Недружній жест: як Ізраїль став кінцевим пунктом для краденого українського зерна
Mind Explains

Недружній жест: як Ізраїль став кінцевим пунктом для краденого українського зерна

І чим ускладнене правове розв’язання цієї проблеми на користь України

Недружній жест: як Ізраїль став кінцевим пунктом для краденого українського зерна
Балкер Abinsk проходить Босфор на шляху до Ізраїлю
Автор фото: Йорук Ішик (Yörük Işık)

Широкий розголос рейсу судна Abinsk до ізраїльського порту Хайфа цього місяця відкрив те, що перебувало у тіні: Ізраїль імпортує зерно, яке походить із окупованих територій України. Чимдалі, тим очевиднішим ставало, що ізраїльська влада ігноруватиме запит України на правове вирішення проблеми.

Серед тих, хто дослідив і підтримував публічний розголос цієї проблеми – українські волонтери-розслідувачі проєкту SeaKrime. Вони надали нашій редакції докази, що вантаж судна Abinsk походить з окупованої території України. А до формування суднової партії причетне інше судно, яке вже три роки перебуває під санкціями США: воно незаконно зайшло до порту Керч в анексованому Криму й забрало вантаж зерна, який потім перевантажили на Abinsk.

Паралельно, як заявив президент України Володимир Зеленський, ще одне судно з таким зерном прибуло в порт Ізраїлю та готується до розвантаження. Через що Україна ініціює відповідний санкційний пакет. Також Євросоюз розглядає можливість запровадження санкцій проти фізичних і юридичних осіб Ізраїлю, які допомагають росії їх обходити.

Mind відтворив обставини подій, з’ясувавши подробиці завантаження та рейсу балкера Abinsk до Хайфи, у ширшому контексті можливого правового розв’язання цієї проблеми.

Чого добивалося МЗС України?

23 березня 2026 року на зовнішній рейд найбільшого ізраїльського порту Хайфа став балкер Abinsk під прапором росії. У його трюмах – близько 44 тис. тонн пшениці. На рейді судно перебуватиме впродовж наступних 20 днів.

У той самий день, 23 березня, Україна поінформувала ізраїльських партнерів про судно й можливе походження вантажу з тимчасово окупованих територій України та наголосила на неприпустимості імпортних операцій із такою продукцією, повідомило Міністерство закордонних справ (МЗС) України.

«Були отримані запевнення щодо належного реагування. Водночас викликає занепокоєння, що, попри надану інформацію та контакти між сторонами, 12–14 квітня судну було дозволено розвантаження в порту Хайфа», – зазначило МЗС.

За інформацією міністерства, на підставі матеріалів Офісу Генпрокурора України, разом з ухвалою українського суду про арешт судна та вантажу в рамках кримінального провадження, українська сторона направила запит про міжнародну правову допомогу до Ізраїлю та розраховує на застосування відповідних правових механізмів.

«МЗС України очікує, що ізраїльська сторона ухвалить виважене та правомірне рішення і задовольнить відповідне клопотання української сторони, зокрема арештує зазначену партію зерна, аби запобігти подібним ситуаціям у майбутньому», – вказано в повідомленні.

Що доводять факти?

Широкого публічного розголосу рейс судна Abinsk набув після оприлюднення відповідного фактажу журналісткою Катериною Яресько, учасницею проєкту розслідувань SeaKrime центру «Миротворець».

SeaKrime належить до волонтерських проєктів, які допомагають виявляти та документувати, по-перше, випадки незаконних суднозаходів комерційних суден до портів на окупованій території України, офіційно закриті наказами Міністерства інфраструктури. По-друге – злочинну діяльність російських окупантів, пов’язану з розграбуванням і вивезенням морським шляхом українського зерна та інших товарів з окупованих територій України.

Відповідно до норм міжнародного права, привласнення майна на окупованій території визначається як розграбування, класифікується як воєнний злочин і передбачає кримінальну відповідальність.

Проєкт збирає та публікує докази, що дозволяють обґрунтовано підозрювати учасників логістично-торговельних операцій у незаконній діяльності. Перша така публікація на сайті проєкту датується груднем 2016 року.

