Суркіси та пов'язані з ними особи подали 42 позови проти Нацбанку

Ігор Суркіс і його брат Григорій Суркіс, а також пов'язані з ними особи подали 42 позови проти Національного банку України (НБУ).

Про це свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень, передає Інтерфакс.

Іншими позивачами, зокрема, виступають батько Ігоря і Григорія – Рахміль Суркіс, Світлана Суркіс (дочка Григорія Суркіса), Марина Суркіс (дочка Ігоря Суркіса), Поліна Ковалик (є одним з акціонерів А-Банку), А-Банк, футбольний клуб «Динамо» (Ігорь Суркіс – президент клубу), а також пов'язані з Суркісами офшорні компанії – Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP.

Майже всі позови подано до адміністративного суду і стосуються оскарження визнання Нацбанком зазначених осіб пов'язаними з ПриватБанком, через що їх кошти в банку підлягали примусовому обміну на акції додаткової емісії (bail-in) під час націоналізації фінустанови.

За даними держреєстру, Київський апеляційний суд 6 і 18 вересня розгляне апеляції на рішення Окружного адміністративного суду Києва від 17 травня 2017 року, який задовольнив позови А-Банку і шести зазначених фізичних осіб.

Крім цього, в даний час не визначена дата засідання Вищого адміністративного суду, який повинен розглянути заяви про оскарження рішення Київського апеляційного суду від 27 липня і рішення Окружного адмінсуду від 20 березня 2017 року, якими частково задоволено позовні вимоги ФК «Динамо».

Як повідомлялося, в грудні 2016 року уряд за пропозицією НБУ і акціонерів ПриватБанку, найбільшими з яких на той момент були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, прийняв рішення про націоналізацію цього найбільшого на українському ринку фінустанови. Держава отримала 100% в його капіталі, а ПриватБанк був докапіталізувати на суму 116,8 млрд грн.

В рамках націоналізації банку його зобов'язання перед пов'язаними особами підлягали процедурі bail-in і були обмінені на акції додаткової емісії банку.

27 грудня в Окружному адмінсуді Києва були зареєстровані позови належить братам Григорію та Ігорю Суркісам і їх дочкам «Акцент-Банк» (А-Банк) про скасування рішення комісії НБУ з питань визначення пов'язаних з банком осіб і перевірки операцій банків з такими особами від 13 грудня по частині А-Банку. У той же день цей же суд прийняв до розгляду ще один подібний позов від шести фізосіб.

За даними суду, позивачами виступають Ігор Суркіс і його брат Григорій Суркіс, їх батько Рахміль Суркіс, Світлана Суркіс (дочка Григорія Суркіса), Марина Суркіс (дочка ІгоряСуркіса), а також Поліна Ковалик, що є однією з акціонерів А-Банку.

Окружний адмінсуд Києва 17 травня 2017 року виніс постанову визнати протиправним і скасувати всі рішення комісії з питань визначення пов'язаних осіб та уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) в рамках процедури bail-in щодо шести позивачів і А-Банку.

При цьому за позовом шести осіб суд постановив стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача, іменованого в виробництві як «особа 1», 151,011 млн грн в якості основної суми списаного депозиту, а також $72 353 та EUR6760 як нарахованих відсотків за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 роки; на користь «особи 3» – 514,126 млн грн, на користь «особи 4» – 163,053 млн грн в якості основної суми списаного депозиту, а також $80 956 і EUR1105 в якості нарахованих відсотків за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 роки; на користь «особи 5» – 174,5 млн грн в якості основної суми списаного депозиту, а також $91 850 в якості нарахованих відсотків за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 роки; на користь «особи 6» – 44,835 млн грн в якості основної суми списаного депозиту, а також $21 074 в якості нарахованих відсотків за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року.

НБУ обурився з приводу такого рішення суду, зазначаючи, що всі рішення по ПриватБанку були прийняті виключно в рамках спеціальної процедури, передбаченої статтею 41-1 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Центробанк має намір в зв'язку з цим звертатися в суди вищих інстанцій з оскарженням подібних неправомірних рішень, і впевнений у законності проведеної процедури bail-in.