Лот. Будинок на кордоні підземного світу. Для істориків, спелеологів, або тих, хто готовий примати туристів, які прямують подивитися на печери. Розташований у с.Кривче Тернопільської області на туристичному маршруті: Кам’янець-Подільська фортеця, Хотинська фортеця та печера «Кришталева». Поруч – на відстані до 5 км від села ще дві печери «Ювілейна» та «Славка». Тут можна шукати скарби та зустріти дух печери у образі дівчини.
Що продається. Об’єкт готельного призначення: недобудований двоповерховий будинок на 10 кімнат, підвал та цоколь. Загально площа 261.9 кв. м
Знаходиться в безпосередній близькості до туристичного місця - Кришталева печера у селі Кривче. Оптоволоконний інтернет, заасфальтована дорога, трансформатор.
Земля. Земельна ділянка площею 0.4 га. Строк дії договору оренди земельної ділянки до 2061 року.
Цільове призначення: Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та громадського харчування.
Кадастровий номер - 6120883900:01:001:1574.
Ціна: 3,12 млн грн.
Додатково. Ділянка землі межує однією стороною з лісом, фасад ділянки виходить на туристичну стежку до Кришталевої Печери.
Розташування: мапа
Місцезнаходження: Тернопільська обл., Борщівський р., с. Кривче, вулиця Заболотівка, будинок 109.
Історія. Опис
Село. Село Кривче лежить на крутих схилах річки Циганки на старовинному шляху з Борщова до Мельниці, і далі до Кам’янця. Історичні джерела вказують на стару назву села Оплакана і Красногора. Але сучасна назва поселення, певне, походить від крутих звивистих поворотів, які утворював старий гостинець (шлях). Такі звивини були обумовлені, перш за все, рельєфом місцевості. В околицях навіть існувала приказка про межі на городах: «В тебе така межа, як у Кривчому гостинець».
Вперше Кривче згадується у 1565 році в переліку поселень Подільського воєводства, як власність землевласника Закревського.
Вже з 1627 року, після надання відповідного права польським королем Сигізмундом Вазою, у містечку проводяться торги і ярмарки.
Замок. Замок у Кривче почали будувати у першій половині XVII сторіччя. Його заклали його у 1639 році на високому лівому березі Циганки, між двома її притоками. Форпост мав контролювати важливий шлях, що вів до Дністра.
Не пройшло і десятиліття з часу закладення замку, як його у 1648 році захопили козаки, вигнавши звідти польський гарнізон. У 1672 році фортецю разом з усім Поділлям захопили турки.
У жовтні цього ж року в Кривчому перебував турецький султан Мехмед IV зі своїм військом, коли повертався з Бучача після підписання Бучацького миру між Польщею та Туреччиною. Згідно неї с. Кривче разом із більшою частиною Поділля перейшло у володіння султана Османської імперії. Польський сейм цю угоду не ратифікував, що спричинило продовження війни.
Султан Мегмед IV, був сином султани Валіде Турхан, яка була українського походження. Народилася вона в Центральній Україні – на Поділлі неподалік Хотина. Справжнє ім’я – Надія. Під час одного з набігів кримців, була схоплена в полон і продана у рабство. У віці близько 12-14 років дівчина була доставлена до палацу Топкапи, як подарунок кримського хана матері султана Ібрагіма I. Пізніше вона стала дружиною султана Ібрагіма I, тобто османською султаною Хатідже Турхан.
Мехмед IV та Хатідже Турхан
Вже у 1675 році Річ Посполита частково повернула собі контроль над Західним Поділлям. За наказом короля Яна ІІІ Собєського в замку ненадовго розміщується польська залога. Незабаром вона залишила фортецю. Далі, за однією з версій, її захопив польський перебіжчик Олександр Кричинський із загоном татарів-липків. Історія Кричинського могла надихнути Генрика Сенкевича на створення постаті Азії Тугайбейовича в романі «Пан Володийовський».
Пізніше, у 1684 – 1699 роках, замок був одним із важливих форпостів Речі Посполитої для відвоювання Кам’янця. Ще раз турки здобули твердиню у 1687 році після героїчної оборони захисників замку.
Після звільнення Поділля від турків у 1699 році для Кривчого настали мирні часи.
Замок переходив з рук у руки й відігравав стратегічну роль на підступах до османських володінь, відзначає географ та історик Михайло Рутинський.
На початку XVIII століття замок відбудовується. З цього часу і до середини XIX століття ним володіли шляхтичі Голеєвські. До речі, У фондовій збірці Тернопільського обласного краєзнавчого музею зберігається унікальна картина «Зняття з хреста» або 16-17 ст. яка була оберегом для голеєвського воїнства.
