Засновники Impleum: «Підтримка блокчейну за рахунок майнингу обладнанням більше не рентабельна»

Impleum – українська криптовалюта та одночасно блокчейн-платформа для розробки DAPPS – децентралізованих застосунків. Цього тижня, 26 жовтня, монета проекту почне торгуватися на біржі.

Блокчейн Impleum працює на POS: учасники мережі отримують монети з кожної транзакції за те, що підтримують працездатність цієї мережі. При розробці власного блокчейну команда взяла за основу форк біткойна – блокчейн, розроблений на його базі.

Проект створюється як платформа для розробки децентралізованих застосунків, тобто таких, де дані зберігатимуться не на сервері чи в хмарі, а розподілено.

Mind зустрівся із засновниками проекту Олегом Міщенком та Юрієм Булахом і розпитав про особливості платформи, лістинг на біржі та перспективи інвестицій у монету Impleum.

– Поясніть, що таке Impleum?

– Impleum – це потужна платформа для створення децентралізованих застосунків. Тобто ми створюємо інструмент, за допомогою якого ви зможете інтегрувати блокчейн у ваші програми та програмне забезпечення.

Це відкрита екосистема, до якої кожен може підключитися і побудувати на ній свій продукт. Ми просто є одними з тих, хто використовуватиме платформу для розробки власних продуктів. У нас вже є сторонні компанії, які також розробляють свої рішення на платформі Impleum. Також ведемо переговори з держкомпаніями.

– Чим ваш проект може бути цікавий державі?

– Для державної сфери тут є прямий профіт – боротьба з корупційною складовою. Насправді блокчейн дозволяє більше контролювати корупцію, ніж з нею боротися. Але для нас головне – результат, а також те, що блокчейн  працюватиме. А кінцеву мету вже має визначати замовник.

– На ринку існують інші подібні рішення. Чому ви не використали, наприклад, Етеріум? Для чого було створювати свій блокчейн?

– Нам потрібен був свій блокчейн, щоб можна було оперативно й ефективно вирішувати всі технічні питання. У нас багато своїх проектів і великі плани на майбутнє.

До того ж, у той час на Етеріумі не було принципу POS. Плюс їхня мережа не витримує велику кількість транзакцій, і в ній нерентабельно проводити мікротранзакції.

Impleum побудований на основі відгалуження від біткойна. Ми не взяли чистий біткойн, бо вважаємо, що майнінг обладнанням занадто трудомісткий, та при поточних цінах ще й нерентабельний. Ми хочемо зробити нішевий продукт, який матиме низький поріг входу для користувачів та інвесторів. Виключили PoW Proof of Work (коли транзакція підтверджується за допомогою обчислення комп'ютером нового блоку. – Mind) – і залишили proof of stake (коли транзакція підтверджується наявністю певної кількості монет у учасників мережі. – Mind).

– А чим тоді ваш проект відрізняється від інших?

– На ринку немає продукту, який дозволяє нативно інтегрувати блокчейн у корпоративні рішення, в тому числі – продукти 1С. Є рішення RPC (віддалений виклик функцій або процедури в іншому адресному просторі, як правило, на віддалених комп'ютерах. – Mind) або Rest API (альтернатива RPC – архітектурний стиль взаємодії компонентів, за принципом клієнт-сервер. – Mind), які дуже складно інтегрувати.

В 1С існує проблема з безпекою ЄЦП. Це і підштовхнуло нас вивчати нішу і в підсумку прийти до створення платформи Impleum. Блокчейн має набагато більше переваг, ніж використання ЄЦП, бо єдиний центр сертифікації – це управління державою: хтось комусь дозволяє випускати сертифікати і ними підписувати авторизації/документи.

Impleum вирішує це питання за допомогою блокчейну, який робить те ж саме, тільки децентралізовано. Немає єдиного центру, який видає людині його приватний і публічний ключ, і який можна скомпрометувати. У блокчейні публічним ключем є адреса в мережі Impleum. Наприклад, приватний ключ – це безпосередньо ключ усередині гаманця, який можна зберігати в будь-якому вигляді: паперовому, електронному тощо.

У будь-якому випадку, це файл, як і в ЄЦП, але блокчейн вирішує проблему децентралізації; технологія шифрування приблизно однакова. І подібних кейсів, у яких можна успішно застосовувати блокчейн, дуже багато. Наприклад, на біткойні ви зможете разом з монетами відправити лише дуже коротке повідомлення. У нашій мережі створена можливість змінювати ці параметри.

– Але все одно існують обмеження?

– Так, але є рішення для зняття обмежень – Side Chain, які дозволяють мало не до нескінченності збільшувати розмір блоку. Все залежить від того, де ви зберігатимете ці дані й ті розміри відео, які вам необхідні.

Технічно створити Side Chain – це повністю розробити новий блокчейн. А ми хочемо запропонувати створення Side Chain у форматі конструктора для користувачів без необхідності програмування. Ви зможете задати параметри і на виході отримати Side Chain, який пов'язаний з основною мережею, і вже на старті мати капіталізацію. Для цього знадобиться лише зарезервувати певну кількість монет Impleum і випустити рівнозначну кількість монет для нового блокчейну. Він буде тісно пов'язаний з основним блокчейном, і кількість блоків у ньому буде дорівнювати основний гілці, але транзакції, їхня кількість, розмір блоку й інші параметри будуть індивідуальними.

– Якому бізнесу може знадобитися подібне рішення?

– Наприклад, оператору систем відеоспостереження. У розмірі одного блоку сьогодні не можна розмістити більше 1 Мб інформації. Відповідно, ми не вмістимо ролик у такий блокчейн, тому потрібно створювати блокчейн з певними параметрами, щоб у ньому розмістилося відео.

– Яка вартість зберігання й утримання такої мережі?

– Сервери в даному випадку будуть на стороні замовника, а ми лише гарантуємо незамінність даних. Є декілька рішень: можна зберігати не саме відео, а його технічні параметри. І якщо буде підміна на відеосервері, ми зможемо перевірити і підтвердити, чи була підміна конкретного ролика.

Другий кейс – це децентралізоване файлове сховище. Воно вимагає трудовитрат і свого консенсусу, який також може бути реалізований у блокчейні.

– Для чого проекту взагалі потрібна монета? Багато подібних платформ випускають токени і використовують вже існуючі монети.

– Монета – це технічна складова, від якої нікуди не подітися. На даному етапі вона має ще й економічну складову всього проекту. За рахунок неї ми розвиваємо проект. А технічно – це життя блокчейну, для нашої екосистеми вона буде засобом взаєморозрахунків, взаємодії між користувачами різних проектів на нашому блокчейні. А в POS-блокчейнах монета потрібна також для мотивації ком'юніті шукати блоки. Людина, яка знаходить блоки, витрачає для цього майнінгові або економічні ресурси, як у нашому випадку. Принцип Proof of Stake – це доказ володіння монетами.

Коли я доводжу мережі, що у мене є в гаманці певна кількість монет, то отримую винагороду – і знайдений блок відправляється в мережу. При цьому, щоб отримати винагороду, монети повинні бути штучно вилучені з обігу.

– По суті принцип POS такий самий, як і у депозиту?

– Так.

– Якою буде основа у вартості ваших монет? Як визначатиметься цінність для власників?

– Запущені проекти на даному блокчейні – чим більше їх буде, тим вищим стане попит на монету, яка використовується в їхній роботі. На нашій екосистемі вже запущено низку проектів. Наприклад, quizi – платформа для соцопитувань, де користувачі отримують винагороду за заповнення анкети.

– Яку винагороду отримуватиме команда?

– Ми плануємо винагороду монетами, але заклали дуже маленький відсоток – лише 0,32% від загального випуску монет на тих, хто буде в подальшому до нас приєднуватися. Це 320 000 монет на всю команду, вони розподілені на поточних розробників, і сформований фонд на майбутніх.

Це те, чим ми відрізняємося від інших проектів, які роблять величезний премайнінг – до 40% від загальної кількості монет. А ми таким чином гарантуємо, що не обвалимо ринок, вивівши всі наші монети на продаж. Це теж важливий момент при роботі зі спільнотою – як гарантія, що розробники не зіллються і не втечуть.

Усього було випущено 1 млн монет, але вони розподілені на десяток різних потреб, а не тільки на винагороду команди – це і технічна підтримка, хостинг, маркетинг, юридична підтримка.

В основі нашої монети – децентралізована розробка, і будь-хто може взяти в ній участь.

– Тобто якщо програміст щось зробив, а потім його розробку співтовариство прийняло, він отримає винагороду?

– Так, ми не наймаємо людей. Є така річ, як donation (пожертвування): якщо комьюніті-менеджери приймуть рішення, то вони переведуть кошти на розробку.

– Які плани у проекту?

– Дорожня карта у нас розписана до 2020 року включно, ключове завдання – лістинг, який запуститься вже цієї п'ятниці. Це дозволить монетизувати койни, отримані на премайні, і далі вести розробку проекту за ці кошти. Після цього у нас у плані запуск Майстер Нод – теж важливий етап, який дасть новий технічний прорив, потім – запуск декількох важливих застосунків і ще кілька сторонніх розробок.

– Зараз у системі налічується приблизно 20 000 власників монет. Як вони поводитимуться після виходу на біржу?

– Ми постійно спілкуємося з нашим ком'юніті. Це обов'язкова умова для розвитку будь-якого опенсорс-проекту. Також особисто спілкуємося з великими власниками. Нам пощастило, що у переважній більшості це грамотні люди, з досвідом у криптовалюті. Вони розуміють, що насамперед потрібно для планомірного розвитку проекту. І якщо ми говоримо про лістинг на біржі, то більшість власників розуміють, що не варто зливати великий пакет у перші дні. Краще притримати: ціна зростатиме залежно від того, як розвивається проект.

– Де ви будете ліститися?

– Хочемо на середніх біржах. Великі – Binance, poloniex, bittrex – вимагають наявності капіталізації, тобто монета повинна до цього вже торгуватися на менших біржах. До того ж вони хочуть отримати дохід від проекту – монети або токени. Проекти, які проводять ICO, можуть собі це дозволити, у них велика кількість емітованих токенів, їм легко відсипати біржі й 1 млн. У нас премайн невеликий, тому немає можливості бути такими щедрими.

– До цього монету теж можна було купити?

– Так, на партнерському проекті CryptoChange. Наразі триває розпродаж монет IMPL зі знижкою 70% перед лістингом. Кількість розпродажних монет обмежена – 100 000 IMPL.

– На яку біржу ви виходите?

– CryptoBridge. Це середня за рівнем біржа.

– Чи не розглядали лістинг на українській біржі Kuna?

– Розглядали. Ми з ними спілкуємося, показували їм проект, отримали хороший фідбек. Але це локальна біржа, ми плануємо виходити на неї в майбутньому, щоб зробити пару з фіатними грошима – насамперед з гривнею.

– У планах проекту від початку було ICO, чому ви від нього відмовилися?

– Через хайповість, бо ринок змінився. Нам не потрібно було багато акумульованих коштів тут і зараз. У нас інші завдання – ми затіяли глобальний проект, і потрібні поступальні рухи.

Витратили дуже багато часу на розробку, залучення партнерів, напрацювання маркетингової стратегії. А тепер відчули, що готові виходити на ринок, ліститися. Не можна вийти на ринок без маркет-мейкера, бо ти просто зіллєшся в певний момент. Не можна вийти на погані біржі, у яких немає обороту.

– Що очікуєте від лістингу? Навіщо він був вам потрібен?

– Ми виходимо на ринок, щоб залучити побільше койнхолдерів – людей, зацікавлених у монеті. Після цього, коли кількість власників зросте, ми зможемо далі рухатися дорожньою картою проекту.