Продюсерки «Театру 360 градусів»: як поєднати мистецтво з технологіями, запровадити театр у кіно та «законсервувати» шедеври
Наталія Чижова та Даша Малахова – про те, навіщо українцям онлайн-театр і де знайти натхнення для осучаснених мистецьких пошуків
Стати вдома театралом легко і безкоштовно – саме такі аргументи на користь онлайн-вистав наводять Наталія Чижова та Даша Малахова, котрі півтора роки тому в розпал карантину об’єдналися у продюсерський тандем і зняли першу відеоверсію вистави Театру на Подолі «Камінний господар» (де Даша також виконує головну жіночу роль). Та на цьому вони не зупинилися. Наступним онлайн-спектаклем стала знов «подільська» «Шинель». Останній наразі проєкт – Verba Театру Франка.
Тепер «Театр 360 градусів» стали партнерами міжнародної платформи Dramox.
Mind розпитав продюсерок про те, яку статистику можна озвучити щодо вже реалізованих проєктів, про мрію створити «Лабораторію українського театру», чому вибрали саме краудфандинг, яким є механізм залучення коштів для проєкту, і не тільки.
– Для тих, хто вперше чує про «Театр 360 градусів»… Про що цей проєкт і чим ви найбільше пишаєтеся?
Наталія Чижова: Проєкт «Театр 360 градусів» у першу чергу про популяризацію українського театру. Інструментом такої масштабної місії ми обрали зйомки відеоверсій вистав.
Уявіть собі, що ви живете в маленькому містечку, де немає театрів; або ж ви не ходите до театру, бо це не було прийнято у вашій родині і вам здається, що театр – це несучасно; або ж ви захворіли і просто не можете піти до улюбленого театру.
У часи пандемії кожен з нас відчув на собі обмеження. Ми ж вирішили створити проєкт, що зробить театр доступним для кожного, і жодні обмеження не стануть на заваді.
Півтора роки тому у розпал карантину ми з Дашею Малаховою об’єдналися у продюсерський тандем і зняли нашу першу відеоверсію – виставу «Камінний господар» (реж. Іван Уривський, Театр на Подолі). Це був, на нашу думку, прорив – поєднання мистецтва і технологій, отримання статусу Національного фільму від Держкіно і вихід на великі екрани в кінотеатрах (це перший епізод для театру в історії України).
Але наша найбільша гордість – це те, як багато глядачів доєдналися до перегляду під час онлайн-прем’єр (близько 40 тисяч людей) і який зворотній зв’язок ми отримали. Саме глядачі надихнули нас не зупинятися і сьогодні ми готуємось до зйомок нашої третьої вистави.
– Яку статистику можна озвучити щодо вже реалізованих проєктів? Скільки було переглядів?
Наталія Чижова: Для того, щоб глядач дізнався про опцію перегляду наших вистав, ми супроводжуємо кожний проєкт потужною піар- та діджитал кампаніями: радіо, телебачення, онлайн-медіа, соціальні мережі. Щоб зібрати таку аудиторію, ми намагаємося бути всюди і розповідати, що заповнивши коротку реєстраційну форму на сайті theatre360.com.ua кожен просто в себе вдома може стати театралом.
Вистава «Шинель»
«Камінний господар» і «Шинель» сумарно переглянуло близько 100 000 глядачів. Ви ж розумієте, що домашній перегляд у кожного свій – соло або родиною – тому ми беремо середньостатистичні дані.
Ще ми бачимо географію переглядів, і це взагалі дивовижно – 100 країн світу, у яких дивилися українськи вистави. Глядачі, які належать до української діаспори і мешкають за кордоном, писали нам листи, що мріють показати ці вистави друзям, які не розмовляють українською.
Це надихнуло нас зробити субтитри англійською. І ми стали партнерами міжнародної платформи Dramox (це такий собі театральний «Нетфлікс», де за підпискою можна дивитися відео-версії вистав зі всього світу). Ось так ми шукаємо все нові й нові способи популяризації українського театру.
– Ви вже зробили відео-версії вистав Театру на Подолі «Камінний господар» у постановці Івана Уривського та «Шинель» режисерки Валерії Федотової. У першій задіяна Даша Малахова, друга вистава – своєрідний прорив малої сцени театру. Далі ви «екранізуєте» виставу Verba за Лесею Українкою від театру імені Івана Франка. Яким чином ви відбираєте вистави для свого проєкту? Які критерії розглядаєте?
Даша Малахова: Перша відеоверсія, яку ми зробили – це «Камінний господар» у Театрі на Подолі, де я брала участь як актриса. Ми зняли виставу, яку неможливо було грати у театрі через повний локдаун. А нам дуже хотілося поділитися цією новою виставою. Нам подобається поєднання Івана Уривського та Лесі Українки. Потім ми зрозуміли, що проєкт буде системним, та почали шукати інші вистави. Наступна вистава також була обрана в Театрі на Подолі, оскільки ми шукали на той час сімейну виставу. Щоб залучити до перегляду школи, дітей та тінейджерів. Тому ми обрали виставу «Шинель» Миколи Гоголя, в яку закохані дуже давно. І нам подобається співпрацювати з Романом Халаїмовим, який залучений і в першому, і в другому проєкті.
Нам пощастило мати доступ до кращих театрів, режисерів та акторів. Третя вистава Verba режисера Сергія Маслобойщикова у Театрі імені Івана Франка була обрана тому, що багато професіоналів вважає її шедевром. І вона має увійти в історію українського театру.
Звичайно, безліч вистав, які хочеться відзняти. Наша мрія – отримувати стільки бюджетів, сил та ресурсів, щоб ми могли водночас знімати 20 вистав, оскільки в кожному театрі у кожного режисера є шедеври. Саме тому ми створили цей проєкт.
Вважаємо, що зараз відбувається крута хвиля і вибух українського театру, і це має бути заархівовано.
У майбутньому ми плануємо створювати комісію, яка буде обирати вистави. Ми хочемо, як мріяв Віталій Малахов (батько Даші Малахової та засновник і художній керівник Театру на Подолі аж до своєї смерті у листопаді 2021 року. – Mind), створити «Лабораторію українського театру», де ми будемо серйозно задаватися питаннями, що є український театр, як він має розвиватися, які його критерії. І за такими критеріями, звичайно, буде простіше обирати вистави.
Зараз обираємо вистави так: це має бути український автор та український режисер, українські актори, автентична, доречна та актуальна тема. Питання природи, людської істоти, питання самоідентифікації – наразі дуже важливі питання для України.
– Чому ви обрали саме краудфандинг як механізм залучення коштів для проєкту?
Даша Малахова: Спочатку ми робили проєкт за кошти спонсорів. Але потім, після першої вистави, люди почали нам писати, що вони теж хочуть долучитися та віддячити за таку круту роботу. І ми дуже серйозно поставилися до наших глядачів, які хочуть бути не тільки споживачами контенту, а і створювати цей контент разом з нами. Це дуже висока довіра.
Після цього на нашому сайті зробили кнопку «Надіслати оплески». І під час перегляду другої вистави «Шинель» ми зібрали 100 000 гривень. Люди відправляли кошти з коментарями «на нову Шинель». Коли ми побачили, що люди дійсно хочуть нас підтримати, ми вирішили для третьої вистави вже зробити краудфандинг, що є доказом того, що люди хочуть, щоб твій проєкт відбувся. Для нас це такий зворотний зв'язок. І те, без чого театр і ті, хто працюють в театрі, жити не можуть.
– Скільки людей у вашій команді?
Наталія Чижова: Команда «Театру 360 градусів» складається з двох продюсерок – мене та Даші, керівниці проєктів – Ірини Максименко, і волонтерів, що допомагають у вирішенні безлічі питань.
Окрім цього ми працюємо з піар-агенціями. Наша сила – в наших партнерах, які разом із нами створюють проєкт – технічні партнери, продакшен-команда, юридичний партнер, котрий, зокрема, допомагає вирішувати питання авторського права.
– Чи користуються попитом відео-версії вистав у порівнянні з живими спектаклями? Які аргументи можете навести? Бо навіть факт того, що у вас не просто «телевистава», а щоразу вистава з доповненою реальністю, зі створенням 3D-моделей акторів не змусить деяких глядачів проміняти це на враження від живого перегляду.
Даша Малахова: Зазвичай, коли знімається кіно, потрібно створити костюми, підібрати акторський склад, зробити репетиції, розкадровки. А в нашому випадку театр вже це все зробив. Є вже готова якісна постановка, вистава, костюми, актори, готові декорації.
Дуже круто, що є вже готовий контент, якій тільки потрібно відзняти. Тому, для нас знімати відеоверсії – це найлогічніше, що може бути. Друга наша мета – це архівувати український театр.
Багато з того, що показували 20 років тому, вже не можна побачити. Наприклад, не можна подивитись виставу «Казка про Моніку», яку створив мій тато Віталій Малахов. Вона відома, про неї дуже багато хто говорить, її пам'ятають. Але відсутня відеоверсія, і вона вже тільки залишається у наших спогадах. І ми хочемо заархівувати та законсервувати шедеври, щоб їх можна було передивлятися в майбутньому. Ну і звичайно, це просто якісний культурний контент. Щоб люди знали, хто з авторів є справжніми українськими легендами. Леся Українка є для нас безперечно «Шекспіром у спідниці», як ми її називаємо.
Що стосується 3-D моделей. Нам, звичайно, достатньо того, що є у виставі. Але людям потрібен хайп, щось новеньке та цікавеньке. Тому ми додаємо нові «інгредієнти» та яскраву складову. На яку глядач зреагує та вирішить віддати ввечері перевагу театру, а не передивлятись серіал «Свати».
Усі наші відеоверсії тепер можна дивитись абсолютно безкоштовно, потрібно просто зареєструватись. Після цього можна буде долучитися до театральної спільноти, оскільки щоразу ми будемо нагадувати про нові роботи.
– Хто ваша цільова аудиторія?
Даша Малахова:
Ми завжди говоримо, що ми діджиталізуємо театралів та окультурюємо діджитал світ. Багато людей не мають змоги приїхати до Києва або Львова, або в Івано-Франківськ чи інші міста, де йдуть чудові театральні вистави. Тож вони можуть подивитися наші відеоверсії, створивши собі театральний вечір вдома. Також це історія для тих, хто вміє користуватися гаджетами, вміє використовувати техніку та альтернативні способи перегляду якісного контенту, але до театру ще не дійшов. Ми ще налагоджуємо нашу рекламну кампанію так, щоб цих людей знайти. І вважаємо, що немає якоїсь особливої категорії людей, які можуть вважатися театралами, та що це «елітарне» мистецтво.
У сучасному світі мистецтво має бути доступним – це обов'язкова складова. Сучасна людина має бути культурною, і це наша мета.
– Чи можна (якщо так, де?) переглянути «Камінного господаря» і «Шинель» для тих, хто щойно дізнався про ваш проєкт?
Наталія Чижова: Наші вистави продовжують безкоштовний показ через попередню реєстрацію на сайті. Саме зараз у нас триває краудфандингова програма і ми збираємо 1 млн грн на зйомки третьої вистави. А для тих, хто хоче глибше зануритися у театральний світ, в нас є власний YouTube-канал з документальними серіями за участю акторів, режисерів, театральних критиків і нашої команди.
– Яка мета «Театру 360 градусів»?
Даша Малахова: Щоб люди більше дивилися театральні постановки та частіше відвідували театр. Віддавали перевагу мистецтву, думали та аналізували, замислювалися. Бо критично мисляча спільнота ухвалює правильні етичні та людяні рішення.
Звичайно, театральне мистецтво розвиває критичне мислення та фантазію. І це дуже важливі речі, про які ми часто забуваємо – це і самоідентифікація, яка створює патріотизм, і розуміння, хто ми та чому ми тут, такі екзистенційні питання.
– Топ-3 аргументи, чому театр онлайн – це цікаво?
Наталія Чижова: Перший – побачити театр з різних ракурсів, відчути те, що неможливо розгледіти з глядацької зали; другий – сходити в театр не виходячи з дому – будь-де і будь-коли; третій – дійти до суті твору одразу через три призми поглядів – автора, режисера вистави і режисера відеоверсії.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