Після першого поділу Польщі у 1772 році містечко переходить під владу Австрії, а замок втрачає оборонне значення і слугує Голеєвським житловою резиденцію. В цей період замкові оборонні мури були понижені, сухі оборонні рови – засипані. У середині XIX ст. замок було продано і частково розібрано. А на початку ХХ ст. володарі передали його та землі, на яких розташований вхід до печери й залишки замку Подільському туристично-краєзнавчому товариству.
На початку 90-х років врятуванням та реставрацією замку опікувався місцевий колгосп. Башти розчистили від землі і сміття, відбудували між ними мур, а північно-західну башту вкрили ґонтовим дахом. Під час розчистки перших ярусів веж київські археологи відкопали в них кілька польських та литовських монет XVII ст., козацькі люльки, леміш від плуга, чавунну гарматну бомбу (зараз це все знаходиться в музеї Києво-Печерського заповідника).
Легенда про скарб. Місцева легенда розповідає про скарб, який зібрав у замку турецький паша. Та назбирав він його стільки, що не міг і вивести, коли поляки повертались, відвойовуючи свої землі. Паша тоді наказав скласти все награбоване золото у бричку і закопати її «під п’ятою кривченською скелею, напроти Яськового млина» для того, щоб колись повернутися за своїм добром. За скарбом так ніхто і не повернувся, та місцеві жителі займаються його пошуками вже не одне століття. Якщо бричка з золотом і була, то вона може знаходитися в одній з декількох печер, розташованих в околицях села.
Печери
Кришталева
Головною цікавинкою Кривче, заради якої сюди їдуть з усієї країни, безумовно, є печера Кришталева. За даними місцевих ЗМІ вона один з найбільш відвідуваних туристичних об’єктів Тернопільщини. За рік печеру "Кришталева" відвідують близько 20 тисяч людей.
2018 року до неї відремонтували дорогу.
Сама ж печера відома ще з XVIII сторіччя і вперше згадується книзі “Натуральна історія королівська Польського”, вижатої монахом-єзуїтом у 1721 році.
Печера - десятки підземних ходів, але туристичний маршрут довжиною тільки 2,5 кілометри. Хоча ні граму кришталю в печері немає, вона отримана назву “Кришталева” (або “Кристальна”) завдяки гипсовим утворенням – різнокольоровим кристалам. Загальна довжина розвіданих на сьогодні ходів печери – близько 23 кілометрів. Довжина туристичного маршруту лабіринтами печери складає 2,5 кілометри, тривалість – близько півтора годин.
До речі, саме тут було знято кілька науково популярних фільмів, проводилися сльоти спелеотуристів.
Печера є сухою і легкою для проходження. Маршрут має електричне освітлення. Тут немає шкідливих для людини мікроорганізмів.
Постійна температура всередині печери – 10,6 градусів. В печері є підземні табори для спелеологів.
Ювілейна
Крастова печера Ювілейна - одна з двох великих (більше 1 км) відкритих печер Тернопілля. Це пам'ятка природи загальнодержавного значення. Розташована на лівому схилі долини річки Циганка поблизу села Сапотів у 5 км від Кривче.
Дослідники знають її завдяки перепадам висоти і цікавому своєрідному входу, який подібний до нори. Вузький і практично закритий прохід у печері добрий для різних видів кажанів, що мешкають тут.
Кілька галерей, закладених по тектонних тріщинах, з'єднані короткими ходами. Зал "Планетарій" має купол діаметром 8 м уздовж довгої осі та 5 м уздовж короткої. Загальна довжина ходів - 1,6 км.
У 2010 р. увійшла до складу національного природного парку «Дністровський каньйон».
Славка
Карстова печера, вхід до якої знаходиться біля села Кривче, в межах лісового урочища «Муравинець».
Загальна довжина дослідженних ходів — 9 км, їхня висота місцями досягає 10—12 м. У печері розгалужений лабіринт ходів, розвинутих на 2—3 рівнях.
Довший час печера була навчальним полігоном для підростаючого покоління “Київського спелеоклубу”, Один з керівників київських спелеологів навіть купив в Гермаківці дачу, яка стала базою для киян; тут якийсь час жила його мама.
Про печеру Славка розповідають дивну історію. Як згадував київський спелеолог В.Рогожников: «спелеологи знайшли печеру. Біля них з’явилася дівчина в лляному платті. А то зима! І слідкувала за ними. На наступний же день після відкриття кияни зробили лихо печері – кристалів натовкли, великими жовтими літерами на стіні «КСК» (киевский спелеоклуб) написали. І печера завалилася. А дівчина зникла».
Переваги
- Розташування на туристичному маршруті Кам’янець-Подільська фортеця - Хотинська фортеця - печера «Кришталева».
- Кілька туристичних об’єктів поруч
- Історична місцевість
Недоліки
- Необхідність добудови будинку
- Ціна
Контакт: Міхедов Андрій Сергійович, (095)2822088, [email protected]
Василь Романович, тел. +380675055100
