Вибухи у Балаклії: ключові версії та наслідки

Вибухи у Балаклії: ключові версії та наслідки

Mind зібрав усе, що на даний момент відомо про вибухи на військовій базі у м. Балаклії Харківської області, разом з думками експертів щодо причин та наслідків інциденту

Вибухи у Балаклії: ключові версії та наслідки
Фото УНІАН

Що сталося? О 2:30 ночі 23 березня в м. Балаклії Харківської області (населений пункт з близько 30 000 жителів) стався потужний вибух на складі боєприпасів, розташованому приблизно в 300–500 м від житлових будинків. Вибух спричинив подальшу детонацію боєприпасів, загоряння і пожежу, ліквідацію якої поки не розпочато через вибухи, що тривають. За даними радника міністра оборони Юрія Бірюкова, станом на 19:00 23 березня детонація зменшилася, почали працювати танки – пробивати дорогу і підтягувати спецтехніку.

Ще зранку 23 березня повідомлялося про поширення пожежі на третину арсеналу, в другій половині дня прем'єр-міністр Володимир Гройсман, який перебував біля місця події, повідомив, що пожежею охоплено більше половини бази.

Через збільшення площі детонації боєприпасів і враховуючи площу їх розльоту було організовано евакуацію місцевого населення, евакуйовано близько 16 000 мешканців. Два евакуаційних пункти відкрито в районному будинку культури і загальноосвітній школі. Поруч зі складом розташовані густонаселені села Яковенково і Вербівка, не менше 1000 співробітників постійно проживають у військовому містечку на території бази.

Що вибухає? Військовий прокурор Анатолій Матіос повідомив, що площа арсеналу складає 368 га, запас озброєння – 138 000 т боєприпасів. З цією оцінкою обсягів запасів складу не згоден військовий експерт, координатор групи «Інформаційний опір» Дмитро Тимчук. «За моїми даними, вони менші, дані прокуратури приблизно на два роки застаріли. Однак це закрита інформація, яка охороняється законом про держтаємницю. Думаю, від переслідування за розкриття цієї інформації військового прокурора врятує тільки те, що вона насправді не відповідає дійсності», – сказав він.

Пізніше озвучувалися інші цифри – в діапазоні від 125 000 до 175 000 т. Радник міністра оборони Юрій Бірюков заявив, що вони помилкові. «Не було там ні 175, ні 125 000 т. Було набагато менше. Плутанина пов'язана з тим, що там майже половина зберігання – компоненти знятих з озброєння боєприпасів, які розбирали. На відео було видно розриви і хаотичні старти ракет ЗРК КУБ», – написав він на своїй сторінці в Facebook.

Які втрати для армії? Міністр оборони Степан Полторак повідомив на брифінгу, що загоряння складу не завдало значної шкоди обороноздатності країни. За його словами, значна частина боєприпасів з початку проведення АТО була розосереджена по інших базах і складах, а також у самій зоні АТО. Він також запевнив, що на даний момент збройні сили не відчувають дефіциту в боєприпасах у зоні проведення бойових дій.

«За даними Військової прокуратури, на складах, на яких сталася пожежа, зберігалися артилерійські і танкові снаряди калібру 122 і 152 мм. Це досить широкий спектр боєприпасів – бронебійні, осколково-фугасні та інші», – говорить Дмитро Тимчук. Військовий експерт Михайло Жирохов зазначає, що в Балаклії знаходиться 65-й ракетно-артилерійський арсенал, який за станом на 2009 рік був найбільшим складом артозброєння в Україні. За його словами, точна кількість снарядів, що знаходяться там наразі, невідома, однак їх спектр раніше був дуже широким – від артбоєприпасів малого калібру до зенітних ракет до комплексів С-300.

Тимчук зазначає, що сказати про те, наскільки критичними є втрати для ЗСУ, можна буде тільки після точного підрахунку, які саме типи БП були знищені. «Навіть у межах лінійки снарядів калібру 122 і 152 є цілий ряд різних типів боєприпасів, які призначені для виконання різних бойових завдань. Деякі з них в дефіциті, деяких вистачає. Сказати, наскільки критична шкода, можна буде лише після інвентаризації залишків. Поки не ліквідовано повністю загоряння та сліди пожежі – зрозуміло, ніхто рахувати не буде», – говорить Тимчук.

Також він нагадав, що в Україні майже немає власного виробництва боєприпасів, крім стрілецької зброї. «Луганський патронний завод ми втратили. Озброєнь для ракет немає зовсім. Не секрет, що війна ведеться переважно з радянських запасів», – додає експерт. Жирохов попереджає, що у випадку, коли на складі зберігся основний запас снарядів калібру 125 мм для танкових озброєнь, деякі типи яких були останнім часом у дефіциті для армії, наслідки можуть бути досить критичними.

Версії причин інциденту. На даний момент основних версій події дві, говорить Дмитро Тимчук: диверсія і службова недбалість. Про диверсію як основну ймовірну причину події заявив Анатолій Матіос вранці 23 березня. «Перед вибухом спостерігався гул літака, схожий на політ безпілотника, після чого в двох місцях одного з майданчиків сталися вибухи», – повідомив він.

Голова СБУ Василь Грицак погодився з цією версією. «Встановлені свідки, які бачили, як на склад 65-го арсеналу з літального апарату скинули засоби, що ініціювали загоряння і детонацію», – сказав він. На користь версії про диверсію, на думку прокурора, свідчить і той факт, що це вже не перший випадок вибуху складу за останні роки, і в попередніх випадках були доведені факти диверсії. Як приклад він навів атаки на склад військової частини в Запоріжжі в лютому 2016 року, а також знищення арсеналу в м. Сватовому в листопаді 2015. В обох випадках мали місце докази присутності на місці події безпілотників. Степан Полторак назвав такі диверсії елементами гібридної війни, яку веде проти України Російська Федерація.

Дмитру Тимчуку правдоподібнішою здається версія про службову недбалість. «Не впевнений, що вночі свідки могли насправді щось побачити. Версія про халатне ставлення до своїх службових обов'язків здається мені ймовірнішою. Тим більше що, як ми пам'ятаємо, розслідування вибухів у Новобогданівці у 2004 році призвело до висновку, що причиною стала саме недбалість і недотримання техніки безпеки», – говорить експерт.

Юрій Бірюков вважає, в разі допущення халатності картина трагедії була б іншою. «Халатність – самозаймання, вогнище – це завжди поранені/загиблі серед військових. Побачили – кинулися гасити – детонація – кілька загиблих. Тут поранених немає, перша детонація сталася раптово», – зазначає він. Хто має відповідати? За словами Тимчука, в Балаклії знаходиться склад центрального підпорядкування, за безпеку таких об'єктів відповідає Генштаб і його керівництво.

На даний момент у зв'язку з пожежею відкрито два кримінальні провадження – за статтею 113 ( «Диверсія») і за статтею 425 ( «Недбале ставлення у військовій службі») Кримінального кодексу України.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло