АРМА шукає управителя для IDS Ukraine: які колізії закладені в процедуру

15 травня Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) оголосило конкурс на відбір управителя для власності групи IDS Ukraine (великий виробник бутельованої води в Україні, ТМ «Моршинська» та «Миргородська»). Протягом наступного місяця держава визначить, хто управлятиме корпоративними правами активу вартістю понад 5 млрд грн. Mind розбирався, на яких умовах відбирають претендентів, проаналізувавши вимоги, які публічно висунули в АРМА.

Що не так з умовами конкурсу

Напередодні конкурсу компанія IDS Ukraine провела екскурсію на Моршинському заводі мінеральних вод «Оскар» для делегації АРМА. Під час цього візиту т. в. о. голови АРМА Ярослава Максименко наголосила: «Видно, що це хороший економічний об'єкт. Наше завдання – зберегти економічну вартість активу, його безперебійну роботу та людей, які її забезпечують».

Але є нюанс: уклавши договір з АРМА, контролювати бізнес новий управитель зможе недовго.

На 16 червня призначено останнє судове засідання у Вищому антикорупційному суді. Цього дня – ще до закінчення аукціону на Prozorro – може бути ухвалене рішення про націоналізацію корпоративних прав або їхньої частини групи компаній IDS Ukraine. Позивачем у цій справі є Міністерство юстиції України. Як показує судова практика, майже завжди подібні позови задовольняються. У разі такого сценарію потім актив передадуть до Фонду державного майна України, щоб продати.

Але навіть якщо судова тяганина триватиме довше (через потенційний розгляд справи в апеляційній інстанції), щоб надалі управляти активом, потрібно отримати дозвіл Антимонопольного комітету України. Адже контроль над одним із найбільших виробників мінеральної води в країні може вважатися концентрацією на ринку та здатен впливати на конкурентне поле в цьому сегменті.

Усе це займе ще кілька місяців.

Ще одним імовірним каменем спотикання для майбутнього управителя є те, що його права можуть бути анульовані після закінчення розгляду ще однієї судової справи. Йдеться про позов акціонерів-міноритаріїв групи IDS, які оскаржують право АРМА управляти їхніми акціями.

За новим законом, який набрав чинності в липні 2025 року, АРМА може управляти лише тими активами, якими заборонено користуватися та які заборонено відчужувати. Але у випадку IDS Ukraine судові ухвали містять заборону лише на відчуження акцій. А отже, на думку позивачів, оголошуючи конкурс на управління «Моршинською», державний орган фактично порушує законодавство.

Юристи з корпоративного права пояснюють: судова ухвала повинна не просто обмежувати відчуження активу, а має створювати правову можливість для управління ним, зокрема через обмеження користування та розпорядження. За словами юридичної консультантки ТОВ «Нота-груп» Катерини Бойко, якщо такого обсягу арешту немає, державний орган не може самостійно «добудувати» відсутні повноваження конкурсною документацією або власним рішенням.

«У такій ситуації юридично коректним шляхом було б звернення сторони обвинувачення до суду з клопотанням про зміну або уточнення способу арешту активів, – зазначає Бойко. – До отримання відповідних ухвал оголошення конкурсу має вигляд щонайменше дії з високим ризиком перевищення повноважень АРМА. І це створює ризики не лише для самого органу, а й для потенційного управителя, який може увійти в управління активом із дефектною правовою підставою».

Втім, конкурс на управління IDS Ukraine агентство вже публічно позиціює як приклад нової моделі управління арештованими активами. В АРМА підрахували, що за 2026 рік дохід від управління корпоративними правами IDS становитиме понад мільярд гривень. Яку частину з цього доходу отримує держава, а яку – управитель, покаже конкурс. Зазвичай АРМА обмежує максимальну винагороду управителю в межах 30%: під час аукціону учасники поступово знижують саме цю цифру – і перемагає той, хто погодиться взяти актив в управління з найменшим відсотком.

