, гірської місцевості тощо). Якщо взяти до уваги географічний критерій і загальну площу підконтрольної території України, яка становить близько 573 тис. кв. кілометрів, то наразі покрито приблизно 395 тис. кв. кілометрів, що становить 69% цієї площі», – розповідають у пресслужбі. Та вважають, що скористатися цією технологією зможуть кілька груп абонентів.

Перша – мандрівники, туристи, мешканці віддалених регіонів, водії, які переміщаються в зонах, де відсутнє покриття.

Але є нюанси. По-перше, на цьому етапі розвитку D2C важко назвати аналогом 4G: під час тестування в Житомирській області швидкість завантаження була 3 Мбіт/с, вивантаження – 0,6 Мбіт/с.

По-друге, восени 2025 року «Київстар» планує запустити через  D2C лише текстові повідомлення, далі – голосовий зв’язок, згодом – інтернет. А ці перші дві послуги зараз працюють здебільшого через 2G-мережу, покриття якої попри руйнування й обстріли становить щонайменше 90%. Тобто в Україні, на відміну від інших країн, основну ЦА важко назвати великою групою абонентів.

Втім на ринку запуск D2C вважають важливим кроком. «Адже в зонах без мобільного покриття з’являється можливість залишатися на зв’язку зі звичайного смартфона, що дає людям базову можливість подати сигнал «я тут». Для волонтерів, гуманітарних місій, жителів віддалених районів вона справді може стати рятівним інструментом. Особливо там, де досі доводилося лізти на дерево, щоб упіймати зв’язок», – уточнює Антон Садиков, співзасновник і CEO компанії Adaptis (спеціалізується на адаптації та модифікації терміналів Starlink для різних сфер використання).

Другу ЦА в нашій країні «відкривають» реалії війни. «У разі пошкодження наземної базової інфраструктури або блекаутів послугою зможуть скористатися жителі міст і сіл», – розповідають у пресслужбі «Київстар».

Оцінити розмір цієї групи абонентів важко, враховуючи непередбачуваність божевільного сусіда України.

Про третю потенційну групу користувачів під час тестування розповідав президент «Київстар» Олександр Комаров: це військові.

Але знову ж-таки є нюанси. По-перше, захисники вже давно та напряму користуються супутниковим інтернетом. По-друге, мобільний зв’язок поблизу ЛБЗ – небезпечне задоволення.

Він додає: звичайні супутникові термінали Starlink під бойові або корпоративні завдання ця технологія не замінить. «У бойових умовах безпечніше працювати з виносним терміналом: поставив антену на відстані, кинув дріт у бліндаж – і ти на зв’язку без прямого випромінювання від смартфона. Direct to Cell у військовій сфері варто розглядати лише як допоміжний канал для коротких повідомлень або екстрених випадків, коли інші способи недоступні», – пояснює експерт.

Тож який відсоток абонентів користуватиметься послугою?

Поки що оператор не може надати орієнтовні цифри. Потенційний попит залежатиме ще від декількох факторів.

«Послуга Starlink Direct to cell має бути доступною для всіх абонентів «Київстар», які мають телефони та SIM-карти з підтримкою 4G. Під час тестування ми зможемо краще оцінити можливості та технічні обмеження технології. Загалом кількість 4G-смартфонів з USIM у мережі «Київстар» – 15,8 млн. Але досвід інших ринків, де відбувався запуск, показує, що вони пішли в історію оптимізованих девайсів (гаджетів, що розпізнають супутниковий зв’язок і мають спеціальну прошивку від виробників телефонів для оптимального використання обмежених ресурсів супутникового зв’язку)», – пояснюють у пресслужбі оператора.

Та додають: команда розпочала перемовини з виробниками телефонів, щоб ця технологія була доступна для якомога ширшого кола користувачів різних моделей девайсів.

Чи працюватиме D2C під час блекаутів і пошкоджень наземної мережі?

Direct to Cell дозволяє смартфонам напряму підключатися до супутників на низькій навколоземній орбіті. Ці супутники оснащені модемами eNodeB, що функціонують як «мобільні базові станції в космосі». Коли смартфон встановлює з’єднання зі супутником, дані маршрутизуються через супутникову мережу Starlink і передаються до наземної мережі.

«Весь трафік й обробка даних здійснюються локальним оператором. Тобто технологія Direct to Cell – це супутникове розширення мобільної мережі, де всіма мережевими процесами керує саме мобільний оператор», – розповідають у «Київстар».

Тож як технічно підтримується зв’язок, коли наземні станції під час блекаутів чи руйнувань відключені?

Антон Садиков додає: під час блекаутів і в разі руйнування наземної інфраструктури технологія Direct to Cell зможе працювати завдяки тому, що супутники Starlink мають удосконалений модем.

«На орбіті ці супутники відразу під'єднуватимуться за допомогою лазерного зв'язку до сузір'я супутників Starlink. Тобто дані не просто відбиваються до найближчої наземної станції, а можуть маршрутизуватися в космосі через лазерну мережу між супутниками. Саме це й дозволяє обійти пошкоджену або знеструмлену наземну інфраструктуру в конкретному регіоні», – уточнює експерт.

Яка окупність Direct to Cell?

Під час тестування Олександр Комаров розповідав, що угода зі SpaceX для «Київстар» виходить недешевою – це мільйони доларів, які доведеться сплачувати за сервіс.

У пресслужбі оператора на запитання, скільки інвестицій уже вкладено в інтеграцію й запуск рішення, відповіли: наразі ця інформація є комерційною таємницею та не розголошується.

Водночас у «Київстар» уточнюють, що, найімовірніше, послуга буде безоплатною для абонентів до закінчення війни.

А потім D2C буде цікавою лише одній невеликій ЦА: туристам і водіям у зонах без покриття. 

Тож, на думку Mind, навряд чи інвестиції окупляться навіть у довготривалій перспективі.  

Тоді навіщо оператору потенційно збитковий проєкт?

Перші релізи про запуск D2C у грудні 2024 року майже збіглися за часом із новиною про запланований вихід «Київстар» на Nasdaq.

«Київстар» невипадково оголосив про угоду зі SpaceX. Успішний вихід на біржу – це фінансові результати компанії, підкріплені вдалими піар-активностями. Угода зі SpaceX – прокачування бренду, яке має підкріпити віру інвестора. «Якщо є контракт з Ілоном Маском – значить, є довіра з боку американської компанії, гроші в бізнесі та очікувані результати», – пояснював тоді Mind телеком-експерт Олександр Глущенко.

Втім цілком можливо, що власник «Київстар» – Veon – розглядає ці витрати як частину набагато більшого пазла: захисту українського бізнесу від можливої повторної спроби націоналізації активу.