Зібрані SeaKrime факти свідчать, що судно Abinsk завантажило близько 44 тис. тонн пшениці на рейдовій стоянці російського порту Кавказ. Формування суднової партії здійснювалося впродовж більш ніж місячного періоду шляхом рейдових перевантажувальних операцій за участі менших суден, котрі могли доправляти вантажі з портів на окупованій території України.

Яресько надала Mind пакет фотокопій документів, які доводять: щонайменше один вантаж пшениці потрапив на борт судна Abinsk із порту Керч в анексованому Криму.

Зокрема, копія нотісу про готовність (Notice of Readiness), підписаного капітаном судна Leonid Pestrikov 4 лютого, свідчить, що судно пришвартувалося до причалу №6 порту Керч і готове прийняти вантаж пшениці обсягом 7500 тонн. Судно мало доправити цей вантаж до рейдового перевантажувального району порту Кавказ із «подальшим перевантаженням у морське судно та відправкою до Ізраїлю», свідчить копія вантажного маніфесту, оформленого 6 лютого.

Копія іншого нотісу про готовність, підписаного капітаном судна Leonid Pestrikov 6 лютого, вказує, що судно прийшло до визначеного координатами місця та готове розвантажитися. І зрештою, копія генерального акту, оформленого 7 лютого, засвідчує факт перевалки партії пшениці обсягом 7560 тонн із судна Leonid Pestrikov на судно Abinsk, місце операції – рейдовий перевантажувальний район №451 порту Кавказ.

Джерело копій документів: SeaKrime

Доправлений із порту Керч вантаж становив шосту частину суднової партії Abinsk загальним обсягом 43,765 тис. тонн, країна призначення якої – Ізраїль. Логічно припустити, що інші вантажі могли мати аналогічне походження.

Чи розвантажилося судно в Хайфі?

Після повного завантаження Abinsk вийшло в рейс 17 березня, пройшло Босфор 19 березня і дісталося зовнішнього рейду порту Хайфа 23 березня. До самого порту судно зайшло 12 квітня й вийшло з нього 15 квітня.

Коли балкер зайшов до Хайфи, його вантажний статус у MarineTraffic визначався як «завантажений», коли вийшов із порту – «у баласті».

Після виходу з Хайфи судно взяло курс на Дарданелли, пройшло Босфор 20 квітня, вказуючи пунктом призначення той самий російський порт Кавказ.

Щоб додатково довести факт розвантаження судна в Хайфі, Яресько наводить фотосвідчення відомого турецького блогера й шипспотера Йорука Ішика (Yörük Işık). Надані ним фото судна під час проходу Босфору в обох напрямках свідчать, що воно виходило з Чорного моря завантаженим, а поверталося – розвантаженим.

Недружній жест: як Ізраїль став кінцевим пунктом для краденого українського зерна
Візуальне підтвердження осадки судна під час проходження Босфору в обох напрямках
Автор фото: Йорук Ішик (Yörük Işık)

Як працює злочинна мережа окупантів? 

Вантажовідправником партії зерна з Керчі в копіях документів зазначено компанію «Хлєбком» (Краснодарський край). Вона систематично займається постачаннями краденого українського зерна з окупованих територій України. Зокрема, у 2024–2025 роках SeaKrime дослідив низку таких постачань, що здійснювалися прямими рейсами із Севастополя до Сирії, Єгипту, Лівану. Деякі судна, котрі їх виконували, згодом потраплять під санкції США або ЄС. 

А ось учасник описаної транспортної операції, суховантаж Leonid Pestrikov (IMO 9922122), перебуває під санкціями США з квітня 2023 року. Серед останніх виявлених випадків його незаконної діяльності – суднозаходи до порту Бердянськ у січні 2026 року та порту Маріуполь у вересні 2025 року. У Бердянську судно завантажило 7500 тонн пшениці, у Маріуполі – 6400 тонн металургійного коксу, вантажі планувалося доправити прямими рейсами до Туреччини й Алжиру відповідно.

