Театральні відкриття грудня: 4 прем’єри на різні смаки
Казка не для ніжних діточок, джаз та рок за українською класикою, постановка на основі коміксу та мелодрама за Шендеровичем
Хоча черговий театральний сезон стартував уже давно, вітчизняні сцени продовжують тішити поціновувачів цього виду мистецтва новими постановками. Тож пропонуємо вашій увазі чотири вистави на будь-який смак, настрій та вік. Деталі – в огляді Mind.
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?», реж. Віталій Малахов
Театр на Подолі
Андріївський узвіз, 20А (Нова сцена)
Найближчі вистави: 13 та 23 грудня о 19:00
Сюжет. Відомий роман Панаса Мирного для багатьох лишився однією із обов’язкових книжок шкільної програми. Та у ньому порушуються питання, на які суспільство досі не знайшло відповідей. Для цього колізії роману перенесені на буденне життя тих, від кого відвернувся соціум, на молодих юнаків, які скоїли злочин і тепер перебувають у місцях позбавлення свободи. Хто, як не вони, знають відповідь на запитання: «Чому сміливі, чесні і відверті люди стають грабіжниками і вбивцями?».
Бекґраунд. У 2005 році в Україні почався експеримент під назвою «Театр у в’язниці», в якому були задіяні три українські виправні колонії. Професійні режисери ставили вистави, а всі ролі виконували в’язні та співробітники колоній. У Харкові з успіхом пройшла прем’єра – «Будинок, що побудував Свіфт» за п’єсою Григорія Горіна. У дніпропетровській жіночій колонії відбулася прем’єра вистави за п’єсою «Гусарська балада» Олександра Гладкова.
«Віталій Малахов досить давно запропонував зробити інсценізацію роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Юрію Покальчуку. Він тоді займався свого роду культурним шефством над колонією малолітніх злочинців у Прилуках. Вони писали вірші, і навіть журнал свій випускали під його керівництвом. Невдовзі після того як Покальчук погодився, він, на жаль, помер. Це був час, коли Малахов все сподівався, що от-от відкриють нову сцену, і саме цією інсценізацією хотів її відкрити. Після смерті Покальчука Віталій Юхимович звернувся до мене. Над інсценізацією працював я та Ірина Германюк, колишня моя студентка театрального інституту. Ірині ще зі школи дуже подобався цей роман, вона вважала його дуже актуальним, а не просто класикою. Дуже швидко у нас народився перший варіант сценарію. А нова сцена не відкрилася ні тоді, ні наступного року. І так тривало 8 років. З тих пір все переписувалось, народились пісні, які складав я, а актори Театру на Подолі написали до них музику – дуже чудово у них вийшло!», – розповідає журналіст, театрознавець Віталій Жежера, який виконує у виставі роль діда Уласа.
«Головна тема стосується пошуку правди серед молодих людей, які завжди є максималістами, шукають правду стосунків, правду на Землі. Іноді ця якість робить з них сильних людей, а іноді ламає», – говорить режисер Віталій Малахов про актуальність роману Мирного.
«Чіпка для мене – людина, доведена до відчаю, яка, шукаючи справедливості, не знаходить її і тому вважає, що справедливості можна добитися лише силою та жорстокими діями. Звичайно, вистава – це трактування твору і тому трохи відрізняється від нього. За романом Чіпка до всього ще й здається не досить розумною людиною, – вважаючи себе лідером, він, на мою думку, виявляється одержимим, що й призводить до падіння», – так прокоментував актор Роман Халаїмов свою роль у виставі.
Вам сподобається, якщо: зробити висновки про те, коли принцип «Хочеш взяти своє – бери силою» призводить до краху душі героя, коли людина балансує на межі хижацтва.
Вам не сподобається, якщо: ви очікуєте точного дотримання сюжету за класичним романом Панаса Мирного – у постановці Віталія Малахова Чіпка читає реп, а Лушня і Матня грають рок, що додає динамічності, – й від цього п’єса не втрачає змістовності.
