Бліц-інтерв'ю співвласника Альфа-Груп Германа Хана про меморіальний центр Голокосту

На минулому тижні у Києві пройшла зустріч наглядової ради Меморіального центру Голокосту Бабин Яр. Цей амбітний проект, який має включати у себе меморіал, музей та історично-дослідницький центр, планує будувати в українській столиці група донорів. Серед них – бізнесмени Михайло Фрідман, Герман Хан, Віктор Пінчук, Павло Фукс, співак Святослав Вакарчук, спортсмен Володимир Кличко, політики Йошка Фішер, Олександр Кваснєвський, Джозеф Ліберман, а також равін Яков Дов Блайх. Головою наглядової ради призначили всесвітньо відомого правозахисника, депутата Кнесету Натана Щаранського.

Це було перше засідання наглядової ради Меморіалу, що проходило у київському готелі Hyatt протягом декількох годин. Під час засідання був обговорений бюджет на 2017 рік та етапи розвитку центру. «Перший центр Голокосту на території усього колишнього радянського союзу буде створений тут, у Києві. У цьому є багато символіки», – сказав Натан Щаранський, – «У нас є намір – шукати суспільну підтримку для усіх наших рішень. Ми плануємо долучити сотні громадських організацій, єврейських, українських, світових...».

Поки що до обговорення не запрошені такі важливі діячі єврейської та української громадськості, як президент Єврейського форуму України Аркадій Монастирський, або професор Фелікс Левітас, автор книги «Бабин Яр. Долі і пам'ять», тощо.

Натан Шараньский переконує, що запрошує усі зацікавлені сторони взяти участь в обговоренні проекту.

Питання суспільної підтримки Меморіального центру Голокосту Бабин Яр повязане з неспокійною історією та конфліктами навколо ідеї будівництва центру. З початку отримання Україною незалежності, багато разів різні інвестори, серед яких, у тому числі –  American Jewish Joint Distribution Committee Джойнт, Вадим Рабинович, Павло Фукс, Ігор Коломойський – намагалися будувати біля Бабиного Яру. Проте, усі намагання перетворювалися у скандали. Серед причин – заборона будувати на території кладовища за єврейським законом. Крім того, навіть якщо буде побудований просто Меморіал, деякі групи євреїв не зможуть за тим самим єврейським законом взагалі приходити на це місце.

На території Бабиного Яру є декілька локацій: місця самих масових поховань, територія колишнього караїмського кладовища, та єврейського кладовища, ліквідованого у радянські часи, просто паркова територія. Проте, під час Куренівської трагедії потік з кістьми загиблих проходив по парковій зоні та частині території району Сирець.

Один з авторитетних істориків-дослідників трагедії Бабиного Яру Віталій Нахманович відмовився від участі у проекті. По-перше, через те, що Меморіальний центр намагаються будувати на кладовищі. По-друге, Нахманович вважає, що музей має бути присвячений трагедії Бабиного Яру загалом, а не лише Холокосту. «Музеї Холокосту та Бабиного Яру – це дві різні історії», – каже Віталій Нахманович.

Йосиф Зісельс, громадський діяч та дисидент, також є противником того, щоб музей будували біля Бабиного Яру. «Є загальнолюдські норми поваги до загиблих та померлих, і цих норм треба дотримуватися», – каже Йосиф Зісельс.

Треба зауважити, що у радянські часи біля урочища Бабин Яр, на території Сирецького концтабору, були побудовані мікрорайони Сирець, зі школами, дітячими садками, тощо. Там мешкають десятиріччами тисячі киян. Також, на територіях колишнього кладовища побудовані телецентр та київський міській архів. 

Є й інші локації для Меморіалу Бабиного Яру, де міг би бути створений комплекс з музеєм та науковим центром. Наприклад, поруч з сусідніми станціями метро – біля станцій Сирецька або Лук'янівська.

«Ми б хотіли, щоб музей був  розташований у районі Бабиного Яру. Проте це рішення неможливо затвердити без серйозних консультацій зі спеціалістами по Галахі (Єврейському закону), бо по ньому заборонено будувати будь що на кладовищі. Проте, якщо побудувати біля Бабиного Яру неможливо, ми можемо розглядати і інші локації», – каже Натан Щаранський.

Інше важливе питання – це ідея музею. У світі побудовано декілька видатних музеїв, присвячених трагедії європейського єврейства.

Наприклад, Варшавський музей Полін побудований на місці колишнього Варшавського гетто, але присвячений не лише Холокосту, а 1000 років історії польского єврейства. Найбільш важливим є Музей Яд Вашем в Ієрусалимі, який проводить науково-дослідницьку роботу, присвоює звання праведників світу людям, які рятували євреев під час Холокосту. Також треба згадати Меморіальний комплекс Холокосту у Вашингтоні, музей Голокосту у Лос Анжелесі, та такі місця, присвячені історії єврейства, як музей Скірболл у Лос Анжелесі.

Єврейський музей в Берлині – це простір, присвячений історії євреєв у Німеччині, та трагедії Холокосту. Берлинський музей побудовано за проектом архітектора Данієля Лібескінда, та сама споруда є витвором мистецтва.

Існують і концептуально інші простори, похід до яких є болісним не лише через трагедію Холокосту, а й через те, що експозиції цих музеїв повністю заглиблюють відвідувачів у відчуття смерті, жаху, страхіття. Як музей Великої Вітчизняної Війни на Поклонній Горі у Москві, де наприкінці експозиції відвідувачів “розстрілюють” з гигантського екрану. Або ж музей фабрики Оскара Шиндлера у Кракові, де у якийсь момент відвідувачі потрапляють у концтабір з клітками для людей. Посля таких експозицій людям емоційним або літнім може стати фізично погано.

«Головне, що це має бути одне з найважливіших місць у Києві. Щоб усі люди, які живуть у Києві, або приїздять до столиці, приходили до цього музею, щоб він був для них цікавим, привабливим, і щоб кожен міг рекомендувати це місце не лише як історичний меморіал, а як цікавий досвід. Наша мета – аби сотні тисяч, навіть мільйони людей на рік приїзджали до цього музею», – каже член Наглядової роди Меморіального центру Бабин Яр та співвласник Альфа Груп Михайло Фрідман.

Планується, що Меморіал буде побудований протягом 5 років. До наступного засідання наглядової ради, що пройде 19 жовтня 2017 року, має бути визначено місце для будівництва, та мають бути усі дозволи для початку створення Меморіалу  Голокосту Бабин Яр.

Відповісти на питання Mind щодо проекту Меморіального центру Холокосту Бабин Яр погодився співвласник Альфа-Груп та киянин Герман Хан (інтервю публікується мовою оригіналу).

- Уже более 25 лет обсуждается создание киевского музея Холокоста и мемориала Бабьего Яра. Считается, что его отсутствие связано с несогласием между разными донорами. Однако, в прошлом году у меня было интервью с Рональдом Лаудером, главой Всемирного Еврейского Конгресса. Он сказал, что не бизнес-перипетии являются причинами отсутствия в Киеве мемориала Холокоста. Пожалуйста, вы можете объяснить – почему так много лет, при большом желании создать центр памяти, ничего не происходит?

- Мы присоединялись к процессу по созданию мемориального центра Холокоста Бабий Яр относительно недавно, и история этого вопроса нами глубоко не изучалась. Насколько мы понимаем, одна из причин нынешних договоренностей в отношении реализации этого проекта связана с тем, что первоначальные попытки его реализовать были сделаны не вполне грамотно. И возникла ситуация, когда проект стал ассоциироваться с конкретными людьми.

Ранее проект музея мемориала Холокоста в Киеве не получал общественной поддержки и правильного общественного резонанса. В такой ситуации появились противники создания мемориала, а существование самого мемориала оказалось под вопросом. .

Наш подход в этом плане – другой. Мы открыты. Мы готовы кооперироваться, и хотим кооперироваться со всеми, кто готов поддержать проект. Мы готовы к взаимодействию с любыми общественными организациями.

- Как будет организовано участие доноров в строительстве и последующей жизнедеятельности мемориального центра?

- Мы готовы привлекать любых доноров, вне зависимости от того, каков размер их вклада, или в какой форме они готовы поддерживать идею. Для нас главное – чтобы мемориальный центр Холокоста Бабий Яр не стал проектом кого-то одного, или какой-то группы людей. Сегодня мы готовы прилагать усилия и предоставлять первоначальные посевные ресурсы. Но уже в течение 2017 года будет разработана структура пожертвований, то есть уровни взносов и система привилегий будущих доноров. Мы хотим дать проекту возможность развития, дабы возникла некая субстантивная часть, и проект получил широкую поддержку.

По нашему мнению, доноров должны быть не десятки, а сотни, может быть – тысячи. Это же касается поддержки со стороны различных организаций – общественных, религиозных, нерелигиозных. Мы готовы слушать критику, и готовы к тому, чтобы участие общественных структур носило широкий характер в создании и последующей судьбе мемориального центра.

Перед текущим менеджментом мы поставили задачу найти такие формы развития проекта, которые могли бы абсорбировать всех желающих, с учетом их опыта и ценности, которую они могут в этот проект привнести.

- Проект поддерживается государством Израиль?

- Пока что проект с материальной точки зрения не имеет поддержки со стороны государств. Одна из наших идей – в том, что любого рода государственные деньги связаны с политическими тенденциями, и мы не хотим, чтобы кто-то, с учетом нынешних непростых, сложных политических отношений, пытался влиять на реализацию этого проекта и на его контент.

Наша задача – обходиться исключительно деньгами доноров, и постараться реализовать наш проект с максимальным наполнением, связанным с реальными историческими событиями.

- Какие международные структуры и музеи уже поддерживают будущий киевский мемориал?

- Мы привлекаем к участию в проекте в основном экспертов, связанных по своей профессиональной деятельности с историей. Уже вовлечены в процесс люди из Яд Вашем, из музея Холокоста в Вашингтоне, из Берлинского музея, варшавского музея Полин. Также, мы приглашаем экспертов, которые специализируются на вопросах Холокоста, из Молдавии, Украины, Белоруссии, России.

- Почему для вас лично этот проект важен?

- Я киевлянин. Я родился и вырос в этом городе. Моя семья, мои родители – тоже коренные киевляне. В начале отечественной войны они были эвакуированы со своими родителями. Часть нашей семьи по разным причинам не эвакуировалась. И все  эти люди погибли в Бабьем Яру. С детства я слышал истории об этих людях, память о них всегда поддерживалась в нашей семье. В мемориальную дату – 29 сентября – в нашей семье всегда зажигалась свеча в память о погибших.

Когда идея создания мемориального центра Холокоста Бабий Яр начала материализоваться, и мои друзья и коллеги рассказали мне о том, что такое начинание существует, я его с радостью поддержал.

- Какой из действующих музеев, посвященных Холокосту, впечатлил вас больше всего?

- Яд Вашем. Я много раз там был. У нас с партнерами и друзьями есть фонд Генезис, который делает совместные проекты и с Яд Вашем в том числе. Я неоднократно посещал Яд Вашем вместе со своими детьми и другими членами семьи. Для меня это очень трогательная тема.