Основний фігурант цієї історії – балкер Abinsk (IMO 9303869) – відносно новий учасник злочинної логістики окупантів. «Зазвичай судно стоїть на якірній стоянці порту Кавказ і займається перевантаженням. Це одна з ключових ланок у схемах із вивезення зерна з окупованих територій. Abinsk приймає таке зерно, доставлене з кримських портів, Бердянська або Маріуполя, потім перевантажує його на судна, котрі вирушають за призначенням», – повідомила Mind Катерина Яресько.

Власник балкера – компанія Strategic Grain Management LLC, зареєстрована в Дубаї. Крім Abinsk, вона володіє двома суховантажами – Isik 3 і Sofia. Останнє – постійний фігурант розслідувань SeaKrime. У 2024–2025 роках судно доправляло крадене українське зерно із Севастополя, обслуговуючи, зокрема, постачання «Хлєбкома».

Чи буде реакція Ізраїлю?  

Прийнятне рішення щодо постачання зазначеної партії зерна до Ізраїлю обтяжує відсутність укладеного Договору про правову допомогу між Україною та Ізраїлем, говорить Mind керівник практики морського права юридичної фірми «АНК» Артем Волков.

«Нагадаю, що Україна та Ізраїль не мають укладеного Договору про правову допомогу, на відміну від більшості європейських країн, котрі мають такі договори з нашою державою. Його відсутність значно ускладнює процедуру обміну юридичними документами, оскільки такий обмін може відбуватися виключно дипломатичним шляхом, тобто через посольства та МЗС. Очевидно, Ізраїль не став «автоматично» виконувати судове рішення, отримане від України, через відсутність договору про правову допомогу та необхідність додаткової перевірки фактів, наведених в ухвалі суду про арешт», – зазначив юрист.

Як додав Волков, «окрім того, Ізраїль, м’яко кажучи, дуже обережна країна щодо виконання запитів на правову допомогу, особливо, коли йдеться про примусові заходи на кшталт арешту осіб, суден або вантажів (майна). Мені особисто невідомі такі випадки».

Однак, за словами юриста, ніщо не заважає Ізраїлю перевірити факти, викладені в ухвалі українського суду шляхом запиту відповідних документів щодо походження вантажу. «Така перевірка можлива шляхом направлення запиту морському агенту (компанії, зареєстрованої за законами Ізраїлю), який був номінований (призначений) судновласником для суднозаходу до порту Хайфа. Чи надсилався такий запит, чи ні – ми не знаємо», – пояснив юрист.

До речі, проєкту SeaKrime відомий випадок, коли Ізраїль у 2023 році «завернув» судно з аналогічним вантажем після шестиденного очікування розвантаження поблизу Хайфи. Тоді країні вистачило втричі меншого строку, щоб ухвалити відповідне рішення.

На думку Волкова, корисним може бути медійний розголос цієї історії в самому Ізраїлі, зокрема, за активної участі посольства України, яке може поширити відповідну заяву та тримати проблему у фокусі уваги.

В аналогічний спосіб вчинив проєкт SeaKrime, розіславши наведений вище пакет копій документів ізраїльським журналістам. Згодом авторитетне місцеве видання Haaretz опублікувало результати власного розслідування, що доводить системний характер проблеми: цьогоріч в Ізраїлі розвантажили вже чотири партії краденого українського зерна, продовжуючи практику попередніх років.

Раніше історію також «підсвітили» деякі європейські медіа, зокрема Le Monde та Euronews, низка галузевих видань, відомі блогери. Принаймні Abinsk точно потрапив на радари спеціалістів, котрі формують санкційні списки.

Тим часом, у неділю, 26 квітня, до Хайфи наблизилося ще одне підозріле судно. За інформацією Яресько, балкер Panormitis (IMO 9445021) перевозить понад 25 тис. тонн зерна, що походить з окупованих територій України. До формування цієї суднової партії також причетне підсанкційне судно Leonid Pestrikov, яке доправляло вантажі з Бердянська та перевантажувало їх на Panormitis.

Як було зазначено на початку, Володимир Зеленський повідомив, що це судно вже знаходиться в порту Ізраїлю, а Україна готує санкційний пакет.  

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло