Як на цінні папери Угорщини вплинули низькі рейтинги Орбана та чи втримається він у кріслі на виборах 12 квітня

У січні та лютому 2026 року інвестори активізували купівлю угорських державних облігацій, акцій і національної валюти (форинт) на тлі результатів соціологічних опитувань, які вказують на можливу поразку провладної партії «Фідес» Віктора Орбана на майбутніх парламентських виборах 12 квітня 2026 року.

На думку інвесторів, це розблокує фінансову допомогу Євросоюзу Угорщині на суму близькоя 20 млрд євро, які були заблоковані через порушення стандартів ЄС у низці сфер (верховенство права, права людини, корупція, законодавство про біженців тощо). 

Рятувати Орбана в лютому навіть приїхала делегація адміністрації Дональда Трампа на чолі з держсекретарем США Марко Рубіо. Сам же Орбан, який відкрито підтримує кремлівську позицію в російсько-українській війні, активізував антиукраїнську риторику, намагаючись блокувати будь-яку ініціативу в підтримку України. Він же звинувачує нашу державу у втручанні у виборчі перегони на  боці опозиціонера Петера Мадяра.

Mind розбирався, які передумови та очікування склалися в Угорщині напередодні парламентських виборів. 

Що відбувається на ринку цінних паперів

За розрахунками Bloomberg, у січні угорський фондовий індекс BUX підскочив на 16%, а його рівень став найвищим за останні п’ять років. У лютому відбулася незначна корекція на зниження, але в річному вимірі він демонструє високу позитивну динаміку. 

З початку року помітно збільшився попит на 10-річні форинтові облігації. Показник їхньої доходності найнижчий із кінця 2024 року, що свідчить про зростання ціни облігацій. Дорожчала і національна валюта – у лютому форинт досяг дворічного максимуму вартості щодо євро.

Загалом наприкінці лютого ажіотаж навколо угорських цінних паперів ущух: ринки щодо січня стабілізувалися (зростання якщо і відбувається, то вже меншими темпами), на інвесторів перестали сильно впливати політичні причини (можливий програш на виборах Орбана).

Основний прогноз експертів щодо подальшої кон’юнктури: якщо навіть партія «Фідес» у квітні виграє, то це не призведе до падінь на ринках, а от якщо програє – можна очікувати на черговий бум попиту на облігації, акції та форинт. Основне ж побоювання пов’язане зі сценарієм, якщо політичні противники отримають паритет за результатами виборів, і жодна з партій не зможе сформувати коаліцію.

Порівняння динаміки вартості угорського форинта до євро та інших європейських валют

Які причини ринкового оптимізму

Шістнадцятирічний курс прем'єр-міністра Віктора Орбана на розбудову «неліберальної демократії» став гальмом для угорської економіки. Через постійні суперечки з Євросоюзом країна опинилася в ситуації економічного застою: у 2023–2024 роках річні темпи зростання реального ВВП ледь сягали позначки 0,6%, і, за попередніми прогнозами, у 2025 році вони можуть бути ще меншими. Це на 1–1,5 в. п. менше, ніж у середньому по ЄС. Тож можна говорити про значну економічну стагнацію в країні. 

Рейтинги головного суперника провладної «Фідес» – опозиційної партії «Тиса» під керівництвом колишнього соратника Обрана Петера Мадяра – повернули Угорщину в поле зору інвесторів.

Ринки реагують на Мадяра як на фігуру, здатну розблокувати європейське фінансування та стабілізувати національну економіку. У політичній програмі, оприлюдненій 7 лютого, партія «Тиса», зокрема, обіцяє повернутися до дотримання фіскальної дисципліни ЄС щодо дефіциту державного бюджету та рівня державного боргу.

Такий крок має на меті відновити довіру ринків і розблокувати мільярди коштів з різних європейських фондів. 

Наприкінці 2022 року Європейський Союз заблокував близько 30 млрд євро для Угорщини через недотримання стандартів у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Після проведення деяких реформ частину коштів Будапешту все ж розблокували. Водночас, згідно зі звітом Transparency International за 2024 рік, опублікованим у лютому 2025 року, Угорщина була втретє поспіль визнана найкорумпованішою країною Євросоюзу.

Боротьба з корупцією та незалежність від рф: що обіцяє Мадяр

Угорський «новий курс» передбачає відбудову «спалених мостів» з Європою: відновлення довіри із союзниками по ЄС і НАТО та «встановлення передбачуваної і досяжної дати» для запровадження євро. Така політика в очах інвесторів перетворює Угорщину в  «безпечну гавань» із чіткими правилами гри.

Серед обіцянок «Тиси» – прозора конкуренція для бізнесу, трансформація держзакупівель, нульова толерантність до корупції, сприятливі умови для стартапів, цифровізація та впровадження ШІ. 

