Ще один «мертвий» договір? АРМА поспішає знайти управителя для «Моршинської» за старою процедурою і з порушеннями

Корпоративні права компаній групи IDS Ukraine ось-ось можуть передати у власність держави. На цьому наполягає Міністерство юстиції, позов якого про націоналізацію розглядає Вищий антикорупційний суд. Це – ідеальний для держави варіант, адже тоді весь чистий прибуток компаній іде в держбюджет.

Але в АРМА вирішили не чекати рішення суду та поспіхом оголосили конкурс на управління активами IDS. У минулій публікації Mind пояснював, чому конкурс проводиться всупереч закону. Для держави це значить, що вона отримає не 100%, а лише 70% чистого прибутку компаній. А решту – забере собі управитель: ми підрахували, що йтися може про сотні мільйонів гривень.

Втім, проаналізувавши тендерну документацію, можна припустити, що потенційний переможець підпише «мертвий» договір. І держава не отримає очікуваних доходів взагалі. Чому так – розбирався Mind.

Поспіх АРМА

За новим – реформаторським – законом про АРМА активи ділять на дві категорії: прості та складні. І для складних (до яких належить IDS) управління стає більш формалізованим, з більшим контролем і з більшим захистом інтересів держави. Управителя відбирає спеціальна комісія, передача можлива лише після затвердження орієнтовного плану управління, а сам управитель відповідає за збереження чи збільшення вартості активу. Також учасникам конкурсу новий закон дає 20 днів на підготовку документів – замість 14 днів, як зараз.

Спеціальний конкурс за новою процедурою запрацює вже з 30 січня 2026 року. Але в АРМА вирішили не чекати: оголошення про закупівлю з’явилося на платформі Prozorro 28 листопада 2025 року.

Як раніше писав Mind, вагомих аргументів щодо того, чому АРМА не хоче зачекати кілька тижнів, щоб провести конкурс для «Моршинської» максимально прозоро, тимчасова очільниця Ярослава Максименко підібрати не змогла. Зазначивши лише, що в неї «немає завдання не виставляти складні активи на конкурс».

За тиждень до завершення конкурсних торгів (результати оголосять вже 12 грудня), Максименко заявила, що «інтерес до активів високий і зростає». І це зрозуміло – переможець Поспіх АРМА

За новим – реформаторським – законом про АРМА активи ділять на дві категорії: прості та складні. І для складних (до яких належить IDS) управління стає більш формалізованим, з більшим контролем і з більшим захистом інтересів держави. Управителя відбирає спеціальна комісія, передача можлива лише після затвердження орієнтовного плану управління, а сам управитель відповідає за збереження чи збільшення вартості активу. Також учасникам конкурсу новий закон дає 20 днів на підготовку документів – замість 14 днів, як зараз.

Спеціальний конкурс за новою процедурою запрацює вже з 30 січня 2026 року. Але в АРМА вирішили не чекати: оголошення про закупівлю з’явилося на платформі Prozorro 28 листопада 2025 року.

Як раніше писав Mind, вагомих аргументів щодо того, чому АРМА не хоче зачекати кілька тижнів, щоб провести конкурс для «Моршинської» максимально прозоро, тимчасова очільниця Ярослава Максименко підібрати не змогла. Зазначивши лише, що в неї «немає завдання не виставляти складні активи на конкурс».

За тиждень до завершення конкурсних торгів (результати оголосять вже 12 грудня), Максименко заявила, що «інтерес до активів високий і зростає». І це зрозуміло – переможець зможе за лічені місяці заробити понад 400 млн грн.  

Але це – в теорії.

Бо перед тим, як оголосити конкурс на управителя активом, АРМА мала підготувати й погодити з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) орієнтовний план управління активом – документ, де описані мета, кроки та очікувані результати управління. Такий план тепер обов’язковий за законом – ця норма діє з 30 липня 2025 року.

Якщо такого плану немає, то нема і чітких критеріїв для роботи управителя. І стає незрозуміло, яких результатів держава має очікувати від управління активом.

Втім, проаналізувавши оголошення про конкурс на управління корпоративними правами IDS, бачимо, що цих матеріалів там немає. А отже, навіть якщо АРМА визначить переможця і підпише із ним договір, справа може закінчитися в суді, бо власники можуть оскаржити конкурс, адже він проведений із порушеннями закону. І, як показує практика, у таких випадках адміністративні суди стають на бік позивача.

Попри заяви АРМА про «високий інтерес до активів», потенційні учасники конкурсу масово скаржаться на дискримінаційні вимоги. Зокрема щодо необхідності мати досвід саме з виробництва, тоді як 90% компаній на ринку напоїв – це дистриб’ютори, й Антимонопольний комітет України (АМКУ) традиційно визнає такі вимоги незаконними.

Наприклад, у скарзі на Prozorro ТОВ «Геологічна інвестиційна група» вказує, що АРМА забороняє змінювати офіс протягом року й вимагає досвіду у виробництві напоїв – хоча управляти потрібно корпоративними правами, а не заводами.

Інший учасник – ТОВ «Войцехівський олійноекстракційний завод» – звертає увагу, що агентство не провело навіть базову ідентифікацію активів, приховало реальні критерії доходу (тому не зрозуміло, звідки у документації на тендер взялося, що дохід за управління корпоративними правами групи становить 417 млн грн на рік) і включила до проєкту договору норми, які суперечать закону про акціонерні товариства.

