Кандидатская по экономике: Петр Порошенко, госфинансы и банки

БЛОК 1. Политика управления государственными финансами

О фискальном проценте ВВП и уровне налоговой нагрузки

Петр Порошенко в интервью агентству «Интерфакс-Украина», 2011 год:
У нас дуже багато доярок, чиновників, бюрократів і перевіряючих на одну корову. Стадо не в змозі стільки нормально прогодувати. У нас проблема низької продуктивності праці ... Хоча з боку здається, що у нас все ще дуже дешева праця. Це міф – праця у нас дорога.

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
На 2018–2019 рр. МВФ прогнозується подальше зростання показника (перерозподілу – REM) до 40,9% ВВП – за доходами та 43,4% ВВП – за видатками. Високий рівень перерозподілу в умовах повільного економічного зростання, значних боргових та корупційних ризиків пригнічує розвиток підприємництва.

Выступление во время рабочей поездки на Житомирщину, январь 2019 года:
З першого січня встановлена нова мінімальна заробітна плата майже на 500 грн більша – було 3 700 грн, а зараз 4 171 грн. Першим пріоритетом у 2019 році буде підвищення рівня соціальних стандартів.

Предвыборная программа Порошенко (2019):
Ми повинні зосередити соціальну підтримку на найменш забезпечених верствах населення, як-то самотні люди похилого віку, особи з інвалідністю, багатодітні сім’ї.

Об управлении государственным долгом

Официальная страница Порошенко в Facebook, январь 2019 года:
Ще чотири роки тому Україна була за півкроку від дефолту і за крок від національної катастрофи… нам вдалося спільними зусиллями забезпечити макрофінансову стабілізацію і вихід України із зони ризику.

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018  году:
Стабільне зростання реального ВВП (на 2,4 % за 2016 р. та 2,5 % у 2017 р.), помірна волатильність курсу гривні впродовж минулого року та зменшення дефіциту державного бюджету (з 2,9% ВВП у 2016 р. до 1,6% до ВВП у 2017 р.) сприяли покращенню основних показників боргової безпеки

Підвищення ефективності боргової політики України та посилення фінансової стійкості, що передбачають… законодавче закріплення поступового переходу співвідношення боргу з ВВП до економічно обґрунтованого для України рівня в 40%.

О местных бюджетах и дальнейшей децентрализации

Предвыборная программа Порошенко (2019): 
Завдяки децентралізації доходи місцевих бюджетів зросли більш ніж утричі. Це дало змогу розгорнути масштабний ремонт доріг, реконструкцію та побудову нових шкіл, лікарень, об’єктів інфраструктури.

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Завдяки реформі децентралізації Україна стала однією з найбільш бюджетно децентралізованих держав Європи, де понад 51% публічних коштів – це кошти місцевих бюджетів, а частка місцевих бюджетів становить понад 15% ВВП України. Частка місцевих податків у доходах місцевих бюджетів зросла з 1% у 2014 р. до 30% – у 2018 р.

Официальный твиттер Петра Порошенко, апрель 2014
Протягом найближчих років в Україні триватиме зростання, – якщо на виборах дамо відсіч демагогам-популістам, не дозволимо їм звести нанівець побудовану суспільством макроекономічну стабілізацію. І тоді децентралізація призведе до появи у громад ще більших додаткових коштів.

О трех приоритетных направлениях финансирования из госбюджета

Предвыборная программа Порошенко (2019):
Наша стратегія переходу від глибокої кризи і боротьби за виживання до сталого розвитку базується на тих секторах економіки, де ми можемо вийти на лідерські позиції… П’ять стратегічних пріоритетів (щодо агросектору, ІТ, науки, транспортно-логістичного хабу та культурно-туристичного потенціалу) дадуть потужний поштовх нашій  економіці.

О дефиците Пенсионного фонда и пенсионной реформе

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Бюджет Пенсійного фонду є хронічно дотаційним. На фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду у 2018 році передбачено спрямувати 139,3 млрд грн (у 2017 р. – 133,5 млрд грн, у 2016 р. – 142,6 млрд грн), що є найбільшою за обсягом бю джетною програмою і становить 14% видатків держбюджету. У 2018 році трансферт із бюджету для Пенсійного фонду еквівалентний 40,3% його видатків. Разом із тим навіть після осучаснення пенсій, з 11,4 тис. пенсіонерів понад половина або 55% одержували пенсію менш ніж 2 тис. грн.

Фінансовий стан Пенсійного фонду в наступних роках зазнаватиме негативного впливу демографічної ситуації, яка погіршується трудовою міграцією… Отже, проблема має фундаментальний характер і потребує комплексної системи рішень...

...Досвід інших країн та поведінки фінансових інституцій в Україні свідчить про високий ризик того, що держава залишиться з розгніваними вкладниками сам на сам, тоді як приватні фонди зникнуть без відповідальності. Наслідками невдалого вибору схеми запровадження системи ІІ рівня можуть бути не тільки порушення прав громадян, а й негативний вплив на подальшу долю самої ідеї запровадження цієї системи у зв’язку з недовірою громадян у цілому до інституту загальнообов’язкового державного накопичувального пенсійного страхування.

Невідкладним кроком на шляху реформування пенсійної реформи є запровадження з 1 січня 2019 р. загальнообов’язкового накопичувального пенсійного страхування… Протягом останніх п’яти років коефіцієнт заміщення (відношення середньої пенсії до середньої заробітної плати) в Україні усталено знижується з 49 % до 30% і має тенденцію до подальшого зниження. Коректне запровадження накопичувальної системи – чи не єдиний шанс майбутніх українських громадян на отримання пенсій, розмір яких хоч якось відповідає орієнтирам МОП. Згідно з рекомендаціями МОП, коефіцієнт заміщення не повинен бути менше ніж 40%.

Какой должна быть инфляционная политика 

Петр Порошенко в интервью агентству «Интерфакс-Украина», 2011 год:
По-перше, не використовувати модель розрахунку інфляції в якості зброї в політичній боротьбі. По-друге, змінити технологію. Структура споживчого кошика перестала відповідати структурі споживання середньої української сім'ї. Сьогодні є певний розрив. Зберігаючи стару методику розрахунку інфляції в таємниці, будь-який уряд може вийти на будь-які показники, закладені до держбюджету. Просто вони не матимуть нічого спільного з реальною ситуацією і реальним споживанням українців. А значить, будуть просто дратувати населення.

Предвыборная программа Порошенко (2019):
Інфляцію знижено вчетверо порівняно з 2015 роком. Курс гривні стабільний протягом кількох років. Ці зусилля дають, нарешті, можливість перейти до відновлення рівня життя і розпочати наступ на бідність.

В эфире телеканала ICTV в программе «Свобода слова», февраль 2019 года:
Цифри макроекономіки на сьогоднішній день яскраво демонструють – найгірше вже позаду. У нас найвищі за останні сім років темпи зростання економіки, найнижча за п’ять років інфляція.

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Досягнення основних цілей режиму інфляційного таргетування в Україні передбачає: проведення відсоткової політики, що відповідає інфляційним цілям (збереження відносно високої вартості гривні за рахунок відносно високих відсоткових ставок, отже, дотримання політики «дорогих грошей»), згладжування інтервенціями лише надмірних коливань валютного курсу без активної протидії стійким тенденціям знецінення/зміцнення гривні; відсутність фіскального домінування; виважену бюджетну політику (обмеження бюджетного дефіциту та уникнення позапланового підвищення соціальних видатків); усунення квазіфіскальних дисбалансів шляхом приведення адміністративного регулювання цін до ринково обґрунтованих рівнів відповідно до затвердженого графіка.

О дефиците внешней торговли

Петр Порошенко в интервью агентству «Интерфакс-Украина», 2011 год:
Ми маємо більш високе корупційне навантаження, а також істотні проблеми в податковій сфері, пов'язані, в першу чергу, з некомпенсацією ПДВ. Коли до всіх цих факторів зниження конкурентоспроможності українських товарів додасться зростання цін на газ, то ми вийдемо фактично на триразове перевищення цін на енергоносії для українських виробників у порівнянні з нашими конкурентами. Легко уявити, наскільки швидко інші виробники будуть завойовувати як український, так і сусідні конкурентні ринки. В результаті, на жаль, ми дуже скоро можемо стати свідками зниження динаміки зростання ВВП і погіршення показників, які важливі для українського платіжного і торгового балансу.

Предвыборная программа Порошенко (2019):
Ми підписали Угоду про асоціацію та створили зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Частка ЄС у нашому експорті перевищила 42% і надалі зростатиме. Ми прорвали російську торговельну блокаду, відмовились від купівлі газу в Росії, не дозволили країні-агресору задушити нас економічно.

Официальная страница Порошенко в Facebook, январь 2019 года:
Наші наступні пріоритети у розвитку торгівлі з ЄС – це посилена митна співпраця, укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, адаптація законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів .

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Міжнародна економіка нагромадила значні ризики охолодження. Їх реалізації вже в середньостроковій перспективі підживлює загострення торговельних конфліктів та поглиблення глобальних диспропорцій. З огляду на це для зовнішньоторговельної політики України актуалізуються завдання: активізації конкурентної боротьби за розташування в Україні нових виробничих центрів регіонального значення…

... проактивного просування національних економічних інтересів на міжнародній арені, формування фокус-груп регіональних пріоритетів розвитку торговельно-економічної співпраці та визначення на їх основі товарів стратегічного позиціювання України в міжнародних ланцюгах створення доданої вартості, осучаснення концепції здійснення торговельних місій для експортерів, опанування нових форм просування експорту, активізація ролі держави у сфері дотримання прав та можливостей захисту інтересів експортерів.

БЛОК 2. Госрегулирование и налоговая политика

Об антимонопольном законодательстве

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Уряд має активніше працювати над підвищенням ефективності роботи державних підприємств, системній демонополізації та детінізації економіки, проведенням виваженої приватизаційної політики, створенням сприятливих умов для реалізації внутрішнього національного інвестиційного потенціалу, залученням стратегічних прямих іноземних інвестицій та технологічного капіталу при непохитному дотриманні права приватної власності, європейських цінностей, прав та економічних свобод.

О вмешательстве государства в бизнес

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Системне укріплення партнерської взаємодії між державою та бізнесом визначає необхідність прозорості та неупередженості державного регулювання підприємництва на всіх рівнях. Необхідними завданнями тут є активна робота із системного усунення незаконного силового тиску на бізнес, налагодження каналів комунікації з бізнесом відповідних регуляційних органів, фіксації та попередження неконкурентної боротьби.

О госрегулировании цен

Петр Порошенко в интервью агентству «Интерфакс-Украина», 2011 год:
Якщо у Сєвєродонецьку або Червонограді ціни на хліб або молоко зросли, то уряд про це має дізнатися через 20 хвилин, а не через місяць. Поки уряд дізнається про подібне зростання значно пізніше. Більш того, воно отримує спотворені дані. Обласні цінові інспекції, обласні статистичні управління, обласні та районні адміністрації через страх покарання намагаються ці дані правити ... Чи варто наказувати хлібу коштувати менше? Думаю, це погано закінчиться.

Во время встречи с коллективом Счетной палаты Украины, октябрь 2018 года:
Зобов’язання зрівняти внутрішні ціни на газ з ціною імпортного газу Україна взяла, коли Гройсман ще був мером Вінниці. Відповідний меморандум з МВФ був підписаний 31 жовтня 2008 року. Фонд тоді очолював Домінік Стросс-Канн, а хто на той час був Прем’єр-міністром – дуже легко зазирнути у Вікіпедію. Але хто б не був – подібні зобов’язання носять не персональний, а  міжнародно-правовий  характер. Хоча зобов'язання і гроші брали одні, а повертати гроші мусять інші.

О налоговой политике

Во время встречи с представителями бизнеса, октябрь 2018 года:
Не можу зараз назвати строки, але я впевнений, що разом ми вийдемо на ухвалення закону про податок на виведений капітал як ключову реформу для прискорення економічного зростання», – сказав голова держави під час зустрічі з представниками бізнесу...

... хочеш вивести кошти на споживання – прошу дуже, заплати. Хочеш вкладати в розвиток – держава стимулює вкладання у виробництво.

БЛОК 3. Банковское регулирование

Об очищении банковского рынка

Во время заседания Национального инвестиционного совета, май 2018 года:
Однією з найскладніших і найболючіших реформ стали очищення й оздоровлення банківського сектору. І я хочу подякувати команді Нацбанку – і тій, що є зараз, і тій, що працювала до цього. Знаєте чому? Бо це – одна команда, бо треба мати сміливість, професійність і рішучість для того, щоб закрити 98 хворих банків, які не мали шансів на життя і які мали до 90-95% кредитів, що не обслуговуються.

Во время встречи с представителями бизнеса, октябрь 2018 года:
Вважаю, що закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування дуже потрібний. Влада повинна розчищати шлях для відновлення економіки. А економічний розвиток не можливий без фінансового ресурсу.  Важливим для бізнесу, наскільки я знаю із спілкування з вами, є подальше удосконалення механізмів функціонування фінансового сектору.

А вот в 2011 году он считал так (интервью агентству «Интерфакс-Украина», 2011 год):
Варто проаналізувати фактор закредитованості української економіки. Я б сказав, що він надзвичайно високий. Якщо порівняти Україну з країнами нашої ваговій категорії, з ринками, що розвиваються, то співвідношення рівня кредитів в економіці до обсягу ВВП у нас позамежне. Воно перевищує 70%, тоді як в Туреччині і в більшості країн СНД – 30-40%. Тобто, у нас зростання ВВП в основному досягався за рахунок випереджаючого зростання кредитування.

О валютном рынке и курсе гривны

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Валютна лібералізація є одним з основних напрямів на шляху України до вільного руху капіталу.

О СПЛИТ (об'єднання регуляторів небанківської та банківської галузей)

Три года назад президент инициировал законопроект №2413 о «сплит», который он определил как безотлагательный. Законопроект не вынесен на голосование до сих пор.

О проблеме плохих кредитов

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Магістральним напрямом оздоровлення банківської системи в контексті економічного зростання має слугувати активізація корпоративного кредитування, передусім тих галузей економіки, що належать до реального сектора (сільське господарство, переробна промисловість, будівництво, транспорт тощо).

Реалізація цього заходу має бути здійснена, у т. ч. за рахунок поступового (на тлі стабілізації ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках) зниження рівня облікової ставки як орієнтира для здешевлення кредитних ресурсів для реального сектора економіки. Крім того, необхідно приділити особливу увагу впровадженню механізмів, які сприяли зменшенню ризиків кредиторів та зниженню рівня непрацюючих/неповернених кредитів у портфелі банківської системи.

Суперечлива динаміка повернення кредитів рефінансування. Залишкова сума наданих НБУ кредитів рефінансування останнім часом має стійку тенденцію зменшення: станом на 1.01.2015 р. – 113,4 млрд грн, на 1.01.2016 р. – 105,8 млрд грн, на 1.01.2017 р. – 74,8 млрд грн, на 1.01.2018 р. – 68,7 млрд грн. Водночас відповідна статистика в розрізі платоспроможних банків станом на 1.01.2018 р.  свідчить, що п’ять платоспроможних банків (чотири з яких належать державі, один – іноземній банківській групі) були винні НБУ загалом 18,4 млрд грн. Різниця між цими двома сумами – це кошти, що застрягли у виведених із ринку проблемних банках, отже строки їхнього повернення будуть визначатись лише швидкістю та прозорістю продажу їх заставного майна.

