Акселерація ОПК: які пільги та захист матимуть підприємства Defence City

Минулого тижня Верховна Рада ухвалила два з трьох законопроєктів, що потрібні для запуску податкового та правового режиму Defence City. Документи 26 серпня направлені на підпис президенту України.

Ініціатори режиму обіцяють не лише полегшити роботу оборонних підприємств в умовах війни, а й стимулювати інвестиції та експортний потенціал.

Mind ознайомився з пакетом законопроєктів і пояснює ключові деталі, які можуть бути цікавими майбутнім резидентам Defence City.

Що входить у пакет?

Для повноцінного старту Defence City необхідно ухвалити три законопроєкти:

• №13420 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (прийнятий Верховною Радою 21 серпня, направлений на підпис президенту 26 серпня);
• №13421 «Про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (прийнятий ВР 21 серпня, направлений на підпис президенту 26 серпня);
• 13422-1 «Про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (прийнятий у першому читанні 16 липня).

Пакет документів був зареєстрований у парламенті 25 червня 2025 року. Перші два документи швидко пройшли «кола пекла» ВР та правки зброярів після першого читання. Минулого тижня Верховна Рада ухвалила їх у другому читанні та в цілому.

А третій законопроєкт наразі прийнятий лише за основу. Він «завис» на розгляді в Комітеті ВР з питань бюджету. В об’єднанні «Технологічні Сили України» припускають, що документ може «піти» на наступне засідання парламенту.

Навіщо Україні ще один податковий режим?

Ініціатори Defence City – 127 народних депутатів на чолі з Данилом Гетманцевим – у пояснювальних записках до законопроєктів очікувано заявили про стратегічне значення розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК).

«Від початку повномасштабного вторгнення українська оборонна промисловість зросла у 35 разів, що свідчить про успішну розбудову конкурентоспроможної індустрії. Унікальний досвід і потенціал українських підприємств має бути ефективно використаний як для подальшого підвищення обороноздатності в умовах воєнного стану, так і для залучення інвестицій та розвитку експортного потенціалу, зокрема в рамках представленої Президентом України програми Build with Ukraine2», – пояснюють депутати.

Але є проблеми, які перешкоджають розвитку галузі. Їх ініціатори Defence City пропонують розв'язати за допомогою внесення змін до Податкового, Митного та Бюджетного кодексів.

«Наразі оборонна промисловість розвивається в умовах постійних обстрілів, дефіциту компонентів, необхідності оперативної доставки зброї на передову та швидкого масштабування виробництва…. Законодавчі ініціативи передбачають створення унікального правового режиму Defence City шляхом створення найкращих умов для їх підтримки (виробників. – Mind) та стимулювання подальшого розвитку», – йдеться в пояснювальних записках.

Які саме «найкращі умови» пропонуються зброярам?

Держава ініціює чимало преференцій.

Податкові пільги до 1 січня 2036 року. Йдеться про звільнення від чотирьох податків:

• на прибуток – за умови реінвестування прибутку протягом наступного року на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій тощо та без права виплати дивідендів (крім дивідендів на користь держави);
• земельного;
• на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
• екологічного.

У редакції першого читання одного з прийнятих законопроєктів була норма, що зобов’язувала підприємства після виключення з Defence City через порушення умов сплатити податки та штрафи в повному обсязі за весь період перебування у податковому режимі. До другого читання цю норму виключили.

Захист інформації про підприємства ОПК. Адреси, фінансові та операційні показники Defence-виробників – одна із цілей російської розвідки. Але й досі – на 11 році війни – багато інформації все ще можна знайти у відкритому доступі: через «стандарти» тендерної документації тощо.

Тож для резидентів пропонується додатковий захист:

• можливість зазначати як місцезнаходження будь-яку адресу, за якою забезпечується зв’язок із компанією;
• обмеження доступу до електронних реєстрів, що містять інформацію про резидентів Defence City;
• право не оприлюднювати фінансову й операційну звітність до завершення воєнного стану

«Ці норми мають важливе значення для безпеки та стабільної роботи критично важливих підприємств. Ми виступаємо за поширення такого підходу на весь сектор ОПК», – уточнюють в об’єднанні «Українська рада зброярів».

Окремо в «пакеті» є норми про створення реєстру Defence City з повноцінним захистом даних. Держателем реєстру має стати Міноборони, а порядок його ведення затвердить Кабмін.

Спрощена процедура отримання дозволу для експорту. Деталі цієї процедури ще має виписати Кабмін. Поки що в ухваленому законопроєкті №13420 – загальна картина: «експорт розпочинається після отримання дозволу, який видається центральним органом виконавчої влади…, за спрощеною процедурою у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів, а також за умови сплати ліцензійного збору».

Заява експортера має розглядатися максимум 15 днів.

Ліцензійний збір – сплачуватися на спецрахунок Міноборони. Методику обчислення цього збору також визначатиме Кабмін.

Спрощення митних процедур. Зараз в Україні діє «інститут авторизації для поміщення товарів у митний режим». Ініціатори Defence City пояснюють, що ці «митні формальності впливають на строк митного оформлення, зокрема це стосується й товарів оборонного призначення».

Тож для резидентів Defence City – на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його скасування – запроваджуються деякі послаблення: підприємства звільняються від обов’язку надання відомостей про місцезнаходження та переміщення товарів між різними місцями на митній території України; про місцезнаходження бухгалтерської, комерційної та транспортної документації тощо.

Підтримка при релокації підприємств. У 2026–2028 роках 50% податку на доходи фізичних осіб від резидентів мають зараховуватися до спецфонду бюджету територіальної громади, територію якої обрано для релокації. Далі ці кошти мають йти на створення інфраструктури та іншу підтримку релокації підприємств ОПК.

Ця норма міститься в законопроєкті №13422-1, який поки прийнято в першому читанні.  

Можливий особливий валютний режим від Нацбанку. Його деталі не уточнюються. В ухваленій версії законопроєкту №13420 Національному банку рекомендується протягом двох місяців із дня набрання чинності закону «встановити особливості здійснення валютних операцій і валютного нагляду» резидентів.

Які компанії не візьмуть до Defence City?

Держава виставляє перелік з 11 «запобіжників». Резидентами режиму не зможуть стати юрособи, які:

• не є платником податку на прибуток підприємств (тобто стартапи, розробки яких не мають замовлень);
• зареєстровані на території та/або відповідно до законодавства іноземної держави;
• мають статус неприбуткового підприємства, установи, організації;
• порушили вимоги законодавства щодо надання інформації про структуру власності (у тому числі про бенефіціарів);
• мають будь-який зв'язок у структурі власності з росією;
• у статутному капіталі якої понад 25% прямо або опосередковано належать юрособам, зареєстрованим у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до переліку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
• знаходяться під санкціями (у тому числі пов’язані з санкційними особами);
• визнана банкрутом;
• перебуває у процесі припинення, крім перетворення;
• має заборгованість зі сплати податків;
• стосовно якої протягом останніх 12 місяців встановлено факт прострочення з її вини постачання продукції Силам оборони строком на понад 60 днів (це повинно бути підтверджено повідомленням державного замовника, актом перевірки, рішенням суду або письмовою заявою самої компанії).  

У редакції першого читання був ще один пункт: «застосовує спеціальні режими оподаткування». Втім його прибрали.

«До другого читання включили можливість одночасного резидентства в Дія Сіті та Defence City. Проте в такому випадку компанія не матиме права на податкові пільги Defence City», – пояснюють в Українській раді зброярів.

Які підприємства можуть стати резидентами Defence City?

Компанії-кандидати мають подати до Міноборони заяву про включення до переліку підприємств ОПК та довести, що відповідають двом вимогам.

Перша: кваліфікований чистий дохід із продажу товарів власного виробництва, виконання робіт або надання послуг у сфері оборони має бути не менше 75% від загального доходу. Для підприємств літакобудування – 50%.

У редакції першого читання йшлося про 90%. В Українській раді зброярів пояснюють, що зміна норми відкриває Defence City для більшої кількості компаній.

Також до другого читання в документі уточнено, які види доходу зараховуються до кваліфікованого:

– реалізація товарів, надання послуг і виконання робіт;

– благодійні кошти, використані для виробництва;

– доходи від участі в державних контрактах як субпідрядник або співвиконавець;

– постачання компонентів іншим резидентам Defence City для виконання державних оборонних замовлень.

Друга вимога: підприємство має бути зареєстровано в межах областей, перелік яких визначає Міністерство оборони.

За що компанії можуть виключити з Defence City?

Окрім невиконання вищезгаданих двох вимог під час роботи в спецрежимі, підприємствам може «прилетіти» за порушення обов’язку щодо:

• своєчасного та в повному обсязі подання звітності до Міноборони;
• своєчасної та в повному обсязі сплати ліцензійного збору в разі експорту.

Чи згоден ринок із цими вимогами та преференціями?

У двох великих об’єднаннях Defence-виробників – Технологічних Силах України (включає понад 60 компаній) і Українській раді зброярів (близько 300 підприємств) – підтримують майбутній пакет законів.

В Українській раді зброярів  уточнюють, що до другого читання виробники разом з держорганами внесли чимало правок.

«Наразі критичних зауважень щодо концепції немає. Це означає, що документи пройшли важливу перевірку на відповідність реальним потребам оборонних підприємств», – кажуть в об’єднанні.

Основні зміни в законопроєктах між першим і другим читанням

Джерело: Українська рада зброярів

Коли Defence City повноцінно запрацює?

Не раніше початку 2026 року. Після ухвалення парламентом всього пакету законопроєктів і підпису президента Кабміну знадобиться ще декілька місяців для розробки додаткових нормативних актів.