Bloomberg: Чому Каталонія не зможе повторити долю Криму

Видання Bloomberg проаналізувало референдуми в Каталонії 2017 року та Криму 2014. Не зважаючи на велику кількість спільних рис, є одна – головна, яка, на думку авторів, не дасть Каталонії повторити долю українського півострову та вийти з Іспанії.

Для того,щоб відстежити спільні риси, варто визначити одну головну відмінність між референдумами в Каталонії та Криму. В березні 2014 року на українському півострові було повно російських військ, як у формі, так і без неї. Російські солдати без розпізнавальних знаків, яких прозвали «зеленими чоловічками» захопили місцевий парламент та встановили свого керівника, місцевого проросійського політика Сергія Аксьонова.

Бідний Крим став частиною радянської України з 1954 року, багата Каталонія була частиною Іспанії протягом віків. Тим не менш, споглядаючи кримський референдум, у каталонців з’явилась надія на власну самостійність. Енріке Равелло, правий каталонський політик, який був «спостерігачем» під час референдуму в Криму, сказав, що «Крим є прикладом для Каталонії, ось що ми хотіли б зробити».

Українська конституція, так само як і іспанська, не допускає відокремлення. Тому, як в Криму, так і в Каталонії голосування відбувалось без доступу до списків виборців. Тому, тих, кого у кримських списках виборців не було, вписували прямо на місцях голосування, а дехто голосував не один раз.

Іспанський уряд так само не дав каталонцям доступ  до списків, тому місцевий женералтітет сказав виборцям роздрукувати бюлетені вдома і вкинути у скриньки там, де їм зручно. Відомо, що бюлетені також роздавали під час мітингів, що передували референдуму.

У Криму 95,6% опитаних підтримали приєднання до Росії. В Каталонії 90% виборців підтримали вихід з Іспанії. В Криму офіційна явка перевищила 83%, в той час як в Каталонії вона досягла приблизно половини цієї кількості. Втім, в обох випадках результати не мають жодного сенсу, оскільки неможливо встановити, що голосування відбувалось із дотриманням усіх правил.

У Криму сепаратистська влада вже «задекларувала незалежність» ще до моменту голосування. В Каталонії уряд Карлеса Пучдемона також добре знав результат. Як повідомлялось, він планує оголосити незалежність за кілька днів.

Головною спільною рисою  обох референдумів є показна громадянська позиція. В Криму яскраво демонструвався російський патріотизм,в Каталонії спільний громадянський супротив проти спроб іспанського уряду завадити референдуму. Нагадаємо, днями в Каталонії відбувся всезагальний страйк: не працювали школи, університети, підприємства, не ходив громадський транспорт. Таким чином, громадяни висловили своє обурення свавіллям та жорстокістю поліції під час референдуму.

Головною ж відмінністю є те, що український уряд тоді був не достатньо сильним, щоб встановити свої закони в Криму. Наступні події на сході країни підтвердили, що силою завадити відокремленню українській владі не вдалось би.

В Іспанії прем’єр-міністр Маріандо Раджой очолює уряд меншості, він контролює свій правоохоронний апарат та армію. Він також є достатньо сильним, щоб піти проти лідерів сепаратистів, якщо вони перейдуть до декларації незалежності.

Україна хоче повернути Крим, і світ підтримує це прагнення. Іспанія не дозволить піти Каталонії з тієї ж причини, більше того, референдум не визнала велика кількість країн.

Саме російська військова присутність у Криму забезпечила практичну реалізацію анексії Криму. Загроза, а не референдум, змусили Крим бути сьогодні частиною Росії. Пучдемон бореться один, за ним немає тої сили,  яка підтримала б відокремлення.

На думку видання, єдиним розумним варіантом для Каталонії, є довгострокова робота над внесенням змін до іспанської конституції, які б перетворили країну на федерацію. Лише тоді, можна буде обговорювати питання виходу автономії зі складу країни.