БЛОК 4. Рынки капитала

Во время встречи с вновь назначенными членами Национальной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку, январь 2015 года:
Незважаючи на важкі часи, розвиток фондового ринку потрібен з огляду на необхідність кардинального покращення інвестиційного клімату для втілення економічних реформ. У влади є політична воля на реформи, у вас – професіоналізм та рішучість. Запуск повноцінного фондового ринку дасть нам можливість залучити в країну дешеві довгі ресурси і створити в країні надійну систему фінансування економічного розвитку.

Реформа фінансового сектору передбачена коаліційною угодою. Необхідно інтегрувати український фінансовий сектор в світові ринки капіталу і вивести його у відповідність з європейськими практиками, гармонізувати вимоги до учасників фондового ринку з директивами ЄС.

Сучасну біржову інфраструктуру зможемо створити лише із залученням провідних іноземних біржових операторів. Фондовий ринок має стати місцем залучення дешевого та короткого ресурсу для державних і приватних компаній. Для цього потрібна розвинена інфраструктура фондового ринку, умови для ліквідного первинного розміщення, торгівлі цінними паперами, їхнього обігу, належного обліку прав власності, прозоре ціноутворення на фінансові інструменти.

Во время выступления на Всемирном экономическом форуме в Давосе, январь 2018 года

В январе 2018 года Петр Порошенко подписал Закон Украины №2210-VIII "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно упрощения ведения бизнеса и привлечения инвестиций эмитентами ценных бумаг".

Якщо, з одного боку, нам вдасться створити позитивний інвестиційний клімат, забезпечити можливість судового захисту інвестицій, надати достатньо серйозні гарантії щодо нульової толерантності до корупції, зробити дуже рішучі кроки щодо зниження податкового тиску, то запуск повноцінного фондового ринку дасть нам можливість залучити в країну дешеві, довгі ресурси і створити надійну систему фінансування і економічного розвитку.

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Ефективне регулювання фінансового сектора в Україні, що має відбуватись у межах таких основних напрямів: визначення цільової моделі функціонування регуляторів фінансового сек- тора; унормування діяльності небанківських установ, зокрема продавців небанківських фінансових послуг; розробка та впровадження системи захисту споживачів небанківських фінансових послуг; перебудова інфраструктури фондового ринку, зокрема централізація депозитарної функції та відкриття міжнародним депозитарієм рахунку в Депозитарії НБУ.

... стимулювання розвитку вітчизняного фондового ринку шляхом створення законодавчого та фіскального базису для залучення інвестицій у надійні інструменти.

БЛОК 11. Международная экономическая политика

О потенциале выхода на мировые рынки

Во время выступления на Всемирном экономическом форуме в Давосе, январь 2019 года:

Україна ніколи не повернеться до командної економіки радянського типу. Ми хочемо побудувати здорову економіку західного типу, що базується на малих та середніх підприємствах. Ми не хочемо повертатись до економіки радянського типу.

Предвыборная программа Порошенко (2019):
До ЄС і НАТО ми вступимо як країна – регіональний лідер. Упродовж наступних 5 років Україна має стати:

• лідером аграрного сектору в Європі;
• одним із п’яти нових глобальних лідерів ІТ-сектору;
• регіональним лідером індустріального розвитку;
• транспортним хабом Східної Європи;
• однією з десяти найбільш відвідуваних країн Європи під гаслом «Модна країна, яку відкриває світ.

...Збільшення чисельності населення світу створює величезну нішу для України як глобального аграрного лідера. Але справжнє лідерство можливе лише за умови, коли експорт переробленої продукції буде значно перевищувати продаж сировини.

Саме на створення переробних підприємств, розвиток інфраструктури для виробників сільськогосподарської продукції і захист прав власників спрямовані першочергові кроки для розвитку агросектору.

ІТ-сектор уже допомагає Україні збільшити частку креативного середнього класу, що важливо для стабільності, стійкості економіки і країни загалом, для демократії. Але, щоб стати справжнім лідером у цьому секторі, від надання послуг та аутсорсингу, ми сприятимемо перетворенню сектору на креативну індустрію із постійним збільшенням його внеску у вітчизняну економіку.

Петр Порошенко в интервью агентству «Интерфакс-Украина», 2011 год
На жаль, належної економізації зовнішньої політики не відбулося, хоча українські виробники розраховували отримати підтримку від держави при проникненні на нові ринки. Причому мова не йде про якийсь лобістський, прихованому, корупційному перерозподілі бюджету. Я говорю про надання політичних гарантій, про безпеку ведення бізнесу на нових для України ринках, про страхування політичних ризиків, про передекспортного кредитуванні та інших абсолютно цивілізованих механізмах підтримки українських виробників.

І мова не тільки про традиційні для експорту України металургії або хімії, але і про високотехнологічних сферах: авіабудуванні, космічній галузі, військово-технічне співробітництво, суднобудуванні, машинобудуванні, в тому числі енергетичному, переробної та харчової промисловості.

О политике протекционизма

Официальный твиттер Петра Порошенко, февраль 2019 года:
Ми не допустимо окупації Азовського моря та Керченської протоки. Ми забезпечимо виконання двосторонніх угод про свободу мореплавання, зокрема, – в Азовському та Чорному морях. Ми гарантуємо безпеку та захист національних інтересів України.

Петр Порошенко в интервью агентству «Интерфакс-Украина», 2011 год:
 Ніколи спроби шантажу з боку України не досягали мети, але приносили прямо протилежний ефект. Тут потрібна ефективна професійно підготовлена переговорна група. Ми не повинні застосовувати шантаж, але зобов'язані будувати прогнозовану професійну політику. Разом з тим, Україна не повинна бути постійно в ролі прохача. Відносини необхідно врегулювати таким чином, щоб ми могли планувати співпрацю між країнами хоча б на 5-10 років, а не перебувати постійно в підвішеному стані: ми не повинні залежати від президентських виборів в Росії в 2012 році і від тональностей внутрішньоукраїнського політичної дискусії.

Реалізація потенціалу вільної торгівлі між Росією і Україною може посилити позиції обох країн, як гравців в системі міжнародного поділу праці. Є цілий ряд ринків, за якими ми маємо пов'язані позиції, починаючи з зерна і закінчуючи металами. Тут ми поки особливими успіхами похвалитися не можемо. Ми не досягли прийнятного компромісу в питанні ціни на газ, не вирішили ситуацію з будівництвом «Південного потоку», що не закріпили позицію щодо модернізації газотранспортної системи. У нас не врегульовано питання Керченської протоки, не завершена тема демаркації державного кордону, без чого завдання щодо безвізового режиму з ЄС і безпеки країни залишаються відкритими. При наявності істотного потепління політичних відносин за рік ці питання економічного співробітництва не були вирішені. Це означає, що не реалізований потенціал нашої співпраці.

О выполнении соглашения об ассоциации с ЕС

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Гальмується виконання Угоди про Асоціацію (УА) України з ЄС, насамперед, у частині імплементації в українське законодавство норм та правил ЄС, визначених як пріоритетні. Залишається низка нереалізованих раніше заходів, які передбачені відповідним Планом дій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1106 від 25 жовтня 2017 р. 1

«Слабкою ланкою» у виконанні умов Угоди вже не перший рік залишається підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Угода ACAA) – по суті Угоди про взаємне визнання Україною та ЄС сертифікатів відповідності на промислову продукцію (як це передбачено статтею 57 УА);

Водночас залишається ціла низка заходів, які потрібно здійснити відповідно до статей Угоди, що увійшли раніше в дію і які передбачені відповідним Планом дій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1106 від 25 жовтня 2017 р.

