ШІ «в один клік»: як український стартап G-Next приборкує хаос розвідданих для військових і відчиняє двері до ЄС

Нещодавно український MilTech-стартап G-Next закрив новий Pre-Seed раунд інвестицій. Фінальну крапку в раунді поставили в рекордні терміни – останнього інвестора залучили всього за 15 днів. Компанія (розробник ШІ-платформи для автоматизації обробки розвідданих) уже готується до виходу на глобальний ринок, на якому представлені як світові гіганти, так і нові українські розробки.

Шлях до цієї точки був непростим. Стартап виріс із волонтерського проєкту Griselda. Влітку 2025 року розробники провели жорсткий поділ проєкту, трансформували хаотичний рух у комерційну структуру з ринковими зарплатами та суворим збором технічних вимог. Команда повністю переписала архітектуру платформи з нуля, щоб позбутися «хвостів» минулого, і перейшла до комерційного менеджменту.

Сьогодні їхній продукт за допомогою великих мовних моделей «перетравлює» неструктурований потік PDF-звітів, таблиць та радіоперехоплень – і в один клік видає військовим чисту ситуаційну обізнаність.

Про приборкання розвідданих за допомогою ШІ, швидкі інвестиції, шлях до довіри закордонних венчурних фондів і стратегію виходу на європейський ринок через німецьких системних інтеграторів Mind розповів засновник та СЕО G-Next Олексій Теплухін.

Як зібрати команду із 40 фахівців з нульовим бюджетом?

Для Олексія Теплухіна занурення в оборонні технології почалося 12 років тому. Його першим досвідом у Defense став проєкт Armor – спеціальна система для розрахунку стрільби із закритих вогневих позицій, запущена 2015 року. Стартап успішно працює й досі, хоча вже без безпосередньої участі Олексія.

У цивільному житті підприємець створював програмні рішення, програмував та організовував IT-команди, а Armor був його pet project.

Повномасштабне вторгнення різко змінило пріоритети. Теплухін згадує, що в перші місяці великої війни навколо панував повний хаос – військові не мали готових рішень для безлічі процесів. Однією з перших критичних проблем виявилася неефективність наявних каналів зв'язку із цивільними.

Щоб масштабувати розробку, Олексій повернувся до спеціалістів своєї IT-компанії, яку на початку вторгнення довелося розпустити через брак комерційних замовлень. Частина з колишніх співробітників відгукнулась – так народився волонтерський проєкт Griselda.

Принцип роботи команди базувався на засадах продуктового менеджменту – автоматизувати або ті речі, які багато разів повторюються, або ті, які забирають у військових забагато часу.

«Волонтерських ресурсів катастрофічно не вистачало, тому команда кинула нетиповий клич про рекрутинг у LinkedIn, що потрібні розробники, QA, бізнес-аналітики на проєкт. Грошей платити ніхто ніколи не буде. Роботи дуже багато. Ця «чудова» пропозиція набрала потужну команду – понад 40 людей. Рівень залучених фахівців виявився разючим. Наш CTO, наприклад, залишив роботу, на якій отримував високу ринкову зарплату, і півтора року працював на нас full-time без оплати. Тоді стало зрозуміло, що в нас принаймні є ресурс», – розповідає Олексій Теплухін.

Велика реструктуризація: чому і як волонтерство переросло в бізнес

Десь за чотири-п’ять місяців роботи команда чітко усвідомила, що створює рішення, яке закриває критичні й пусті ніші в системі оборони. Тоді ж з'явилось і перше бачення майбутнього проєкту.

«Ще 24 лютого 2022 року розумів, що Україна переможе в цій війні. Тому ми планували процеси так: зараз максимально допомагаємо країні здобути перемогу, а згодом – конвертуємо накопичений досвід і технології в легальний міжнародний бізнес», – пояснює СЕО.

Проте за два роки безперервної роботи суто волонтерська модель вичерпала свій ресурс. Команда трималася на високій мотивації, але вона була неоднорідною. Хтось продовжував працювати по 15 годин на добу, а хтось через вигорання заходив у робочі чати раз на тиждень, аби просто запитати про наявність завдань. Побудувати із цього прогнозовану розробку ставало неможливо. Крім того, стартапу були гостро потрібні зовнішні інвестиції, легалізація діяльності та чітка юридична структура.

«Різниця між волонтерським проєктом і комерційною компанією виявилася кардинальною в усіх сферах. Ми повністю перебудували менеджмент. У нас з'явився дуже сильний операційний директор, який перезібрав усі процеси розробки. Тепер люди не просто волонтерять у вільний час, а беруть на себе чіткі зобов'язання й виконують їх, оскільки за це вони отримують ринкову заробітну плату», – зазначає СЕО.

Зміни торкнулись і функціонала самого засновника. Як пояснює Олексій: «Єдиний фундаментальний обов'язок СЕО – стежити за тим, щоб у компанії не закінчилися гроші. Залучити інвестиції, коли в тебе в команді майже 40 людей, але при цьому компанія має мінімум доходів – надскладне завдання. Потрібно знайти інвестора, який не просто дасть капітал, а розумітиме відкладену цінність продукту і допоможе виправити дитячі хвороби росту».

Команда також радикально змінила формат взаємодії з армією. Замість принципу «Скажіть, що вам потрібно, а ми спробуємо щось зліпити», G-Next перейшов на модель B2G-сектору із суворим збором технічних вимог, підписанням офіційних меморандумів та укладанням контрактів.

Архітектура продукту: як приборкати хаос розвідданих за допомогою ШІ

Ринок MilTech змінюється дуже стрімко. Збільшення зони ураження безпілотників, поява нових засобів РЕБ, зміна тактики ворога призводять до того, що актуальні пів року тому рішення сьогодні стають застарілими. А поле бою все більше вимагає інтелектуальної та технологічної переваги.

Саме тому G-Next відмовився від концепції створення жорстких продуктів, заточених під одне вузьке завдання. Замість цього команда розробляє гнучку платформу наступного покоління, яка будується за принципом кубиків LEGO.

Такий підхід вирішує головний біль сучасної української армії – засилля розрізненого софту. Зараз, за словами СЕО, військові змушені постійно вивантажувати дані в CSV-таблиці, писати власні скрипти або вручну перебирати гігабайти інформації, яку легко автоматизувати. Платформа G-Next покликана прибрати цю рутину та сховати всю складність архітектури «під капот».

«Близько 99% військових не мають високого технологічного рівня, від них цього і не вимагається. Боєць на передовій не повинен розуміти, що таке «відправити датасет в дата-пайплайн». Система має бути максимально чіткою й адаптивною. З'явився новий потік даних чи радіоперехоплень – система сама додає його на карту, аналізує достовірність і надсилає сповіщення в месенджер», – пояснює спікер.

Зараз у портфелі G-Next є два військових рішення, які, за словами засновника, ніхто на ринку не робить краще за них. Перше й ключове – система автоматичного розбору неструктурованої розвідувальної інформації.

На практиці розвіддані стікаються в хаотичних форматах: PDF-звіти, KMZ-файли, Excel-таблиці, перехоплені аудіозаписи чи текстові повідомлення. Штучний інтелект у продукті G-Next вміє «переварювати» цей інформаційний потік і перетворювати його на чисту ситуаційну обізнаність.

Друге рішення стартапу працюватиме з чутливими даними. Зараз компанія готується проходити сертифікацію й авторизацію профілів безпеки в Міноборони. До завершення цього юридичного етапу військові частини не мають права офіційно ставити софт на борт, хоча зацікавленість із їхнього боку колосальна, зазначає Теплухін.

Паралельно з MilTech-напрямом стартап розвиває масштабний цивільно-гуманітарний проєкт міністерського рівня – Wash Cluster. Він об'єднує дані з усіх водоканалів України про пошкодження інфраструктури водо- та теплопостачання внаслідок бойових дій. Система консолідує потреби у відновленні та автоматично розподіляє їх між міжнародними донорами.

Венчурний ринок нового часу: як закривати раунди за рекомендаціями з передової

Питання фінансування для G-Next, як і для більшості MilTech-стартапів, є одним із надважливих. Проте, на думку Олексія, останніми роками підходи та апетити інвесторів до українського оборонного сектору кардинально змінилися.

Засновник згадує, що ще 2023 року, коли команда проходила один із бізнес-акселераторів, класичні венчурні канони абсолютно не пасували до оборонних реалій: «Тоді все перетворювалося на спроби підтягнути специфіку оборонного ринку під цивільні стандарти: від нас вимагали показники на кшталт ARR чи MRR (річний і щомісячний регулярний дохід). Але який у цьому сенс? Я ніколи не зміг би штучно притягнути нашу ситуацію під ці метрики, щоб отримати адекватну оцінку компанії. У 2023 році залучити капітал у такий софт було майже неможливо, а от у 2025–2026 роках ситуація стала значно легшою».