«Тиса» планує знизити податок із 15% до 9% для тих, хто заробляє менше середньої зарплати. Водночас запровадити податок «на багатство» – 1% для статків понад 1 млрд форинтів (приблизно 2,7 млн євро), а також спростити податкову систему. 

Програма передбачає розширену соціальну підтримку: нульовий ПДВ на ліки та збереження 13-ї та 14-ї пенсій, збільшення витрат на медицину до 7% ВВП і створення міністерства екології.

Водночас, як зазначає Bloomberg, відкритим залишається питання джерел фінансування цієї політики, оскільки детальні розрахунки у програмі відсутні. 

Звідки взявся Петер Мадяр 

Ще донедавна Мадяр був одним із «гвинтиків» політичної системи Орбана. Юрист за освітою, племінник угорського президента початку 2000-х Ференца Мадла (нині покійного) та колишній член провладної партії «Фідес», він представляв інтереси уряду Орбана в ЄС і керував державними установами, серед яких Угорський банк розвитку (MFB; Hungarian Development Bank).

Проте громадськості він був більш відомий як чоловік міністерки юстиції Юдіт Варги. Попри їхнє розлучення, саме Варга відіграла ключову роль у становленні Мадяра як політика: її скандальна відставка спровокувала його власний «розворот» і блискавичний старт як лідера опозиції.

У 2024 році в Угорщині стався «педофільський скандал» – президентка та соратниця Віктора Орбана Каталін Новак помилувала чоловіка, засудженого за покривання педофіла. Це збурило угорців, тож очікувано полетіли голови – президентка подала у відставку, а за нею й міністерка юстиції Варга, яку називали фавориткою Орбана. Вона мала бути обличчям «Фідес» на виборах до Європарламенту.

У квітні 2024 він приєднався до маловідомої тоді консервативної Партії поваги та свободи (угорською – Tisztelet és Szabadság Párt, Tisza), ставши заступником голови. Їздив по країні, збирав мітинги, ходив на телеефіри й уже на виборах до Європейського парламенту в червні того ж року «Тиса» здобула друге місце після провладної «Фідес», завівши сімох своїх депутатів до законодавчого органу ЄС.

Проте основна мета Мадяра – прем’єрське крісло. Він навіть заявляв, що відмовиться від депутатського мандату в Європарламенті, якщо це перешкоджатиме його підготовці до парламентських виборів. 

Передвиборча стратегія Орбана: створення образу «зовнішнього ворога»

Відносини між Києвом і Будапештом ніколи не були «теплими». Маніпулюючи питанням нацменшин, Орбан штучно гальмував євроінтеграцію України. Тому, попри часткову технічну готовність України, у 2025 році не вдалося відкрити жодного переговорного кластера щодо вступу до Євросоюзу. 

Окрім того, Будапешт постійно блокує пакети фінансової допомоги Україні (зараз через нього проблемним залишається виділення 90 млрд євро кредиту ЄС) та нові санкції проти росії. Орбан заявляв, що його стратегічною метою є повне скасування обмежень Євросоюзу, запроваджених проти москви. Себе угорський прем’єр позиціює як єдиного європейського лідера, здатного вести діалог із путіним, до якого навіть літає у москву.

Причини нинішнього загострення між Україною та Угорщиною варто шукати в угорських виборчих перегонах. Для Орбана і його партії «Фідес» конфронтація з Києвом стала інструментом боротьби проти «Тиси», яка стрімко завойовує симпатії угорців.

«Фідес» вибудовує свою виборчу кампанію на перевіреній стратегії – мобілізації виборців через конструювання образу «зовнішнього ворога», розповіла ВВС старша наукова співробітниця Центру суспільних наук будапештського університету імені Лоранда Етвеша Чілла Фединець.

Водночас риторика Орбана щодо України стає все більш агресивною. За лічені місяці до виборів в Угорщині напруженість між країнами сягнула критичної межі. Орбан відкрито називає Україну ворогом Угорщини та звинувачує у втручанні у виборчий процес на боці Мадяра.

Чи потопить «Тиса» режим Орбана: результати опитування

А втім, у поточному протистоянні поки більше шансів виграти вибори в парламент, що відбудуться 12 квітня, має «Тиса». 

Згідно з опитуванням угорського незалежного центру Median, проведеним з 18 до 23 лютого, «Тиса» збільшила свою перевагу над «Фідес» до 20 в. п. серед тих, хто визначився – 55% проти 35%. Наприкінці січня співвідношення було 53% проти 37%. Тобто партія Мадяра додає прихильників, а Орбан навпаки втрачає.