Передусім необхідно сконцентрувати зусилля на боротьбі з корупцією, яка визначена статтею 3 Угоди про асоціацію з ЄС одним із головних принципів для посилення відносин між Україною та ЄС. Виходячи з цього, антикорупційна складова наявна в багатьох нормах та вимогах Угоди, а також Європейських директивах та інших нормативно-законодавчих актах, які повинна імплементувати Україна відповідно до умов Угоди. Питання протидії корупції перебуває в центрі уваги як української влади, так і наших європейських партнерів. На жаль, навряд чи цю проблему можна бути вирішити швидко, але на найближчий рік перед Україною стоять дуже важливі завдання в цьому напрямці.

Официальный твиттер Петра Порошенко, февраль 2019 года:
У 2018 ми продали товарів до країн Євросоюзу більше, ніж будь-коли. Наш експорт досяг найбільшої позначки за всю нашу торговельну історію з ЄС. Львівщина – в числі найперших на цьому ринку. В її експорті частка країн ЄС становить 78,6% від усього обсягу, на 22% більше, ніж у 2017.

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Поглиблення відносин України з Європейським Союзом залежатиме від здатності законодавчої та виконавчої влади ефективно працювати над втіленням Угоди про асоціацію.

Важливо, щоб Уряд спільно з Президентом та Парламентом України напрацювали протягом наступного року проактивні рішення, які дадуть змогу перевести у практичну площину переговори про приєднання України до «чотирьох союзів» ЄС: Енергетичного союзу, Цифрового єдиного ринку, Митного союзу та асоціації з Шенгенською зоною. У разі успіху це забезпечить у перспективі впродовж наступних п’яти років «прихід Європи в Україну», після чого вступ до Європейського Союзу перетвориться на формальну процедуру, яку буде здійснено у сприятливий для цього час.

Зокрема, потрібно ухвалити низку законодавчих актів у транспортній галузі та внести зміни до Митного кодексу, необхідні для приєднання до Конвенції ЄС про єдиний режим транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. На часі зміни до законів про технічні регламенти й оцінку відповідності та про здійснення державного ринкового нагляду, які дадуть змогу підписати Угоди з ЄС про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА).

Зміцнення стратегічного партнерства України та США вимагає активних цілеспрямованих дипломатичних заходів для підтримання відносин довіри з адміністрацією президента та Конгресом Сполучених Штатів. Наші зусилля будуть спрямовані на посилення санкцій проти РФ, розширення можливостей військово-технічного співробітництва, залучення американських інвестицій та визнання Голодомору 1932–1933 рр. в Україні геноцидом проти українського народу. Україна розвиватиме відносини з Німеччиною, Францією, Великою Британією, Польщею, країнами Балтії та Румунією, які залишаються найбільш надійними партнерами у безпековій, політичній та інших сферах.

Україна має працювати над новими колективними механізмами безпеки у Балто-Чорноморському регіоні для відповіді на агресивну політику РФ. Перспективним напрямом нашої зовнішньої політики може стати активне формування системи договорів і політичних консультацій між Україною та учасниками «Бухарестської дев’ятки» (країни Балтії, Вишеградська четвірка, Румунія та Болгарія), які були б спрямовані на поглиблення оборонного та безпекового співробітництва й розробку механізмів колективного захисту від загроз із боку Росії. Тісне партнерство України з країнами – членами НАТО, які розташовані в Балто-Чорноморському регіоні, дасть змогу впливати на визначення пріоритетів Північноатлантичного альянсу.

На сьогодні формально виконання вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (зокрема у частині імплементації в українське законодавство норм та правил ЄС), яке вважається пріоритетним завданням Уряду країни, уже не є достатнім для виконання реальних завдань на цьому шляху.