Але у випадку з IDS держава стартує з максимально щедрої моделі для управителя, а не з мінімальної. Стартова пропозиція для торгів – не 30%, а 100%. При цьому з незрозумілих причин АРМА запропонувала робити крок торгів не 1–2%, а одразу 10%. Тобто, якщо на торги прийде два учасника, й один із них пропонуватиме забрати собі 90% доходу, інший не може запропонувати 89%, а зробить крок щонайменше у 10%, і таким чином пропонує одразу 80%. І так далі.

На перший погляд, пропозиція здається привабливою. Але, якщо уважніше придивитися до переліку фінансових вимог до управителя у конкурсній документації, ілюзія «легких грошей» розвіюється.

Коли та за що платитиме новий управитель

Навряд чи перед дверима АРМА буде велика черга з охочих управляти активами IDS. Адже для цього потрібно витратити сотні мільйонів гривень власних коштів – авансом. І все це – без гарантії, що управитель взагалі встигне повернути свої витрати.

По-перше, до дати підписання акту приймання-передачі активу доведеться заморозити понад 100 млн грн, які слугуватимуть гарантією виконання зобов’язань.

Ще близько 150 млн грн «зверху» потрібно витратити на купівлю страховки активу та майна групи IDS Ukraine на випадок пошкодження, втрати або інших ризиків під час управління.

На додачу уряд вимагає щомісяця сплачувати в держбюджет десятки мільйонів гривень гарантійних платежів.

Але звідки управитель має брати всі ці суми? В управління передаються не кошти компаній і не їхні виробничі активи, а саме корпоративні права. Єдиний законний спосіб отримати дохід від таких корпоративних прав – це дивіденди.

Основні компанії групи – ПрАТ «ІДС», ПрАТ «МЗМВ» та ПрАТ «МЗМВ Оскар» – є акціонерними товариствами. За законом «Про акціонерні товариства», виплата дивідендів здійснюється виключно на підставі річної фінансової звітності. Це означає, що дивіденди за 2026 рік можуть бути виплачені орієнтовно в лютому – квітні 2027 року.

Разом із тим Верховний Суд неодноразово наголошував: дивіденди – це не автоматичний дохід акціонера. Їх можна отримати, лише якщо акціонери ухвалять рішення розподілити прибуток.

Теоретично управитель міг би компенсувати свої витрати коштом дивідендів у 2027 році. Але саме до цього моменту ВАКС може ухвалити рішення – і корпоративні права перейдуть у власність держави. Тобто актив передадуть до Фонду держмайна, а договір управління з АРМА автоматично припиниться. При цьому повернути кошти, які управитель вже сплатив до бюджету, буде неможливо.

Ще одна обов'язкова (і патова) вимога для управителя – протягом трьох місяців після підписання акту приймання-передачі активу витратити весь чистий прибуток за 2023–2025 роки на купівлю державних облігацій. За підрахунками АРМА, сума цього прибутку має становити 2,192 млрд грн.

Коментуючи практику АРМА, адвокат і партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Роман Марченко наголошує, що під час управління арештованими активами ключовим має залишатися принцип збереження самого бізнесу та його ринкової вартості, а не створення умов, які можуть погіршити фінансову стійкість підприємства.

Якщо ж із рахунків вивести на купівлю ОВДП все до останньої копійки, у бізнесу почнуться проблеми. Відсутність оборотних коштів поставить під загрозу зарплати, податки, виробництво або виконання договорів. А це ніяк не вписується в завдання, яке озвучила Ярослава Максименко: «Забезпечити безперебійну роботу активу».

Так чи інакше, з вимогою про купівлю облігацій більш як на 2 млрд грн управитель порушить умови договору вже на старті. Отже, АРМА матиме підставу розірвати договір достроково – і в односторонньому порядку.

Тому постає питання: який економічний сенс для добросовісного бізнесу брати участь у такому конкурсі?

Юристи, які спеціалізуються на корпоративних спорах та арештованих активах, уже публічно звертали увагу на ризиковість нової моделі АРМА для самого управителя. За словами Катерини Бойко, модель, за якої управитель має авансом інвестувати значні власні кошти без зрозумілого, гарантованого та юридично захищеного механізму їх повернення в разі дострокового припинення договору, є економічно незбалансованою.

«Управління арештованими активами за своєю природою є тимчасовим, – каже вона. – Договір може бути припинений у разі скасування арешту, конфіскації, спеціальної конфіскації, стягнення активів у дохід держави або скасування ухвали про передачу активів в управління. Тобто управитель не контролює ключовий ризик припинення договору – він залежить від судових рішень і процесуальних дій у справі».

Тому конкурс IDS Ukraine є не класичною моделлю залучення професійного управителя, а конструкцією, у якій добросовісний бізнес отримує максимум ризиків і мінімум гарантій повернення вкладених коштів.

Де приховані основні ризики

У нинішньому вигляді конкурс може бути вигідним лише для компанії, яка зробить ставку не на дивіденди у квітні 2027 року, а, наприклад, на «тіньові» заробітки через різні інструменти. Наприклад, через штучно завищені ціни в контрактах при купівлі сировини, маркетингових чи логістичних послуг тощо. Фактично йдеться про незаконну схему – «відкати» при закупівлях.

IDS Ukraine прозвітувала, що чинний менеджмент за роки повномасштабної війни забезпечував прибутки – достатньо великі, щоб дозволити витратити  670 млн грн на благодійні та гуманітарні ініціативи, і сплатити понад 4 млрд грн податків. Але чи погодяться ці ж люди взяти участь у фінансових оборудках в угоду управителю?

Парадоксально, що в орієнтовному плані управління АРМА серед основних ризиків прямо згадується залежність ефективності активу від роботи чинного менеджменту, а також можливість виведення коштів або активів до моменту встановлення контролю нового управителя. Водночас документ не уточнює, чи йдеться про конкретні претензії до нинішнього менеджменту IDS Ukraine.

Разом із тим, якщо чинні директори заводів не підуть на вимоги управителя вимивати мільярди з бізнесу, управитель має повне право скликати загальні збори акціонерів (точніше, акціонера – самого себе), змінити наглядову раду, звільнити директорів і призначити на їхнє місце своїх людей.

І частина цих питань уже дійшла до Антикорупційного суду.

25 грудня 2025 року Вищий антикорупційний суд зобов’язав НАБУ розпочати розслідування щодо можливих зловживань посадовців АРМА під час управління активами IDS Ukraine. Серед підстав – підозри, що умови конкурсу могли бути сформовані так, щоб їм відповідав лише «потрібний» учасник, а також можливе зловживання службовим становищем.

Фактично управитель ризикує не лише втратити вкладені сотні мільйонів гривень, а й отримати санкції за невиконання умов договору. Як уже згадувалося вище, АРМА матиме право достроково та в односторонньому порядку розірвати договір управління, а також звернути стягнення на банківську гарантію в понад 100 млн грн.

За законом, Агентство контролює виконання умов договору управління, але не втручається в господарську діяльність компаній групи. IDS Ukraine – це великий виробничий бізнес із тисячами контрактів, закупівель і фінансових операцій. Укладення договорів із постачальниками чи підрядниками відбуватиметься на рівні менеджменту підприємств.

Де-юре такі операції можуть мати вигляд звичайної господарської діяльності, особливо якщо вони документально оформлені та відповідають ринковим договорам. При цьому АРМА може не бачити повної картини таких операцій у режимі реального часу – а лише постфактум у звіті про фінальний фінансовий результат.

За такого сценарію, коли постане питання про перерахування коштів державі, управитель зможе заявити, що бізнес вдалося зберегти, але очікуваного прибутку більше немає. І пояснювати невиконання фінансових показників погіршенням ринкової ситуації, зростанням витрат або особливостями господарської діяльності підприємства. Формально це матиме вигляд результату господарських процесів, а не прямого порушення договору управління. І довести навмисність цих дій буде майже неможливо.

Бо вартість бізнесу визначається не лише брендом чи виробничими потужностями, а й активами, грошовими залишками й обсягом зобов’язань. І якщо у 2026 році оцінювач, залучений АРМА в межах процедури управління активом, виходив із наявності значного оборотного капіталу та стабільних фінансових показників й оцінював компанію у 5 млрд грн, то після втрати ліквідності картина може бути геть інакшою.

Якщо IDS Ukraine підійде до приватизації з втратою ліквідності та прибутковості, головним постраждалим стане вже не приватний бізнес, а державний бюджет.