10 років Prozorro.Продажі: як держава навчилась продавати онлайн?

У новому випуску SmartTalks співвласник SmartTender Олексій Щербатенко разом із CEO Prozorro.Продажі (2023 – 2026 рр.) Сергієм Бутом та CTO Prozorro.Продажі Григорієм Легенченком обговорили, як система пройшла шлях від відповіді на кризу з активами банків-банкрутів до повноцінної інфраструктури державних онлайн-аукціонів.

Розмова вийшла не лише про історію реформи. Говорили про роль бізнесу в розвитку системи, ІТ-виклики, запуск найскладніших ринків, стійкість аукціонів під час війни, перспективи AI та нові G2B-напрями, які можуть визначати наступне десятиліття Prozorro.Продажі.

Повний випуск доступний на YouTube-каналі SmartTender

З чого починалась реформа

Prozorro.Продажі стартувала у 2016 році як відповідь на конкретний виклик – необхідність управляти та реалізовувати великий обсяг активів банків-банкрутів. За основу взяли підхід, який уже показав свою ефективність у сфері електронних державних закупівель.

«Перед країною, або якщо казати більш вузько, перед банківською системою стояв виклик: як управляти та реалізовувати величезний обсяг активів банків банкрутів, за взірець було взято ту механіку та філософію, яка вже застосовувалась в прозорих державних закупівлях, для того, щоб на базі аукціонів реалізовувати механізм продажу чи передачі в управління таких складних активів», – Сергій Бут, CEO Prozorro.Продажі (2023 – 2026 рр.)

За десять років система вийшла далеко за межі початкового завдання. Сьогодні через неї продають і здають в оренду державне та комунальне майно, активи, землю, ліцензії та інші об’єкти.

Один із показників масштабу – фінансовий результат системи.

«На сьогодні маємо 133 мільярди гривень успішних аукціонів. Оскільки частина торгів ще перебуває на етапі укладання угод чи підписання протоколів, у підсумку можемо казати про 100 плюс мільярдів – це як доходи держави, так і доходи органів місцевого самоврядування та державних підприємств», – повідомив Сергій Бут.

Чому майданчики стали ключовою частиною системи

Обговорили дворівневу архітектуру Prozorro.Продажі. Її логіка полягає в тому, що центральна база даних працює разом із мережею авторизованих електронних майданчиків, які взаємодіють із користувачами, розвивають сервіси та залучають ринок.

«Prozorro.Продажі – це екосистема, її ідея – саме дворівневість. Без активної ролі приватного бізнесу, який забезпечує конкуренцію та рівні правила гри, система не була б такою, якою ми її знаємо», – Сергій Бут.

За словами Григорія Легенченка, саме така модель дала системі дві критично важливі речі – довіру та можливість масштабування.

«Без майданчиків система б не працювала з двох причин. Перша – це довіра через неможливість контролю мережі. Можуть домовитись два-три гравці, але коли майданчиків десятки. Друга штука – масштабування. Якби модель була однорівневою, все б захлинулося. Державне підприємство просто не здатне самостійно розширити sales unit на такий масштаб», – Григорій Легенченко, CTO Prozorro.Продажі

Для бізнесу це один із головних уроків реформи: державна цифрова інфраструктура може бути ефективною, коли поєднує прозорі правила, державну відповідальність і конкуренцію приватних сервісів.

Які ринки було найважче запустити

За роки роботи Prozorro.Продажі перетворилася на складну ІТ-систему, яка обслуговує різні ринки та типи процедур. У подкасті окремо згадали про малу і велику приватизацію, а також ринок землі – як одні з найважливіших і найскладніших напрямів.

«Приватизація – це знаковий ринок. Коли вона перейшла в діджитальність, у відкритий режим, це почало змінювати суспільну думку. Окрім можливості для держави заробляти гроші, а для бізнесу – розвивати діяльність, це ще й зміна парадигми та сприйняття речей, до яких тривалий час взагалі не було довіри», – вважає Сергій Бут. 

Окремий маркер стійкості системи – те, що аукціони не зупинилися навіть у перші дні повномасштабного вторгнення.

«Ми настільки аграрна держава, що 25.02.22 закрили два аукціони по землі. У системі зафіксовано під 100 аукціонів, які пройшли саме в перші дні повномасштабного вторгнення. Навіть тоді приходили люди, які змагались і потім підписували договори та протоколи», – згадав Григорій.

Чи буде AI у Prozorro.Продажі

Не оминули й тему штучного інтелекту. Для державних систем впровадження AI має свої обмеження: є законодавство, регуляторні вимоги та відповідальність за якість процедур. Водночас технології можуть допомогти покращити користувацький досвід.

«Я не думаю, що ми будемо вставляти чат-бот, як це роблять усі на основі AI, тому що в цьому немає сенсу – у нас для цього є круті майданчики. Але працювати з кращим описом лотів та вищою якістю матеріалів ми, вірогідніше за все, будемо», – Григорій Легенченко, CTO Prozorro.Продажі

Що далі

У випуску також обговорили майбутнє системи. Оскільки кількість державних і комунальних активів для продажу не є безкінечною, Prozorro.Продажі вже дивиться в бік нових G2B-проєктів.

«Ми розуміємо, що аукціони з державного чи комунального майна з часом матимуть меншу частку в бізнесі Prozorro.Продажі. Натомість мають збільшуватись саме нові бізнес-проєкти. Зокрема, ми запускаємо платформу з факторингу – це проєкт на найвищій стадії розвитку, де ми маємо експертизу та підтримку партнерів. Якщо дивитись у горизонт на 10 років, таких G2B-проєктів має ставати дедалі більше», – стверджує Сергій Бут.

Для Prozorro.Продажі наступне десятиліття може стати етапом переходу від системи аукціонів до ширшої платформи взаємодії держави та бізнесу. А для ринку – ще одним прикладом того, як цифрова інфраструктура здатна змінювати не лише процеси, а й довіру до державних сервісів.