«Підрив Франції»: що змінять «студентські» протести
Бунти впливають на весняні вибори президента, загострюють боргову кризу та погіршують відносини з Трампом
Протести, що почалися 17 вересня 2026 року в ліцеї імені Сен-Екзюпері в передмісті Парижа, неухильно поширюються по всій країні. Вони шокували французьку громадськість великою кількістю бунтарів-іммігрантів, а також прямою участю в заворушеннях обраних посадовців з ультралівої партії Жан-Люка Меланшона «Нескорена Франція» (La France insoumise, LFI).
«У серці нинішніх протестів лежить об'єднання ультралівих та ісламістів, створене задля підриву Франції. Відверто кажучи, це форма повстання ультралівих сил разом із мігрантами другого та третього поколінь. Воно відбувається в час, коли Франція перебуває в серйозній економічній скруті», – цитує Fox News Найла Гардінера, директора Центру свободи імені Маргарет Тетчер.
Mind – про те, як протести впливають на політичний ландшафт у Франції.
Як ультраліві політики змінюють політичний ландшафт
Міністр освіти Франції Едуар Жеффре розповів, що протести в країні розпочалися як «класичний рух учнів старших класів». Молодь заблокувала десятки навчальних закладів, вимагаючи поліпшити умови у класах. Але далі увесь світ здивовано спостерігав за «політичним захопленням блокад обраними посадовцями від LFI».
Від самого початку протестів ліві політики були присутні біля воріт шкіл. Так, Луї Бояр і Клеманс Гетте, депутати LFI з департаменту Валь-де-Марн, вирушили до ліцею імені Сен-Екзюпері із закликами, що блокади мають тривати, а «студентський рух має розширюватися».
На тлі погромів і пожеж мер Сен-Дені від LFI Баллі Багайоко приєднався до студентів біля ліцею імені Поля Елюара, щоб підбадьорити їх та долучитися до скандування гасел.
Лідер ультралівого руху Жан-Люк Меланшон називав спроби уряду Франції розігнати мітинги «репресіями» і закликав своїх посадовців «ставати між демонстрантами та поліцією скрізь, де тільки можна».
Старшокласники під час протесту біля ліцею Деодат у Тулузі, Франція, 1 жовтня 2026 року. Фото: Ed Jones / AFP
Як зазначає Politico, Меланшон прокладає собі шлях до другого туру президентських виборів, які мають відбутися за сім місяців. Нинішньому лідеру країни Емманюелю Макрону конституція забороняє балотуватися на третій строк, а інший найпопулярніший кандидат від центристів Едуар Філіпп має підтримку приблизно 18% виборців, тоді як за Жана-Люка Меланшона 17%, а кандидата від ультраправих сил Марін Ле Пен 33% виборців.
«47% респондентів віком до 35 років, згідно з опитуванням Cluster17, планують голосувати за Меланшона. Його мета зараз полягає в тому, щоб консолідувати свою електоральну базу та вийти до другого туру. Молодші виборці є ключовою частиною цих зусиль, проте кадри шкіл, що палають, і зіткнень поліції з протестувальниками загрожують підірвати його позиції серед ширшого електорату», – пояснює Politico.
Американські експерти зазначають, що прапори Палестини на протестах у Франції допомагають підживлювати расові конфлікти та перетворювати вимогу поліпшення умов у навчальних закладах на набагато ширше протистояння з урядом.
«Як сектор Газа стосується дефіциту вчителів у Франції? Я скажу вам як: «Нескорена Франція» роками робила ворожість до Ізраїлю центральною частиною своєї привабливості для молодих виборців», – коментує ситуацію Сімона Родан-Бензакен, старша представниця в Європі у Фонді захисту демократій.
За її словами, Жан-Люк Меланшон має ненульові шанси стати президентом, якщо йому вдасться мобілізувати молодь. Але, навіть якщо підтримані ним протести спонукають виборців голосувати за Марін Ле Пен, він усе одно сподівається політично зрости, ставши лідером опозиції.
«Будь-яка із цих перспектив дає Меланшону підстави продовжувати протистояння. Жодна з них не спонукає його знижувати градус напруження», – зазначає Сімона Родан-Бензакен.
Демонстранти тримають прапори Палестини та Антифа у Страсбурзі, 6 жовтня 2026 року. Фото: Kai Pfaffenbach / Reuters
Як економіка Франції наближається до точки зламу
Видання Newsweek нагадує, що європейська промисловість зазнає нищівних ударів із боку набагато конкурентнішого Китаю, а також через вплив війни в Ірані на ціни на енергоносії.
«Схоже, головна проблема Франції в тому, що вуличні бунти – не є її головною проблемою. Витрати на запозичання зростають у всьому світі, а для Франції вони зростають швидше, ніж для її колег по єврозоні», – зауважує Newsweek.
Державний борг Франції становить приблизно $4 трлн, що дорівнює 119% її ВВП. На обслуговування цих зобов’язань у 2027 році країні доведеться виплатити приблизно $100 млрд.
До того ж Франція стикається зі зростанням витрат на медичне обслуговування й пенсійне забезпечення через старіння населення та збільшенням військових витрат, зумовлених російсько-українською війною й зменшенням залученості США.
Франція, на відміну від Штатів, не може в екстремальній ситуації надрукувати гроші, оскільки вона є частиною зони євро. Існування Франції як «держави загального добробуту» може стати не підтримуваним, й уряду доведеться радикально затягувати паски.
Як посилилися позиції Трампа проти Європи
Спалах насильства у Франції відбувається в час, коли Європа намагається продемонструвати росії, що вона серйозно налаштована протистояти її загрозам.
Протилежну гру веде президент США Дональд Трамп. Він постійно демонструє небажання допомагати Україні у війні з путінською армією та зображує європейські уряди слабкими, нерішучими й неспроможними захистити власні інтереси. Заворушення у Франції американський лідер використав як привід, щоб розкритикувати ключового союзника по НАТО.
«Те, що відбувається у Франції, є не чим іншим, як масовою міграцією, що вийшла з-під контролю, – написав Трамп на своїй платформі Truth Social. – Тут ідеться зовсім не про школи, тут ідеться про те, що іслам прагне захопити колись велику країну!».
Схожі однотипні попередження про «стирання цивілізації» у Європі зробили інші рупори трампівського руху MAGA («Зробимо Америку великою знову»).
«Бунти у Франції – це чітке попередження для решти країн Заходу, – написав у Х засновник медіамережі TheBlaze Гленн Бек. – Сьогоднішні події у Франції – це результат роботи міжнародної мережі соціалістів з руйнації Заходу».
Експерти пояснюють атаки адміністрації Трампа на європейські уряди можливим бажанням схилити їх до компромісів із росією. Його останні спроби зняти санкції з рф і заяви проти України очевидне тому свідчення.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
