Від блокування картки до 170 000 грн штрафу та 6 років в'язниці: як держава і банки посилюють боротьбу з дроп-схемами

Передача та продаж даних банківської картки може призвести до більш серйозних наслідків, ніж просто блокування рахунку. Верховна Рада у кінці жовтня у другому читанні ухвалила законопроєкт № 16013, норми якого передбачають покарання у вигляді штрафів до 170 тис. грн або позбавлення волі на строк до шести років для «дропів». Це клієнти банків, які за винагороду передають третім особам доступ до своїх платіжних карток та рахунків.

Цей крок став черговим елементом контролю над безготівковими операціями фізосіб, який стає дедалі жорсткішим. З літа 2025 року банки встановлюють ліміти на р2р-перекази в діапазоні 50-100 тис грн на місяць, залежно від прозорості доходів клієнта. А на початку 2026 року аналогічні обмеження з'явилися і для фізичних осіб – підприємців, які в залежності від податкової групи можуть переказувати протягом місяця кошти на суму від 600 тис грн до 3 млн грн.

Крім того, у жовтні 2025 року в парламенті було зареєстровано законопроєкт № 14161 про створення реєстру «дропів» й додаткові рамки для таких клієнтів з боку банків – індивідуальні ліміти на операції та обмеження кількості діючих рахунків.

І хоча головна мета цих заходів – боротьба з «торгівлею» даними карток і тіньовими фінансовими потоками, нові правила зачіпають набагато ширше коло клієнтів банків, які до порушень не мають жодного стосунку.

Mind розбирався, які обмеження додасть новий закон і до яких наслідків варто готуватися власникам банківських карток у майбутньому.

Хто і за що може отримати штраф чи тюремний строк

Головне нововведення (нижче аналіз тексту законопроєкту №16013, оскільки фінальну редакцію прийнятого закону ще не опубліковано) – поява в Кримінальному кодексі окремої статті, яка встановлює відповідальність за передачу, отримання, придбання та зберігання чужих платіжних інструментів, а також надання доступу до банківських рахунків та платіжних карток або електронних гаманців з метою шахрайства або іншого кримінального правопорушення.

Закон поділяє відповідальність залежно від ролі власника картки/рахунку у такій схемі:

• Якщо фізособа свідомо передає свій платіжний інструмент іншій особі для використання у шахрайській схемі, їй загрожує штраф від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100–17000 грн).
• Особам, які причетні до придбання, зберігання, продажу або передачі чужих платіжних інструментів та даних доступу до них з метою скоєння злочину, загрожує штраф від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів (51000–85000 грн), обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на два-чотири роки.
• За повторне порушення чи участь в організованій злочинній групі покарання буде більш чутливим: штраф від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів (85000–170000 грн) або позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Таким чином, закон впроваджує відповідальність не тільки для рядових дропів, які за пару тисяч гривень продають доступ до карт та рахунків, а й для посередників, які акумулюють дані платіжних інструментів та займаються організацією дроп-мереж.

При цьому важливий нюанс: сам собою факт передачі фінансових даних іншій людині ще не означає скоєння злочину (наприклад, коли дружина користується картою свого чоловіка). Слідству необхідно встановити, що інформація передавалася саме з метою використання для шахрайства чи іншого правопорушення – ухилення від сплати податків, легалізації виграшів у казино тощо.

Також кримінальна відповідальність буде застосована за крадіжку або шахрайське заволодіння банківськими картками, платіжними даними та доступом до рахунків. Крім того, під дію нових норм у певних випадках можуть підпадати не тільки фізособи, а й компанії, якщо вони беруть участь у незаконному заволодінні платіжними інструментами та схемами з використанням дропів.

Ще один фільтр: навіщо НБУ та банкам реєстр дропів

Додатковий механізм боротьби з дропами закріплено нормами законопроєкту №14161, який група народних депутатів зареєструвала 27 жовтня 2025 року.

Документ був розроблений за участю НБУ та передбачає створення єдиного реєстру осіб, платіжні операції яких підпадають під особливий контроль. Адміністратором цього реєстру має стати Нацбанк, а наповнювати його будуть банки, фінансові компанії та інші постачальники платіжних послуг.

Банки та платіжні оператори повинні будуть звірятися з реєстром при відкритті рахунків та випуску карток, зміні даних клієнтів, авторизаціі в мобільному або інтернет-банкінгу з нових пристроїв, а також при проведенні операцій, що потребують посиленого моніторингу (наприклад, при підозріло частих переказах між картками).

Для клієнтів, які потраплять до реєстру, банки зможуть встановлювати жорсткіші ліміти на операції, обмежувати кількість відкритих платіжних карток та рахунків. Максимальний термін дії таких обмежень складе 24 місяці, а дані зберігатимуться у реєстрі протягом трьох років з дати внесення останнього запису про клієнта.

Незважаючи на те, що законопроєкт №14161 у грудні 2025 року розглянув комітет Верховної Ради з питань цифрової трансформації, а надалі він пройшов бюджетну та євроінтеграційну експертизу, документ поки що перебуває у «підвішеному» стані. 1 вересня 2026 року законопроєкт було включено до порядку денного сесії парламенту, проте до голосування справа так і не дійшла.

Під прицілом не лише картки, а й бізнес-рахунки

Зачистка «дропів» – лише один із напрямків більш масштабної боротьби за підвищення прозорості безготівкових розрахунків, яка триває вже два роки. За цей час контроль з боку банків поширився з переказів між фізособами на операції підприємців та компаній, а фінансовий моніторинг став охоплювати не лише окремі платежі, а й весь ланцюжок руху коштів.

Ще восени 2024 року Національний банк (НБУ) запровадив ліміти на р2р-перекази між фізособами та обмежив вихідні платежі «з картки на картку» сумою у розмірі 150 тис грн на місяць. Наприкінці 2024 року банки та найбільші фінансові компанії домовилися вже самостійно (без участі НБУ) здійснювати моніторинг операцій фізосіб. З червня 2025 року максимальний місячний ліміт на вихідні р2р-перекази для більшості власників карток становить до 100 тис грн, а для клієнтів з високим рівнем ризику – до 50 тис грн.

У 2026 році банки домовилися запровадити додаткові обмеження і на підприємницькі рахунки. Оновлений меморандум про прозорість платіжного ринку вводить ліміти для нових й «сплячих» ФОП – платників єдиного податку 1–3 груп, яких банк віднесе до категорії підвищеного ризику. З 14 серпня для них встановлено обмеження до 600 тис. грн на місяць для першої групи та до 3 млн грн для другої та третьої. З 14 листопада ліміти знижуються відповідно до 400 тис. грн та 1 млн грн.

Для компаній, у діяльності яких банки виявлять ознаки фіктивності, передбачено обмеження до 5 млн грн на місяць із серпня та до 2 млн грн з 14 листопада. При цьому йдеться не про всіх підприємців та компаній: для клієнтів із прозорою діяльністю та підтвердженими доходами ці ліміти застосовуватися не повинні. Докладніше про нові правила див. у публікації Mind.

Паралельно з цим НБУ вимагає від фінансових установ ретельніше перевіряти валютнообмінні операції фізосіб та операції бізнес-клієнтів – аналізувати реальність їхньої діяльності, контрагентів та економічний зміст переказів і платежів. Зокрема, у липні регулятор звернув увагу банків на схеми з фіктивними компаніями, ПДВ-скрутками та сірим імпортом, а в серпні рекомендував учасникам ринку ретельніше відслідковувати схеми умисного дроблення операцій при обміні валюти на суми менше 400 тис грн, що дозволяє клієнтам уникати процедур фінансового моніторингу.

У цьому контексті заходи проти дропів виглядають не окремою ініціативою, а продовженням загальної тенденції. Обмеження на перекази вже діють, банки поглиблюють перевірку клієнтів та їхніх операцій, а прийнятий законопроєкт №16013 має додати до цих інструментів кримінальну відповідальність за передачу платіжних карток та доступу до рахунків для незаконних схем.

Ще один елемент – створення реєстру осіб, операції яких потребують посиленого контролю. Якщо парламент ухвалить відповідний законопроєкт, у банків з'явиться додатковий механізм обміну інформацією про таких клієнтів.

200 млрд грн на рік: наскільки великі масштаби проблеми

Примітно, що ефективність протидії дропам та незаконним операціям оцінити практично неможливо, оскільки НБУ не публікує статистику, яка дозволила б оцінити реальні обсяги таких транзакцій та результативність вжитих заходів.

Ще на етапі введення обмежень Нацбанк заявляв, що обсяг підозрілих та потенційно протиправних платежів з використанням карт дропів становить близько 200 млрд грн на рік. Це близько 15-16% обсягу всіх р2р-операцій.

З цих цифр неможливо зробити однозначний висновок, що обмеження не спрацювали: загальний обсяг р2р-платежів включає як звичайні перекази, так і операції, пов'язані з незаконними схемами. Але очевидно, що одних лімітів для відчутної зміни ситуації недостатньо. Тим більше, що фінансові схеми можуть підлаштовуватися під нові правила та переміщатися в інші канали – наприклад, з використанням рахунків підприємців та юридичних осіб. Тому банки поступово розширюють контроль на бізнес-операції та переходять до більш комплексної оцінки фінансової поведінки клієнтів.

Наступний етап, прописаний у меморандумі на 2026–2027 роки, – автоматизація перевірки доходів клієнтів через державні бази, активніший обмін інформацією між банками, розвиток антифрод-систем та поступове розширення лімітів на всі видаткові операції фізосіб. Фактично фінустанови мають намір перейти від обмежень окремих видів переказів до єдиного ліміту на списання коштів із рахунків.

Таким чином, держава та банки послідовно вибудовують багаторівневу систему контролю за рухом грошей: від обмежень на перекази та перевірок джерел доходів до виявлення підозрілих фінансових ланцюжків та кримінальної відповідальності за участь у незаконних схемах. Але головне питання не тільки в тому, наскільки успішно нові правила допоможуть виявляти порушення, а й у тому, чи вдасться банкам застосовувати їх так, щоб не створювати зайвих перешкод для легальних операцій звичайних клієнтів та сумлінного бізнесу.