Освіта без прогресу. Про що українській економіці сигналізують результати PISA-2025 з оцінювання українських школярів

Майже половина українських 15-річних школярів не досягає базового рівня математичної грамотності, лише 3% демонструють найвищі результати, а загальний рівень їх знань за три роки практично не змінився. Про це свідчать дані Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025, який на днях опублікував Український центр оцінювання якості освіти.

Результати презентували під час публічної дискусії за участю експертів, освітян та представників Київської школи економіки (KSE). Саме там прозвучала ключова теза, яка виходить далеко за межі освітньої сфери: PISA сьогодні вимірює не лише якість шкільної освіти, а й майбутній людський капітал країни. Адже нинішні 15-річні учні вже через п'ять-сім років працюватимуть у промисловості, енергетиці, будівництві, ІТ та державному секторі – саме тоді, коли Україна за прогнозами проходитиме найактивніший етап післявоєнної відбудови.

Як наголосив президент KSE Тимофій Милованов під час презентації: «Найлегше було б сказати, що ми впали. Ми не впали – і саме це має нас непокоїти. Ми втримали рівень, за якого майже половина п'ятнадцятирічних не долає базового порогу з математики, а найвищих рівнів досягають два-три учні зі ста».

За його словами, саме ці підлітки вже найближчими роками мають проєктувати інженерні системи, працювати на сучасному виробництві та забезпечувати відновлення країни.

Mind – про основні дані та висновки дослідження: наскільки українські школярі готові до інтеграції в економіку та чи здатне нове покоління поповнити власний інтелектуальний ресурс України для масштабної відбудови.

Хто і як оцінював українських школярів

PISA (Programme for International Student Assessment) – найбільше міжнародне дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яке раз на три роки оцінює не стільки знання шкільної програми, скільки здатність 15-річних учнів застосовувати їх у реальному житті. У 2025 році основним галуззю дослідження стали природничі науки. Водночас учнів також тестували з математики, читання та вперше в такому масштабі оцінювали їхню здатність навчатися у цифровому світі.

Цикл PISA-2025 став уже третім для України після досліджень 2018 та 2022 років і другим, проведеним в умовах повномасштабної війни. Попри повітряні тривоги, перебої з електропостачанням та інтернетом, дослідження вдалося провести відповідно до міжнародних стандартів якості.

Основна вибірка PISA-2025 в Україні:

• 7105 учнів увійшли до фінальної аналітичної вибірки;
• 294 заклади освіти;
• результати репрезентують близько 256 тис. українських 15-річних учнів;
• дослідження охопило 17 із 27 регіонів України;
• через російську агресію не були охоплені Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Сумська, Харківська, Херсонська області, АР Крим і Севастополь.

Попри обмеження географії, ОЕСР окремо підтвердила, що українські результати відповідають міжнародним стандартам якості й можуть використовуватися для міжнародних порівнянь.

Майже половина школярів не володіє базовим рівнем математики

Саме результати з математики стали найбільш показовими з точки зору майбутніх перспектив розвитку української економіки. За даними дослідження, 46% українських підлітків не можуть виконати навіть ті математичні завдання, які міжнародні експерти вважають мінімально необхідними для повсякденного життя.

Порівняння рівня сформованості природничо-наукової, математичної і читацької грамотності серед 15-річних учнів і учениць в Україні з середнім показником за країнами ОЕСР

Показник	Частка учнів та учениць
	Україна	Середній рівень за країнами ОЕСР
Досягли базового рівня з математики	54%	65%
Досягли базового рівня з читання	55%	69%
Досягли базового рівня з природничих наук	65%	74%
Мають найвищі рівні з математики	3%	8%
Мають найвищі рівні з природничих наук	2%	7%
Мають найвищі рівні з читання	1%	6%

За даними PISA-2025

Зауважимо, що базовий рівень у PISA – це не складні алгебраїчні рівняння. Він означає здатність:

• порівняти два маршрути за відстанню;
• перерахувати валюту;
• оцінити вартість покупки;
• використати прості математичні моделі в реальних життєвих ситуаціях.

Саме ці навички міжнародні експерти вважають мінімально необхідними для сучасного ринку праці.

Для економіки це вже не освітня проблема

На перший погляд різниця між 54% (частка учнів в Україні, як оволоділи базовим рівнем математичної грамотності)  і 65% (в середньому країни ОЕСР) може здатися не критичною. Проте у майбутньому це може створити проблеми для економічного розвитку.

Учасники PISA-2025 виходитимуть на ринок праці приблизно через п'ять років – саме тоді, коли Україні знадобиться багато нових інженерів, техніків, енергетиків, будівельників, операторів сучасного обладнання, спеціалістів із цифровими компетентностями тощо.

За оцінками уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН, потреби відбудови країни вже оцінюються у $588 млрд протягом наступного десятиліття. Ключовий попит формуватиметься у високотехнологічних секторах, де математична грамотність є не конкурентною перевагою, а базовою вимогою до працівника.

За словами заступниці міністра економіки та довкілля Дарії Марчак, до 2036 року потреба економіки в зайнятих зросте з 12,9 млн до 14,6 млн людей, до того ж зміниться структура попиту. Україна потребуватиме значно більше інженерів, технічних фахівців, виробничих кадрів, медиків, науковців та інших спеціалістів із прикладними компетентностями (детальніше про те, які професії будуть актуальними в Україні через 10 років див. тут).

Бізнес вже зараз говорить про потребу у кваліфікованих кадрах. Співзасновник defence-tech компанії Himera Михайло Рудомінський під час презентації дослідження наголосив, що саме оборонна промисловість найближчими роками стане одним із ключових драйверів економіки.

«Я вважаю, що обов'язково оборонна індустрія в наступні 5-10 років буде величезним рушієм економіки України. Тут будуть нові можливості незалежно від того, ким ви будете – інженером, юристом, маркетологом чи фахівцем з комунікацій».

Водночас, за його словами, ринок уже відчуває дефіцит спеціалістів навіть у вузьких професіях. «У нас найскладніша вакансія останні три роки – юрист, який спеціалізується в defence. Їх просто не було».

Водночас Chief AI Officer WINWIN AI Center of Excellence та викладач KSE University Роман Кислий вважає, що зниження результатів PISA є не лише українською проблемою: «Результати PISA гірші, ніж були. Але це загальна тенденція. Якщо ми подивимося на результати у всіх розвинених країнах, то побачимо, що вони просідають. Найцікавіше, що просідають вони ще з часів ковіду».

Сильні сторони є, але вони не перекривають системних ризиків

Попри досить стримані загальні результати, PISA-2025 показала, що українська система освіти зберігає низку сильних сторін навіть в умовах повномасштабної війни.

Одним із позитивних сигналів є менший вплив соціально-економічного становища родини на успішність учнів, ніж у середньому серед країн ОЕСР. У секторі природничих наук розрив у результатах оцінювання між школярами з найвищим і найнижчим соціально-економічним статусом становить 66 балів, тоді як середній показник серед країн ОЕСР сягає 85 балів.

Не менш показовими є результати опитування щодо роботи вчителів. 75% українських школярів зазначили, що вчителі цікавляться успіхами кожного учня, тоді як середній показник серед країн ОЕСР становить 69%. Ще 78% повідомили, що отримують додаткову допомогу, коли вона потрібна, – проти 73% у країнах ОЕСР. Водночас частка учнів, які навчаються у школах, де керівники скаржаться на нестачу навчальних матеріалів, скоротилася з 76% у 2022 році до 61% у 2025-му, хоча проблема залишається масштабною.

Як зазначив Тимофій Милованов, проблема полягає не лише в цифрах, а в тому, що держава фактично звикла до них: «За кілька років ці випускники мають проєктувати мережі, рахувати кошториси й працювати на верстатах із числовим програмним керуванням. Змиритися з таким рівнем – неподобство. Якість освіти має стати предметом щоденної державної роботи, а не темою для розмови раз на три роки».

Українські школярі швидше за інших освоюють штучний інтелект

Одним із найбільш неочікуваних висновків PISA-2025 стало активне використання українськими підлітками інструментів штучного інтелекту.

Дослідження показало, що:

• 54% українських учнів користуються AI-чатботами для навчання щонайменше раз на тиждень (проти 46% у середньому по ОЕСР);
• 43% використовують їх для написання чернеток письмових робіт (проти 29% серед країн ОЕСР);
• лише 10% мають повну заборону на використання мобільних телефонів, тоді як середній показник у країнах ОЕСР становить 49%.

Цей висновок перегукується з позицією KSE. Там переконані, що штучний інтелект потрібно інтегрувати в навчальний процес, а не намагатися заборонити, адже саме вміння працювати з AI незабаром стане однією з ключових навичок на ринку праці.

Милованов назвав це вибором між співтворчістю зі штучним інтелектом і «когнітивною капітуляцією»: «Питання не в тому, користуються учні ChatGPT чи ні. Питання в тому, чи вони думають разом із ним, чи просто перестають думати. Якщо людина лише копіює відповідь – це когнітивна капітуляція».

За його словами, саме тому в KSE змінюють формат навчальних завдань – так, щоб штучний інтелект ставав інструментом аналізу, а не способом отримати готову відповідь без власного мислення.

