Книга місяця: навіщо читати «Пісню Алабами» Жіля Леруа
І ще три новинки червня
Сюжет. Вона – донька судді, онука сенатора та губернатора, південна красуня зі штату Алабама, міста, де задушливо пахне соснами й весь час нестерпно спекотно. Їй, Зельді Сейр, хочеться втілити мрії своєї матері про акторство, порушити з десяток усталених суспільних норм і, за можливості, влаштувати скандал. У червні 1918 року на офіцерському балу Зельда знайомиться з лейтенантом Фіцджеральдом – елегантним красенем у ідеально зшитій формі, що зачаровує як жінок, так і чоловіків. Вона закохується, чекає на нього, мріє приїхати до Нью-Йорка, щоб бути поруч із майбутнім великим американським письменником. Бентежність почуття Зельди не знаходить виходу, через що молода жінка, яка виросла й сформувалася в атмосфері моралізаторства й необхідності відповідати статусу родини, свариться з коханим, погрожує вийти заміж за іншого, крутить романи, запиваючи їх бурбоном. Зельду спопеляє почуття, яке поступово перетворюється на самознищення.
Але весілля все ж відбувається. Зельда й Скотт Фіцджеральд стають зірками нью-йоркської, а потім паризької богеми. Він пише романи й сценарії до голлівудських стрічок, тексти на замовлення. Вона зустрічає французького льотчика, з яким тікає від чоловіка. Наражається на небезпеку бути позбавленою батьківських прав, опиняється під постійним наглядом Скотта, який наче живиться їхньої взаємною любов’ю, замішаною на зневазі, пристрасті й відданості водночас. Зельда починає довгу подорож психіатричними клініками Америки і Європи. Фіцджеральд подає на розлучення й забороняє дружині бачитися з їхньої донькою. Зельда оселяється з матір’ю, вона страждає від цукрового діабету, неврозів, але починає займатися живописом. Переживаючи втрати, нерозуміння, стосунки зі Скоттом, що «ніколи не були любов’ю», жінка наче сповідується перед своїм черговим лікарем, до якого чомусь має більше довіри, ніж до будь-кого іншого. І у цій сповіді стільки свободи й сумнівів, прагнення бути вільною у виборі, що виникає бажання заперечити фінальним словам автора про те, що книга є вигадкою, адже Зельда у Леруа вийшла неймовірно живою і справжньою.
Видавництво: «Фабула»
Наклад: 1500 екземплярів.
Бекграунд. За роман «Пісня Алабами» Жіль Леруа у 2007 році отримав престижну Гонкурівську премію. Письменник приділяє велику увагу вдосконаленню освітніх програм у Франції, досліджує творчість англомовних класиків літератури XX сторіччя. Для більшості своїх творів Леруа обрав форму щоденників, що допомагає глибше розкрити образ того чи іншого оповідача-героя. Родинні історії особливо цікавлять письменника, адже, на його думку, в них стільки несказаного й прихованого, що цілком вистачить на гарний роман.
Вам сподобається, якщо: ви вважаєте, що жінка має право на вираження своєї чуттєвості й сексуальності, вам хочеться чтива, що дає матеріал для роздумів і викликає чимало різних емоцій, від співчуття до злості.
Вам не сподобається, якщо: ви надаєте перевагу традиційній моралі й сімейним цінностям, а також цікавитеся життям легенд світової літератури й вперше чуєте прізвище Фіцджеральд.
Головна причина прочитати: зрозуміти, що стосунки – це, передусім, рівність, а оголеність почуттів – не небезпека, а необхідність для порозуміння. Жіль Леруа намагався не лише спростувати поширену думку про те, що Зельда своєю екстравагантною поведінкою псувала життя всесвітньо визнаному митцю, а й здійснити глибоке психологічне дослідження людини, яка опинилася заручницею обставин, стереотипів й процесу боротьби з ними. Так, за кожним великим чоловіком стоїть дружина, яка й сприяє становленню свого кумира й повелителя. Але наявність такого підходу, за здоровим глуздом і авторської позицією Леруа, є неприпустимою, адже вона шкодить розвитку особистості.
Ще три новинки червня
Вільям Фолкнер, «Притча»
Видавнича група «КМ-Букс»
Роман, який Фолкнер, видатний американський письменник-модерніст, створював понад 10 років і вважав найкращим своїм текстом, приніс автору Пулітцерівську премію з літератури 1954 року. «Притча» − розповідь про війну, самотність людини в ній, абсурдність і жадібність, що породжує «капітанів і полковників». Тло подій − Перша світова війна, тиждень 1918 року, коли війська союзників припиняють відповідати на атаки німецької армії. Супротивник теж втрачає цікавість до гри у «войнушку», і бойові дії стихають. Але війна − це завжди правила, за якими хтось має гинути, а хтось – отримувати славу й чергові підвищення. Щоб рід людський, який вже чотири роки живе під звуки артилерійської канонади, не збожеволів від тиші, що раптом запанувала, генералісимуси обох сторін вирішують домовитися відновити бій.
У творі можна знайти алюзії на Біблію, можна порівнювати «Притчу» з «Пасткою 22» Джозефа Ґеллера. Та що у Фолкнера є напевне – це метафори, від краси яких часом перехоплює подих, його порівняння, зроблені прозаїком із душею лірика, вкарбовуються в пам’ять, і вам уже не позбавитися від образу французьких солдатів, що своєю формою нагадують букет гіацинтів.
Дейв Еґґерс, «Сфера»
«Видавництво Старого Лева»
Одного дня мила й невпевнена у собі Мей приходить на нову роботу до корпорації «Сфера». ЇЇ зустрічають мотиваційні написи на дорозі, розумний ліфт і перспектива стати свідком настання Інформаційної Ери. Дуже швидко дівчина піднімається кар’єрними сходами, отримує всі можливі корпоративні блага й навіть натяки на романтичні стосунки. Крок за кроком Мей потрапляє під владу «Сфери», вчиться думати й говорити словами, вигаданими «трьома мудрецями» − ляльководами, які за допомогою портативних камер впроваджують тотальну відкритість, що дорівнює тотальному ж контролю. Щось приховувати − означає брехати, зберігати конфіденційність − красти в інших людей можливість знати про тебе щось більше. До чого дійде людство, захопившись такою ідеологією? Чи знищать технології право на усамітнення в майбутньому? Відповідь Еґґерса здасться цілком логічною як для роману-дистопії.
Сара Джіо, «Ожинова зима»
Видавництво Vivat
Книжка для літнього відпочинку, коли можна розслабитися й дозволити собі мелодраматичну історію з додаванням детективної інтриги. Сара Джіо − американська авторка бестселерів, чиї дещо наївні у своїй щирості романи регулярно опиняються лідерами рейтингів The New York Times. Роман «Ожинова зима», що вийшов у США 2012 року, винятком не став. Оповідь складають дві сюжетні лінії. Перша починається у Сіетлі 1933 року, коли мати-одиначка Віра Рей за загадкових обставин втрачає свого маленького сина. Друга лінія знайомить читача з репортеркою Клер Олдрідж, яка вже у наш час має розгадати таємницю з минулого. Пошук скелетів у шафах наштовхуватиме на думку, що в житті випадковостей дійсно не існує, а все, що відбувається з людиною, є її власним відображенням у дзеркалі світу.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