Головний рушій змін – глибоке переосмислення ринку з боку інвесторів. На це вплинули як успіхи відомих українських Defense-стартапів (на кшталт Swarmer), так і поява реальної довіри до України на міжнародній арені.

Свій pre-seed раунд G-Next закрив за рекордні 15 днів. Процедура від моменту інвестиційного пітчу на платформі Investing Bravery до фактичного зарахування коштів на рахунки компанії пролетіла дуже оперативно.

«Останній інвестор, який закрив наш раунд, діяв дуже швидко. Він просто запитав авторитетних людей, ті своєю чергою зв’язалися з військовими в підрозділах і поцікавилися: «Працює?». Їм відповіли: «Працює». «Тож погнали. Eсе, ось вам гроші». Інший інвестор, з яким ми вели перемовини раніше, висував єдину ключову вимогу: «Нам не потрібно, щоб ви негайно заробляли мільйони, нам потрібно бачити, що вашим софтом реально й активно користуються на передовій».

Суму угоди у стартапі не розголошують.

G-Next працює за моделлю ліцензування софту (надання доступу на певний період). На думку СЕО, це найефективніший варіант. Якщо ж військове відомство купує софт у власність «назавжди», уже за три роки воно перетвориться на технологічного динозавра, який не здатний відповідати викликам динамічного поля бою.

Усі залучені кошти компанія інвестує у розробку продукту та посилення команди. Наступний крок – отримання значних, підтверджених результатів в Україні для виходу на повноцінний seed-раунд, який заплановано відкрити вже за найближчі пів року.

Стратегія глобального ринку: чому G-Next не збирається конкурувати в Україні

Засновник переконаний, що на внутрішньому MilTech-ринку українським компаніям зараз просто заборонено конкурувати між собою. Потреби армії в автоматизації настільки колосальні, що роботи вистачить усім із лишком.

«Нещодавно спілкувався з профільним заступником міністра оборони. За нашою внутрішньою оцінкою, в Україні оптимізовано й цифровізовано лише приблизно 5% від того, що цього гостро потребує. Представник міністерства ж мене виправив і сказав, що, на його думку, ця цифра становить максимум 3%. Тобто кількість процесів, де автоматизація підвищує ефективність у десятки чи сотні разів, неймовірна. Є ситуації, де на опрацювання величезних масивів даних у тебе є рівно три хвилини – і якщо немає автоматизованого рішення, ці дані просто втрачають цінність. Поки ми спільно не закриємо хоча б 50% цих потреб, внутрішня конкуренція не має жодного сенсу», – пояснює CEO.

Проте плани на експорт у G-Next не просто присутні – вони є важливими для виживання компанії, адже без виходу на глобальний ринок неможливо залучити великі раунди інвестицій. Але софтверний оборонний бізнес у світі має свої надскладні правила гри.

Ролі в такому тандемі розподілені прагматично: закордонний партнер бере на себе всю бюрократичну і юридичну сторону. Він знає правила гри, розуміє процедури закупівель, стандартизації та відчиняє двері в потрібні кабінети. Зі свого боку G-Next надає унікальну, перевірену в реальних бойових діях інженерну експертизу.

«Для іноземного інтегратора це теж величезна вигода, адже вони самі не сядуть писати складний код під специфічні воєнні завдання. А ми даємо їм можливість масштабувати свою пропозицію. Наприклад, інтегрувати модулі для збору даних від населення чи моніторингу соціальних мереж на випадок потенційних загроз. Самостійно ми б прокладали цю стежку п'ять років. А так – від них готова дорога, а від нас – руки, ноги та рюкзак за плечима», – каже засновник.

На альтернативні фінансові інструменти, на кшталт державного кредитування, у G-Next дивляться скептично, віддаючи перевагу венчурному капіталу. Натомість компанія відкрита до спонсорських програм і грантів, які готові фінансувати команду під конкретні гуманітарні чи оборонні завдання всередині України.

Сьогодні в команді G-Next працює близько 35 людей. Це кістяк, який пройшов волонтерські випробування, вигоряння та тотальне перескладання продукту з нуля. Попереду – активна фаза роботи над seed-раундом і масштабування архітектури, яка має довести, що український воєнний софт здатний диктувати технологічні тренди всьому світові.