Серед усіх опитаних виборців розрив становить 11 в. п. – 42% проти 31%. Місяць тому «Тиса» випереджала «Фідес» за цим показником лише на 7%.

Серед прихильників «Тиси» піти на дільниці планують майже всі –  97%. У «Фідес» цей показник становить 85%.

Попри очевидну перевагу «Тиси», «Фідес», після 16 років при владі, не можна списувати з рахунків, застерігає аналіткиня консалтингової компанії Eurasia Group Орсоля Рачова. 

Раніше експерти фінансової корпорації Citigroup Inc. називали ситуацію напередодні голосування в Угорщині «вкрай невизначеною». На їхню думку, для інвестиційного клімату найнебезпечнішим сценарієм є «підвішений» парламент, де жодна політична сила не зможе сформувати стійку більшість.

Якою є політична система в Угорщині

Угорщина – парламентська республіка. Законодавча влада представлена однопалатним парламентом – Національною асамблеєю Угорщини (Országgyűlés). Він складається з 199 депутатів, яких обирають кожні чотири роки за змішаною виборчою системою: 106 депутатів – за мажоритарною, 93 – за партійними списками. Вибори проходять в один тур – для перемоги не потрібно понад 50% голосів.

Парламент на таємному голосуванні обирає президента на п’ять років, а той вже пропонує кандидата на пост прем’єр-міністра (зазвичай це лідер керівної партії). Для цього йому потрібно 50% +1 голос, тобто 100 голосів депутатів. 

Зараз у Орбана є 133 голоси (дві третини), які забезпечують дві партії: впродовж останнього десятиліття в країні домінує альянс партій «Фідес» і KDNP (Християнсько-демократичної народної партії).

Раніше голоси, які йшли за кандидатами, що програли в одномандатних округах, додавалися до голосів за партійними списками у спробі збалансувати кількість голосів за певні партії з їхньою часткою місць у парламенті.

Наприклад, якщо кандидат від партії А здобував 400 голосів в окрузі, а кандидат від партії Б – 200 голосів, то голоси, які були «втрачені», тобто 200 голосів, поданих за кандидата від партії Б, додавалися до голосів за партійними списками партії Б, щоб компенсувати програш. 

Такий механізм діє і в інших країнах зі змішаною системою – Німеччині, Новій Зеландії, раніше – Італії. Проте орбанівська модель є дійсно унікальною, оскільки передбачає ще й «компенсацію переможцю».

Завдяки цьому механізму партії-лідери отримують ще більше мандатів, посилюючи дисбаланс у парламенті. Дві третини голосів (як це зараз де-факто є в Орбана) дозволяє владі, тобто прем’єр-міністру змінювати Конституцію, приймати будь-які закони, призначати ключових осіб без спротиву опозиції. Адже саме в руках прем’єра зосереджена реальна влада. Він визначає напрямки державної політики, формує склад кабінету міністрів і має виключне право звільняти очільників міністерств. 

Президент виконує переважно церемоніальні функції: представляє країну на міжнародній арені, пропонує депутатам кандидатів на прем’єрське крісло, ветує закони (яке парламентська більшість може обійти, і тоді президент буде зобов’язаний підписати документ).

Яка позиція «Тиси» щодо України 

На відміну від Орбана, «Тиса» прямо не виступає проти вступу України до ЄС, але наполягає на проведенні необхідних для цього реформ в самій Україні. Така позиція дозволяє партії тримати курс на Євросоюз і при цьому захищатися від закидів «Фідес», яка звинувачує їх у роботі в інтересах України, пишуть аналітики Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR). 

Петер Мадяр також просуває ідею, що рішення Угорщини про вступ України до ЄС повинно бути імплементоване через проведення референдуму в країні.

Експерти вважають, що «Тиса» перестане блокувати допомогу Україні, як це робить нинішній уряд. Проте розраховувати на допомогу Угорщини, зокрема військову, не варто. Раніше Мадяр заявляв, що Будапешт не постачатиме зброю та не відправлятиме своїх солдатів в Україну.

Ця поїздка була також перевіркою настроїв угорського електорату щодо війни росії проти України, зазначив директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський у коментарі Радіо Свобода.

«Є проблема з правами угорської нацменшини в Україні, є страх угорців перед війною, є небажання і страх посваритися з росією, бо це ціни на комуналку. Але, окрім цього всього, є ще чимало інших способів підтримувати Україну з боку Угорщини як надійного союзника ЄС і НАТО. Саме цю політичну нішу Петер Мадяр тестує», – розповів Тужанський.

Імовірно, Мадяр не буде так відверто «топити» проти України, як Орбан. Тож його перемога дасть можливість Будапешту та Києву розпочати конструктивний діалог.