Дивний візит. Що директор ЦРУ робив у москві?

У вівторок, 25 серпня, американський військово-транспортний літак С-17 сполученням Рига – москва доставив до літовища «Внуково» директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа. Американська делегація в супроводі посиленого конвою прослідувала на зустріч у центрі російської столиці, після чого повернулася до літака та відправилась додому. За повідомленнями видання Axios Збройні сили України були попередньо поінформовані про візит, американська сторона просила не бити по території росії під час візиту.

Ключове питання – що це було?

На таємний візит до російського диктатора це не схоже, адже для цього достатньо було б скористатися транспортним приватним літаком на кшталт Golfstream зі зміненим бортовим номером, а не використовувати один із найбільших військово-транспортних літаків С-17 Globemaster, і не вилітати з бази «Ендрюс».

Крім того, прохання до України не завдавати ударів по російській території – не лише по москві, а й по Санкт-Петербургу й  північних регіонах європейської частини рф – можна пояснити не тільки бажанням убезпечити делегацію, а й створити позитивне тло для переговорів.

Цікаво, що на початку обидві сторони переговорів заперечували сам їхній факт. Проте згодом, доволі повільно та без ентузіазму, все ж визнали візит. Однак щодо теми зустрічі та переговорів – анічичирк. Навіть відомий невмінням тримати язика за зубами американський президент, коментуючи візит і інтерв’ю радіоведучому Глену Беку, просто назвав його «напівзвичайним» та припустив, що «щось із цього може вийти».

«Джон Реткліфф – чудова людина. Він очолює ЦРУ... Звісно, можливо, щось із цього вийде. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб покласти край цій війні, і, чесно кажучи, на цей момент обидві сторони хочуть, щоб вона закінчилася», – сказав Дональд Трамп.

Речник кремля Дмитро Песков заявив, що директор ЦРУ зустрічався з представниками розвідки, а не з владіміром путіним, але, за його словами, того поінформували про візит і теми переговорів.

Найточніше візит Реткліффа до росії прокоментував Джон Форман, колишній військовий аташе Великої Британії у рф, сказавши: «Президент США не відправляє директора США до москви, доки це не є чимось по-справжньому серйозним».

Тож експерти наразі обговорюють декілька основних версій причини візиту директора ЦРУ до російської столиці.

Версія перша: «Попередження»

Джон Реткліфф відвідав москву, щоб «накреслити росіянам червоні лінії». Адже востаннє директор ЦРУ відвідував російську столицю за каденції президента Джо Байдена наприкінці 2021 року – з метою повідомити, що Вашингтон знає про плани диктатора напасти на Україну, та попередити, що це йому не минеться.

Тож, за версією Politico, новий візит був потрібен для підтвердження обізнаності американців щодо планів путіна – стосовно мобілізації в росії і стосовно планів подальших перевірок країн НАТО на здатність протистояти Москві та консолідуватись у відповідь. Джерела Wall Street Journal кажуть, що директор напряму попередив російську сторону про ризики проведення мобілізації та про нагальну необхідність припинити провокації проти країн НАТО, зокрема Литви, Латвії та Естонії.

На користь цієї версії свідчить персона перемовника – Реткліфф є давнім критиком росії та геть не поважає путіна, що є візитівкою багатьох у другій адміністрації Трампа. Крім того, 24-годинний попередній візит до Латвії може свідчити про обмін інформацією між країнами – членами НАТО та про напрацювання спільної позиції.

Версія друга: «Пропозиція миру»

Останніми переговорниками адміністрації Трампа високого рівня в москві були Стів Віткофф і Джаред Кушнер – у січні 2026 року. Кілька раундів – «надзвичайно продуктивних» переговорів навіть не наблизили сторони до мирного врегулювання. Тож Вашингтон свого часу вирішив взяти паузу та подивитися за перебігом подій.

Гіпотеза видання International Intrigue полягає в тому, що ситуація для путіна погіршилася проти початку року: відсутність прогресу на фронті, вдалі дії ЗСУ по об’єктах нафтогазового та логістичного комплексів рф, соціальна напруженість напередодні вересневих парламентських виборів – але російський президент перебуває в інформаційній бульбашці своїх радників.

Тож високопосадовець рівня Джона Реткліффа вважається фігурою, повідомленням якої можна довіряти, і саме він здатний луснути бульбашку путіна, поставивши того перед суворою дійсністю.

Версія третя: «Іранська»

За день до приземлення С-17 у москві міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив про відкриття «другого економічного фронту» (economic D-Day) проти Ірану. Багаторівневий і комплексний план покликаний збільшити ізоляцію Ісламської республіки на світовій арені та пришвидшити падіння режиму (і розблокувати Ормузьку протоку).

«Прянична» версія полягає в тому, що Джон Реткліфф міг приїхати задля попередження про неприпустимість співпраці з Іраном, який є одним з останніх геополітичних і геоекономічних партнерів росії і з якою та обмінюється зброєю, розвідданими й фінансовими контрактами. Версія «батога» знов залучає Україну: ЦРУ немало допомогло українській армії у визначенні пріоритетних цілей росіян і завдання ударів по них. То директор ЦРУ особисто поїхав розповісти, що може статися з іншими важливими та болючими цілями непоступливої в іранському питанні москви.

Проте реальність полягає в тому, що путін може отримати непропорційно багато (і легко) від іранського режиму – кожен день його існування лише ще більше розмиває, відволікає та деморалізує владу США, відвертаючи її увагу від подій в Україні.

Версія четверта: «Заручники»

Внутрішній американський наратив, обговорюваний у декількох ЗМІ, нагадує про сприяння Реткліффа звільненню громадянки росії та США Ксенії Кареліної рік тому та про наявність відтоді «відкритої лінії» між ЦРУ та москвою. Зараз у росії перебувають під вартою декілька американців, і візит, мовляв, був присвячених їх звільненню.

Не на користь цієї ідеї – весь антураж візиту. Такі перемовини тривають за зачиненими дверима й без зайвого розголосу. Що аж ніяк не корелюється з використанням С-17 для перельоту, тривалою зупинкою в Латвії та витоком інформації про запит до України не завдавати ударів.

На загал вся ця історія, погоджуються на думці всі оглядачі, є більше повідомленням росіянам, аніж прагненням досягти якихось домовленостей.