Прем’єри тижня: Проект «Флорида», «По(друг)а» та «Острів собак»
Гостросоціальна драма, стосунки друзів та коханців і новий мультфільм від Веса Андерсона
Проект «Флорида»
Кадр зі стрічки Проект «Флорида»
Сюжет. Колишня стриптизерка, 22-річна Гейлі, та її 6-річна донька Муні живуть у дешевому мотелі «Чарівний замок» в Орландо, неподалік від місцевого Діснейленду. Головна героїня нещодавно втратила роботу, тому змушена шукати підробіток – то нелегально продаючи парфуми туристам, то надаючи інтимні послуги прямо у їхній з Муні кімнаті.
Менеджер Боббі намагається влаштувати життя мотельної «екосистеми» якнайкраще: спостерігає за підозрілими незнайомцями, самостійно ремонтує несправності у будівлі, пробачає постояльцям затримки з оплатою орендованих кімнат. І не тільки через побоювання втратити клієнтів, а й через людяність.
Протягом дня маленька Муні вештається округою з друзями, такими ж бешкетниками, які або просять грошей у туристів на морозиво, або обпльовують автомобілі жителів мотелю. Та згодом їхні забавки, як і безтурботність Гейлі, яка живе одним днем і ще сама поводиться як дитина, − матимуть не такі вже й веселі наслідки.
В українському прокаті: з 26 квітня
Бекґраунд. Робоча назва стрічки − «Disney World». Незграбні інтер’єри мотелів – реальні. Мотелі на час зйомок не закривали, тому у деяких сценах присутні реальні постояльці та обслуговуючий персонал. Фільм майже цілком зняли на 35-мм плівку. А от фінальну сцену на території «Діснейворлда» знімали на iPhone, причому адміністрацію парку не було попереджено про проведення зйомок.
Одну з головних ролей виконав Віллем Дефо, триразовий номінант на премію «Оскар», «Золотий глобус» і премію Британської кіноакадемії. Щоб краще відчути свого персонажа і ознайомитися з нюансами місцевого діалекту, актор жив цілий тиждень перед зйомками у відповідній локації.
Виконавицю ролі Гейлі – Брію Вінайт режисер знайшов через Instagram та запропонував їй роль. «Проект «Флорида»» – перший повнометражний фільм в її кар’єрі. Більшість акторського складу – переважно дебютанти. Такий вибір режисера обумовлений більшою достовірністю зображуваного. Цей ефект підсилювала жива камера, завдяки чому зображення почасти здається документальним. До того ж, сценарій дозволяв імпровізувати, але водночас викликав непорозуміння у знімальної команди.
Наприклад, сцена, де головна героїня продає туристам парфумерію, знімалася у стилі прихованої камери − на довгофокусний телефотооб'єктив, а на акторів було начеплено петлички. Вони підходили до реальних перехожих і намагалися їм продати реальні парфуми. Після того як потрібний кадр був готовий, команда кидалася навздогін за збентеженими туристами, намагаючись отримати від них підпис, який дає право на використання відзнятого матеріалу у фільмі.
Прем’єра стрічки «Проект «Флорида»» відбулася на Каннському кінофестивалі у 2017 році. Фільм також номінувався цього року на BAFTA та «Золотий глобус». На сайті Rotten Tomatoes стрічка має рейтинг 96% на основі 229 рецензій із середнім балом 8,8 з 10.
Попередня кінокартина Шона Бейкера «Мандарин» була повністю знята на iPhone, за що отримала Приз «Незалежна камера» на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах.
Вам сподобається, якщо: вам цікаво вкотре переконатися на прикладі історії декількох родин у тому, що «як дбаєш, так і маєш» − і це стосується не лише матеріального забезпечення.
Вам не сподобається, якщо: ви любите виключно розважальні кіноатракціони, або кіношпалери на кшталт «Месників», які, до речі, теж зараз у прокаті. «Проект «Флорида»» ж порушує проблеми стосунків батьків і дітей та взаєморозуміння у суспільстві загалом.
Головна причина подивитися: побачити, як не треба виховувати дітей. Адже найкращий метод виховання – подавати власний приклад. Бо так чи інакше малеча копіює дії батьків, поки не навчиться аналізувати наслідки вчинків самостійно.
«По(друг)а»
Кадр із стрічки «По(друг)а»
Сюжет. Вінсент та Нефелі − найкращі друзі. Першого нещодавно кинула дівчина, тому щоб легше пережити розставання, вони з Нефелі вирішують знімати житло разом, аби сумними вечорами бути компанією один одному.
І все б нічого, але знайомі Вінсента не розуміють, як можна жити з подругою, але мати виключно товариські стосунки? Та головні персонажі не звертають уваги на упередження. Більше того, сама Нефелі радить другові знайти врешті-решт нову дівчину і забути про колишню. Що Вінсент і робить. Але плутається у почуттях до подруги та дівчини – бо йому добре з обома, а уваги вони потребують одночасно. Хлопцеві доводиться брехати, поки справа не доходить до серйозної розмови і навіть бійки з Нефелі.
В українському прокаті: з 26 квітня
Бекґраунд. Головні ролі у фільмі виконали Марго Бансійон і Вільям Лебхіл (якого український глядач може пам’ятати за стрічкою «Шукайте жінку»).
«По(друг)а» – дебют Віктора Сен Макарі як режисера. До цього він сім років працював у кіностудії Gaumont, де відбирав сценарії.
За словами Макарі, він хотів показати нестандартний броманс, свого роду «платонічну дружбу» у різностатевій парі. «У наш час дружба між чоловіком і жінкою вже не здається чимось дивним», – говорить режисер. Більше того, стрічка має автобіографічний сюжет: колись Макарі винаймав квартиру разом із подругою, і був змушений постійно відбиватися від запитань про їхні стосунки.
Особливу роль у фільмі відіграє Париж. Незважаючи на легку подачу сюжету, режисер хотів передати атмосферу, яка склалася у французькій столиці після атак 2015-го, а головні герої живуть на північному сході міста: «Я хотів показати звичайні житлові квартали Парижа, а не місто-музей».
Вам сподобається, якщо: ви любите легкі комедії із французькими жартами і шармом, коли сюжет побудований на історії друзів та коханців і демонструє природний вихід із нелегких життєвих ситуацій.
Вам не сподобається, якщо: ви звикли до «туалетного» гумору типових американських комедій – у французів жарти «нижче поясу» присутні, але не викликають від цього відрази і не є ядром сюжету.
Головна причина подивитися: переконатися, як важливо мати однодумців та підтримку друзів і родини, а також бути відвертим із близькими, щоб не втратити їхньої довіри.
«Острів собак»
Кадр зі стрічки «Острів собак»
Сюжет. Атарі – 12-річний хлопчик, яким опікується корумпований мер Кобаяші, за чиїм наказом усіх домашніх псів міста Мегасакі відправляють на окремий покинутий острів, який по суті є великим сміттєзвалищем. Атарі вирушає на турбогвинтовому літаку до Сміттєвого Острову, щоб відшукати свого єдиного друга і вірного собаку Спотса. Ледь не загинувши, хлопець зустрічає зграю колишніх домашніх улюбленців на чолі з дворовим псом Шефом.
Поки головний герой шукає Спотса, у Мегасакі відбувається революція, яку організовує небайдужа студентка, що приїхала до Японії на навчання. Дівчина захоплюється сміливістю Атарі, а зі свого боку намагається попередити ще більші злодіяння мера. Адже насправді лікувальну сироватку від епідемії винайдено, і всіх собак можна вилікувати.
В українському прокаті: з 3 травня
Бекґраунд. Андерсон вигадав кіносвіт «Острову собак» разом із постійними співавторами Романом Копполою і Джейсоном Шварцманом, а також із другом, японським режисером Куніті Номура. Стрічка народилася із любові до собак, антиутопій і японської культури, зокрема до робіт Акіри Куросави та мультиплікаційних різдвяних роликів компанії Rankin/Bass Productions.
Назва фільму «Isle of Dogs» співзвучна фразі «I love dogs».
Сценарист і режисер фільму Вес Андерсон влаштував конкурс, призом в якому стала можливість озвучити одного з персонажів фільму. Єдина вимога до учасників конкурсу полягала в тому, що вони повинні були пожертвувати 10 доларів некомерційній організації Film Foundation, заснованої Мартіном Скорсезе. Ця організація спеціалізується на збереженні та відновленні старих фільмів з усього світу.
«Острів собак» − вже восьмий спільний проект режисера Веса Андерсона і актора Білла Мюррея, який разом із Едвардом Нортоном, Гарві Кейтелем, Тільдою Суїнтон і не тільки озвучили персонажів мультфільму.
В «Острові собак» Андерсон вперше займався і режисурою, і сценарієм одночасно. Це також дев'ятий повнометражний фільм режисера, а також другий фільм у жанрі лялькової мультиплікації. Першою його стрічкою у такому жанрі був «Незрівнянний містер Фокс» (2009).
Вам сподобається, якщо: ви любите підліткову чистоту думок Веса Андерсона, який у свої майже 50 років залишається дитиною із абсолютно по-доброму наївним поглядом на світ.
Вам не сподобається, якщо: ви віддаєте перевагу голлівудським історіям, а також гадаєте, що анімація – виключно дитячий жанр і форма подачі.
Головна причина подивитися: насолодитися самобутнім стилем сучасного класика Веса Андерсона, вихід кожного фільму якого – справжня кіноподія; на одному подиху побачити казку, яка виглядає як художній фільм, а тому є актуальною для дорослих не меншою мірою, аніж для дітей.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