На думку Романа Кислого, стрімке поширення генеративного штучного інтелекту змушує переглядати саму модель навчання: «Мені здається, що загалом у цьому є досить велика провина ШІ. Люди не можуть довго концентрувати увагу, у них з'являються проблеми з критичним мисленням. Це проблема не тільки України – це проблема всіх».

Пропуски занять стали одним із найбільших викликів

Ще один показник, який викликає занепокоєння, – низка відвідуваність школи.

За даними PISA-2025, 58% українських школярів повідомили, що пропустили щонайменше один навчальний день протягом двох тижнів перед тестуванням. Для порівняння:

• у PISA-2022 таких було 25%;
• середній показник країн ОЕСР – 22%.

Тобто лише за три роки частка учнів, які пропускають заняття, більш ніж подвоїлася. Водночас автори дослідження наголошують, що PISA не встановлює причин таких пропусків, адже вони можуть бути пов'язані як із безпековою ситуацією, так і зі станом здоров'я чи іншими обставинами. Однак сам факт такої динаміки свідчить про серйозні ризики накопичення освітніх втрат.

Україні потрібна нова освітня політика, а не лише нові програми

На думку авторів Національного звіту PISA-2025, результати дослідження мають стати не черговою статистикою, а основою для перегляду державної освітньої політики. Окремий розділ звіту присвячений рекомендаціям, які стосуються не лише навчальних програм, а й підходів до фінансування, розвитку вчительства та формування компетентностей, необхідних економіці майбутнього.

Серед ключових напрямів:

• посилення природничо-наукової освіти через розвиток дослідницьких навичок;
• переосмислення викладання математики як інструменту розв'язання практичних завдань;
• інтеграція цифрових компетентностей та обчислювального мислення в навчальний процес;
• розвиток читацької грамотності як основи критичного мислення;
• підвищення рівня володіння іноземними мовами;
• інвестиції у професійний розвиток учителів та забезпечення шкіл сучасними ресурсами.

Криза не лише в оцінках, а й у майбутньому інженерів

Під час презентації результатів Тимофій Милованов звернув увагу на ще одну проблему – надзвичайно малу кількість учнів, які демонструють найвищі результати.

Як зазначалось вище, за даними PISA-2025, лише 3% українських учнів досягли найвищих рівнів із математики, 2% – із природничих наук, 1% – із читання. Для порівняння, серед країн ОЕСР ці показники становлять відповідно 8%, 7% і 6%.

На думку президента KSE, саме ця невелика група школярів у майбутньому формуватиме інженерний та науковий потенціал держави: «Ми пишаємося нашою математичною й природничою школою, говоримо, що в нас найкращі інженери й фізики. Але це вже радше про минуле. Якщо сьогодні лише 2-3% учнів демонструють найвищий рівень, це означає, що завтра нам просто не вистачатиме людей, які здатні створювати нові технології».

Освіта стає питанням економічної безпеки

Підсумовуючи результати дослідження, KSE пропонує п'ять першочергових рішень, які мають змінити державний підхід до освіти:

• зробити досягнення базового рівня математичної та читацької грамотності окремою національною ціллю;
• створити систему раннього виявлення дітей, які починають випадати з навчання;
• забезпечити вчителів ресурсами для роботи з учнями, які відстають;
• розширити можливості для розвитку здібних школярів, а не лише переможців олімпіад;
• інтегрувати використання штучного інтелекту в освітній процес замість його формальної заборони.

На думку Милованова, від цього залежить значно більше, ніж якість шкільної освіти: «Ми бачимо, що за три роки не втратили ще більше, але й нічого не наздогнали. Якщо нічого не змінювати, то наздоганяти втрачене доведеться нескінченно довго». Він переконаний, що освіта має розглядатися як одна з ключових інвестицій у післявоєнний розвиток країни.

Фактично PISA-2025 оцінює не лише якість шкільної освіти, а й майбутній людський капітал країни. Саме тому освіта дедалі більше стає питанням економічної політики та конкурентоспроможності держави. Як наголосив президент KSE, «освіта не гарантує перемогу, але відсутність освіти гарантує поразку».

У свою чергу заступниця міністра молоді та спорту Уляна Токарєва закликала інвестувати в молодь вже зараз: «Ми маємо говорити не просто про збереження майбутніх фахівців, а про збереження громадян і громадянок України». За її словами, вирішальним фактором стає наявність для підлітків «картинки майбутнього» – якщо молодь не бачить перспектив розвитку в країні, втримати її буде дедалі складніше.

І якщо результати дослідження не стануть основою для реальних реформ уже сьогодні, через кілька років Україна може відчути їх не в рейтингах PISA, а в нестачі людей, які (не)будуватимуть економіку майбутнього.