Головна причина подивитися: задуматись над одвічними питаннями, зокрема про правду, волю і свободу: «Є воля чи немає волі?» – це одна з граней актуальності твору й понині.
«Homo Soveticus», реж. Максим Голенко
Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України (Жовтневий палац)
Алея Героїв Небесної Сотні, 1
Найближча вистава: 20 грудня о 19:00
Сюжет. Карколомні 10 тижнів з життя чоловіка та жінки. Він ішов на червоне світло, а вона не встигала загальмувати. За іронією долі, на Брайтон-Біч перетинаються життя емігранта з України та законослухняної американки. Щосереди і щосуботи вони зустрічаються в його квартирі і з'ясовують несподівані подробиці з минулого. Що пов'язувало їх 30 років тому?
Бекґраунд. Вистава «Homo Soveticus» – комедія з елементами мелодрами за п'єсою Віктора Шендеровича «Потерпевший Гольдинер».
Максим Голенко – головний режисер незалежного «Дикого театру» («Афродизіак», «Кицюня», «Вій 2.0», «Віталік»). У головних ролях – Олександр Ярема (актор Дикого театру та Театру «Золоті ворота», а також телеведучий) та Ольга Жуковцова (відома за роллю помічниці міністра закордонних справ у серіалі «Слуга народу»).
«Зазвичай антреприза обмежується якимись бульварними комедіями, а в цій виставі багато чого вкладено і вигадано. Ми спеціально оголили сцену. Там звучить тема заводу, Гольдинер був парторгом заводу, тож ми намагаємося відтворити заводський дух, занурити публіку в історію заліза і голих стін. Ще буде робота з димом, з екраном. Ми прибрали кулісу, задник, максимально низько опустили софіти для того, щоб максимально дати страху, жаху. У нас відповідно підібраний відеоряд: зйомки старого Харкова, років 1960-1970-х, будівництво Салтівки, Держпром, відкриття канатної дороги. Ми постаралися зібрати знакові речі», – так розповів режисер про задум вистави.
Вам сподобається, якщо: ви хочете побачити антрепризу «зі змістом» – адже герої перебувають у некомфортних обставинах не тільки психологічного, а й політичного характеру.
Вам не сподобається, якщо: ви не готові до різких жартів та гегів – вистава за допомогою крайніх проявів гумору намагається висміяти «хвороби» суспільства.
Головна причина подивитися: творча група наголошує, що кожен учасник і вся трупа цією виставою попрощалися зі своїм внутрішнім «совком», отже, HS – «комедія і трошки мелодрама» – про багатьох з нас.
«Каїн XVIII», реж. Володимир Кудлінський
Театр на Подолі
Андріївський узвіз, 20А (Нова сцена)
Найближча вистава: 25 грудня о 12:00
Сюжет. В одному царстві, певній молодій державі новини розносяться дуже швидко і не стільки завдяки шпигунам і пронирам, а скільки завдяки інтернету. Історія про юну і прекрасну принцесу, закоханого, але бідного актора, старого, але багатого короля, які живуть в еру нанотехнологій і не бояться нічого, окрім витоку інформації та атомного комара.
Бекґраунд. Ідея поставити казку на Новій сцені «Каїн XVIII» належить художньому керівнику Театру на Подолі Віталію Малахову. Він запропонував режисеру Володимиру Кудлінському почитати кіносценарій Шварца та Ердмана.
«Є старий радянський фільм, знятий за цим кіносценарієм, де короля грає Ераст Гарін в компанії прекрасних акторів, як Юрій Любимов, Бруно Фрейндліх, Олександр Дем’яненко, Рина Зелена… Але це кіно… Цільова аудиторія – середній шкільний вік з батьками. Якщо нам вдасться відволікти дітей від їхніх смартфонів, захопити не тільки видовищем, а і донести зміст цієї історії, – тоді наша місія виконана. Сподіваюся, це буде сучасна розмова. Діти у героях вистави зможуть впізнати деяких своїх улюбленців з американських блокбастерів, для батьків ми також підготували деякі сюрпризи…», – коментує режисер.
У виставі задіяний акторський курс Юрія Висоцького Київського університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого: Євгеній Лісничий, Андрій Шимановський, Максим Самчик, Петро Ніньовський, Гліб Михайличенко, В’ячеслав Сокирко, Петро Мазур, Олександр Діденко, Валерія Лук’янець, Вероніка Мішаєва, Ксенія Нікішина, Василина Паламар, Марина Гричихіна, Поліна Фролова, Діана Кузьмінова, Анжеліка Оніщук, Анна Остапенко, Ангеліна Платко, Альона Ягіч, Марина Ільїна, й актори Театру на Подолі: Володимир Кузнєцов, Олександр Данильченко та Станіслав Мельник.
Вам сподобається, якщо: хочете побачити, як і у будь-якій казці, боротьбу добра і зла, де у фіналі, звичайно, перемагає добро, а також отримати естетичне задоволення та наспівувати почуті мелодії після виходу з глядацької зали.
Вам не сподобається, якщо: ви хочете побачити «класичну» казку – у «Каїні XVIII» за принцесами, королями і міністрами приховані такі типажі, над якими хочеться не лише сміятися, а і гірко плакати – тим більш в них впізнаються досить конкретні пародійні образи політиків.
Головна причина подивитися: побачити казку з неординарним сюжетом, яскравими характерами та неперевершеними шварцівськими діалогами, – дотепними і гострими, а головне – історію про нас сьогоднішніх і про те, що відбувається навколо нас.
«Голіаф», реж. Ілля Мощицький
TELEPORT 360
10 павільйон ВДНГ, пр-т Академіка Глушкова, 1
Найближчі вистави: 22-23, 29-30 грудня о 16:00 та о 18:00
Сюжет. Відомий біблійний міф в інтерпретації ілюстратора Тома Голда, який вирішив дещо змінити xід самої історії, розглянувши її під новим кутом зору (велетень з Гефу Голіаф у нього – жертва обставин, яка за волею царя відправляється на завдання, з якого йому не судилося повернутися живим) в режисерській версії Іллі Мощицького – це розповідь про особисту трагедію людини, яка виконуючи наказ влади, зустріла власну смерть.
Бекґраунд. «Голіаф» – пластична вистава з авторською музикою Дмитра Саратського, перша в репертуарі театру Misanthrope вистава для всієї родини. Літературна основа – комікс Tom Gauld.
Режисер Ілля Мощицький про задум вистави: «Мені припала до душі ця історія, зворушлива і грубувата водночас. Закортіло віднайти ключ, за допомогою якого можна було б транслювати через сцену естетику і атмосферу цього графічного роману. Захотілося перевірити, що нового може дати йому сценічний простір. Тому, в першу чергу, для нас було дуже важливо вигадати таке сценічне середовище, яке б римувалося зі змістом коміксу та з його поетичною сутністю».
Головним елементом декорації є басейн, заповнений водою, в якому існуватимуть артисти, та на поверхні якого за допомогою проекції з’являтимуться «бабли» – текстові xмаринки з репліками персонажів. Саме так герої вступатимуть у діалог з власними думками, ідеями, переказуючи їx глядачу, який знаходитиметься в максимально близькому контакті з персонажами (всім бажаючим захистити себе від реальної води на вході пропонують дощовики).
Вам сподобається, якщо: ви хочете побачити історію про безглуздя та абсурдність війни, філософський роздум про політику та її наслідки на прикладі окремої людини.
Вам не сподобається, якщо: ви не готові до існування у безмовному середовищі сенсів, текстів, музики, світла та графіки, де глядацька зала і сценічний простір замість звичного розділення рампою максимально наближені одне до одного.
Головна причина подивитися: оцінити візуально-поетичні складові вистави, які підкреслюють фаталістично-сумну ноту та пронизливу естетику твору.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
