Стипендіатку kmbs Ольгу Сагайдак призначено представницею Українського інституту у Франції
Разом з цим Центр Української культури у Франції отримав сформульовану місію та план дій
Що сталося. Досвідчену менеджерку культури, фахівчиню з візуального мистецтва, стипендіатку kmbs призначено представницею Українського інституту у Франції
Джерело. Український інститут у Франції.
Деталі. До війни Ольга Сагайдак, учасниця групи Executive MBA-36 у kmbs та співзасновниця фонду DOFA fund, займалася культурним нетворкінгом. Її організація проводила форуми міжрегіональних знайомств і співпраці («ДонКульт», «СлободаКульт», «ГаліціяКульт»), розробляла програми для митців і культурних менеджерів.
Впродовж попередніх трьох років Ольга Сагайдак була членкинею Наглядової ради Українського інституту, а з минулого лютого – її головою. Каденція пані Ольги добігла кінця згідно з принципом ротації, закладеним у Статуті Інституту, у лютому, а вже в березні вона виїхала до Франції, де на волонтерських засадах почала співпрацювати з Centre Culturel d'Ukraine en France та Посольством України у Франції. До кінця березня Ольга анонсувала старт ініціативи «Українська весна в Парижі» – за задумом, впродовж двох весняних місяців у французькій столиці мала відбутися низка виставок, кінопоказів, дискусій та концертів.
Насправді Центр Української культури у Франції – єдиний український культурний заклад у світі, який є державною власністю, – донедавна, за словами Ольги, залишався на маргінесі через брак стратегічного бачення його ролі. Відтепер, після призначення Ольги, його діяльність вже не буде спорадичною. Тільки за останні три місяці було проведено більше 20 заходів. «Сьогодні як ніколи важливо мати постійно діючі місії, які представляють українську культуру у таких стратегічно важливих країнах, як Франція. Більшість французьких культурних інституцій не знайомі з українськими дієвцями, явищами чи контекстами, але мають великий інтерес до тіснішої співпраці з Україною», – говорить Ольга.
Її завдання на новій посаді – налагодження контактів із французькими інституціями, розробка спільних довгострокових програм, пошук партнерського фінансування, комунікаційна діяльність, а також – робота з дирекцією Інституту над розробкою моделі закордонної філії у Франції.