Учасники конкурсу у своїх зверненнях до АРМА наголошують і на тому, що тендер переповнений неузгодженостями – від різних строків дії пропозицій до вимоги підтверджувати кваліфікацію дипломами, яких у державній базі освіти просто не існує.

Правила «зі стелі»

Новий закон «Про АРМА» говорить, що зараз саме Кабінет Міністрів має визначити, як проводити конкурси на управління. Для цього уряд має прописати цілу низку нормативних актів.

Не дочекавшись, поки уряд закінчить роботу над нормативною базою, щоб таки виставити активи IDS на конкурс, в АРМА всупереч закону вигадали власну версію «примірного договору управління у вигляді частки у статутному капіталі».

І прикріпили цей договір до матеріалів закупівлі.

Оскільки формулу розрахунку вартості предмета закупівлі уряд ще не затвердив в рамках реформи АРМА, тут мали використати методику Міністерства економіки, яка існує ще з 2020 року. Мінекономіки пропонує визначати вартість закупівлі трьома способами: порівняти з ринковими цінами, з цінами попередніх закупівель або розрахувати очікувану ціну за товарами та послугами, які держава контролює через ціни й тарифи.

У тендерній документації не згадується, що використовувався хоч якийсь із наведених методів. Тобто можна припустити, що в АРМА придумали свою формулу «зі стелі».

І це було передбачувано – адже, як ми вже писали, АРМА так і не зробила оцінку активів IDS Ukraine: із семи активів, які виставили на конкурс, оцінку провели лише для двох. Наприклад, досі невідома вартість заводу, який випускає мінеральну воду «Моршинська» – ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар».

Оскільки держава не знає, скільки реально коштує майно, то і складно об'єктивно оцінити, чи ефективно ним управляють.

У кваліфікаційних вимогах АРМА передбачила, що учасник конкурсу має мати офіс з технікою та персоналом – щонайменше 15 фахівців із профільною вищою освітою та мінімум трирічним досвідом, підтверджений досвід виконання аналогічних договорів за останній рік, а також річний дохід – лише 300 тис. грн.

Найбільш дискусійним виявився пункт про «аналогічний досвід», сформульований одразу під два різні напрями – виробництво напоїв і торгівлю ними, а також управління нерухомістю. Без пояснення, чи потрібен досвід в обох сферах одночасно.

Після змін до тендерної документації від 3 грудня 2025 року вимогу пом’якшили, дозволивши підтверджувати досвід також управлінням нерухомим майном «та/або», що фактично відкриває двері для участі прямих конкурентів IDS Ukraine, як це вже було під час попередньої спроби АРМА знайти управителя.

Що в договорі?

На свій страх і ризик – без розроблених Кабміном підзаконних актів – АРМА підготувала і проєкт договору з управителем. У підготовленій для конкурсу версії договір складений як договір приєднання. Тобто потенційний управитель не може змінювати його умови та всупереч описаному у законі принципу про баланс сторін змушений погодитися з усім, що написано.

У підсумку управитель безальтернативно має погодитись, що за управління багатомільярдними активами «Моршинської» він має щомісяця заробляти 34,8 млн грн, з яких близько 10 млн грн – забирати собі, а решту – платити державі.

Також у договорі є пункт про «погоджені витрати» управителя – рамку якого також має прописати Кабмін, але ще не зробив цього. Тобто фактично АРМА перевищила свої повноваження – і тепер у договорі є пункти, які неможливо виконати або погодити законним шляхом.

Оскільки конкурс проводиться за старою процедурою, то перед тим, як почати управляти активом, управителю треба буде звернутися до АМКУ за дозволом на об’єднання або контроль кількох компаній. А це – завдання не з простих. Затягування видачі цього дозволу стало однією з головних причин, чому раніше компанія «Карпатські мінеральні води» не змогла виконати договір на управління активами групи IDS. У результаті цей договір анулювали.

Хоча в АРМА публічно запевняють, що до конкурсу допускають лише учасників без конфлікту інтересів, але в тендерній документації запобіжників від такого конфлікту немає.

Навпаки, як уже було сказано, вимоги до досвіду фактично допускають до конкурсу прямих конкурентів IDS – тобто компанії, чиї бізнес-інтереси потенційно суперечитимуть інтересам активу, яким вони мають управляти.

За нинішньою редакцією закону «Про публічні закупівлі» конфлікт інтересів розглядають як ситуацію, коли працівник замовника (у цьому разі – АРМА) може діяти на користь власних приватних інтересів. Цей закон не передбачав випадків, коли сам управитель активів може мати конфлікт інтересів із компаніями, якими він керує.

Цю проблему має усунути нова редакція закону, що набуде чинності з 30 січня 2026 року. Вона прямо забороняє участь у конкурсі компаній, які виробляють чи продають взаємозамінну продукцію, використовують аналогічну сировину або залежать у ціноутворенні від бізнесу, активи якого передаються в управління.

Оскільки АРМА поспіхом написала умови конкурсу «зі стелі», не дочекавшись базових нормативних документів за редакцією уряду, та через відкладальні умови, наприклад необхідний дозвіл АМКУ, управитель не зможе розпочати управління відразу після його підписання. Тобто договір існуватиме юридично, але фактично залишатиметься «мертвим» до виконання всіх вимог і набрання чинності нових правил із 30 січня лютого 2026 року.